Рішення

від 31.01.2023 по справі 916/2026/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2026/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Музика С.М. адвокат (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до відповідача Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив АРМІЙСЬКИЙ про включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «АРМІЙСЬКИЙ» в якому просить визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у розмірі 96539,69грн. та зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «АРМІЙСЬКИЙ» в особі комісії з припинення включити їх до проміжного балансу.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» посилається на наявність заборгованості Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «АРМІЙСЬКИЙ» перед Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2022р відкрито провадження у справі №916/2026/22, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.10.2022р о 11:00.

В підготовчому засіданні від 05.10.2022р. було оголошено перерву на 10.11.2022р. о 11:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2022р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 10.11.2022р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2022р. закрито підготовче провадження у справі №916/2026/22, призначено справу до розгляду по суті на 08.12.2022р. о 12:30 повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 08.12.2022р було оголошено перерву на 19.01.2023р о 10:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2022р повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

19.01.2023р судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2023р призначено судове засідання на 31.03.2023р о 11:50 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 31.01.2023р було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2026/22.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, ОК Житлово-будівельний кооператив АРМІЙСЬКИЙ є юридичною особою, що утворена 27.12.2005р (запис про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.12.2005 №15561020000015866). У грудні 2021 року учасники зазначеної юридичної особи прийняли рішення про її припинення шляхом ліквідації, 10.12.2021р до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення засновників щодо припинення юридичної особи ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ (номер запису: 1005561100012015866) встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 11.02.2022р, головою комісії з припинення призначено Божка Юрія Володимировича.

Позивач зазначає, що у січні 2022 року він, в межах встановленого строку надіслав на адресу ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ вимогу від 21.01.2022р №39/2-164-22 з грошовими вимогами на загальну суму 96539,69грн, які ґрунтуються на фактах неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. Факт надсилання вимоги підтверджується копією фіскального чеку, поштовою накладною з трекінг-номером поштового відправлення 0103279050898 та описом вкладення до поштового відправлення, однак відповіді на зазначену вимогу від комісії з припинення ОК ЖБК «АРМІЙСЬКИЙ» не отримав.

Як зазначає позивач, грошові вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» до ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ виникли у таких сумах і з наступних підстав. АТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ (споживач) уклали договір від 21.12.2015р №3486/16-ТЕ-23 постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору). Умовами зазначеного договору передбачено, що впродовж строку дії договору постачальник кожного місяця (розрахунковий період) передає споживачу замовлений обсяг природного газу (п.п. 2.1 договору); приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.п. 3.4 договору); оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.п. 6.1 договору); у разі прострочення споживачем оплати він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу (п.п. 8.2 договору). На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 957112,13грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Відповідач у свою чергу, зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки здійснював несвоєчасно, з порушенням передбаченого п.п. 6.1 договору строку. У вересні 2015 року АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Господарський суд Одеської області рішенням від 22.10.2019р у справі №916/2548/19 стягнув з ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 30140,41грн пені, 2204,29грн 3% річних, 14,78грн інфляційних втрат та 1921,00грн витрат на сплату судового збору. Відповідач зазначене судове рішення не виконав. Станом на 30.11.2021р загальна заборгованість ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ перед АТ «НАК «Нафтогаз України» за договором від 21.12.201р5 №3486/16-ТЕ-23 постачання природного газу, що підтверджена рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р у справі №916/2548/19, становить суму 34280,48грн, з яких: 30140,41грн - пеня; 2204,29грн - 3% річних, 14,78грн - інфляційні втрати; 1921,00грн - витрати на сплату судового збору.

Позивач вказує, що зазначені вимоги є безспірними, адже підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р у справі №916/2548/19.

Позивач вказує, що АТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ (споживач) уклали договір від 20.09.2016р №3743/1617-ТЕ- 23 постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору). Умовами зазначеного договору передбачено, що: впродовж строку дії договору постачальник кожного місяця (розрахунковий період) передає споживачу замовлений обсяг природного газу (п.п. 2.1 договору); приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.п. 3.4 договору); оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.п. 6.1 договору); у разі прострочення споживачем оплати він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення (п.п. 8.2 договору). На виконання умов зазначеного договору постачальник передав споживачу природний газ на загальну суму 3919229,38грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Відповідач, у свою чергу, зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки здійснював несвоєчасно, з порушенням передбаченого п.п. 6.1 договору строку. У серпні 2019 року АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом до ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Господарський суд Одеської області рішенням від 08.10.2019р, зміненим постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020р у справі №916/2527/19, стягнув з ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 40387,91грн пені, 5769,70грн 3% річних, 11299,10грн інфляційних втрат та 1921,00грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та 2881,50грн витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Відповідач зазначене судове рішення не виконав. Станом на 30.11.2021р загальна заборгованість ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ перед АТ «НАК «Нафтогаз України» за договором від 20.09.2016р №3743/1617-ТЕ-23 постачання природного газу, що підтверджена рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2019р та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020р у справі №916/2527/19, становить суму 62259,21грн, з яких: 40387,91грн - пеня; 5769,70грн - 3% річних; 11299,10грн - інфляційні втрати; 4802,50грн - витрати на сплату судового збору. Зазначені вимоги є безспірними, адже підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2019р та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020р у справі №916/2527/19.

Позивач зазначає, що загальний розмір грошових вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» до ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ за двома згаданими договорами постачання природного газу становить суму 96539,69грн які є безспірними, оскільки підтверджені судовими рішеннями.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у розмірі 96539,69грн та зобов`язати Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив АРМІЙСЬКИЙ в особі комісії з припинення включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ (споживач) уклали договір від 21.12.2015р №3486/16-ТЕ-23 постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору). Умовами зазначеного договору передбачено, що впродовж строку дії договору постачальник кожного місяця (розрахунковий період) передає споживачу замовлений обсяг природного газу (п.п. 2.1 договору); приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.п. 3.4 договору); оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.п. 6.1 договору); у разі прострочення споживачем оплати він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу (п.п. 8.2 договору). На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 957112,13грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Відповідач у свою чергу, зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки здійснював несвоєчасно, з порушенням передбаченого п.п. 6.1 договору строку. У вересні 2015 року АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Господарський суд Одеської області рішенням від 22.10.2019р у справі №916/2548/19 стягнув з ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 30140,41грн пені, 2204,29грн 3% річних, 14,78грн інфляційних втрат та 1921,00грн витрат на сплату судового збору. Відповідач зазначене судове рішення не виконав. Станом на 30.11.2021р загальна заборгованість ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ перед АТ «НАК «Нафтогаз України» за договором від 21.12.201р5 №3486/16-ТЕ-23 постачання природного газу, що підтверджена рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р у справі №916/2548/19, становить суму 34280,48грн, з яких: 30140,41грн - пеня; 2204,29грн - 3% річних, 14,78грн - інфляційні втрати; 1921,00грн - витрати на сплату судового збору.

АТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ (споживач) уклали договір від 20.09.2016р №3743/1617-ТЕ- 23 постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору). Умовами зазначеного договору передбачено, що: впродовж строку дії договору постачальник кожного місяця (розрахунковий період) передає споживачу замовлений обсяг природного газу (п.п. 2.1 договору); приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.п. 3.4 договору); оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.п. 6.1 договору); у разі прострочення споживачем оплати він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення (п.п. 8.2 договору). На виконання умов зазначеного договору постачальник передав споживачу природний газ на загальну суму 3919229,38грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Відповідач, у свою чергу, зобов`язання за згаданим договором виконував неналежним чином, розрахунки здійснював несвоєчасно, з порушенням передбаченого п.п. 6.1 договору строку. У серпні 2019 року АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом до ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Господарський суд Одеської області рішенням від 08.10.2019р, зміненим постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020р у справі №916/2527/19, стягнув з ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 40387,91грн пені, 5769,70грн 3% річних, 11299,10грн інфляційних втрат та 1921,00грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та 2881,50грн витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Відповідач зазначене судове рішення не виконав. Станом на 30.11.2021р загальна заборгованість ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ перед АТ «НАК «Нафтогаз України» за договором від 20.09.2016р №3743/1617-ТЕ-23 постачання природного газу, що підтверджена рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2019р та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020р у справі №916/2527/19, становить суму 62259,21грн, з яких: 40387,91грн - пеня; 5769,70грн - 3% річних; 11299,10грн - інфляційні втрати; 4802,50грн - витрати на сплату судового збору. Зазначені вимоги є безспірними, адже підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2019р та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020р у справі №916/2527/19.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, загальний розмір грошових вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» до ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ за двома вищезазначеними договорами постачання природного газу становить суму 96539,69грн які є безспірними, оскільки підтверджені судовими рішеннями.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків тощо (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

В силу приписів частини шостої статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з частиною першою статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до приписів статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також результати їх розгляду.

У разі, якщо майна юридичної особи, що припиняється, недостатньо для задоволення вимог кредиторів (загроза неплатоспроможності), керівник боржника (голова комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), згідно з приписами частини третьої статті 110 Цивільного кодексу України, частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов`язаний у зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Порушення зазначених вимог є підставою для нього солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Як встановлено судом, у грудні 2021 року учасники відповідача прийняли рішення про припинення юридичної особи ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ шляхом ліквідації.

10.12.2021р до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення засновників щодо припинення юридичної особи ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ (номер запису: 1005561100012015866) встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 11.02.2022р, головою комісії з припинення призначено Божка Юрія Володимировича.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2022 року позивач, в межах встановленого строку надіслав на адресу ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ вимогу від 21.01.2022р №39/2-164-22 з грошовими вимогами на загальну суму 96539,69грн, які ґрунтуються на фактах неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

Факт надсилання вимоги підтверджується копією фіскального чеку, поштовою накладною з трекінг-номером поштового відправлення 0103279050898 та описом вкладення до поштового відправлення, однак відповіді на зазначену вимогу від комісії з припинення ОК ЖБК «АРМІЙСЬКИЙ» не отримав.

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОК ЖБК АРМІЙСЬКИЙ перебуває в стані припинення.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів прийняття вимоги позивача до ліквідаційного балансу або обґрунтованої відмови у її прийнятті, не надав доказів спростовуючих позовні вимоги.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до відповідача Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив АРМІЙСЬКИЙ про включення грошових вимог Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у розмірі 96539,69грн та зобов`язання Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив АРМІЙСЬКИЙ в особі комісії з припинення включити їх до проміжного ліквідаційного балансу, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2481,00грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до відповідача Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив АРМІЙСЬКИЙ про включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) у розмірі 96539,69грн та зобов`язати Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив АРМІЙСЬКИЙ (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, код ЄДРПОУ 26601582) в особі комісії з припинення включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив АРМІЙСЬКИЙ (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, код ЄДРПОУ 26601582) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 2481,00грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 02 лютого 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова