Постанова

від 01.02.2023 по справі 640/3552/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3552/22 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,

при секретарі - Поляновській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Степсервіс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Степсервіс" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2021 року №00531370902.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої порушено норми матеріального та процесуального права, не з`ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, не надано належної оцінки доказам наданим податковим органом.

Також зазначив, що надані позивачем копії договорів найму (оренди) транспортних засобів) та відомості на відпуск нафтопродуктів за перевіряємий період не підтверджують факт заправки паливом безпосередньо в баки автотранспортних засобів в день отримання пального через пересувні акцизні склади.

Додатково наголосив, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку "203" за 01 січня 2020 року - 25 травня 2021 року ТОВ "Степсервіс" за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року здійснено придбання пального в загальній кількості 2 274 047,98 л.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки товариство здійснило заправку орендованих транспортних засобів з паливовозів безпосередньо в паливні баки загальною кількістю 660 000 л., залишок який зберігався безпосередньо в стаціонарній ємності протягом зазначеного періоду становив близько 859 916 л., що не перевищує 1 000 000 л.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідно до ліцензії на право зберігання пального №19180414202000519 ТОВ "Степсервіс" має право зберігання пального виключно для власного споживання чи промисловості з 25 березня 2020 року по 25 березня 2025 року.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 07 травня 2021 року №3754-П та направлень від 25 травня 2021 року №9355/26-15-09-02 та № 9356/26-15-09-02 проведено фактичну перевірка ТОВ "Степсервіс" за адресою : м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, буд. 18, корп. 30, кв. 13А, за результатами якої складено акт від 04 червня 2021 року №44410/Ж5/26-15-09-02/39743160, яким встановлено порушення ТОВ "Степсервіс" п. б абз. 2 пп. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Зокрема перевіркою встановлено, що ТОВ "Степсервіс" за період з 17 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року отримало пальне від контрагентів-постачальників через акцизні склади пересувні в загальній кількості понад 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) на адресу: м. Тернопіль, вул. Микулинеиька, 114 яка використовується для зберігання пального, що підтверджується наданими в ході перевірки видатковими та товарно-транспортними накладними, даними бази ЄРАН 2019 та бухгалтерським обліком.

Згідно з інформаційного ресурсу ДПС ТОВ "Степсервіс" Заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за Формою, № 1-АК11С до контролюючого органу не подавало та відповідно не реєструвало акцизних складів.

Контролюючий орган зазначив, що ТОВ "Степсервіс" не зареєструвало у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 114 який використовується для зберігання пального.

Позивачем подано до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення від 24 червня 2021 року на акт фактичної перевірки від 04 червня 2021 року №44410/Ж5/26-15-09-02/39743160.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 09 липня 2021 року №18073/1/26-15-09-02-16 залишено без змін висновки акта перевірки від 04 червня 2021 року №44410/Ж5/26-15-09-02/39743160, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі акта перевірки від 04 червня 2021 року №44410/Ж5/26-15-09-02/39743160 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2021 року №00531370902, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 000 000,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 15 липня 2021 року №00531370902 позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 04 серпня 2021 року.

Рішенням Державної податкової служби України від 23 грудня 2021 року №28973/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2021 року №00531370902 - без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обсяг пального, що заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні вказаної норми. Водночас залишок який зберігався безпосередньо в стаціонарній ємності протягом вказаного періоду становив близько 859 916 л, що не перевищує 1 000 000 л.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закону № 481/95-ВР), під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до п. "б" абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Пунктом 128-1.2 ст. 128-1 ПК України передбачена відповідальність за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу у виді накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договорів оренди транспортного засобу з екіпажем, актів приймання-передачі техніки та додаткових угод позивач орендує 90 вантажних автомобілів та 15 зернозбиральних комбайнів (а.с. 30-79).

Зазначений транспорт розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька 114.

Згідно з договором оренди від 01 жовтня 2018 року позивач орендує у ТОВ "Монодіт-Тернопіль" площадку для стоянки автотранспрту площею 3000 кв.м. та склад-майстерню площею 18,3 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька 114, тобто там же де зберігається відповідне пальне.

Як вбачається з акта фактичної перевірки від 04 червня 2021 року №44410/Ж5/26-15-09-02/39743160 згідно з оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 за 01 січня 2020 року - 25 травня 2021 року ТОВ "Степсервіс" з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 здійснило придбання пального в загальній кількості 2 274 047,98 л.

Крім того до перевірки надано видаткові та товарно-транспортні накладні, згідно яких на адресу місця зберігання пального за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька 114 ТОВ "Степсервіс" за період з 17 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року отримало пальне в обсязі 1 519 916,00 л.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Степсервіс" за період з 17 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року отримало пальне від контрагентів-постачальників через акцизні склади пересувні в загальній кількості понад 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) на адресу: м. Тернопіль, вул. Микулинеиька, 114 яка використовується для зберігання пального, що підтверджується наданими в ході перевірки видатковими та товарно-транспортними накладними, даними бази ЄРАН 2019 та бухгалтерським обліком.

Як зазначено вище ТОВ "Степсервіс" отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 12 травня 2021 року з терміном дії ліцензії з 25 березня 2020 року до 25 березня 2025 року.

Аналіз змісту пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України свідчить про те, що не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Отже, обсяг пального, що заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні вказаної норми.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 13 липня 2022 року по справі №420/14724/20.

Як встановлено судом першої інстанцій на підставі відомостей на відпуск нафтопродуктів (а.с. 80-118) за період з 17 березня 2020 року до 31 грудня 2020 року ТОВ "Степсервіс" здійснило заправку орендованих транспортних засобів з паливовозів безпосередньо в паливні баки загальною кількістю 660 000 л., водночас залишок який зберігався безпосередньо в стаціонарній ємності протягом вказаного періоду становив близько 859 916 л., що не перевищує 1 000 кубічних метрів пального.

За таких обставин, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції, що резервуари ТОВ "Степсервіс" для зберігання пального не підпадають під поняття "акцизного складу" у розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а відтак у позивача був відсутній обов`язок щодо реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Посилання апелянта на те, що копії договорів найму (оренди) транспортних засобів) та відомості на відпуск нафтопродуктів за вказаний період не підтверджують факт заправки паливом безпосередньо в баки автотранспортних засобів в день отримання пального через пересувні акцизні склади колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з акт перевірки від 04 червня 2021 року №44410/Ж5/26-15-09-02/39743160 на письмовий запит ГУ ДПС у м. Києві позивачем було надано документи, водночас апелянтом не зазначено доказів необхідних для підтвердження вказаних обставин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідачем належним чином не доведено наявність у діях ТОВ "Степсервіс" порушень вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, оскільки позивач у періоді, що перевірявся, не був розпорядником акцизного складу, з огляду на те що розміщена на його території ємність для зберігання пального не перевищує 200 куб. м, а обсяг отриманого пального не перевищує 1000 куб. м.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді І.В. Федотов

Є.В. Чаку

Повний текст постанови складено "01" лютого 2023 року.