Рішення

від 02.02.2023 по справі 910/13031/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2023Справа № 910/13031/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал"», м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Столичні каштани», м. Київ

про стягнення 209 267,64 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія "Київводоканал"» (далі - ПрАТ «АК "Київводоканал"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Столичні каштани» (далі - ОСББ «Столичні каштани»/відповідач) про стягнення 209 267,64 грн, у тому числі: 136 411,67 грн - основного боргу, 34 811,78 грн - інфляційних втрат, 3 572,41 грн - 3% річних, 20 830,61 грн - пені, 13 641,17 грн - штрафу, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором на надання послуг з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднані мережі №01100/4-08 від 12.08.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.11.2022 позовну заяву прийняв до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.01.2023 до канцелярії суду від ПрАТ «АК "Київводоканал"» надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 136 411,67 грн у зв`язку із погашенням відповідачем, при цьому позивач одночасно в заяві просить суд покласти судові витрати на ОСББ «Столичні каштани».

Разом із тим, ОСББ «Столичні каштани» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, проте 10.01.2023 до суду повернувся конверт із ухвалою суду від 28.11.2022 із відміткою АТ «Укрпошта»: «повертається за закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з цим позовом звернувся до суду 25.11.2022, при цьому, заборгованість у розмірі 136 411,67 грн сплачена відповідачем 16.12.2022 та 19.12.2022, тобто після відкриття провадження у справі, відповідно суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСББ «Столичні каштани» 34 811,78 грн - інфляційних втрат, 3 572,41 грн - 3% річних, 20 830,61 грн - пені та 13 641,17 грн - штрафу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2019 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія "Київводоканал"» (далі - постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Столичні каштани» (далі - споживач) укладено договір на надання послуг з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднані мережі №01100/4-08.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язався надавати послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно п. 2.1.1. договору, кількість поставленої споживачу води визначається за показаннями засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем. Обсяг наданої води для поливу та інші власні потреби споживача, незалежно від його організаційно-правової форми, визначається за показаннями засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість води, поставленої для поливу та інших власних потреб споживача, може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих споживачем інформації та документів, якими визначена площа поливу та обсяги води на відповідні власні потреби.

Обсяг наданих споживачу послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з водопостачання (в тому числі постачання гарячої води), згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих у постачальника, або за показниками засобів обліку стічних вод, зареєстрованих у Постачальника та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування, Правил приймання стічних вод та Місцевих правил приймання (п. 2.1.6. договору).

У відповідності до п. 2.1.8. договору облікові дані споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звірянням обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння споживач направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання споживачем цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими споживачем.

В п. 2.2.1. договору встановлено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Постачальник може оформлювати і передавати споживачу розрахункові документи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, може зараховуватися постачальником в погашення боргу (п. 2.2.2. договору).

Пунктом 2.2.3. договору встановлено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Відповідно до п. 2.2.4. договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи споживача, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ постачальника вважається безпідставним.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата споживачем пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Згідно п. 4.7. договору за неоплату виставленого постачальником згідно з цим договором рахунку, вимоги чи іншого документу щодо оплати отриманих послуг, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми. Сплата штрафу не звільняє споживача від обов`язку оплатити рахунок, вимогу чи інший документ щодо оплати отриманих послуг.

Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами, договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (п. 7.1. договору).

У період з 01.06.2021 по 31.08.2022 позивачем надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 630 943,09 грн, проте ОСББ «Столичні каштани» розраховувався не в повному обсязі та з порушенням строків, встановлених п. 2.2.2. договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на надання послуг з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднані мережі №01100/4-08 від 12.08.2019, позивач просить суд стягнути з ОСББ «Столичні каштани» 34 811,78 грн - інфляційних втрат, 3 572,41 грн - 3% річних, 20 830,61 грн - пені, нарахованих за період з 06.07.2021 по 31.08.2022, а також 13 641,17 грн - штрафу, передбаченого п. 4.7. договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши договір на надання послуг з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднані мережі №01100/4-08 від 12.08.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою, укладений між сторонами правочин містить елементи договору поставки (водопостачання) та надання послуг (водовідведення).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ст.ст. 3, 629 ЦК України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою регулюються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання».

За змістом ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Судом встановлено, що 12.08.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір на надання послуг з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднані мережі №01100/4-08, відповідно до якого у період з 01.06.2021 по 31.08.2022 ПрАТ «АК "Київводоканал"» надало ОСББ «Столичні каштани» послуги на загальну суму 630 943,09 грн, за які відповідач розраховувався не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.2.2. договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, може зараховуватися постачальником в погашення боргу.

Судом вище встановлено, що відповідач за надані послуги розрахувався з порушенням строків, встановлених у п. 2.2.2. договору, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на надання послуг з водопостачання та прийняття стічних вод через приєднані мережі №01100/4-08 від 12.08.2019, позивач нараховує на суму боргу, яка існувала за період з 06.07.2021 по 31.08.2022 інфляційні втрати у розмірі 34 811,78 грн, 3% річних в сумі 3 572,41 грн, пеню у розмірі 20 830,61 грн та штраф в сумі 13 641,17 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата споживачем пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Крім того, згідно п. 4.7. договору за неоплату виставленого постачальником згідно з цим договором рахунку, вимоги чи іншого документу щодо оплати отриманих послуг, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми. Сплата штрафу не звільняє споживача від обов`язку оплатити рахунок, вимогу чи інший документ щодо оплати отриманих послуг.

Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд перевірив надані ПрАТ «АК "Київводоканал"» розрахунки пені та штрафу і встановив, що обчислення здійснено арифметично вірно, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом також перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що їх обчислення також здійснено арифметично вірно, що є підставою для задоволення і цих вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал"» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Столичні каштани» в частині стягнення основного боргу у розмірі 136 411,67 грн - закрити.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал"» в частині стягнення 34 811,78 грн - інфляційних втрат, 3 572,41 грн - 3% річних, 20 830,61 грн - пені та 13 641,17 грн - штрафу задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Столичні каштани» (03148, місто Київ, вулиця Якуба Коласа, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 43077108) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал"» (01015, м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 34 811 (тридцять чотири тисячі вісімсот одинадцять) грн 78 коп. - інфляційних втрат, 3 572 (три тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн 41 коп. - 3% річних, 20 830 (двадцять тисяч вісімсот тридцять) грн 61 коп. - пені, 13 641 (тринадцять тисяч шістсот сорок одну) грн 17 коп. - штрафу та 3 139 (три тисячі сто тридцять дев`ять) грн 02 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук