Рішення

від 08.12.2022 по справі 911/1412/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1412/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

до Приватного підприємства «Обслуговуюча компанія «Наш Дім»

прo стягнення 344 907,39 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Тронь І.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (надалі позивач) до Приватного підприємства «Обслуговуюча компанія «Наш Дім» (надалі відповідач) прo стягнення 344 907,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.08.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1412/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 25.10.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2022 року підготовче засідання у справі № 911/1412/22 перенесено на 10.11.2022 року.

У підготовчому 10.11.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач у підготовче засідання 10.11.2022 року не з`явився.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 10.11.2022 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 08.12.2022 року.

В судовому засіданні 08.12.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 08.12.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Відносини, пов`язані з розподілом, купівлею-продажем та постачанням електричної енергії споживачам регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (надалі - ПРРЕЕ); Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311 (далі - ККОЕЕ), іншими нормативними актами.

Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:

- адміністратор комерційного обліку електричної енергн_- юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;

- електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

- оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

- постачальник послуг комерційного обліку - суб`єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (позивач) являється електропостачальником, що отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 року №429.

Оператором системи розподілу на території Київської області являється ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ 23243188, колишня назва ПрАТ «Київобленерго»). Також дане підприємство є адміністратором комерційного обліку електричної енергії.

Пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:

- суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом, зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

- упродовж чотирьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;

Також пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

16.10.2020 року відповідачем, в особі директора Коломієць Л.В., було підписано заяву про приєднання до договору про постачання електричної енергії. Початок постачання, згідно заяви, визначено як 01.01.2021 року. Таким чином між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу 420088449 від 01.01.2021 року (далі - Договір)

Починаючи з січня 2021 року відповідач регулярно почав споживати електричну енергію на за цим Договором, за що позивач виставляв останньому рахунки. Зокрема позивачем було виставлено відповідачу до оплати наступні рахунки:

- за січень 2021 року на суму 190 743,52 грн. - рахунок фактура №6078945547 від 31.01.2021р.

- за лютий 2021 року на суму 203 357,40 грн. - рахунок фактура №6243680722 від 28.02.2021р.;

- за березень 2021 року на суму 252 400,15 грн. - рахунок фактура №6129421944 від 25.03.2021р.;

- за квітень 2021 року на суму 254 254,61 грн. - рахунок фактура №6227182034 від 21.04.2021р.;

- за травень 2021 року на суму 254 652,47 грн. - рахунок фактура №6325814975 від 24.05.2021р.;

- за червень 2021 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок фактура №6229000739 від 24.06.2021р.;

- за липень 2021 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №6278801516 від 31.07.2021р.;

- за серпень 2021 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №6328611881 від 28.08.2021р.;

- за вересень 2021 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №6525969645 від 23.09.2021р.;

- за жовтень 2021 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №6428535089 від 31.10.2021р.;

-за листопад 2021 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №6447193944 від 30.11.2021р.;

- за грудень 2021 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №6677658376 від 31.12.2021р.;

- за січень 2022 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №6837211074 від 31.01.2022р.;

- за лютий 2022 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №5000804012 від 28.02.2022р.;

- за березень 2022 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №5002035136 від 31.03.2022р.;

- за квітень 2022 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №5003655072 від 30.04.2022р.;

- за травень 2022 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №5005062657 від 31.05.2022р.;

- за червень 2022 року на суму 259 330,41 грн. - рахунок-фактура №5006711724 від 30.06.2022р.

Таким чином, в силу п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення договору про постачання електричної енергії споживачу між позивачем та відповідачем підтверджується не тільки фактом підписання заяви-приєднання, а і фактичним споживанням електричної енергії.

Цей Договір постачання електроенергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Договір постачання електроенергії розміщено на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія». Текст публічного Договору про постачання електричної енергії споживачу додано до позовної заяви. Також додано комерційна пропозиція до публічного договору, яка є його невід`ємною частиною та оприлюднена на офіційному сайті позивача.

Враховуючи зазначені вимоги, Договір укладений на умовах, які розроблені електропостачальником та опубліковані на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», без викладення його в паперовій формі. Факт укладення Договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, споживання електричної енергії. Заяв від відповідача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» щодо надання письмового примірника договору чи зміни в існуючий договір не надходило.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачання електроенергії Постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору постачання електроенергії.

Позивач звертає увагу суду, що згідно з п. 2.3. Договору постачання електроенергії, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається Оператором системи розподілу, яким на території Київської області являється ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке в силу п. 11 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору постачання електроенергії Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору (копія комерційної пропозиції додається).

Пунктом 5.7. Договору постачання електроенергії встановлено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

З огляду на укладання Договору постачання електроенергії, відповідачем взято на себе договірні зобов`язання, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

На виконання умов укладеного між Сторонами Договору, позивач за період з 01.01.2021 року по 15.07.2022 року відпускав відповідачу електроенергію. Обсяги споживання наведені в довідці оператора систем розподілу та в розрахунку заборгованості.

Однак, відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між Сторонами Договору споживання електроенергії, не здійснив повний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію згідно виставлених до сплати рахунків.

Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що Оператор сшсісми розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ранку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних .документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до пп.2.3.13. ПРРЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць.

Відповідно до п. 8.6.1. ККОЕЕ зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи відповідно до цього Кодексу та умов договору.

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, позивач зазначає, що ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» не здійснює функції з обліку електричної та не визначає обсяги спожитої електричної енергії Споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому ККОЕЕ.

Позивач зазначає, що у відповідності до п. 4.3. ПРРЕЕ, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було надано ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» інформацію про обсяг спожитої електричної енергії Відповідачем. На підставі отриманих даних від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», які передаються шляхом електронного обміну інформацією, позивачем було сформовано рахунки про які йдеться в позовній заяві.

На підтвердження викладеного позивач листом вих. №1669 від 12.07.2022 року звернувся до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з проханням надати інформацію про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії відповідачем. У відповідь оператор системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надало підтверджуючу довідку № 20-1-201 від 20.07.22 року в якій зазначило фактичний обсяг розподіленої електричної енергії по споживачу Приватному підприємству «Обслуговуюча компанія «Наш Дім».

24.06.2021 року на підставі показників, наданих ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», позивачем було виставлено відповідачу рахунок на суму 259 330,41 грн. (рахунок №6229000739 від 24.06.2021 року). Останнім днем оплати даного рахунку було 02.07.2021 року. Даний рахунок відповідачем оплачено не було. Виходячи з цього позивач вважає зобов`язання відповідача по оплаті послуг електропостачання не виконаними, що є підставою для нарахування штрафних санкцій з 03.07.2021 року.

Відповідно п.5.11. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції. Відповідно до комерційної пропозиції штрафними санкціями є: подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Крім того споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Позивач звертає увагу Суду на те, що стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань є правом позивача, яке він може реалізувати в межах строків передбачених законодавством та договором, а тому користуючись своїм правом позивач здійснив нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за період вказаний в позовній заяві.

Згідно з наданим позивачем розрахунком основна заборгованість відповідача за поставлену електроенергію згідно з виставленими Рахунками-фактурами за період з червня 2021 року по червень 2022 року складає 259 330,41 грн. Позивачем нараховано 55 629,64 грн. інфляційних за період з 03.07.2021 року по 15.07.2022 року, 8 057,01 грн. 3% річних за період з 03.07.2021 року по 15.07.2022 року та 21 890,33 грн. пені за період з 03.07.2021 року по 03.01.2022 року.

В ході розгляду спору відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача в сумі 259 330,41 грн. за поставлену електроенергію згідно з виставленими Рахунками-фактурами за період з червня 2021 року по червень 2022 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 55 629,64 грн. інфляційних за період з 03.07.2021 року по 15.07.2022 року, 8 057,01 грн. 3% річних за період з 03.07.2021 року по 15.07.2022 року та 21 890,33 грн. пені за період з 03.07.2021 року по 03.01.2022 року, правомірні, обґрунтовані, відповідають встановленим судом обставинам, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Належних доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Приватного підприємства «Обслуговуюча компанія «Наш Дім» прo стягнення 344 907,39 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Обслуговуюча компанія «Наш Дім» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, 2/1, код ЄДРПОУ 39748414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8в, код ЄДРПОУ 42094646) 259 330,41 грн. основної заборгованості, 55 629,64 грн. інфляційних, 8 057,01 грн. 3% річних, 21 890,33 грн. пені та 5 173,61 грн. витрат по сплаті судовго збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 02.02.2023 року