Ухвала від 30.01.2023 по справі 306/2492/22

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2492/22

Провадження № 1-кс/306/29/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2023 року м. Свалява

Слідчий суддя Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судуу м.Сваляваклопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про накладенняарешту намайно,а саме:на земельну ділянку з кадастровим номером №2124010100:01:035:0041, площею0.1179 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Свалява, вул. Тацея, 8/1, яка згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.01.2023 №320233585 належить на праві приватної власності КОСТРАБІ ЄВГЕНІЇ В`ЯЧЕСЛАВІВНІ, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1987954521240), а також на розташований на вказаній ділянці з кадастровим номером №2124010100:01:035:0041, за адресою: АДРЕСА_1 , об`єкт незавершеного будівництва, право власності на яке станом на 16.01.2022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано із забороною використання, відчуження та розпорядження тимчасово вилученим майном у кримінальному провадженні №4202207240000048 від 07 липня 2022 року за фактом вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним клопотанням, посилаючись на те, що у ході моніторингу всесвітньої мережі Інтернет, зокрема веб-сайту «Публічна кадастрова карта України», «Google Tarth», а також офіційного веб-сайту Полянської сільської ради та Свалявської міської ради, з метою вивчення стану додержання вимог чинного земельного законодавства та законодавства в сфері містобудівельної діяльності встановлено, що посадовими особами Полянської сільської ради та Свалявської міської ради, що здійснюють функції у сфері земельного та містобудівного контролю видаються дозвільні документи в сфері містобудування, що дають право на здійснення містобудівної діяльності, видачі містобудівних умов та обмежень, інших документів дозвільного характеру на початок будівництва, які в свою чергу не відповідають цільовому та функціональному призначенню земельних ділянок, містять неправомірні відомості, в тому числі й у містобудівній документації, затвердженої на місцевому рівні.

07 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією, передбаченою ч.1 ст.366 КК України, номер кримінального провадження №4202207240000048.

В клопотанні прокурор вказує, що в ході досудового розслідування було встановлено, що наказом № 8 від 26.01.2021 відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та цивільного захисту населення Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:2447-6110-1802-0031 від 26.01.2021, згідно яких замовнику будівництва ОСОБА_4 надано вихідні дані на будівництво «Будівництво 12-квартирного житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:01:035:0041, площею 0.1179 га, що належить замовнику будівництва на праві власності, однак відповідно до огляду інтернет ресурсу «Google Earth» за квітень місяць 2019 року, на даній земельній ділянці вже проводилося будівництво будинку, даний факт зафіксовано протоколом огляду з додатками, тобто будівництво почалося раніше без відповідної будівельної документації. В подальшому, замовником будівництва на підставі отриманих містобудівних умов та обмежень, замовлено у Національному університеті «Львівська політехніка» проектну документацію на вищевказаний об`єкт.

Однак відповіднодо витягуз Реєструбудівельної діяльностіЄдиної державноїелектронної системиу сферібудівництва №ЗК0512100430150 будівництво12-квартирногожитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що остання не відповідає вимогам законодавства, будівельним нормам та державним стандартам і правил. Земельна ділянка знаходиться в серединній частині м.Свалява, згідно генерального плану м. Свалява на дану земельну ділянку.

20.12.2022 слідчим СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Діаною МАЦОЛОЮ проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:01:035:0041, площею 0.1179 га, з розміщеним на ній об`єктом незавершеного будівництва, що належить замовнику будівництва на праві власності та виготовлено схему до протоколу та ілюстративну таблицю і з схеми встановлено, що пляма забудови становить 321, 95 м. кв. = 0,032195 га. (23,5 м * 13,7 м), з цього виходить, що пляма забудови не відповідає проектній документації, що в свою чергу тягне наслідки у вигляді збільшення кількості проживаючих постійно осіб та зміну класу наслідків об`єкта будівництва, що є порушенням Державних будівельних норм та проектної документації.

Згідно вимог чинних ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», для розміщення прибудинкової території багатоповерхового житлового зі щільністю населення 47,457людини необхідна земельна ділянка площею 0,0958 га, а мінімальна розрахункова площа ділянки для окремого житлового будинку (без розміщення прибудинкової території) мінімально становить 17.0 на 1 людину, тобто 0,0806 га.

Таким чином, для розміщення вказаного об`єкта будівництва у забудовника повинна бути земельна ділянка загальною площею не менше 0,1626 га, внаслідок чого у даному випадку допущено порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розробленні та затвердженні проектної документації на даний об`єкт та при наданні дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці площею всього 0,1179 га. Та в проектну документацію внесено завідомо неправдиву інформацію.

Відповідно до детального плану на вказану територію, машино-місця та дитячий майданчик повинні знаходитися на іншій земельній ділянці, що навпроти земельної ділянки з номером 2124010100:01:035:0041, площею 0.1179 га, однак на вказану земельну ділянку замовником не надано ніяких правовстановлюючих документів, та відповідно до загальнодоступного інтернет-ресурсу «kadastr.live», дані землі не виділені в натурі та знаходяться в комунальній власності.

Також вході проведеннядосудового розслідуваннябуло допитанов якостісвідка ОСОБА_5 ,яка згідновитягу зРеєстру будівельноїдіяльності Єдиноїдержавної електронноїсистеми усфері будівництва №ЗК0512100430150 будівництво12-квартирногожитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює авторський нагляд, та яка повідомила, що ніякого відношення до вказаного об`єкту будівництва не має, так як останній не відомо з яких підстав її було призначено для здійснення авторського нагляду за вказаним об`єктом.

Постановою процесуального керівника від 16.01.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 2124010100:01:035:0041, площею 0.1179 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та об`єкт незавершеного будівництва, що на ній розташований, визнано речовими доказами, в порядку ст. 98 КПК України.

Вимоги прокурор мотивує тим, що є достатні підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124010100:01:035:0041, площею 0.1179 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також розташований на вказаній ділянці незавершений об`єкт будівництва є об`єктом кримінально-протиправних дій, та фактично отриманою в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, що свідчить, про те, що він відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, а отже в рамках даного кримінального провадження існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що зазначена земельна ділянка та розташована на ній недобудова за вищевказаною адресою, є доказом злочину, а також звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна зумовлене необхідністю запобігання оформленням права власності на вказаний новозбудований об`єкт нерухомості, відчуження/передачі, або переходу права власності на цілісні та складові частини об`єкту нерухомого майна, за адресою АДРЕСА_1 .

Просить клопотання задовольнити, накласти арешт із забороною використовувати, відчужувати та розпоряджатися майном вказаним у клопотанні, а також заборонити державним реєстраторам України, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі, проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером №2124010100:01:035:0041, площею0.1179 га, яка згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.01.2022 №320233585 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Розгляд даного клопотання просив проводити без виклику власника ОСОБА_4 чи її представника, з метою не перешкоджання забезпечення арешту майна і недопущення знищення та збереження речових доказів, так як, остання своїми діями може перешкоджати розгляду клопотання, чим перешкоджає забезпеченню арешту майна, оскільки може затягувати розгляд даного клопотання в судовому засіданні, внаслідок чого, в проміжок часу відбудеться оформлення працівниками ДІАМ України сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та в подальшому визнання права власності на вказаний новозбудований об`єкт нерухомості та його відчуження/передачі, або переходу права власності на цілісні та складові частини даного об`єкту нерухомого майна, за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор.

Відповідно до ст. 36 КПК України - прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, наділений повноваженнями, передбаченими КПК України при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України - сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання речей, документів, проведення інших процесуальних дій.

Слідчим суддею вжито заходи щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна прокурора та власника майна.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просить його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні та накласти арешт.

ОСОБА_6 в судове засідання не з"явилася, подала суду заяву про відкладення розгляду клопотання.

Заслухавши думкупрокурора,перевіривши наданіматеріали клопотання,дослідивши докази,якими прокуроробґрунтовує доводиклопотання,слідчийсуддя доходить висновку, що клопотання до задоволення не підлягає з таких підстав.

О Б Г Р У Н Т У В А Н Н Я В И С Н О В К І В С У Д У:

Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

Відповідно до ст. 8 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" - органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України - під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України - у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно доп.1ч.2ст.170КПК України-арешт майнадопускається зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів; ч.3 ст.170КПК України - у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Слідчий суддя на даній стадії не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а на підставі оцінки сукупності отриманих даних (які мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину; повинні давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків) доходить висновку, що надані суду матеріали не є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна.

Перевіривши доводи клопотання та додані документи, слідчий суддя встановив, що клопотання про арешт майна подано в рамках кримінального провадження №42022072040000048 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України - "Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів".

Прокурором у клопотанні не зазначено, та в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_4 є суб"єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 ККУкраїни.

Також, клопотання не містить будь-яких даних щодо: документа, до якого внесено завідомо неправдиві відомості, даних щодо того, які саме внесено відомості, тощо. Прокурором лише висловлено припущення, що містобудівні умови та обмеження, а також інші документи дозвільного характеру на початок будівництва містять неправомірні відомості.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером №2124010100:01:035:0041, площею0.1179 га. (згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.01.2022 №320233585 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 ), на яку просить накласти арешт прокурор.

Натомість, сама земельна ділянка не являється об"єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 України, а доказів того, що правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку є об"єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України прокурором не зазначено, а в судовому засіданні не здобуто. Отже, земельна ділянка не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як заборона державним реєстраторам України, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі, проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером №2124010100:01:035:0041, площею0.1179 га, яка згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.01.2022 №320233585 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , необхідно зазначити, що такий не передбачений кримінальним процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 170 КК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Будь-яких інших заборон або обмежень арешт майна в кримінальному судочинстві не передбачає.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Щодо накладення арешту на об"єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно зазначити таке.

Прокурор просить накласти арешт на об"єкт незавершеного будівництва, посилаючись на те, що є припущення відхилення при будівництві вказаного об"екту від проекту будівництва (за посиланням прокурора пляма забудови не відповідає проектній документації), що тягне за собою зміну класу наслідків об"єкта будівництва, що є порушенням Державних будівельних норм та проектної документації, а також відсутність авторського нагляду за об`єктом будівництва.

Натомість, відхилення від проекту при здійсненні будівництва (зокрема на власній земельній ділянці) не тягне за собою кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 366 КК Укравїни, а тягне за собою наслідки, передбачені ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 7, 16 КПК України - загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

У висновках Європейського суду вказано: "для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування; будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування".

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні №4202207240000048 від 07 липня 2022 року за фактом вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.366 КК України до задоволення не підлягає.

Окрім іншого, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відомості про кримінальне правопорушення внсеено до ЄРДР 07.07.2022 року, тобто більше ніж шість місяців тому. Протягом вказаного часу до 23 грудня 2022 року у справі не було проведено жодних слідчих дій. Зокрема, орган досудового розслідування протягом шести місяців не вбачав підстав і для арешту майна.

Додана до справи копія протоколу огляду місця події від 23 грудня 2022 року є нечитабельною, не могла бути досліджена судом.

Також необхідно звернути увану на те. що відповідно до ч. 7 ст. 214 КПК України - якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Однак, станом на 16 січня 2023 року - слідчі дії проводяться прокурором самостійно (постанова про визнання речовими доказами від 16 січня 2023 року).

Законодавець, розподіливши кримінальні правопорушення в межах підслідності різних органів досудового розслідування, виходив із презумпції, що саме цей орган здатний здійснити належне досудове розслідування кримінальних проваджень щодо зазначеного переліку кримінальних правопорушень: у силу характеристик кримінального правопорушення, організаційних можливостей органу, звичаїв, потреб у спеціалізації тощо. Законом резюмується, що досудове розслідування має здійснюватися із дотриманням правил підслідності. Адже стратегічна мета інституту підслідності полягає в забезпеченні права особи на об`єктивне й неупереджене розслідування, і як результат гарантування передбаченого конвенцією права особи на справедливий суд.

Керуючись ст. 16, 21, 93, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.

Ухвала виконується негайно.

Ухвала слідчого судді про арешт майна під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали після її постановлення направити прокурору.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ

СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_1