Постанова

від 24.01.2023 по справі 4/5007/33-б/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 4/5007/33-Б/11 (906/763/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Кошліченко В.С.

позивача - адвокат Андрушко І.П.

ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" - ліквідатор Коротка А.В.

Офісу Генерального прокурора - Штін Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 12.10.2022

у справі № 4/5007/33-Б/11(906/763/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім"

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль"" ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Грант Інвест"

треті особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом", Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Гальчин-Агро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Сєтак Віктор Ярославович

про визнання правочинів недійсним,-

в межах справи № 4/5007/33-Б/11 про визнання банкрутом "Укрхміль",-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.12.2011 у справі №4/5007/33-Б/11, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство

2. Відкрите акціонерне товариство Український концерн хмелярства "Укрхміль".

Постановою Господарського суду Житомирської області від 12.09.2012 у справі №4/5007/33-Б/11, зокрема, визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Український концерн хмелярства "Укрхміль".

3. 07.07.2021 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява ТОВ "Статус Дрім" від 07.07.2021 до відповідачів: Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль", Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Колсантинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Грант Інвест", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житом", Приватне підприємство "Гальчин-Агро", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень", Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, інші учасники справи: арбітражний керуючий Іванков Володимир Миколайович, Житомирська обласна прокуратура, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Житомирській області, Житомирський міський центр зайнятості, Житомирське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів про визнання правочинів та свідоцтва недійсними (з додатками).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.08.2022 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Статус Дрім".

5. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Статус Дрім" та ТОВ "Житом" звернулися до Північно-західного апеляційного господарського із апеляційними скаргами.

6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у цій справі апеляційну скаргу ТОВ "Житом" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ "Статус Дрім" задоволено. Рішення Господарського суду Житомирської області від 11.08.2022 скасовано. Прийнято нове рішення яким позов задоволено.

Рух касаційної скарги

7. 20.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Житом" звернулось із касаційною скаргою Вих. № 01/11-22 від 18.11.2022 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/763/21), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/763/21) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи між суддями від 22.11.2022.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11(906/763/21). Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11(906/763/21) залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 13 620,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/763/21).

10. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житом" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило оригінал документу (квитанція № 420 від 12.12.2022), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 13 620,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11(906/763/21).

11. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/763/21) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ""Житом" Вих. № 01/11-22 від 18.11.2022 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/763/21); призначено розгляд касаційної скарги на 24.01.2023 о 10 год. 45 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ТОВ "Житом" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення апеляційної скарги ТОВ "Статус Дрім" та скасування рішення суду першої інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Також, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Житом" та направити вказану апеляційну скаргу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

13.1 Судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 06.10.2022 у справі № 925/593/21.

13.2 Судом апеляційної інстанції не враховано те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

13.3 Судом апеляційної інстанції фактично не розглянуто апеляційну скаргу ТОВ "Житом".

14. Представник скаржника в судовому засіданні 24.01.2023 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. ТОВ "Статус Дрім" та ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

16. Житомирською обласною прокуратурою подано пояснення на касаційну скаргу.

17. Представники ТОВ "Статус Дрім", ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль", прокурор в судовому засіданні 24.01.2023 заперечили проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

21.1 Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.12.2011 у справі № 4/5007/33-Б/11, зокрема, порушено провадження у справі.

21.2 Постановою Господарського суду Житомирської області від 12.09.2012 у справі № 4/5007/33-Б/11, зокрема, визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство Український концерн хмелярства "Укрхміль", що зареєстроване рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06.07.1997 за №13051200000003146 згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 806053; місцезнаходження: 10029, м. Житомир, вул. Хлібна, буд. 27, ідентифікаційний код 05418460; відкрито ліквідаційну процедуру Відкритого акціонерного товариства Українського концерну хмелярства "Укрхміль"; скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Зазначено про те, що накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

21.3 В подальшому, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.02.2013 у справі №4/5007/33-Б/11, зокрема, застосовано в частині продажу майна в провадженні у справі № 4/5007/33-Б/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (м. Житомир) положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI зі змінами та доповненнями.

21.4 Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 27; код ЄДРПОУ 05418460), лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018 року, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (03134, м. Київ, проспект Академіка Корольова, 12-Ж; код ЄДРПОУ 34483307); зобов`язано ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" Іванкова Володимира Миколайовича вжити заходи для повернення до ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" майна, яке було реалізоване на аукціоні з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (код ЄДРПОУ 05418460), лот №1 згідно протоколу №11-2 5 від 11.09.2018, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (код ЄДРПОУ 34483307).

21.5 Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11 скасовано; прийнято нове рішення: "В задоволенні заяви ТОВ "Остер" про визнання результатів аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль", лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", недійсними - відмовити".

21.6 За результатами касаційного оскарження вказаної рішення апеляційної інстанції, постановою Верховного Суду від 20.10.2020 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 скасовано; рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 залишено в силі.

21.7 Таким чином, результати аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль", лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" визнано недійсними на підставі ст.55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.8 Ухвалами Господарського суду Житомирської області від 01.07.2021 замінено кредитора ТОВ "Агрофлекс" на його правонаступника ТОВ "Статус Дрім"; замінено кредитора ТОВ "Житомир-Пак" на його правонаступника ТОВ "Статус Дрім"; замінено кредитора ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на його правонаступника ТОВ "Статус Дрім"; замінено кредитора ТОВ "Остер" на його правонаступника ТОВ "Статус Дрім".

21.9 Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.09.2021, зокрема, призначено ліквідатором у справі №4/5007/33-Б/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" арбітражного керуючого Коротку Аллу Володимирівну.

22. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

23. Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

24. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

25. Згідно частин першої, третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26. У відповідності до частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

27. 21.04.2019 набрав чинності Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019.

28. Згідно з преамбулою до нормативно-правового акту цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

29. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнаються такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

30. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

31. Згідно зі статтями 8, 55 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

32. Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваним, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.

33. Встановивши наявність порушеного права, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

34. Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

35. Згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

36. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

37. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

38. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

39. Господарськими судами встановлено, що розгляд заяви ТОВ "Остер" від 30.05.2019 про визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 11.09.2018 та повернення майна у справі № 4/5007/33-Б/11 здійснювався з урахуванням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

40. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль", лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг"; зобов`язано ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" Іванкова Володимира Миколайовича вжити заходи для повернення до ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" майна, яке було реалізоване на аукціоні з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль, лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг".

41. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 скасовано; прийнято нове рішення: "В задоволенні заяви ТОВ "Остер" про визнання результатів аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль", лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", недійсними - відмовити".

42. Постановою Верховного суду від 20.10.2020 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 скасовано; рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11 залишено в силі.

43. Таким чином, за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" визнано результати аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль", лот №1 згідно протоколу №11-2 від 11.09.2018, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" - недійсними на підставі статті 55 Закону про банкрутство зі змінами та доповненнями (таким, що проведений з порушенням закону).

44. Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

45. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

46. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

47. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

48. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

49. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

50. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес) і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

51. Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

52. Відповідно до структури Цивільного кодексу України, кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.

53. Згідно статті 5 Господарського процесуального кодексу України, застосований судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

54. Відповідно до частини третьої статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

55. Як встановлено судом апеляційної інстанції, поряд із визнанням аукціону недійсним, суд зобов`язав ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" Іванкова Володимира Миколайовича вжити заходи для повернення до ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" майна, яке було реалізоване на аукціоні.

56. Процедура реалізації майна була здійснена на підставі укладених договорів.

57. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

58. Судом апеляційної інстанції встановлено, що після того, як рішення Господарського суду Житомирської області набрало законної сили після завершення процедури касаційного оскарження, арбітражний керуючий Іванков Володимир Миколайович не вчинив жодних заходів для повернення до ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" майна, яке було реалізоване на аукціоні.

59. Така пасивна поведінка а також бездіяльність у вчиненні дій про повернення майна ліквідатора Іванкова Володимира Миколайовича призвела до ініціювання процедури його усунення від повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль", яка була завершена постановленням ухвали Господарського суду Житомирської області від 21.09.2021. Цією ж ухвалою призначено ліквідатором у справі № 4/5007/33-Б/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" арбітражного керуючого Коротку Аллу Володимирівну. Також зобов`язано ліквідатора Коротку А.В. забезпечити виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства та належне виконання заходів, передбачених цим Кодексом, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

60. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки позовна заява позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім" - була подана до призначення арбітражного керуючого Короткої Алли Володимирівни, остання підтримала позовні вимоги позивача.

61. Зі змісту положень статей 41, 49, 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

62. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка полягає в процедурі підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна), продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, аукціон є правочином.

63. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

64. Абзац другий, на відміну від абзацу першого, частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, містить імперативну норму (категоричні правила, що чітко та однозначно визначають поведінку суб`єктів суспільних відносин), що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

65. Оскільки договори купівлі-продажу стосувалися майна, яке належало банкруту, його реалізацію здійснював арбітражний керуючий Іванков В.М., останній прямо чи опосередковано не був зацікавлений повертати таке майно до складу ліквідаційної маси, зокрема ініціювати позов про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

66. Відповідно до положень статті 650 Цивільного кодексу України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Аналогічним чином, згідно частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

67. Відтак торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

68. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

69. З урахуванням наведеного, вірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо можливості, в цьому випадку, визнання правочинів недійсними.

70. Також, відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

71. Пунктом 2 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 321 Цивільного кодексу України).

72. Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом.

73. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (частини перша, четверта статті 334 Цивільного кодексу України).

74. Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

75. Відповідно до статті 10 вказаного Закону, нотаріусам державою надано повноваження державного реєстратора.

76. Статтею 2 цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Тобто, як убачається з вказаної норми, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності, тобто права, яке вже мало виникнути до її проведення.

77. Згідно частини п`ятої статті 12 Закону, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

78. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (частина друга статті 27 Закону).

79. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 27 Закону, державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

80. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім" про визнання правочинів та свідоцтва недійсними.

81. З огляду на все вищевикладене, аргументи скаржника (пункти 13.1, 13.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

82. Крім того, висновки у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 06.10.2022 у справі № 925/593/21 не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами доказів та встановлених фактичних обставин у вказаних справах та справі № 4/5007/33-Б/11(906/763/21), зокрема щодо невчинення, всупереч вказівок суду, арбітражним керуючим Іванковим Володимиром Миколайовичем жодних заходів для повернення до ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" майна, яке було реалізоване на аукціоні.

83. Також, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житом" у своїй апеляційній скарзі просив змінити рішення суду першої інстанції від 11.08.2022, шляхом виключення з мотивувальної частини висновку про нікчемність спірних договорів не підлягає до задоволення.

84. З огляду на викладене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що зазначена апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував оспорюване рішення повністю (з якого апелянт просив виключити висновок про нікчемність договорів купівлі-продажу майна банкрута) та ухвалив нове рішення про задоволення позову.

85. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункт 13.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

86. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

87. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

88. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

89. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

90. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

91. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

92. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

93. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови були дотримані.

94. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ""Житом" Вих. № 01/11-22 від 18.11.2022 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11(906/763/21) залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 4/5007/33-Б/11(906/763/21) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк