Постанова

від 30.10.2007 по справі 49/267-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/267-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 жовтня 2007 р.                                                                        Справа № 49/267-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Карбань І.С., Шутенко І.А.

при секретарі Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - предст. Череповський 0. В. (дов. № 07/80 від 23.05.2007 р.)

відповідача - предст. Кануннікова Т.М. (дов. № 1 від 04.01.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 2692 Х/2-6) відповідача, Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій»на рішення господарського суду Харківської області від 25.07.07 р. по справі № 49/267-07.

за позовом - Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м .Київ

до Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій», м. .Харків

про стягнення 327295,91 грн.

встановила:

13.06.07 р. позивач, ДП «Газ - тепло»НАК «Нафтогаз України», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій»- на свою користь заборгованість згідно договору комісії № 12/06 -1075 від 29.09.2006 р. у розмірі 327295,91 грн.

25.07.07 р. до господарського суду звернувся відповідач з клопотанням, в якому просив зобов'язати позивача надати до суду обґрунтований розрахунок суми позову з посиланням на кількість Гкал., категорію споживача, розміру ціни Гкал. та безпосередньо розрахунком цієї ціни, а також врахувати надходження від кінцевих споживачів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.07 р. (суддя Кононова О.В.) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових документів. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території»на користь Дочірнього підприємства «Газ - тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- 327295,91,71 грн. за6оргованості,3272,96 гри. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2007 року по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до акту прийому - передачі № 10К/1075 від 31.10.2006 р. та звіту комісіонера № 10 3/1075 від 31.10.2006 р ціна за один Гкал. не відповідає ціні теплової енергії, яка зазначена у п.3.1.1 договору № 12/06-1075 від 29.09.2006 р. У зв'язку з цим відповідач просив суд першої інстанції зобов'язати відповідача надати розрахунок суми позову, розмір ціни Гкал, безпосередньо розрахунок цієї ціни та з врахуванням надходжень від кінцевих споживачів. Оскільки господарським судом першої інстанції було відмовлено відповідачеві у задоволенні заявленого клопотання, тому останній вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, на думку апелянта, відповідачем неправильно сплачено розмір державного мита, а саме, замість 3273,00 грн. позивач сплатив 3272,96 грн.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2007 р. без змін, а апеляційну скаргу Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території»без задоволення. При цьому свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що пунктом 3.1 договору визначалась планова ціна одиниці теплової енергії для населення та бюджетних установ та організацій в розмірі 181,67 грн. /Гкал без ПДВ. Згідно пункту 3.2 договору ціна одиниці теплової енергії підлягає щомісячному перерахунку.

Ціна одиниці теплової енергії, яку отримано після проведення перерахунку, узгоджується сторонами шляхом підписання акту прийому –передачі теплової енергії. Так, згідно акту № 10 К/1075 прийому –передачі теплової енергії за жовтень 2006 р. від 31.10.2006 р., сторони, згідно власного волевиявлення, узгодили ціну теплової енергії в розмірі 177,05 грн./Гкал без ПДВ. На виконання умов договору позивач згідно акту прийому –передачі передав відповідачу теплову енергію в розмірі 1540,506 гігакалорій на загальну суму 327295,91 грн. Але до теперішнього часу проплати на рахунок ДП «Газ –тепло»від споживачів не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегією суддів   встановлено наступне.

29.09.2006 р. між Дочірнім підприємством «Газ - тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території»було укладено договір комісії № 12/06-1075 (а.с. 10-14). Відповідно до предмету договору, позивач (комітент) доручив, а відповідач (комісіонер) взяв на себе зобов'язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, за ціною не нижче, ніж погоджена згідно умов цього договору. Комісіонер зобов'язався вчиняти ( укладати) правочини зі споживачами на умовах найбільш вигідних для комітента. Сторони домовились, що умови цього договору також регулюють відносини, що склалися між комітентом та комісіонером за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-1074 від 29.09.2006 р. (п. п.2.1, 2.2 та 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору    обумовлена ціна теплової енергії, згідно якого ціна одиниці теплової - енергії, що передається комітентом комісіонеру визначається, відповідно до  річного  планового  кошторису  на  виробництво  готової продукції. Розрахунок такої вартості зроблено сторонами в додатку № 1 до цього Договору. Ціна одиниці теплової енергії визначається для наступних категорій споживачів і складає - для населення та бюджетних установ та організацій 181,67 грн./Гкал. без ПДВ, крім того ПДВ 36,33 грн., разом з ПДВ 218,00 грн.; для госпрозрахункових підприємств 207,09 грн./Гкал. без ПДВ, крім того ПДВ 41,42 грн., разом з ПДВ 248,51 грн.

29.09.2006 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору комісії № 12/06-1075 від 29.09.2006 р

Угодою від 30.10.2006 р. припинено з 01.11.2006 р. дію договору комісії № 12/06-1075 від 29.09.2006 р., укладеного між ДП «Газ - тепло»та ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури територій», філія «Солоніцівське підприємство комунального господарства (а.с. 16).

У відповідності до п.п. 4.1 - 4.3 договору позивач мав передати за актами приймання - передачі, відповідний обсяг теплової енергії, а відповідач повинен був цей обсяг теплової енергії прийняти та від свого імені укласти правочини із споживачами теплової енергії.

На підставі п.4.5 договору в правочинах, укладених комісіонером із споживачами, мав передбачатись порядок розрахунків споживачів за спожиту теплову енергію виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок комітента.

У  відповідності  до  п.   4.8  договору  комісіонер  зобов'язався  забезпечити своєчасну оплату теплової енергії   спожитої   споживачами    за    відповідними правочинами, укладеними на виконання умов цього договору.

Згідно  пункту  4. 9  договору  комісіонер  прийняв на  себе  поруку (делькредере) перед комітентом за  невиконання  споживачами своїх  зобов'язань за правочинами, укладених між комісіонером та такими споживачами.

Згідно з пунктом 5.1 договору оплата за реалізовану комісіонером теплову енергію здійснюється безпосередньо споживачами, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок комітента № 26005612983980, відкритий в банку «Фінанси та Кредит»ТОВ.

Як видно з матеріалів справи, в жовтні 2006 року, на виконання умов договору, позивач передав відповідачеві теплову енергію в розмірі 1540,506 гігакалорій на загальну суму 327295,91 грн., у свою чергу, відповідач прийняв обумовлену у договорі теплову енергію та реалізував її кінцевим споживачам. Факт приймання - передачі теплової енергії підтверджується актом № 10 К/1075 прийому - передачі теплової енергії від 31.10.2006 р. (а.с. 17) та звітом комісіонера № 10 3/1075 від 31.10.2006 р. (а.с. 18)

Статтею 1011 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором комісії одна сторона ( комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони ( комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 3 статті 1012 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до умов частини 3 та 4 статті 1016 Цивільного кодексу України комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору ( делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Слід зазначити, що делькредере це своєрідна умова про взяття комісіонером на себе поруки за виконання зобов'язання третьою особою. В цьому випадку в разі невиконання зобов'язання третьою особою, комітент може пред'явити претензії як до комісіонера так і до третьої особи.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, строк виконання зобов'язань не був визначений, у зв'язку з чим в порядку статті 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу повідомлення - вимогу № 54/11-736-1681 від 25.04.2007 р. про погашення заборгованості за договором № 12/06-1075 від 29.09.2006 р., в якій повідомив його про наявність боргу та вимагав оплатити заборгованість за поставлену теплову енергію, відповідно до зобов'язань, які відповідач взяв на себе згідно з умовами договору (а.с. 19), але відповідач заборгованість зазначену в вимозі не сплатив.

На вимогу Харківського апеляційного господарського суду позивач надав довідку №7-071110/14468 від 24.10.2007 р., з якої вбачається, що рух грошових коштів по рахунку № 26005612983980 у банку «Фінанси та Кредит» за період з 01.09.2006 р. по липень 2007 року склав 0,00 грн.

Отже,   поручившись   за   споживачів,   внаслідок   застосування   делькредере

заборгованість відповідача становить 327295,91 грн.

Враховуючи, що сума боргу відповідачем не спростована, відповідач не надав ні суду першої інстанції ні апеляційному суду доказів її погашення, тому, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно та у відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином та відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, задовольнив позовні вимоги ДП «Газ - тепло»НАК «Нафтогаз України» в сумі 327295,91 грн.

Стосовно вимоги апелянта про те, що позивачем неправильно сплачено суму державного мита за позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», розмір державного мита за подання заяв майнового характеру до господарського суду становить 1% ціни позову. Ціна позову становила 327295,91 грн., відповідно розмір державного мита, що підлягає сплаті, становить 3272,95 грн. ДП «Газ тепло»було сплачено 3273,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 720 від 06.06.2007 р. Отже, порушення ні зі сторони позивача, ні зі сторони господарського суду Харківської області "вчинено не було.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.

Заперечення, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду по даній справі, через що рішення господарського суду Харківської області від 25.07.07 р. по справі № 49/267-07 залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК

України,-

постановила:

Апеляційну скаргу Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території», м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2007 року по справі 49/267-07 залишити без змін.

    Головуючий суддя                                                               Погребняк В.Я.  

                                 Судді                                                                    Карбань І.С.  

                                                                                                               Шутенко І.А.