Ухвала

від 02.02.2023 по справі 420/855/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/855/23

У Х В А Л А

про відкриття провадження за правилами

спрощеного позовного провадження

02 лютого 2023 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., ознайомившись з позовною заявою приватного підприємства АS Мастер (Кіндійське шосе,30, м. Херсон,73003),

до відповідача Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Европейська,4, м. Полтава, 36000)

до відповідача Державної податкової служби України (Львівська пл.,8 , м. Київ, 04053)

про визнання протиправним та скасування рішення №6935530/31759303 від 17.06.2022 року та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства АS Мастер до Головного управління ДПС в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №6935530/31759303 від 17.06.2022 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення позивачем до суду стало рішення яким відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 20.01.2023 року позовну заяву приватного підприємства АS Мастер залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн., або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України Про судовий збір підстав, що підтверджується належними письмовими доказами; копію оскаржуваного рішення №6935530/31759303 від 17.06.2022 року податкової накладної, або у разі неможливості надати оскаржуване подання надати клопотання про витребування.

30.01.2023 року до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 20.01.2023 року.

В позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду. В обґрунтування пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Крім того, введення воєнного стану на всій території України важливим в даному випадку є також факт окупації м. Херсона та Херсонської області військовими формуваннями російської федерації починаючи з березня 2022 року. Під час окупації м. Херсона тобто з березня 2022 року по момент де окупації (листопад 2022 року), у підприємства був відсутній постійний доступ до офісних приміщень, до документів та до інтернету. Після де окупації м. Херсона, а також проведення робіт з розмінування, керівництво ПП АS Мастер змогло отримати доступ до деяких офісних приміщень. Після отримання у грудні 2022 року доступу до офісних приміщень, та в тому числі до первинних та інших бухгалтерських документів, ПП АS Мастер отримало змогу ознайомитись з оскаржуваними рішеннями та підготувати відповідну позовну заяву щодо їх оскарження. З урахуванням наведеного позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення.

Вирішуючи питання щодо поновлення позивачу строків звернення суд, зазначає таке.

Строки звернення до суду визначені ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Суд зауважує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року по справі № 9901/405/19 виклала правову позицію про те, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Враховуючи вказані позивачем обставини та висновки Верховного Суду, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовна заява підсудна Одеському окружному адміністративному суду, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.

Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України.

Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України вказана адміністративна справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до вимог ст.262 КАС України суд може розглянути справи в порядку спрощеного провадження, як в судовому засіданні з викликом сторін, так і без виклику сторін, за наявними справі матеріалами.

З врахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне призначити до розгляду зазначену справу в порядку спрощеного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін на підставі матеріалів, поданих сторонами в порядку, передбаченому КАС України.

У разі необхідності, суд може призначити розгляд справи в судовому засіданні за клопотанням однієї зі сторін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 120, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України, п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України суддя,

УХВАЛИЛА:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

За відсутності клопотань від сторін про призначення судового засідання суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні) на підставі матеріалів, наданих сторонами.

Роз`яснити сторонам, що подання заяв по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення) є правом учасників справи.

Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив повинен відповідати вимогам ч.2,4 ст. 162 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

До відзиву додаються:1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.261 КАС України у разі отримання відзиву на позов він має право подати до суду відповідь на відзив у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву. Відповідь на відзив повинна відповідати вимогам ч.2,4 ст. 162 КАС України. Позивач зобов`язаний згідно з ч.2 ст.163, ч.3 ст.162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду копію відповіді на відзив та доданих до неї документів надіслати (надати) іншим учасникам справи.

До відповіді на відзив додаються:1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь на відзив; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.

На підставі приписів п. 12 ч. 9 ст. 171 КАС України суд повідомляє суб`єкта владних повноважень про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.79 КАС України учасники справи разом із заявами по суті справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Приписами ч. 1 ст. 149 КАС України встановлено, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Справа буде розглянута у строк не більше шестидесяти днів з дня відкриття провадження.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копії ухвали разом з інформацією про права та обов`язки направити учасникам справи.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Лебедєва