Ухвала

від 01.02.2023 по справі 910/1560/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

01.02.2023Справа № 910/1560/23

Суддя Маринченко Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №910/1560/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання поруки відсутньою, без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання поруки відсутньою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.12.2012 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №141212-П за невиконання ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» своїх зобов`язань за Кредитним договором від 03.06.2011 №030611-КЛТ укладеним між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай». Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.07.2016 у справі №200/4400/13-ц, залишеним без змін вищими інстанціями, вирішено стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за Кредитним договором №030611-КЛТ від 03.06.2011 у суму 7704304,82 доларів США за тілом кредиту, 5235997,36 грн та 597958,69 доларів США пені та відсотків за користування кредитом. Також, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 у справі 761/20826/16-ц залишеним без змін Постановою Апеляційного суду міста Києва від 07.02.2018 задоволено позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 , 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість по відсоткам за кредитним договором №030611-КЛТ від 03.06.2011 р., за період з 01.09.2015 р. по 30.03.2016 р. в сумі 591 500,80 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.05.2016 р. становило 14939676,48 грн. та судовий збір в сумі 224 095,15 грн.Висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №12065/12066/18-32 від 12.07.2018 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки від 14.12.2012 №141212-П у графах «Поручитель» на першій, другій та третій сторінці договору поруки та в графі «Підпис» розділу сім «Місцезнаходження та реквізити сторін» на третьому аркуші, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 04.08.2021 у справі №757/39249/17-ц встановлено факт нікчемності договору поруки №141212-П від 14.12.2012. На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати відсутньою поруку ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» за невиконання ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» своїх зобов`язань за Кредитним договором від 03.06.2011 №030611-КЛТ укладеним між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай»

Разом з позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання виконавчих документів, виданих судами у справах №200/4400/13-ц та №761/20826/16-ц про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро».

Заява обґрунтована тим, що різними органами Державної виконавчої служби відкрито одночасно цілий ряд виконавчих проваджень з примусового виконання рішень судів по справах №200/4400/13-ц та №761/20826/16-ц щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро». Державними виконавцями на майно позивача та рахунки в банках накладаються арешти, здійснюється розшук іншого майна позивача, на яке можливо звернути стягнення, інформацію про позивача внесено до реєстру боржників. Так, заявника вказує, що зазначені примусові заходи фактично здійснюються на підставі нікчемного договору поруки №141212-П від 14.12.2012.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що предметом даного позову є визнання відсутньої поруки ОСОБА_1 перед АТ «Банк Кредит Дніпро» за невиконання ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» своїх зобов`язань за Кредитним договором від 03.06.2011 №030611-КЛТ укладеним між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай».

Разом з тим, рішення суду про визнання відсутньої поруки ОСОБА_1 не підлягає примусовому виконанню.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено жодних обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити чи унеможливити виконання рішення чи ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, суд зазначає, що заявлений ОСОБА_1 захід забезпечення позову, спрямований на заборону органам виконавчої служби щодо примусового виконання рішень судів у справах №200/4400/13-ц та №761/20826/16-ц, які набрали законної сили.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 2 Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично спрямований на зупинення виконання судових рішень у справах №200/4400/13-ц та №761/20826/16-ц у спосіб, не передбачений нормами чинного законодавства і може призвести до порушення прав стягувачів у виконавчих провадженнях та не відповідає завданням господарського судочинства.

Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1342 за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.136, 137, 138-140 та ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Дата підписання: 01.02.2023.

Суддя Я.В. Маринченко