ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
02.02.2023 р. Справа№ 914/420/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Фартушка Т.Б.
розглянув матеріали позовної заяви:
за позовом: Дрогобицької міської ради Львівської області, Львівська область, м.Дрогобич;
до Відповідача: Акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», Львівська область, Стрийський район, м.Славське;
про: визнання додаткових угод до договорів оренди землі укладеними
ВСТАНОВИВ:
01.02.2023р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дрогобицької міської ради Львівської області від 19.01.2023р. вих. №3-35/369 (вх. №455) за позовом до Акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про визнання додаткових угод до договорів оренди землі укладеними.
Підставами позовних вимог Позивач визначає непогодження Відповідачем внесення змін до Договорів оренди землі від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:075:0031), від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:075:0032), від 13.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:067:0050) та від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:067:0052) у зв`язку із введенням в дію з 01.01.2020р. нової нормативно-грошової оцінки земель міста Дрогобича.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її повернення на підставі ст.174 ГПК України, зважаючи на наступне.
Згідно п.2 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, у зазначеній нормі процесуального права визначено право позивача об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Отже, процесуальний закон допускає об`єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві, однак такі вимоги повинні відповідати певним умовам (альтернативно):
- пов`язаність між собою підставою виникнення, (варто звернути увагу, що законодавцем застосовується термін підстава в однині), або
- пов`язаність між собою поданими доказами.
За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Однак, порушенням правил об`єднання вимог є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналогічна правова позиція про застосування норм процесуального права у такий спосіб викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018р. у справі №910/3569/18.
Підставою заявлення Позивачем позову є неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань, які виникли з чотирьох різних договорів, які укладено між Сторонами, зокрема:
-Договір оренди землі від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:075:0031);
-Договір оренди землі від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:075:0032);
-Договір оренди землі від 13.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:067:0050);
-Договір оренди землі від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:067:0052).
Судом встановлено, що поданий Позивачем позов обґрунтовується порушенням умов чотирьох Договорів (цивільно-правових зобов`язань), тобто чотирьох різних юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.
При цьому кожен з Договорів різниться за предметами договорів, розміром, умовами та строками оплати орендної плати.
Більше того, у долучених до позовної заяви документах міститься покликання на кожен з Договорів, на підставі та на виконання яких такі документи складено. Відтак, вказані чотири Договори не є ідентичними за їх істотними умовами.
Крім різного предмету Договорів різними є і зазначена в них ціна договору, розмір, строки та порядок оплати орендної плати.
З врахуванням вищенаведеного, беручи до уваги, що виконання Сторонами зобов`язань за Договорами підтверджується окремими, складеними на виконання договорів, документами, суд приходить до висновку, що в позовній заяві об`єднано вимоги, які виникли з двох різних підстав, що не відповідає першій з наведених вище умов, визначених ч.1 ст. 173 ГПК України (не одна підстава виникнення).
Враховуючи зміст позовних вимог до предмету доказування входить коло обставин, які підтверджують правову позицію Позивача. Такими обставинами у справі про визнання укладеними додаткових угод є вимога Позивача про укладення таких угод, а також невиконання такої вимоги Відповідачем.
Отже, Позивач звернувся до суду з позовом про визнання укладеними додаткових угод до договорів, які виникли з чотирьох різних договорів, обґрунтовує свої вимоги різними доказами, які не пов`язані між собою.
Також, суд зазначає, що Позивачем не обґрунтовано, що позовні вимоги про визнання укладеними додаткових угод за кожним з Договорів є основною і похідною вимогами, оскільки задоволення жодної із цих вимог не залежить від задоволення іншої позовної вимоги.
Таким, чином, заявлені Позивачем позовні вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення, поданими доказами і не є похідними один від одної, Позивачем станом на час подання позову не подано доказів, що здійснення господарських операцій за Договорів оренди землі від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:075:0031), від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:075:0032), від 13.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:067:0050) та від 03.08.2017р. б/н (земельна ділянка кадастровий №4610600000:01:067:0052) підтверджується пов`язаними чи тими ж доказами, як і не подано доказів, що виконання Відповідачем вказаних Договорів підтверджується пов`язаними чи тими ж доказами, відтак, вимоги про визнання укладеними додаткових угод до договорів виникли з різних підстав, не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.
За даних обставин, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін за кожним із укладених правочинів та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки, за вказаних обставин, заявлення позовних вимог, які виникли з різних підстав та підтверджені різними доказами, вимагає дослідження дійсних правовідносин між сторонами, а відтак, великої кількості вищезазначених доказів, що перешкоджатиме з`ясуванню обставин справи в рамках одного провадження та суттєво утруднить вирішення спору по суті у встановлені ст.195 ГПК України строки, фактично суд буде вимушений розглянути два окремі спори.
Окрім цього, суд зазначає, що оскільки фактично Позивачем заявлено вимоги про визнання укладеними додаткових угод по чотирьох окремих договорах, то судом має бути надана правова оцінка виконання сторонами кожного договору окремо, правовідносин сторін по кожному з договорів, з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, в тому числі шляхом дослідження строків дії відповідних договорів, відповідності первинних документів умовам укладених правочинів, доказів їх часткової оплати, розміру та строків оплати, відтак і сумісний розгляд об`єднаних Позивачем вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Оскільки Позивачем, усупереч нормі ч.1 ст.173 ГПК України у позовній заяві об`єднано декілька вимог, не пов`язаних між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, не є основними та похідними, тому, згідно з нормою п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, наявні підстави для повернення позову.
Також суд зазначає, що ч.6 ст.173 ГПК України передбачає можливість роз`єднання позовних вимог, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Оскільки зазначені вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, то вони не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги не можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, оскільки вимоги по кожному із договорів стосуються різних правочинів та підтверджується різними доказами, не є основними та похідними, не є однорідними, не можуть бути роз`єднані судом, а відтак, позовна заява Дрогобицької міської ради Львівської області від 19.01.2023р. вих. №3-35/369 (вх. №455 від 01.02.2023р.) і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог.
При цьому суд звертає увагу Позивача, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Відповідно до вищенаведеного та керуючись ст.ст.12, 20, 60, 162, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позовну заяву Дрогобицької міської ради Львівської області від 19.01.2023р. вих. №3-35/369 (вх.№455 від 01.02.2023р.) і додані до неї документи повернути.
2.Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
3.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: Позовна заява Дрогобицької міської ради Львівської області від 19.01.2023р. вих. №3-35/369 (вх. №455 від 01.02.2023р.) з доданими документами та поштовим конвертом на 62 аркушах.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя Фартушок Т.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108738536 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Укладення договорів (правочинів) оренди |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Фартушок Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні