Рішення

від 01.02.2023 по справі 910/12465/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2023Справа № 910/12465/22За позовом Фермерського господарства "Анатоль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг"

про стягнення 166 956,62 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 166 956,62 грн., з яких: 136 306,70 грн. - основний борг, 2 528,73 грн. - 3 % річних, 16 861,46 грн. - інфляції, пені - 11 259,73 грн. за Договором поставки сільськогосподарської продукції № 64907 від 04.01.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки останньому було поставлено товар на загальну суму 205 862,69 грн, який в порушення взятих на себе зобов`язань не був оплачений Відповідачем в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/12465/22 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача (01054 м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 30/10 кв. 2 - А), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01054 93133086, відповідач ухвалу суду від 23.11.2022 отримав - 01.12.2022.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022 між Фермерським господарством "Анатоль" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (покупець) був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції №64907.

Від імені ФГ "Анатоль" договір підписано головою господарства Борщенком Анатолієм Івановичем, від імені ТОВ "Явкино Холдинг" договір підписано представником Алексеевич Олександром Володимировичем на підставі довіреності №3 від 22.09.2021.

Відповідно до п.п. 1.1. та 1.2. договору поставки продавець зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (товар). Найменування та загальна кількість товару, що поставляється за даним договором, визначається сторонами у специфікації, що додається до договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.5.1. договору поставки якщо інші умови оплати не погоджені сторонами у додатковій угоді, покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок продавця в наступному порядку:

86% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, підписання сторонами специфікації до договору, а також після отримання від продавця рахунку-фактури на товар та підписання видаткової накладної;

14% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної продавцем, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Матеріали справи свідчать, що 01.01.2022 сторонами була складена специфікація №64957 відповідно до п.1 якої постачальник передає, а покупець приймає у власність товар, що відповідає наступному переліку: найменування товару - кукурудза, ціна за 1т товару з ПДВ - 5 756,12 грн., кількість товару - 6,880 т, загальна вартість товару з ПДВ - 39 602,10 грн., сума ПДВ 14% - 4 863,42 грн.

В пунктах 2-6 специфікації зазначені вимоги щодо якості товару.

Згідно п. 7 специфікації інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ 3769:98. Умови поставки товару - СРТ (в розумінні "Інкотермс-2010") за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, 54.

Згідно п. 8 специфікації строк поставки товару - до 31.01.2022 включно.

Так, відповідно до вказаної Специфікації, позивачем відповідачу була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковою накладною №01 від 04.01.2022, довіреністю № 9 від 04.01.2022, податковою накладною № 2 від 05.01.2022.

Далі, 05.01.2022 сторонами була складена специфікація №64967 відповідно до п.1 якої постачальник передає, а покупець приймає у власність товар, що відповідає наступному переліку: найменування товару - кукурудза, ціна за 1т товару з ПДВ - 5 922,92 грн., кількість товару - 6,969 т, загальна вартість товару з ПДВ - 41 276,82 грн., сума ПДВ 14% - 5 069,08 грн.

В пунктах 2-6 специфікації зазначені вимоги щодо якості товару.

Згідно п. 7 специфікації інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ 3769:98. Умови поставки товару - СРТ (в розумінні "Інкотермс-2010") за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, 54.

Згідно п. 8 специфікації строк поставки товару - до 31.01.2022 включно.

Поставка товару позивачем та його отримання відповідачем підтверджується видатковою накладною №02 від 05.01.2022, довіреністю №9 від 04.01.2022, податковою накладною №1 від 04.01.2022.

16.02.2022 сторонами була складена специфікація №67141 відповідно до п.1 якої постачальник передає, а покупець приймає у власність товар, що відповідає наступному переліку: найменування товару - кукурудза, ціна за 1т товару з ПДВ - 7 837,96 грн., кількість товару - 8,342 т, загальна вартість товару з ПДВ - 65 384,26 грн., сума ПДВ 14% - 8 029,64 грн.

В пунктах 2-6 специфікації зазначені вимоги щодо якості товару.

Згідно п. 7 специфікації інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ 3769:98. Умови поставки товару - СРТ (в розумінні "Інкотермс-2010") за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, 54.

Згідно п. 8 специфікації строк поставки товару - до 28.02.2022 включно.

Поставка товару позивачем та його отримання відповідачем підтверджується видатковою накладною №3 від 16.02.2022, довіреністю №12 від 16.02.2022, податковою накладною №3 від 16.02.2022.

Також, 17.02.2022 сторонами була складена специфікація №67213 відповідно до п.1 якої постачальник передає, а покупець приймає у власність товар, що відповідає наступному переліку: найменування товару - кукурудза, ціна за 1т товару з ПДВ - 7 788,75 грн., кількість товару - 7,652 т, загальна вартість товару з ПДВ - 59 599,51 грн., сума ПДВ 14% - 7 319,23 грн.

В пунктах 2-6 специфікації зазначені вимоги щодо якості товару.

Згідно п. 7 специфікації інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ 3769:98. Умови поставки товару - СРТ (в розумінні "Інкотермс-2010") за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, 54.

Згідно п. 8 специфікації строк поставки товару - до 28.02.2022 включно.

Поставка товару позивачем та його отримання відповідачем підтверджується видатковою накладною №4 від 17.02.2022, довіреністю №12 від 16.02.2022, податковою накладною №4 від 17.02.2022.

Отже, суду доведено, а матеріалами справи підтверджено, що 04.01.2022 позивач поставив відповідачу кукурудзу на суму 39 602,10 грн., 05.01.2022 на суму 41 276,82 грн., 16.02.2022 на суму 65 384,26 грн., 17.02.2022 на суму 59 599,51 грн. Всього було поставлено позивачем кукурудзи відповідачу на суму 205 862,69 грн.

Також, 04.01.2022 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №01 на суму поставленого товару - 39 602,10 грн. 05.01.2022 відповідач сплатив позивачу згідно вказаного рахунку 34 057,86 грн., що становить 86% вартості товару та відповідає п. 5.1. договору поставки.

05.01.2022 позивач виписав відповідачу рахунок на оплату №02 на суму поставленого товару - 41 276,82 грн. 10.01.2022 відповідач сплатив позивачу згідно вказаного рахунку 34 498,13 грн., що становить 86% вартості товару та відповідає п. 5.1. договору поставки.

16.02.2022 позивач виписав відповідачу рахунок на оплату №3 на суму поставленого товару - 65 384,24 грн. Оплату товару відповідач не здійснив.

17.02.2022 позивач виписав відповідачу рахунок на оплату №4 на суму поставленого товару - 59 599,47 грн. Оплату товару відповідач не здійснив.

Також, матеріали справи свідчать, що згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної - в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2022 податкова накладна №1 від 04.01.2022 доставлена до ДФС України, прийнята, але реєстрація її зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

12.07.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7044090/31095134 про реєстрацію податкової накладної №1 від 04.01.2022 р. на суму 39 602,10 грн.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2022 податкова накладна №2 від 05.01.2022 доставлена до ДФС України, прийнята, але реєстрація її зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

12.07.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7044089/31095134 про реєстрацію податкової накладної №2 від 05.01.2022 на суму 41 276,82 грн.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.06.2022 податкова накладна №3 від 16.02.2022 доставлена до ДПС України, прийнята, але реєстрація її зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

14.07.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7064399/31095134 про реєстрацію податкової накладної №3 від 16.02.2022 на суму 65 384,24 грн.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.06.2022 податкова накладна №4 від 17.02.2022 доставлена до ДФЄ України, прийнята, але реєстрація її зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

14.07.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7064398/31095134 про реєстрацію податкової накладної №4 від 17.02.2022 на суму 59 599,47 грн.

За таких обставин, у відповідача виникло зобов`язання по оплаті поставленого позивачем товару, у відповідності до умов п. 5.1. договору, а саме протягом трьох робочих днів з дати поставки товару оплатити 86% його вартості та 14% вартості товару сплатити протягом трьох робочих днів після реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте своє зобов`язання відповідач виконав лише частково, сплативши на користь позивача 69 555,99 грн. Доказів оплати решти вартості поставленого позивачем товару на суму 136 306,70 грн. відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення претензії № 10 від 12.08.2022.

Проте така залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд визнає як належний та допустимий доказ на підтвердження факту поставки товару: видаткову накладну №01 від 04.01.2022, довіреність № 9 від 04.01.2022, податкову накладну № 2 від 05.01.2022, видаткову накладну №02 від 05.01.2022, довіреність №9 від 04.01.2022, податкову накладну №1 від 04.01.2022, видаткова накладна №3 від 16.02.2022, довіреність №12 від 16.02.2022, податкова накладна №3 від 16.02.2022, видаткова накладна №4 від 17.02.2022, довіреність №12 від 16.02.2022, податкова накладна №4 від 17.02.2022. Всього було поставлено позивачем кукурудзи відповідачу на суму 205 862,69 грн.

Так, оскільки Позивач поставив товар, а Відповідач отримав товар згідно вказаних первинних документів на загальну суму 205 862,69 грн., то у Відповідача виник обов`язок щодо її оплати.

Строк оплати є таким, що настав.

Проте, відповідач своє зобов`язання з оплати товару здійснив частково, на суму 69 555,99 грн.

Доказів сплати решти суми за поставлений товар - 136 306,70 грн. відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Щодо направлення позивачем до відповідача рахунків на оплату, суд зазначає, що рахунок на оплату не є первинним документом відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не встановлює і не змінює строки здійснення оплати товару, які визначені договором поставки.

Згідно зі ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 5.1. договору, сторони погодили, що протягом трьох робочих днів з дати поставки товару покупець зобов`язаний оплатити 86% його вартості та 14% вартості товару сплатити протягом трьох робочих днів після реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що податкові накладні за наслідком здійснення господарських зареєстровані в ЄРПН, про що зазначено судом вище.

Доказів поставки відповідачу товару неналежної якості матеріали справи не містять. При цьому, судом враховано, що видаткові накладні підсипані відповідачем без зауважень щодо якості чи кількості поставленого товару.

Доказів оплати за отриманий товар у розмірі 136 306,70 грн. відповідачем на користь позивача за час розгляду справи суду не надано, та матеріали справи не містять. Строк оплати є такий, що настав.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача основної суми заборгованості в розмірі 136 306,70 грн., яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за Договором, підлягає задоволенню судом.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 16 861,46 грн. - інфляційних втрат та 2 528,73 грн. 3 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 16 861,46 грн. - інфляційних втрат та 2 528,73 грн. 3 % річних.

Суд зауважує, що передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних та інфляційної складової має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу позивача, який полягає отриманні компенсації від боржника.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 259,73 грн., суд зазначає таке.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Так, згідно п. 6.5. Договору, сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до умов цього договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день такого прострочення.

Отже, сторонами договору, було погоджено письмово застосування такого виду відповідальності до Орендаря, як стягнення пені.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок пені, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов у цій частині підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача пені 11 259,73 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За встановлених обставин справи, суд вважає позовні підлягають задоволенню повністю, шляхом стягнення з відповідача 136 306,70 грн. - основний борг, 2 528,73 грн. - 3 % річних, 16 861,46 грн. - інфляції, пені - 11 259,73 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "Анатоль" (27110, Кіровоградська обл., Новоукраїнський район, с. Глодоси, вул. Покровська, 90 код ЄДРПОУ: 31095134) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 30/10 кв. 2 - А, код ЄДРПОУ: 43877851) на користь Фермерського господарства "Анатоль" (27110, Кіровоградська обл., Новоукраїнський район, с. Глодоси, вул. Покровська, 90 код ЄДРПОУ: 31095134) 136 306 (сто тридцять шість тисяч триста шість) грн. 70 коп. - основний борг, 2 528 (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн. 73 коп. - 3 % річних, 16 861 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 46 коп. - інфляції, пені - 11 259 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 73 коп. та 2 504 (дві тисячі п`ятсот чотири) грн. 35 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко