ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
02.02.2023Справа № 910/14515/22
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Матеріал"
про забезпечення позову
у справі № 910/14515/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Матеріал" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 107, корп. 26, офіс 12)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" (03124, м. Київ, вул. Василенка Миколи, 7-А, оф. 3-41)
про стягнення 1 975 250,92 грн
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Матеріал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" про стягнення 1 975 250,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №04-07/19 від 30.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.02.2022.
30.01.2023 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1 975 250,92 грн, що належать відповідачу і знаходяться (обліковуються) на всіх банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на наведені нижче обставини.
З 12.05.2021 по 15.12.2021 позивачем було проведено 114 поставок. Весь товар було прийнято покупцем без зауважень.
Таким чином, позивач виконав свої обов`язки за Договором поставки №04-07/19 від 30.07.2019 у повному обсязі.
Позивач вказує, що очевидно, що відповідач закладав в свою поведінку те, що постачальник звернеться за захистом своїх прав до суду в майбутньому. Однак судовий розгляд займає певний час, фактично доволі тривалий. І тримання позитивного рішення суду ще зовсім не означає отримання коштів.
Відповідачем вже продемонстровано небажання виконувати зобов`язання, а самий розповсюджений спосіб не виконати його після набуття чинності рішенням суду про стягнення - це створення умов, за яких в боржника відсутнє майно, за рахунок якого вимоги позивача можуть бути реально задоволені.
В позивача відсутні ілюзії стосовно добросовісності поведінки відповідача та його ділової практики, і якщо в останнього буде можливість ухилитись від виконання рішення суду - він це зробить.
На думку позивача, існує висока ймовірність того, що єдиним способом вберегти шанси на отримання коштів позивачем є забезпечення позову.
Позивач зазначає, що поведінка відповідача у правовідносинах, що виникли у зв`язку із виконанням договору поставки є суперечливою. Якщо суб`єкт прийняв товар із зобов`язанням сплатити за нього і відмовляється це робити, не маючи при цьому претензій до самого товару, то така поведінка суперечить принципу добросовісності, діловій етиці та логіці підприємництва.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до усталеної практики господарських судів при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Суд зазначає, що позивачем (заявником) не доведено суду належними та допустимими доказами існування обставин, які є підставами для накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Так, подана заявником заява про забезпечення позову обґрунтована тими обставинами, що ТОВ "АБЗ-1" не виконало свої зобов`язання за Договором №04-07/19 від 30.07.2019.
Втім, суд зазначає, що наведені заявником обставини не свідчать про те, що грошові кошти та майно, наявне у ТОВ "АБЗ-1", можуть зникнути, зменшитися за кількістю, так само як і не доведено, що останнім вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення виконання рішення суду у даній справі (у випадку його задоволення).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Матеріал" про забезпечення позову.
У разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, заявник не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.
Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Матеріал" про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили 02.02.2023 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
СуддяМ.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108738138 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні