Постанова

від 31.01.2023 по справі 902/306/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року Справа № 902/306/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача - адвокат Пустовойтов Д.М.

відповідачів - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Селянського фермерського господарства "Садівник" та Приватного підприємства "Водолій" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22 (повний текст складений 24.10.2022, суддя О.С. Нешик)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон"

до Селянського фермерського господарства "Садівник"

до Приватного підприємства "Водолій"

про солідарне стягнення 659 063,17 грн заборгованості згідно договору поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22 закрите провадження у справі №902/306/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 70000,00 грн. Позов задоволений частково. Стягнуто солідарно з Селянського (фермерського) господарства "Садівник" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 442785,78 грн основного боргу; 12953,11 грн пені; 33717,42 грн 48% річних; 28659,81 грн 24% процентів за користування чужими коштами.

Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Водолій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 442785,78 грн основного боргу; 12953,11 грн пені; 33717,42 грн 48% річних; 28659,81 грн 24% процентів за користування чужими коштами.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Садівник" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 2575,46 грн витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з Приватного підприємства "Водолій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 2575,46 грн витрат по сплаті судового збору.

В позові в частині стягнення 12953,10 грн пені, 33717,42 грн 48% річних, 24276,53 грн 24% процентів за користування чужими коштами відмовлено.

Судовий збір в розмірі 364,15 грн залишено за позивачем.

Вказане рішення мотивоване тим, що обґрунтованими та такими, що підлягають до стягнення 12953,11 грн пені, 33717,42 грн 48% річних, 28659,81 грн 24% процентів за користування чужими коштами.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Селянське фермерське господарство "Садівник" та ПП "Водолій" звернулися до суду із апеляційною скаргою, в якій просять поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22. Прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження на рішення господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22. Скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі № 902/306/22 в частині солідарного стягнення з СФГ Садівник та ПП Водолій на користь ТОВ Фірма Ерідон 12953,11 грн пені; 33717,42 грн 48% річних; 28659,81 грн 24% процентів за користування чужими коштами та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржники зазначають, що не мали змоги своєчасно оплатити вартість поставленого позивачем товару з незалежних від них форс-мажорних обставин, а саме низький попит на яблука, зниження вартості на них через непридатність великої кількості продукції, введення воєнного стану в країні. Значно завищено розмір штрафних санкцій та сформовано несправедливі умови договору (завищений розмір санкцій за користування чужими кредитними коштами, строк для нарахування пені понад встановлені законом 6 місяців та інші). Судом першої інстанції не було враховано, що розробником наданого договору поставки № 44/21/74 від 19.03.2021 був саме позивач, а, отже, і умови договору фактично нав`язані ним відповідачам. Також, одночасне застосування позивачем до відповідачів пені за несвоєчасне виконання зобов`язання і 24% річних від простроченої суми, та, додатково, 48% річних є одночасним застосуванням кількох видів відповідальності за одне і те ж саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України. Однак, зважаючи на скрутне фінансове становище відповідача, воєнний стан в країні, що офіційно визнаний ТПП як форс мажорна обставина, у відповідача відсутня можливість сплачувати нараховані позивачем надмірні санкції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Садівник" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22 залишено без руху.

15.12.2022 на адресу суду від від СФГ "Садівник" надійшла заява, до якої долучено копію платіжного доручення про сплату судового збору №654 від 13.12.2022.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Водолій" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22 залишено без руху.

19.12.2022 на виконання ухвали суду від 08.12.2022 скаржником подано суду копію платіжного доручення про сплату судового збору.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 та 23.12.2022 відкрите апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Водолій" та Селянського фермерського господарства "Садівник"на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22. Прийняті апеляційні скарги Приватного підприємства "Водолій" та Селянського фермерського господарства "Садівник" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22 до спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначений на "10" січня 2023 року об 11:30 год.

29.12.2022 на адресу суду від позивача надійшов відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У зв`язку із відрядженням судді Дужича С.П. судове засідання 10.01.2023 не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 розгляд апеляційної скарги призначений на "31" січня 2023 р. об 11:00 год.

В судовому засіданні представник відповідачів на зв`язок в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів не вийшов.

В судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

В прохальній частині апеляційної скарги скаржники оскаржують рішення господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 лише в частині солідарного стягнення з СФГ Садівник та ПП Водолій на користь ТОВ Фірма Ерідон 12953,11 грн пені; 33717,42 грн 48% річних; 28659,81 грн 24% процентів за користування чужими коштами

Враховуючи приписи ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог в частині солідарного стягнення з СФГ Садівник та ПП Водолій на користь ТОВ Фірма Ерідон 12953,11 грн пені; 33717,42 грн 48% річних; 28659,81 грн 24% процентів за користування чужими коштами.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Садівник" (Покупець) укладено договір поставки №44/21/74 (Договір), пунктом 1.1 якого сторони визначили, що в порядку та на його умовах Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого Товару.

Згідно пункту 1.2 Договору: найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.

Ціна Товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у Додатках до цього Договору. Ціна Товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати Товару на умовах цього Договору. Еквівалент ціни Товару в іноземній валюті, який зазначено в Додатку до цього Договору, є незмінним на весь період дії цього Договору (п.2.1, 2.2).

В пункті 2.3 сторони дійшли згоди, що загальна вартість Товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна.

Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Договору: оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та Додатками до нього. У випадку поставки Товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка Товару на підставі Рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Сторони також погодили, що визначення ціни та загальної вартості Товару, що підлягає оплаті Покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару (надалі - "курс Міжбанку"). Для визначення "курсу Міжбанку" Сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/inb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (надалі - «Джерело курсу іноземних валют»).

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

Також в п.6.7. Договору сторони дійшли згоди, що в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

За умовами пункту 6.8 Договору: нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).

Відповідно до п.9.2 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Для забезпечення виконання зобов`язань Покупця за Договором, 19.03.2021 між Постачальником, Покупцем та Приватним підприємством "Водолій" (надалі по тексту також - Поручитель) укладено договір поруки №19/03/1-2021 (надалі по тексту також - Договір поруки). Предметом Договору поруки сторони визначили зобов`язання Поручителя перед Кредитором (Постачальником) солідарно відповідати за виконання Боржником (Покупцем) зобов`язання з погашення заборгованості в сумі 1000000,00 грн з урахуванням ПДВ (п. 2.1. Договору поруки). Пунктом 6.3. Договору поруки встановлено, що відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник (Покупець) не забезпечить повне погашення Заборгованості у строк до 15.11.2021 (включно).

Судом також встановлено, що з метою уточнення умов Договору №44/21/74 від 19.03.2021 сторони підписали додатки до нього, в яких детально розкрили зміст його умов, на виконання яких ними вчинені такі дії:

1) 19.03.2021 Постачальником та Покупцем підписано Додаток до Договору №44/21/74/1-ЗЗР (далі по тексту також - Додаток №44/21/74/1-ЗЗР), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Товар на загальну суму 661347,68 грн з ПДВ в термін по 15.04.2021 (п.1,2 Додатку №44/21/74/1-ЗЗР).

Згідно вказаного додатку (п. 3 Додатку №44/21/74/1-ЗЗР) оплата вартості Товару здійснюється в такому порядку:

- 20,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 15.04.2021.

Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника "Рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення.

- 80,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2021.

На виконання умов Додатку №44/21/74/1-ЗЗР Постачальником поставлено Товар на загальну суму 663467,35 грн, що підтверджується видатковими накладними №32491 від 13.04.2021 на суму 132332,54 грн та №32510 від 13.04.2021 на суму 531134,81 грн.

Також Постачальником виставлено рахунок на суму 133057,48 грн №23693 від 01.04.2021 (а.с. 45).

За отриманий Товар згідно накладних №32491, №32510 Покупець розрахувався частково на суму 193057,48 грн, що підтверджується:

- платіжним дорученням №520 від 01.04.2021 на суму 133057,48 грн з указаним призначенням платежу згідно рахунку №23693 від 01.04.2021 (а.с.38);

- платіжним дорученням №554 від 19.11.2021 на суму 60000,00 грн без зазначення конкретного призначення платежу (а.с.39).

Неоплаченим залишився Товар на суму 470 409,87 грн.

2) Також, 19.03.2021 Постачальником та Покупцем підписано Додаток до Договору №44/21/74/2-ПКД (далі по тексту також - Додаток №44/21/74/2-ПКД), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Товар на загальну суму 25304,52 грн з ПДВ в термін по 15.04.2021 (п.1,2 Додатку №44/21/74/2-ПКД).

Згідно вказаного додатку (п.3 Додатку №44/21/74/2-ПКД) оплата вартості Товару здійснюється в такому порядку:

- 20,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 15.04.2021.

Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника "Рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 банківських дні, враховуючи дату його оформлення.

- 80,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2021.

На виконання умов Додатку №44/21/74/2-ПКД Постачальником поставлено Товар на загальну суму 25524,07 грн, що підтверджується видатковими накладними №32525 від 13.04.2021 на суму 5090,90 грн та №32528 від 13.04.2021 на суму 20433,17 грн.

Також Постачальником виставлено рахунок на суму 5090,90 грн №23694 від 01.04.2021 (а.с. 48).

За отриманий Товар згідно накладних №32525, №32528 Покупець розрахувався частково на суму 5090,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням №518 від 01.04.2021 з указаним призначенням платежу згідно рахунку №23694 від 01.04.2021 (а.с. 43). Неоплаченим залишився Товар на суму 20433,17 грн.

3) 24.03.2021 Постачальником та Покупцем підписано Додаток до Договору №44/21/74/3-ЗЗР (далі по тексту також - Додаток №44/21/74/3-ЗЗР), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Товар на загальну суму 12735,36 грн з ПДВ в термін по 15.04.2021 (п.1,2 Додатку №44/21/74/3-ЗЗР).

Згідно вказаного додатку (п.3 Додатку №44/21/74/3-ЗЗР) оплата вартості Товару здійснюється в такому порядку:

- 20,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 15.04.2021.

Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника «Рахунок на оплату», термін дії якого складає 3 банківських дні, враховуючи дату його оформлення.

- 80,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2021.

На виконання умов Додатку №44/21/74/3-ЗЗР Постачальником поставлено Товар на загальну суму 12795,40 грн, що підтверджується видатковими накладними №32549 від 13.04.2021 на суму 2551,82 грн та №32554 від 13.04.2021 на суму 10243,58 грн.

Також Постачальником виставлено рахунок на суму 2551,82 грн №23695 від 01.04.2022 (а.с.46).

За отриманий Товар згідно накладних №32549, №32554 Покупець розрахувався повністю на суму 12795,40 грн, що підтверджується:

- платіжним дорученням №519 від 01.04.2021 на суму 2551,82 грн з указаним призначенням платежу згідно рахунку №23695 від 01.04.2022 (а.с.40);

- платіжним дорученням №593 від 11.03.2022 на суму 17500,00 грн без зазначення конкретного призначення платежу (а.с.41), згідно якого позивачем спрямовано на погашення заборгованості згідно Додатку №44/21/74/3-ЗЗР - 10243,58 грн.

4) 01.04.2021 Постачальником та Покупцем підписано Додаток до Договору №44/21/74/4-ЗЗР (далі по тексту також - Додаток №44/21/74/4-ЗЗР), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Товар на загальну суму 24837,84 грн з ПДВ в термін по 15.04.2021 (п.1,2 Додатку №44/21/74/4-ЗЗР).

Згідно вказаного додатку (п. 3 Додатку №44/21/74/4-ЗЗР) оплата вартості Товару здійснюється в такому порядку:

- 20,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 15.04.2021.

Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника "Рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення.

- 80,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2021.

На виконання умов Додатку №44/21/74/4-ЗЗР Постачальником поставлено Товар на загальну суму 24922,08 грн, що підтверджується видатковими накладними №29540 від 13.04.2021 на суму 4984,42 грн та №29547 від 13.04.2021 на суму 19937,66 грн.

Також Постачальником виставлено рахунок на суму 4984,42 грн №27947 від 13.04.2021 (а.с.44).

За отриманий Товар згідно накладних №29540, №29547 Покупець розрахувався частково на суму 4984,42 грн, що підтверджується платіжним дорученням №528 від 15.04.2021 з указаним призначенням платежу згідно рахунку №27947 від 13.04.2021 (а.с.37). Неоплаченим залишився Товар на суму 19937,66 грн.

5) 08.04.2021 Постачальником та Покупцем підписано Додаток до Договору №44/21/74/5-ЗЗР (далі по тексту також - Додаток №44/21/74/5-ЗЗР), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Товар на загальну суму 11595,60 грн з ПДВ в термін по 12.04.2021 (п.1,2 Додатку №44/21/74/5-ЗЗР).

Згідно вказаного додатку (п. 3 Додатку №44/21/74/5-ЗЗР) оплата вартості Товару здійснюється в такому порядку:

- 20,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 12.04.2021.

Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника "Рахунок на оплату", термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення.

- 80,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2021.

На виконання умов Додатку №44/21/74/5-ЗЗР Постачальником поставлено Товар на загальну суму 11580,62 грн, що підтверджується видатковими накладними №34860 від 15.04.2021 на суму 2319,12 грн та №34865 від 15.04.2021 на суму 9261,50 грн.

Також Постачальником виставлено рахунок на суму 2319,12 грн №27948 від 13.04.2021 (а.с.47).

За отриманий Товар згідно накладних №34860, №34865 Покупець розрахувався частково на суму 9575,54 грн, що підтверджується:

- платіжним дорученням №527 від 15.04.2021 на суму 2319,12 грн з указаним призначенням платежу згідно рахунку №27948 від 13.04.2021 (а.с.42);

- платіжним дорученням №593 від 11.03.2022 на суму 17500,00 грн без зазначення конкретного призначення платежу (а.с.41), згідно якого позивачем спрямовано на погашення заборгованості згідно Додатку №44/21/74/5-ЗЗР - 7256,42 грн.

Неоплаченим залишився Товар на суму 2005,08 грн.

Умовами п. 5 Додатків №44/21/74/1-ЗЗР, №44/21/74/2-ПКД, №44/21/74/3-ЗЗР, №44/21/74/4-ЗЗР, №44/21/74/5-ЗЗР передбачено, що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст.536 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 24 % (Двадцять чотири відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

Задля забезпечення виконання зобов`язань відповідача 1 за Договором, 19.03.2021 між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір поруки №19/03/1-2021, предметом якого є зобов`язання Поручителя (відповідача 2) перед Кредитором (позивачем) солідарно відповідати за виконання Боржником (відповідачем 1) зобов`язання з погашення заборгованості в сумі 1000000,00 грн з урахуванням ПДВ (п.2.1. Договору поруки №19/03/1-2021 від 19.03.2021).

Враховуючи несплату відповідачем (Покупцем) заборгованості за поставлений Товар в сумі 512785,78 грн, позивач звернувся до суду із даним позовом з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 512 785,78 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, враховуючи відсутність будь-яких доказів проведення повних розрахунків відповідачем 1 за отриманий товар в частині залишку боргу за вказаним договором поставки № 44/21/74 від 19.03.2021, а також умови договору поруки №19/03/1-2021 від 19.03.2021, позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 442 785,78 грн з відповідача 1 та відповідача 2 (як поручителя) підлягають задоволенню.

У вказаній частині рішення місцевого господарського суду не оскаржується.

Як вбачається у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" просить також солідарно стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Садівник" та Приватного підприємства "Водолій" 25 906,21 грн - пені, 67 434,84 грн - 48% річних; 52 936,34 грн - процентів за користування товарним кредитом.

Судом встановлено, що для забезпечення виконання зобов`язань відповідача 1 за Договором, 19.03.2021 між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір поруки №19/03/1-2021, предметом якого є зобов`язання Поручителя (відповідача 2) перед Кредитором (позивачем) солідарно відповідати за виконання Боржником (відповідачем 1) зобов`язання з погашення заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн з урахуванням ПДВ (п.2.1. Договору поруки №19/03/1-2021 від 19.03.2021).

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

Щодо 48% річних в сумі 6 7434,84 грн за період з 16.11.2021 по 23.02.2022.

За умовами пункту 6.8. Договору, нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (Трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).

В пункті 6.7. Договору сторони дійшли згоди, що в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за розрахунком суду апеляційної інстанції, здійсненим за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff?utm_source), до стягнення з відповідачів підлягає 67 434,84 грн 48% річних.

В Договорі поруки №19/03/1-2021 від 19.03.2021 сторонами не визначеного іншого обсягу відповідальності відповідача 2 ніж той, що закріплений в ч.2 ст.554 ЦК України, а тому вимоги щодо солідарного стягнення 48% річних в сумі 67434,84 грн з відповідачів є обґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 25906,21 грн за період з 16.11.2021 по 23.02.2022.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

За умовами пункту 6.8. Договору, нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).

