Рішення

від 17.01.2023 по справі 916/1896/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1896/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті» до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоаналітична компанія «ЕКУ» про стягнення 112 315,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Порше мобіліті (далі по тексту ТОВ «Порше мобіліті») звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоаналітична компанія „ЕКУ (далі по тексту ТОВ «ЕК «ЕКУ») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 112 315,26 грн., яка складається із 3% річних у розмірі 3835,49 грн., які були нараховані у зв`язку з простроченням дострокового повернення кредиту; збитків від інфляції у розмірі 18 489,94 грн., які були нараховані у зв`язку з простроченням дострокового повернення кредиту; суми сплачених страхових платежів у розмірі 26 423,84 грн.; 3% річних у розмірі 1 204,82 грн., нарахованих у зв`язку з простроченням відшкодування суми страхових платежів; збитків від інфляції у розмірі 6520,08 грн., нарахованих у зв`язку з простроченням відшкодування суми страхових платежів; та збитків у розмірі 55 841,09 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором №50017370 від 13.08.2019р. в частині своєчасного повернення кредитних коштів.

ТОВ «ЕК «ЕКУ» було повідомлено про розгляд судом даного спору шляхом надсилання ухвал на його юридичну адресу, а саме: 65012, м. Одеса, Куликове поле, буд. 1, кабінет 5. Проте, ухвали суду, якими ТОВ «ЕК «ЕКУ» було повідомлено про дату та час розгляду судом даної справи, були повернуті у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ «ЕК «ЕКУ» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

01.08.2011р. між ТОВ «Порше мобіліті» (Замовник) та ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» (Агентство) було укладено договір про надання колекторських послуг, відповідно до п. 2.1 якого Замовник доручає, а Агентство приймає на себе зобов`язання надати Замовнику колекторські послуги відповідно до умов договору, а Замовник - прийняти та оплатити їх. При цьому Агентство зобов`язується інформувати Замовника щодо всіх можливих способів врегулювання відносин з Боржником та дотримуватися вказівок Замовника щодо об`єму та змісту послуг, що надаватимуться Агентством щодо кожного конкретного Боржника.

Згідно з п. 3.1 договору про надання колекторських послуг від 01.08.2011р. Агентство розпочинає надання колекторських послуг стосовно конкретного Боржника за відповідним кредитним договором за умови отримання Агентством від Замовника відповідного завдання. Агентство не зобов`язане надавати Замовнику колекторські Послуги стосовно будь-якого Боржника за відсутності відповідного завдання.

13.08.2019р. між ТОВ «Порше мобіліті» (Компанія), ТОВ «ЕК «ЕКУ» (Позичальник) та ФОП ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено кредитний договір №50017370, згідно умов якого ТОВ «Порше мобіліті» зобов`язалось надати ТОВ «ЕК «ЕКУ» кредитні кошти у розмірі 334 600,00 грн. на 60 місяців, процентна ставка за користування кредитними коштами складає 22,99%.

Відповідно до п. 1.1 загальних умов кредитування, які є додатком до кредитного договору №50017370 від 13.08.2019р., Компанія зобов`язується надати Позичальнику кредит в українських гривнях. Компанія також може надати Позичальнику додатковий кредит на страхування майна, придбання якого є цільовим призначенням кредиту, а також на інші види страхування у сумі, визначеній у кредитному договорі. Умови надання додаткового кредиту передбачено статтею 11 та іншими положеннями цих загальних умов кредитування.

Згідно з п. 1.2, пп. 1.4.1 п. 1.4 загальних умов кредитування Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші плтажі відповідно до умов кредитного договору. Повернення кредиту здійснюється Позичальником у повному обсязі в строки, встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту (стаття 3).

Відповідно до п. 3.1 загальних умов кредитування Позичальник має право в будь-який час повернути достроково кредит та додатковий кредит у повному обсязі або у частині.

Згідно з п. 3.2 загальних умов кредитування сторони погоджуються, що Компанія має право визнати строк повернення Кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору, зокрема, у випадку: порушення Позичальником строку сплати будь якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць.

Положеннями п. 3.3 загальних умов кредитування встановлено, що Позичальник зобов`язаний повернути Компанії у повному обсязі суму кредиту та додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення Позичальником розраховується Компанією і вказується у повідомленні Компанії) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення. Застосовується виключно до Позичальників - фізичних осіб: якщо протягом цього періоду Позичальник (фізична особа) усуне порушення умов договору, вимога Компанії про дострокове повернення кредиту втрачає чинність.

Приписами п. 5.5 загальних умов кредитування передбачено, що Позичальник зобов`язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором, протягом усього строку дії кредитного договору та до повного виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором у страховій компанії яка авторизована Компанією.

Згідно з п. 5.6 загальних умов кредитування якщо Позичальником в порушення п. 5.5 цих загальних умов кредитування не буде укладений договір страхування або якщо укладений договір страхування не буде чинним з будь-яких причин, Компанія на власний вибір: 1) укладе такий договір страхування від власного імені або від імені Позичальника та здійснить сплату страхових платежів, передбачених таким договором страхування на користь страхової компанії відповідно до умов, передбачених цими загальними умовами кредитування або 2) здійснить від імені Позичальника сплату страхових платежів на користь страхової компанії відповідно до діючого договору страхування, який був укладений між Позичальником та страховою компанією. У випадку укладення Позичальником, на виконання умов п. п. 5.5, 5.6 загальних умов, договору страхування, у якому будуть встановлені будь-які інші страхові випадки на додаток до страхових випадків щодо визначеного у п. 5.6 майна, та наступної несплати Позичальником страхових платежів за таким договором страхування, Компанія має право продовжити від імені Позичальника сплату страхових платежів за таким договором страхування. Позичальник дає згоду і доручає Компанії укласти від імені і за рахунок Позичальника договір страхування та/або здійснювати від імені і за рахунок Позичальника сплату страхових платежів, передбачених договором страхування. Позичальник не пізніше 5 календарних днів після направлення Компанією відповідного повідомлення компенсує Компанії витрати, понесені нею у зв`язку з виконанням цього доручення/укладанням договору страхування від власного імені та сплатою страхових платежів, у порядку, передбаченому пунктом 1.8 цих загальних умов кредитування, або в порядку, передбаченому пунктом 1.8.18 цих загальних умов кредитування (у випадку неотримання Позичальником додаткового кредиту від Компанії), якщо Позичальником є фізична особа або у порядку, передбаченому пунктом 1.9 цих загальних умов кредитування або в порядку, передбаченому пунктом 1.9.2 цих загальних умов кредитування (у випадку неотримання Позичальником додаткового кредиту від Компанії), якщо Позичальником є юридична особа або фізична особа-підприємець. На вимогу Компанії Позичальник зобов`язується надати належним чином оформлену довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених умовами цього пункту.

Графік погашення кредиту ТОВ «ЕК «ЕКУ» був встановлений у додатку до кредитного договору №50017370 від 13.08.2019р.

14.08.2019р. між ТОВ «Порше мобіліті» (Заставодержатель) та ТОВ «ЕК «ЕКУ» (Заставодавець) було укладено нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу, згідно з п. 1.1 якого Заставодавець з метою забезпечення виконання викладених нижче зобов`язань заставляє майно, а саме автомобіль з наступними характеристиками: марка, модель: FORD KUGA, державний номер: НОМЕР_1 , рік виробництва 2014р. За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 478 000,00 гривень і Заставодавець свідчить, що предмет застави до цього часу не є предметом застави за іншими зобов`язаннями, є вільним від боргів, не переданий в оренду, жодним способом не відчужений, в спорі, під арештом та забороною не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не переданий, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає. Заставодавець також свідчить, що стосовно предмету застави не була оформлена довіреність іншій особі щодо володіння, користування з правом відчуження.

Відповідно до п. 1.3 договору застави транспортного засобу від 14.08.2019р. застава майна розповсюджується на всі складові частини предмета застави. Заставою за цим договором забезпечуються вимоги Заставодержателя за кредитним договором № 50017370 від 13.08.2019 року, укладеним між сторонами, за яким: Заставодержатель видає Заставодавцю кредит в сумі 334 600,00 гривень та додатковий кредит в сумі 165 149,00 гривень, а Заставодавець зобов`язується його використати за цільовим призначенням та згідно зі встановленим строком використання своєчасно сплачувати плату за користування кредитом (проценти за ставкою у розмірі 22,99 %) та комісію, а також своєчасно повернути кредит Заставодержателю. Строк користування кредитом за кредитним договором встановлено згідно з графіком погашення кредиту, що є невід`ємною частиною кредитного договору, але в будь-якому випадку кредит підлягає поверненню не пізніше 60 місяців з дати надання кредиту, якщо інший строк повернення кредиту не встановлено у відповідності до зазначеного кредитного договору.

Згідно з п. 5.1 договору застави транспортного засобу від 14.08.2019р. Заставодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором, яке виникає у Заставодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) Заставодавцем своїх зобов`язань перед Заставодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, при простроченні належного платежу та згідно з розділом 4 цього договору.

03.09.2020р. ТОВ «Порше мобіліті» звернулось до ТОВ «ЕК «ЕКУ» із вимогою №50017370 (повідомленням) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, згідно якої позивач, посилаючись на прострочення термінів сплати платежів, визначених графіком погашення кредиту, та інших платежів за договором більше, ніж 1 (один) календарний місяць, просило достроково повернути суму кредиту в повному обсязі та сплатити заборгованість за кредитним договором, що разом станом на поточну дату становило 327 558,22 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та вручена відповідачу 08.10.2020р.

ТОВ «Порше мобіліті» також було виставлено ТОВ «ЕК «ЕКУ» рахунки-фактури на відшкодування страхових платежів згідно п. 5.6 загальних умов, а саме рахунки: №00461370 від 07.09.2020р. на суму 3 302,98 грн.; №00463266 від 09.10.2020р. на суму 3 302,98 грн.; №00465054 від 11.11.2020р. на суму 3 302,98 грн.; №00466770 від 11.12.2020р. на суму 3302,98 грн.; №00468468 від 14.01.2021р. на суму 3 302,98 грн.; №00470079 від 15.02.2021р. на суму 3 302,98 грн.; №00471664 від 04.03.2021р. на суму 3 302,98 грн.; №00473376 від 09.04.2021р. на суму 3 302,98 грн.

При цьому, на підтвердження укладення договору страхування та сплати страхових платежів ТОВ «Порше мобіліті» було надано суду реєстр договорів, укладених із ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», та платіжні доручення та дебетові повідомлення на підтвердження перерахування грошових коштів на рахунок страхової компанії з вересня 2020р. по квітень 2021р.

10.11.2020р. між ТОВ «Порше мобіліті» та ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» було підписано акт наданих послуг за договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р., відповідно до якого Агентством 09.11.2020р. надано юридично-консультаційні послуги відповідно до п. 3.32. договору по клієнтам вказаним в п.2 акту, зокрема, щодо ТОВ «ЕК «ЕКУ». Згідно дебетового повідомлення 16.11.2020р. ТОВ «Порше мобіліті» було перераховано на рахунок ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» вартість наданих послуг у розмірі 34 000,00 грн.

10.11.2020р. приватним нотаріусом Кірюховою Н.С. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави транспортного засобу від 14.08.2019р. в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ЕК «ЕКУ» перед ТОВ «Порше мобіліті» у розмірі 293 491,15 грн., а також відшкодування витрат Заставодержателя, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису.

12.11.2020р. ТОВ «Порше мобіліті» було виставлено ТОВ «ЕК «ЕКУ» рахунок-фактуру №00465076 на відшкодування інших витрат (послуги) згідно п.8.5 кредитного договору у розмірі 8 500,00 грн.

08.12.2020р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63861740 з примусового виконання виконавчого напису №2660 від 10.11.2020р. про стягнення із ТОВ «ЕК «ЕКУ» на користь ТОВ «Порше мобіліті» заборгованості у розмірі 293 491,15 грн., а також відшкодування витрат Заставодержателя, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, за рахунок предмета застави.

04.03.2021р. між ТОВ «Порше мобіліті» та ТОВ «ДЕЛЬТА М ЮКРЕЙН» було підписано акт №33 до договору про надання колекторських послуг від 01.08.2011р., згідно якого Виконавець надав, а Замовник прийняв колекторські послуги вартістю 47341,09 грн. Згідно дебетового повідомлення 29.03.2021р. ТОВ «Порше мобіліті» було перераховано на рахунок ТОВ «ДЕЛЬТА М ЮКРЕЙН» вартість наданих послуг у розмірі 47341,09 грн.

11.03.2021р. ТОВ «Порше мобіліті» було виставлено ТОВ «ЕК «ЕКУ» рахунок-фактуру №00471696 на відшкодування інших витрат (послуги) згідно п.8.5 кредитного договору у розмірі 47 341,09 грн.

14.04.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П.С. було перераховано на рахунок ТОВ «Порше мобіліті» грошові кошти у розмірі 293 491,15 грн. в рахунок задоволення вимог стягувача у межах виконавчого провадження №63861740.

У поданій до суду позовній заяві ТОВ «Порше мобіліті» наголошено, що у порушення зобов`язань, прийнятих на себе за кредитним договором №50017370 від 13.08.2019р. ТОВ «ЕК «ЕКУ» не було своєчасно виконано вимогу позивача про дострокове повернення кредитних коштів, та не відшкодовано вартість сплачених позивачем страхових платежів, у зв`язку з чим, позивачем нараховано 3% річних, збитки від інфляції за період з 07.11.2020р. по 14.04.2021р. та заявлено до відшкодування страхові платежі. Крім того, ТОВ «Порше мобіліті» заявлено до стягнення збитки у розмірі 55 841,09 грн., понесені у зв`язку із зверненням стягнення на предмет застави.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 13.08.2019р. між ТОВ «Порше мобіліті» та ТОВ «ЕК «ЕКУ» було укладено кредитний договір №50017370.

03.09.2020р. ТОВ «Порше мобіліті» звернулось до ТОВ «ЕК «ЕКУ» із вимогою №50017370 (повідомленням) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, згідно якої позивач, посилаючись на простроченням термінів сплати платежів, визначених графіком погашення кредиту, та інших платежів за договором більше ніж 1 (один) календарний місяць, просило достроково повернути суму кредиту в повному обсязі та сплатити заборгованість за кредитним договором, що разом станом на поточну дату становило 327 558,22 грн. Вказане повідомлення було отримано ТОВ «ЕК «ЕКУ» 08.10.2020р., а, отже, згідно з п. 3.3 загальних умов кредитування Позичальник мав достроково повернути кредит протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення, тобто у строк до 09.11.2020р. включно, оскільки останній день припав на вихідний, а, отже, має бути перенесений на наступний робочий день.

10.11.2020р. приватним нотаріусом Кірюховою Н.С. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави транспортного засобу від 14.08.2019р. в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ЕК «ЕКУ» перед ТОВ «Порше мобіліті» у розмірі 293 491,15 грн., а також відшкодування витрат Заставодержателя, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису.

14.04.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Русецьким П.С. було перераховано на рахунок ТОВ «Порше мобіліті» грошові кошти у розмірі 293 491,15 грн. в рахунок задоволення вимог стягувача у межах виконавчого провадження №63861740, відкритого для примусового виконання виконавчого напису №2660 від 10.11.2020р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивачем було заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 3835,49 грн., які були нараховані на суму боргу у розмірі 293 491,15 грн. у зв`язку з простроченням дострокового повернення кредиту за період з 07.11.2020р. по 14.04.2021р.; збитки від інфляції у розмірі 18 489,94 грн., які були нараховані на суму боргу у розмірі 293 491,15 грн. у зв`язку з простроченням дострокового повернення кредиту за період з 07.11.2020р. по 14.04.2021р.

Господарський суд зазначає, що оскільки вимога ТОВ «Порше мобіліті» до відповідача про дострокове повернення кредиту була фактично задоволена лише 14.04.2021р. за рахунок заставного майна, позивач має право на нарахування відповідачу 3% річних та збитків від інфляції на суму заборгованості у розмірі 293 491,15 грн., тобто на суму кредиту.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром 3% річних є сума у розмірі 3759,69 грн., які мають нараховуватись за період з 10.11.2020р. по 14.04.2021р.; розрахунок збитків від інфляції здійснений позивачем правильно.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для присудження до стягнення із ТОВ «ЕК «ЕКУ» на користь ТОВ «Порше мобіліті» 3% річних у розмірі 3759,69 грн. та збитків від інфляції у розмірі 18 489,94 грн.

З посиланням на п. п. 5.5, 5.6 загальних умов кредитування ТОВ «Порше мобіліті» заявлено до стягнення з відповідача суму сплачених страхових платежів у розмірі 26 423,84 грн., а також нараховані на вказані страхові платежі 3 % річних та збитки від інфляції. Господарський суд зазначає, що ТОВ «ЕК «ЕКУ» не було надано суду доказів страхування автомобіля, який був переданий у заставу позивачу, а, отже, позивач наділений правом на стягнення із відповідача суми сплачених страхових виплат за період з вересня 2020р. по квітень 2021р.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ «Порше мобіліті» позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ТОВ «ЕК «ЕКУ» на користь ТОВ «Порше мобіліті» суму сплачених страхових платежів у розмірі 26 423,84 грн.

Господарський суд звертає увагу ТОВ «Порше мобіліті», що необхідною умовою для визначення обґрунтованості вимог в частині застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених ст. 625 ЦК України, а також нарахування відповідачу пені, крім обставин наявності несвоєчасно виконаного боржником грошового зобов`язання, є правильність визначення позивачем періоду нарахування, у тому числі, моменту (строку), з якого боржник вважається таким, що прострочив.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання підлягає виконанню у строк (термін), який ним встановлений.

Умовами п. 5.6 загальних умов кредитування передбачено, що Позичальник не пізніше 5 календарних днів після направлення Компанією відповідного повідомлення компенсує Компанії витрати, понесені нею у зв`язку з виконанням цього договору страхування від власного імені та сплатою страхових платежів.

Проте, ТОВ «Порше мобіліті» не було надано суду доказів направлення на адресу відповідача рахунків №00461370 від 07.09.2020р. на суму 3 302,98 грн.; №00463266 від 09.10.2020р. на суму 3 302,98 грн.; №00465054 від 11.11.2020р. на суму 3 302,98 грн.; №00466770 від 11.12.2020р. на суму 3302,98 грн.; №00468468 від 14.01.2021р. на суму 3 302,98 грн.; №00470079 від 15.02.2021р. на суму 3 302,98 грн.; №00471664 від 04.03.2021р. на суму 3 302,98 грн.; №00473376 від 09.04.2021р. на суму 3 302,98 грн., що відповідно унеможливлює перевірку судом наявності у відповідача права на нарахування 3% річних та збитків від інфляції, які були нараховані по кожному рахунку окремо по 10.07.2022р.

З огляду на відсутність доказів направлення позивачем на адресу відповідача рахунків на відшкодування страхових виплат, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ «Порше мобіліті» позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1 204,82 грн., нарахованих у зв`язку з простроченням відшкодування суми страхових платежів; збитків від інфляції у розмірі 6520,08 грн., нарахованих у зв`язку з простроченням відшкодування суми страхових платежів.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Господарський суд зазначає, що для настання цивільної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

ТОВ «Порше мобіліті» заявлено до стягнення із відповідача збитки у розмірі 55 841,09 грн., понесені у зв`язку із зверненням стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог за кредитним договором.

На підтвердження понесення збитків ТОВ «Порше мобіліті» було надано суду договір про надання колекторських послуг від 01.08.2011р. між ТОВ «Порше мобіліті» (Замовник) та ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» (Агентство); акт наданих послуг від 10.11.2020р. до договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р.; акт №23 від 04.03.2021р. до договору про надання колекторських послуг від 01.08.2011р.

Господарський суд зазначає, що позивачем не було надано суду договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р., а, отже, вимоги про стягнення збитків у розмірі 8500,00 грн. за актом наданих послуг від 10.11.2020р. задоволенню не підлягають.

Під час вирішення даного спору судом було встановлено, що на виконанні приватного виконавця перебувало виконавче провадження №63861740, відкрите для примусового виконання виконавчого напису №2660 від 10.11.2020р. про звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог ТОВ «Порше мобіліті» за кредитним договором. Таким чином, заходи з метою задоволення вимог позивача до відповідача про стягнення заборгованості фактично вживались приватним виконавцем. Так, ТОВ «Порше мобіліті» взагалі не було наведено доводів на підтвердження необхідності залучення будь-яких осіб з метою звернення стягнення на предмет застави.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку про недоведеність ТОВ «Порше мобіліті» існування причинно-наслідкового зв`язку між заявленими до стягнення збитками та діями відповідача, відсутність якого свідчить про неможливість застосування до відповідача цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків. З викладених обставин позовні вимоги ТОВ «Порше мобіліті» про стягнення із ТОВ «ЕК «ЕКУ» збитків у розмірі 47 341,09 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених ТОВ «Порше мобіліті» до ТОВ «ЕК «ЕКУ» позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 3759,69 грн., збитків від інфляції у розмірі 18 489,94 грн. та суму сплачених страхових платежів у розмірі 26 423,84 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн., клопотання про розподіл яких заявлено позивачем у позовній заяві, господарський суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження отримання правової допомоги позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги від 24.05.2021р., заявку на надання юридичних послуг №11 від 22.06.2022р., рахунок №210524 від 22.06.2022р. на суму 12 500,00 грн., акт про надання послуг №1 від 22.06.2022р. на суму 12 500,00 грн., підписаний до договору від 24.05.2021р. Таким чином, ТОВ «Порше мобіліті» було документально підтверджено надання йому правової допомоги на суму 12 500,00 грн., яка і підлягає розподілу між сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі часткового задоволення позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог, господарський суд, враховуючи ненадходження від відповідача клопотання про зменшення витрат на правову допомогу вважає за необхідне та правомірне покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5417,00 грн., що має наслідком часткове задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоаналітична компанія «ЕКУ» /65012, м. Одеса, Куликове поле, буд. 1, кабінет 5; ідентифікаційний код 37067411/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті» / 02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В; ідентифікаційний код 36422974/ 3% річних у розмірі 3759,69 грн. /три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять грн. 69 коп./, збитки від інфляції у розмірі 18 489,94 грн. /вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять грн. 94 коп./, суму сплачених страхових платежів у розмірі 26 423,84 грн. /двадцять шість тисяч чотириста двадцять три грн. 84 коп./, судовий збір у розмірі 1075,18 грн. /одна тисяча сімдесят п`ять грн. 18 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 5417,00 грн. /п`ять тисяч чотириста сімнадцять грн. 00 коп./.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 січня 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна