Рішення

від 02.02.2023 по справі 200/3032/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2023 року Справа№200/3032/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, м. Миколаїв, в. Морехінда, 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просила:

визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.08.2021 №051330002590 про відмову у призначені пенсії відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи: з 07.05.1997 по 08.02.1998 - період перебування на обліку в Торецькому (Дзержинському) міському центрі зайнятості в якості безробітної; з 01.06.2014 по 29,08.2014 - період роботи в товаристві з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (ЄДРПОУ 36182252); з 01.10.2014 року по 31.10.2014 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (ЄДРПОУ 35560130); з 01.01.2016 року по 05.12.2016 період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (ЄДРПОУ 35560130); з 01.08.2018 року по 18.08.2021 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «УКРГЄОСЕРВІС» (ЄДРПОУ 35398312) та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2021 року про призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позову зазначено, що 19 серпня 2021 року позивачем була подана заява № 2760 до відповідача 2 про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон України №1058), проте відповідачем 1 в призначенні пенсії було відмовлено з огляду на відсутність достатньої кількості страхового стажу.

Позивач вважає, що відповідач порушує гарантоване право на пенсію та просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 22.02.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Також ухвалою від 22.02.2022 року відстрочено позивачу сплату судового збору.

Відповідач 1 правом на надання відзиву не скористався.

27.05.2022 року відповідачем 2 було надано відзив по справі, в якому зазначено про безпідставність позиції ОСОБА_1 та вказано, що рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте відповідачем 1 в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

На підставі викладеного суд вважає за належне продовжити строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у зв`язку з досягненням пенсійного віку, 19 серпня 2021 року звернулась до відповідача 2 із заявою № 2760 про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Працює.

Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (яке було визначено за принципом екстериторіальності) № 28.08.2021 року № 051330002590 в задоволенні заяви позивача про призначення пенсії відмовлено через недостатність страхового стажу. Не зараховано до страхового стажу періоди:

з 07.05.1997 по 08.02.1998 перебування на обліку в Торецькому (Дзержинському) міському центрі зайнятості в якості безробітної не було зараховано до страхового стажу у зв`язку з тим, що дата наказу від 12.05.1997 № 51 (на підставі якого була розпочата виплата допомоги по безробіттю) збігається з датою наказу від 12.05.1997 № 51 (на підставі якого була припинена виплата допомоги по безробіттю), що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110;

з 01.06.2014 року по 29.08.2014 року період роботи в товаристві з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (ЄДРПОУ 36182252) через несплату страхових внесків;

з 01.10.2014 року по 31.10.2014 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (ЄДРПОУ 35560130) через несплату страхових внесків;

з 01.01.2016 року по 05.12.2016 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (ЄДРПОУ 35560130) через несплату страхових внесків;

з 01.08.2018 року по 18.08.2021 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «УКРГЕОСЕРВІС» (ЄДРПОУ 35398312) через несплату страхових внесків;

Торецьким (Дзержинським) міським центром зайнятості 05.01.2022 була надана архівна довідка № 02/15/01-28-22, згідно змісту якої 07.05.1997 року розпочата виплата допомоги по безробіттю (Наказ № 51 від 12.05.1997), 08.02.1998 року припинена виплата допомоги по безробіттю (Наказ № 51 від 12.05.1997).

У тому числі в матеріалах справи наявна довідка ОК-5 позивача та трудова книжка НОМЕР_2 .

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян ні забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ (далі за текстом - Закон № 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За змістом ст.1. Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно з ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р. також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 у випадку порушення порядку ведення трудової книжки, не передбачає настання негативних наслідків чи відповідальності для особи, щодо якої вона складена. Крім того, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, суд приходить висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу період перебування позивача на обліку в Торецькому (Дзержинському) міському центрі зайнятості в якості безробітної з 07.05.1997 по 08.02.1998.

Щодо факту не зарахування періодів роботи позивача з 01.06.2014 року по 29.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.01.2016 року по 05.12.2016 року, з 01.08.2018 року по 18.08.2021 року до страхового стажу через несплату роботодавцем страхових внесків.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч. 2. ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд доходить висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивачки, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а(2а/208/245/16).

На підставі викладеного суд вважає, що період роботи позивача з 01.06.2014 року по 29.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.01.2016 року по 05.12.2016 року, з 01.08.2018 року по 18.08.2021 року, за які не було сплачено страхові внески, підлягають зарахуванню до страхового стажу.

На підставі викладеного суд вважає за належне визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.08.2021 №051330002590 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 07.05.1997 по 08.02.1998 - період перебування на обліку в Торецькому (Дзержинському) міському центрі зайнятості в якості безробітної; з 01.06.2014 по 29,08.2014 - період роботи в товаристві з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (ЄДРПОУ 36182252); з 01.10.2014 року по 31.10.2014 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (ЄДРПОУ 35560130); з 01.01.2016 року по 05.12.2016 період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (ЄДРПОУ 35560130); з 01.08.2018 року по 18.08.2021 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «УКРГЄОСЕРВІС» (ЄДРПОУ 35398312) та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2021 року про призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з рахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як було визначено вище, сплату судового збору було відстрочено ухвалою від 22.02.2022 року. Враховуючи, що спірне рішення було прийнято відповідачем 1, поряд з чим відповідачем 2 не вчинялося дій, що порушують права позивача, суд вважає, що належним боржником за сплатою судового збору є саме відповідач 1.

Керуючись положеннями КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, м. Миколаїв, в. Морехінда, 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.08.2021 №051330002590 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 07.05.1997 по 08.02.1998 - період перебування на обліку в Торецькому (Дзержинському) міському центрі зайнятості в якості безробітної; з 01.06.2014 по 29,08.2014 - період роботи в товаристві з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (ЄДРПОУ 36182252); з 01.10.2014 року по 31.10.2014 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (ЄДРПОУ 35560130); з 01.01.2016 року по 05.12.2016 період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (ЄДРПОУ 35560130); з 01.08.2018 року по 18.08.2021 - період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «УКРГЄОСЕРВІС» (ЄДРПОУ 35398312) та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2021 року про призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з рахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, м. Миколаїв, в. Морехінда, 1) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992 (дев*ятсот девяносто дві), 40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка