Ухвала

від 27.01.2023 по справі 916/405/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"27" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/405/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши справу за позовом: Громадської організації Волонтерський рух Спільна мета (вул. Ланжеронівська, буд. 3, оф. 123, м. Одеса, 65026)

до відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Громадської організації Одеська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства Динамо України (Французький бульвар, 27, м. Одеса, 65044) 2) Фізкультурно-спортивного товариства Динамо України (вул. Інститутська, 29, м. Київ, 01021)

про визнання протиправною та скасування реєстрації повідомлення, за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Хлистун Р.В.;

від третьої особи-1: не з`явився.

від третьої особи-2: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Громадська організація Волонтерський рух Спільна мета звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт з номером: ОД05121О907145 щодо об`єкта будівництва: "Реконструкція стадіону "Динамо", бази олімпійської підготовки, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані будівель, без зміни цільового та функціонального призначення за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 27.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем процедури надання права на виконання будівельних робіт та принципу належного урядування.

Ухвалою суду від 13.06.2022 позовну заяву позивача було прийнято та розгляду та відкрито провадження справі №916/405/22; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено підготовче засідання у цій справі на 11 липня 2022 року об 11:30. Крім цього, вищевказаною ухвалою суду від 13.06.2022 було залучено до участі у справі третіх осіб.

28.06.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 162-192, т.1), в якому він, зокрема, просить суд закрити провадження у цій справі, пояснюючи це тим, що спір у даній справі має публічно-правовий характер та повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства; відповідач наполягає на тому, що у даній справі відсутні ознаки приватноправового характеру, що підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, а також щодо відсутності спору про право; відповідач наголошує, що оскільки зверненням з позовом у цій справі позивач фактично замінює органи державної влади у питанні здійснення контролю за дотриманням природоохоронного / містобудівного законодавства, цей спір має публічно-правовий характер.

Судове засідання 11 липня 2022 року об 11:30 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 11 липня 2022 року було призначено підготовче засідання у цій справі на 09 серпня 2022 року о 15:00.

08.08.2022 представником позивача було подано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 09 серпня 2022 року судом протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання у цій справі на 29 серпня 2022 року о 12:00.

15.08.2022 від третьої особи-1 до суду надійшли письмові пояснення (а.с. 1-17, т.2), в яких остання наголошує на тому, що: звернення позивача з даним позовом виходить за межі його статутних документів та сутності правової природи природоохоронної громадської організації; позивач, звертаючись з даним позовом, фактично підмінює собою орган державного архітектурно-будівельного контролю; третя особа-1 погоджується з позицією відповідача щодо непідвідомчості даного спору господарському суду.

29.08.2022 судом у судовому засіданні було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12 вересня 2022 року о 16:30.

Судове засідання 12 вересня 2022 року о 16:30 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному.

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 03 жовтня 2022 року о 14:40.

Судове засідання 03 жовтня 2022 о 14:40 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 03.10.2022 було призначено підготовче засідання у цій справі на 31 жовтня 2022 року о 14:00.

У судовому засіданні 31 жовтня 2022 року судом протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21 листопада 2022 року о 14:00.

21 листопада 2022 року судом у судовому засіданні протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 06 грудня 2022 року о 14:00.

У судовому засіданні 06 грудня 2022 року, внаслідок відключення електропостачання під час засідання, судом було оголошено перерву та призначено судове засідання на 22 грудня 2022 року о 16:30.

22 грудня 2022 року судом у судовому засіданні протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 27 січня 2023 року о 15:00.

У судовому засіданні 27.01.2023, після дослідження матеріалів справи та встановлення обставин справи на стадії розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що спір у цій справі належить до юрисдикції адміністративного суду, з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Предметна юрисдикція господарських судів визначена у ст. 20 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (подібні висновки були викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справ № 910/8729/18).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Так, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача у цій справі позивач наголошує на тому, що відповідач, маючи у своєму розпорядженні достатньо відомостей про об`єкт будівництва, не виконав свої передбачених законом функцій, зокрема, не усунув порушень законодавства, не виніс припис про припинення будівельних робіт і не звернувся до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, а навпаки, протиправно здійснив реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт за об`єктом, вірним класом наслідків якого є СС2. Позивач зазначає, що внаслідок відповідних порушень було допущено будівництво об`єкта, яке загрожує правам та інтересам мешканців міста, власникам суміжних земельних ділянок, екологічним інтересам громадян. При цьому, обґрунтовуючи право на звернення до суду, позивач посилається на норми Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікованої Законом України від 06 липня 1999 року № 832-XIV (далі - Орхуська конвенція), та стверджує, що подання позову є реалізацією статутних завдань організації, спрямоване на захист інтересів місцевих жителів щодо екологічних питань та протидії незаконному будівництву.

Отже, у цій справі позивачем на вирішення суду переданий спір, в якому дослідженню підлягають владні управлінські дії / бездіяльність та рішення відповідача, як органу місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності, на предмет їх відповідності вимогам законодавства. В цей же час, у даній справі відсутні ознаки приватноправового характеру, що підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, оскільки між сторонами у справі відсутні господарські відносини та спір про право.

Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди мають виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Так, оцінюючи вид даного спору, суд виходить з наступних критеріїв його належності до адміністративної юрисдикції, які також застосовує Верховний Суд, зокрема, у постанові від 02.11.2021 року у справі №420/2719/20:

- присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;

- спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу та суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах здійснює адміністративні повноваження: у цій справі відносини виникли з приводу здійснення відповідачем реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та стосуються виконання / невиконання відповідачем владних функцій щодо запобігання здійснення самочинного будівництва;

- спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- спірні публічно-правові відносини виникли у сфері публічного адміністрування: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснює адміністративні повноваження щодо виконання реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності і між сторонами відсутні господарські відносини.

За цих обставин, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, суд вважає, що спір за позовом позивача щодо визнання протиправною та скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт з номером ОД05121О907145 щодо об`єкта будівництва: "Реконструкція стадіону "Динамо", бази олімпійської підготовки, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані будівель, без зміни цільового та функціонального призначення, за адресою: м. Одеса, Приморський район, Французький бульвар, 27", має публічно-правовий характер та має розглядатися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.

При цьому суд зауважує, що відповідно до статуту Громадської організації «Волонтерський рух «Спільна Мета» основною метою діяльності позивача є сприяння розв`язанню екологічних проблем країни, сприяння розвитку природоохоронної справи, охорона, збереження, захист довкілля, задоволення та надання допомоги у захисті екологічних, соціальних, творчих, економічних, наукових, культурних прав та інтересів своїх членів та інших осіб, а з даним позовом позивач звернувся до суду за захистом не власних прав, як юридичної особи та учасника господарських відносин, а як громадська організація, що здійснює захист прав та інтересів членів організації та інших громадян в сфері довкілля.

У подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи спір у справі № 904/6125/20 за позовом Громадської організації «Юристи за екологію», у постанові від 15.06.2021 вказала, що позивач як природоохоронна громадська організація, представляючи інтереси своїх членів - фізичних осіб, помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції з посиланням на відповідність його суб`єктного складу вимогам статті 4 ГПК України. Позов у цій справі подано громадською організацією в інтересах сорока восьми фізичних осіб згідно з переліком, визначеним як додаток 1 до позовної заяви, задля захисту їх екологічних прав, тобто в інтересах фізичних осіб, які є членами позивача, а не на захист його власних інтересів як юридичної особи. Зазначені обставини спростовують доводи позивача про віднесення цього спору за суб`єктним критерієм до юрисдикції господарських судів. Аналізуючи характер правовідносин, з яких виник спір у цій справі, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що спірні правовідносини виникли між фізичними особами, які, стверджуючи про заподіяння їм матеріальних збитків та моральної шкоди за результатами господарської діяльності відповідачів - юридичних осіб, уповноважили на представництво своїх інтересів створену ними громадську організацію. У зазначеному спорі громадська природоохоронна організація, звернувшись з позовом до відповідачів про відшкодування збитків та моральної шкоди, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту екологічних прав фізичних осіб - членів такої організації, які було порушено відповідачами. Отже, сторони в цій справі, незважаючи на наявність у них статусу юридичних осіб, не були пов`язані господарськими правовідносинами в розумінні статті 3 ГК України, тому є помилковим висновок суду апеляційної інстанції про підвідомчість такого спору господарським судам. Такі висновки щодо розмежування підвідомчості спорів судам господарської та цивільної юрисдикцій є послідовними. Так, у постанові від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про розгляд у порядку цивільного судочинства спору, ініційованого за позовом громадської організації в інтересах невизначеного кола споживачів послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій міста Ірпеня, права яких було порушено комунальним підприємством - надавачем таких послуг, за відсутності господарських правовідносин між позивачем - громадською організацією, яка діє в інтересах фізичних осіб, та відповідачем - юридичною особою, яка надає комунальні послуги побутовим споживачам.

В цей же час, суд зауважує про помилковість посилань позивача у позовній заяві на висновки Верховного Суду у постановах у справах № 727/8819/16-а, № 804/3091/18 тощо, оскільки правовідносини у тих справах не є подібними правовідносинам в межах цієї справи, адже стосуються захисту саме речових прав позивачів та свідчать про наявність у позивачів майнового інтересу у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За змістом ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №916/405/22 на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір між сторонами підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

При цьому питання про повернення судового збору з бюджету в даній ухвалі не вирішується за відсутності відповідного клопотання позивача (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі №916/405/22 - закрити.

Повну ухвалу складено 01.02.2023.

Ухвала набрала законної сили 27.01.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля