Рішення

від 25.01.2023 по справі 904/2682/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2682/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агентство Вимпел "М" (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Канатна, буд. 102, ідентифікаційний код 44502729)

до Приватного науково-виробничого підприємства "Елеком" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 7, кв. 56, ідентифікаційний код 30269505)

про стягнення 111 130,40 грн. заборгованості за послуги охорони

Представники:

Від позивача: Афанасьєв Р.Г., довіреність, адвокат

Від відповідача: Гончаров С.А., виписка з ЄДР, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агентство Вимпел "М" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №11 від 29.08.2022 про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Елеком" 111 130,40 грн. заборгованості за послуги охорони.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1 на надання охоронних послуг від 04.01.2022 в частині своєчасної та повної оплати за послуги охорони на загальну суму 111 130,40 грн. за наступні періоди:

- 16 816,00 грн. за період з 16.06.2022 по 23.06.2022 - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №48 від 23.06.2020, рахунок №48 від 23.06.2022;

- 14 714,00 грн. за період з 24.06.2022 по 30.06.2022 - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №49 від 30.06.2022, рахунок №49 від 30.06.2022;

- 63 060,00 грн. за липень 2022 - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №50 від 31.07.2022, рахунок №50 від 29.07.2022;

- 16 540,40 грн. за період з 01.08.2022 по 08.08.2022 - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №58 від 08.08.2022, рахунок №58 від 08.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2682/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 20.09.2022 відповідачем подано відзив яким просить суд відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що фактична сума сплачених відповідачем коштів за період з січня по липень 2022 року на користь позивача склала 346 830,00 грн., в т.ч. ПДВ - 57 805,00 грн., зареєстровані податкові накладні на суму 31 530,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 255,00 грн. Сума податку на додану вартість сплачена на користь позивача та яка фактично не була зареєстрована - 52 550,00 грн. У зв`язку з ненаданням позивачем відповідачу податкового кредиту з ПДВ (заблокована реєстрація податкових накладних позивача), відповідач вимушений був сплатити наднормово до державного бюджету 52 550,00 грн. (не відображено у Єдиному реєстрі податкових накладних). Тобто, діяльність позивача, визнана податковим органом "ризиковою" і жодним чином відповідачем не оскаржена (доказами правомірності), призвела до фактичної оплати відповідачем податку на додану вартість у подвійному обсязі.

Таким чином, відповідач стверджує, що посилання позивача у позовній заяві на невідповідність дій відповідача таким засадам цивільного законодавства як справедливість на добросовісність, є взагалі недоречними. Відповідач наполягає, що формуючи позовну заяву до господарського суду позивач не надав суду повної об`єктивної інформації, щодо підстав виникнення спору між ним і відповідачем, тим самим змусив суд розглядати обставини справи на підставі недостовірних та викривлених даних. На думку відповідача ці ситуація фактично унеможливлює об`єктивний розгляд судом даної справи особливо за процедурою спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

До суду 28.09.2022 позивачем подана до суду відповідь на відзив в якій зазначає, що відносини щодо сплати податку на додану вартість, реєстрації податкових накладних та визначення складу податкового кредиту є податковими правовідносинами, що врегульовані нормами Податкового кодексу України, а не господарськими відносинами, які визначаються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Тому у своєму відзиві відповідач і не наводить жодної правової норми, яка б дозволяла йому всупереч умовам договору не сплачувати фактично надані позивачем послуги лише через те, що позивачем не зареєстровано частину податкових накладних. Умови договору також не містять положень, які б ставили обов`язок відповідача сплачувати надані йому послуги в залежність від реєстрації / не реєстрації позивачем податкових накладних. В той же час, пунктом 3.2.3 договору передбачено обов`язок відповідача своєчасно згідно з договором сплачувати послуги позивача.

До суду 07.10.2022 відповідачем подані заперечення на відповідь позивача в яких зазначає, що позивач намагається завуалювати власну неспроможність вести господарську діяльність у відповідності до чинного законодавства України. Це стосується, як податкового законодавства так і господарського. Відповідач стверджує, що позивач у відповіді на відзив на позовну заяву підтверджує позицію відповідача, що у зв`язку з фактичним веденням з його боку так званих "ризикових господарських операцій" реєстрація складених ним податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних була заблокована податковим органом. Відповідач не погоджується, що претензії з його боку до позивача, щодо неналежного ведення останнім господарської діяльності в тому числі з урахуванням порушень податкового законодавства, виникли лише після подання позивачем позову до суду. Відповідач на протязі травня - липня 2022 року вів з керівником позивача тривалі перемовини та надавав підтримку, у тому числі і фінансову, з метою вирішення проблем позивача, але переконавшись у марності своїх дій, щодо врегулювання існуючих між сторонами проблем. Відповідач прийняв рішення про припинення господарських відносин з позивачем.

До суду 12.10.2022 відповідачем подана заява про розгляд справи №904/2682/22 за правилами загального позовного провадження у зв`язку з суттєвими та ґрунтовними протиріччями між сторін у власних позиціях щодо обставин виникнення спору між сторонами, а також враховуючи необхідність всебічного розгляду судом вищезазначеного спору та надання йому належної та обґрунтованої оцінки, а також враховуючи положення ст.ст. 169, 170, 250 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 вирішено розглядати справу №904/2682/22 за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 14 листопада 2022 року 14:30год.

У підготовчому засіданні 14.11.2022 оголошувалась перерва до 05.12.2022 о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 09.01.2023 о 11:00год.

У судовому засіданні 09.01.2023 оголошувалась перерва до 25.01.2023 о 11:00 год.

До суду 23.01.2023 позивачем надані пояснення в яких зазначає, що згідно з ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач має викласти заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. З наведеного вбачається, що саме у заявах по суті відповідач має висунуті та належним чином обґрунтувати свої заперечення щодо позовних вимог. Тому безпідставні, без надання будь-яких доказів суду та позивачеві, намагання представника відповідача у судовому засіданні 09.01.2023 поставити під сумнів факт надання позивачем послуг з охорони майна є нічим іншим як суперечливою поведінкою відповідача, коли протягом розгляду справи судом відповідач змінює власну аргументацію заперечень проти позовних вимог, застосовуючи зовсім інші доводи, ніж у заявах по суті, з метою будь-яким чином ухилитися від сплати боргу за отримані послуги.

Позивач зазначає, що у своєму відзиві, який міститься в матеріалах справи, відповідач не заперечував проти фактичного надання позивачем послуг з охорони за весь період строку дії договору № 1 на надання охоронних послуг від 04.01.2022 та не ставив під сумнів наявність у позивача ліцензії на провадження охоронної діяльності. Таким чином, в силу приписів частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач позбавлений права під час розгляду справи по суті заперечувати проти позовних вимог, посилаючись на нібито відсутність у позивача ліцензії на провадження охоронної діяльності та на інші доводи, які не знайшли своє відображення у відзиві на позовну заяву.

Також позивач зазначає, що отримавши для підписання та оплати акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 50 від 31.07.2022 та №58 від 08.08.2022 та відповідні рахунки ще у липні-серпні 2022 року відповідач не наводить жодних зауважень щодо факту надання та якості таких послуг, а в судовому засіданні 09.01.2023 (тобто після спливу майже півроку після отримання від позивача послуг та документів на їх підтвердження) намагається поставити їх під сумнів, при цьому не надавши жодних доказів суду та іншому учаснику справи.

Що стосується невчинення відповідачем жодних дій після отримання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 50 від 31.07.2022 та №58 від 08.08.2022 та відповідних рахунків, то у схожих правовідносинах Верховний Суд вже зробив відповідні правові висновки якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 05.02.2020 у справі №904/2082/19). При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Сам собою факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання підрядником робіт. Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та договором, укладеним між сторонами спору, покладено саме на замовника (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19).

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №757/2022 від 7 листопада 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Так, розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з метою недопущення випадків загрози житло, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, встановлено в Господарському суді Дніпропетровської області особливий режим роботи суду.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агентство Вимпел "М" (далі - виконавець, позивач) та Приватним науково-виробничим підприємством "Елеком" (далі - замовник, відповідач) укладено договір №1 на надання охоронних послуг (далі - договір) відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов`язки по забезпечення підтримки порядку (згідно з вимогами замовника) на об`єкті: база "Елеком", розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Канатна, буд, 130.

За договором виконавець зобов`язався виконувати охорону об`єктів, розташованих на території замовника за вказаною адресою і належить йому, а також матеріальних цінностей, які знаходяться на території об`єкта (п.1.2 договору).

Виконавець виставляє цілодобову охорону об`єкта двома співробітниками (п.2.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість послуг виконавця з охорони об`єкта замовника становить 63 060,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 10 510,00 грн.

Оплата послуг здійснюється замовником у вигляді оплати після підписання акта виконаних робіт (послуг) (п.4.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання (п.6.1 договору).

Кожна з сторін в будь-який час має право розірвати договір, письмово повідомивши про свій намір іншу сторону за 10 днів. Протягом цього терміну виконавець виконує свої обов`язки за договором (п.6.2 договору).

Якщо за 10 днів до закінчення терміну договору сторони не письмово повідомили про припинення дії договору, то він вважається продовженим на той самий строк на тих же умовах. У порядку, встановленому цим пунктом, договір може продовжуватися необмежену кількість разів (п.6.3 договору).

Між сторонами узгоджено та підписано Інструкцію чергової зміни охорони та Схему маршруту безпечного руху.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору були надані відповідачу послуги з охорони об`єктів відповідача, загальна вартість яких склала 457 960,40 грн. на підтвердження чого позивачем надані:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.01.2022 за січень 2022 року, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, Рахунок № 1 від 21.01.2022 на оплату послуг охорони за січень 2022 року на суму 63 060,00 грн., який повністю сплачено відповідачем платіжним дорученням №2578 від 24.01.2022;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №10 від 28.02.2022 за лютий 2022 року, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, Рахунок №10 від 28.02.2022 на оплату послуг охорони за лютий 2022 року на суму 63 060,00 грн., який повністю сплачено відповідачем платіжним дорученням №2710 від 02.03.2022;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №19 від 31.03.2022 за березень 2022 року, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, Рахунок №19 від 31.03.2022 на оплату послуг охорони за березень 2022 року на суму 63 060,00 грн., який повністю сплачено відповідачем платіжним дорученням №2764 від 01.04.2022;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №30 від 30.04.2022 за квітень 2022 року, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, Рахунок №30 від 29.04.2022 на оплату послуг охорони за квітень 2022 року на суму 63 060,00 грн., який повністю сплачено відповідачем платіжним дорученням №2819 від 03.05.2022;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №37 від 31.05.2022 за травень 2022 року, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, Рахунок №37 від 31.05.2022 на оплату послуг охорони за травень 2022 року на суму 63 060,00 грн., який повністю сплачено відповідачем платіжним дорученням №2885 від 02.06.2022;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №43 від 15.06.2022 за період з 01.06.2022 по 15.06.2022, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, Рахунок №43 від 15.06.2022 на оплату послуг охорони за період з 01.06.2022 по 15.06.2022 на суму 31 530, 00 грн., який повністю сплачено відповідачем платіжним дорученням №2961 від 14.07.2022;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №48 від 23.06.2022 за період з 16.06.2022 по 23.06.2022, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, Рахунок №48 від 23.06.2022 на оплату послуг охорони за період з 16.06.2022 по 23.06.2022 на суму 16 816,00 грн., який відповідачем не сплачено;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №49 від 30.06.2022 за період з 24.06.2022 по 30.06.2022, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, Рахунок №49 від 30.06.2022 на оплату послуг охорони за період з 24.06.2022 по 30.06.2022 на суму 14 714,00 грн., який відповідачем не сплачено;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №50 від 31.07.2022 за липень 2022 року, який підписаний лише позивачем та скріплений його печаткою, Рахунок №50 від 29.07.2022 на оплату послуг охорони за липень 2022 року на суму 63 060,00 грн., який відповідачем не сплачено;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №58 від 08.08.2022 за період з 01.08.2022 по 08.08.2022, який підписаний лише позивачем та скріплений його печаткою, Рахунок №58 від 08.08.2022 на оплату послуг охорони за період з 01.08.2022 по 08.08.2022 на суму 16 540,40 грн., який відповідачем не сплачено.

Позивачем було отримано лист відповідача №22 від 08.08.2022 в якому відповідач повідомляв про розірвання з 09.08.2022 договору №1 на надання охоронних послуг від 04.01.2022.

Позивач направив відповідачеві лист №6 від 11.08.2022, який останній отримав 15.08.2022, в якому просив підписати та повернути позивачеві його екземпляри Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №50 від 31.07.2022 за липень 2022 року, №58 від 08.08.2022 за період з 01.08.2022 по 08.08.2022 та Акту звірки взаєморозрахунків станом на 08.08.2022, а також просив здійснити оплату рахунків за фактично надані позивачем за цей період послуги охорони. До листа додавались підписані з боку позивача:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 50 від 31.07.2022 за липень 2022 року - 2 екз.;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №58 від 08.08.2022 за період 01.08.2022 - 08.08.2022 - 2 екз.;

- Акт звірки взаєморозрахунків станом на 08.08.2022 за період 04.01.-08.08.2022 - 2 екз.;

-рахунок № 48 від 23.06.2022 (за період з 16.06.2022 по 23.06.2022);

-рахунок № 49 від 30.06.2022 (за період з 24.06.2022 по 30.06.2022);

-рахунок № 50 від 29.07.2022 (за липень 2022 року);

-рахунок № 58 від 08.08.2022 (за період 01.08.2022 по 08.08.2022).

Станом на момент подачі позовної заяви відповідач підписані з його боку акти позивачеві не повернув, рахунки на суму 111 130,40 грн. не сплатив, будь-яких доводів проти підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не наводив, що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи положення ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу та вимоги договору, приймаючи до уваги прийняття відповідачем послуг за Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №48 від 23.06.2022 за період з 16.06.2022 по 23.06.2022 на суму 16 816,00 грн. та №49 від 30.06.2022 за період з 24.06.2022 по 30.06.2022 на суму 14 714,00 грн., строк оплати наданих послуг охорони на загальну суму 31 530,00 грн. настав.

Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем у червні 2022 року послуг охорони на суму 31 530,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості на загальну суму 79 600,40 грн. за Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №50 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 63 060,00 грн. та №58 від 08.08.2022 за період з 01.08.2022 по 08.08.2022 на суму 16 540,40 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У даному випадку - на відповідача.

Якщо замовник в порушення вимог ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).

Якщо позивач, як підрядник, фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, та інших обставин встановлених судами (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20).

Таким чином, вирішення питання щодо наявності (відсутності) підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду залежить від наявності у справі доказів виконання позивачем робіт, зазначених ним у відповідних актах, та інших встановлених судом обставин.

Як вбачається з матеріалів справи доказів щодо фактичного виконання позивачем послуг охорони у липні 2022 року та за період з 01.08.2022 по 08.08.2022 сторонами не надано.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги про стягнення 79 600,40 грн. заборгованості за послуги охорони у липні 2022 року та за період з 01.08.2022 по 08.08.2022 такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 703,91 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агентство Вимпел "М" до Приватного науково-виробничого підприємства "Елеком" про стягнення 111 130,40 грн. заборгованості за послуги охорони задовольнити частково.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Елеком" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 7, кв. 56, ідентифікаційний код 30269505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агентство Вимпел "М" (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Канатна, буд. 102, ідентифікаційний код 44502729) 31 530,00 грн. заборгованості за послуги охорони та витрати по сплату судового збору у сумі 703,91 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 02.02.2023.

Суддя Е.М. Бондарєв