Так, за розрахунком суду апеляційної інстанції, здійсненим за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff?utm_source), до стягнення підлягає 25 906,21 грн пені солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

Враховуючи умови п. 6.8 Договору та ч. 6 ст. 232 ГК України, доводи скаржника про нарахування пені у строк понад 6 місяців є безпідставними.

Щодо стягнення 24% процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 52936,34 грн за період з 16.11.2021 по 23.02.2022.

Умовами п. 5 Додатків №44/21/74/1-ЗЗР, №44/21/74/2-ПКД, №44/21/74/3-ЗЗР, №44/21/74/4-ЗЗР, №44/21/74/5-ЗЗР передбачено, що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 24 % річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що передбачена умовами додатків до Договору плата за користування товарним кредитом у розмірі 24 % річних є за своєю правовою природою процентами за користування чужими грошовими коштами в розумінні ст. 536 ЦК України.

Одночасне стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, штрафу, інфляційних втрат є правомірним. Зазначений висновок зроблений з урахуванням висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №908/24/18, від 18.12.2018 у справі №908/639/18, від 03.12.2019 у справі №902/235/19, від у справі №924/395/20.

Таким чином, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що при перевірці правомірності визначення позивачем періоду у часі, протягом якого нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами слід зазначити, що позивачем невірно обрано початок перебігу строку. Зокрема не враховано, що право на нарахування згідно п.5 Додатків №44/21/74/1-ЗЗР, №44/21/74/2-ПКД, №44/21/74/3-ЗЗР, №44/21/74/4-ЗЗР, №44/21/74/5-ЗЗР виникає у випадку порушення відповідачем 1 зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 календарних днів.

З огляду на положення п. 3 Додатків №44/21/74/1-ЗЗР, №44/21/74/2-ПКД, №44/21/74/3-ЗЗР, №44/21/74/4-ЗЗР, №44/21/74/5-ЗЗР терміном для проведення розрахунків за Товар є 15.11.2021 (включно).

Відповідно до ч.1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням наведеного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами правильно здійснювати з 01.12.2021, а не з 16.11.2021.

Так, за розрахунком суду апеляційної інстанції, здійсненим за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff?utm_source), до стягнення з відповідачів підлягає 28659,81 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, в позові в частині 24 276,53 грн 24% процентів за користування чужими грошовими коштами за період до 23.02.2022 слід відмовити.

Щодо зменшення розміру сум пені, 48% річних, 24% річних за користування чужими грошовими коштами.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

У постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, про неврахування висновків у якій зазначає скаржник, колегія суддів дійшла таких висновків: "Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін, що і було здійснено судами в даній справі".

Судом першої інстанції при зменшенні розміру пені та 48% річних враховано наступне:

- за період дії договірних відносин між позивачем та відповідачем 1, останнім погашено більше 40% від загальної суми заборгованості (в розмірі 295503,74 грн);

- відповідачами визнано основний борг в повному обсязі;

- інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред`явлення вимог про стягнення 24% процентів за користування чужими грошовими коштами;

- позивачем не подано доказів, які підтверджують факт понесення збитків в зв`язку з простроченням оплати поставленого товару згідно Договору поставки №44/21/74 від 19.03.2021 та їх розміру;

- покладення надмірного фінансового тягаря на відповідачів може призвести до погіршення їх матеріального становища, що може мати наслідком їх неплатоспроможність.

Таким чином, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені та 48% річних на 50% і таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 12953,11 грн та 48% річних в розмірі 33717,42 грн.

Також судом обґрунтовано не зменшено проценти за користування чужими коштами, оскільки вказане суперечить ст. 694, 554 ЦК України, ст. 233 ГК України та сформованій судові практиці.

Щодо доводів скаржників про неможливість виконання зобов`язання через форс-мажорні обставини місцевим господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Пунктом 8.3.3 Договору передбачено, що підтвердженням форс-мажору є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання та тривалість форс-мажору.

Однак, матеріали справи не містять відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які мали місце для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Суд також не прийняв до уваги твердження щодо форс-мажорної обставини - широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України з огляду на те, що позивачем заявлено стягнення штрафних санкцій (пені) та 48% річних за період з 16.11.2021 по 23.02.2022, тобто до початку агресії Російської Федерації проти України.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржників.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Селянського фермерського господарства "Садівник" та Приватного підприємства "Водолій" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 06.10.2022 у справі №902/306/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Матеріали справи №902/306/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "02" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Дужич С.П.