Постанова

від 02.02.2023 по справі 640/15234/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15234/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовест ХХІ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовест ХХІ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0376430405 від 14.04.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що неподання позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН було зумовлено незаконним рішенням відповідача про віднесення товариства до переліку ризикових платників, що передбачало зупинення реєстрації всіх податкових накладних і після виключення позивача з такого переліку ним було невідкладно подано на реєстрацію відповідні податкові накладні, тобто порушення граничних строків реєстрації податкових накладних відбулось не з вини позивача.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що підставою для застосування штрафних санкцій було порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В силу положень ч. 1 ст. 311 КАС України, беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

В апеляційній скарзі позивач просив здійснювати розгляд справи у судовому засіданні за участі його представника.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин.

Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку письмового провадження, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 26.02.2020 №4240/26-15-04-05-15/37371863, в якому зафіксовано порушення граничних строків реєстрації податкових накладних: від 30.09.2019 №4 на суму ПДВ 48574,26 грн, зареєстровану 09.01.2020 з затримкою на 86 днів; №3 від 08.10.2019 на суму ПДВ 16666,67 грн, зареєстровану 27.12.2019 з затримкою на 57 днів; №1 від 02.10.2019 на суму ПДВ 51425,74 грн, зареєстровану 27.12.2019 з затримкою на 57 днів; №5 від 16.10.2019 на суму ПДВ 66666,67 грн, зареєстровану 27.12.2019 з затримкою на 42 дні; №2 від 02.10.2019 на суму ПДВ 33333,33 грн, зареєстровану 27.12.2019 з затримкою на 57 днів; №4 від 09.10.2019 на суму ПДВ 66666,67 грн, зареєстровану 27.12.2019 з затримкою на 57 днів (а.с.17).

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0376430405 від 14.04.2020, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 30% на суму 70427,72 грн та 40% у розмірі 19429,70 грн (а.с.15-16).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що жодних доказів на підтвердження факту направлення податкових накладних в межах встановлених податковим законодавством строків та протиправної відмови контролюючим органом в такій реєстрації, позивачем до суду не надано, що свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В силу вимог п. 1201.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

У відповідності до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, - надалі Порядок №1246.

Пунктами 8-9 Порядку №1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Відповідно до п.11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п.13-14 наведеного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

В силу п.17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 19 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, нормами податкового законодавства передбачено відповідний порядок здійснення реєстрації податкових накладних у випадку прийняття контролюючим органом рішення про зупинення їх реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу, що прийняття контролюючим органом рішення про віднесення суб`єкта господарювання до переліку ризикових платників жодним чином не звільняє платника податків від виконання обов`язку з направлення на реєстрацію податкових накладних у встановлений ПК України строк.

Висновок позивача, що внаслідок віднесення його до переліку ризикових платників всі подані ним податкові накладні підлягали зупиненню, в жодному разі не звільняє його від встановленої ст.1201 ПК України відповідальності.

Апелянт зазначив, що після його виключення з переліку ризикових платників ним 27.12.2019 було направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №3 від 08.10.2019 на суму ПДВ 16666,67 грн, №1 від 02.10.2019 на суму ПДВ 51425,74 грн, №5 від 16.10.2019 на суму ПДВ 66666,67 грн, №2 від 02.10.2019 на суму ПДВ 33333,33 грн, №4 від 09.10.2019 на суму ПДВ 66666,67 грн. А після спрямування необхідних коштів на рахунок СЕА ПДВ для збільшення реєстраційної суми позивачем 09.01.2020 було подано на реєстрацію податкову накладну №4 від 30.09.2019 на суму ПДВ 19429,70 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі відсутні документальні докази ініціювання ТОВ «Благовест ХХІ» у період з 30.09.2019 до 27.12.2019 (по 09.01.2019 для податкової накладної №4 від 30.09.2019) надіслання засобами електронного зв`язку до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №4 від 30.09.2019, №3 від 08.10.2019, №1 від 02.10.2019, №5 від 16.10.2019, №2 від 02.10.2019, №4 від 09.10.2019, що наведені акті перевірки.

При цьому позивач сам підтверджує відсутність з його боку дій з метою виконання обов`язку з направлення на реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН.

Колегія суддів підкреслює, що до виключення його з реєстру ризикових платників позивач мав з дотриманням вимог ПК України та Порядку №1246, у встановлений строк надіслати до органу ДФС податкові накладні (перелік яких наведено в акті перевірки) з метою ініціювання розгляду суб`єктом владних повноважень питання про здійснення реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, з матеріалів справи вбачається, що вони не містять інформації направлення позивачем до органу ДФС для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та про направлення органом ДФС платнику (позивачу) відповідних квитанцій про відмову у прийнятті зазначених податкових накладних чи зупинення їх реєстрації.

Таким чином, оскільки позивачем не було вчинено жодних дій щодо направлення податкових накладних до контролюючого органу з метою їх реєстрації в ЄРПН, колегія суддів не вбачає в діях контролюючого органу протиправних дій (бездіяльності) щодо не реєстрації таких податкових накладних (оскільки вони не направлялись позивачем та не надходили до контролюючого органу), а отже не можна вважати, що реєстрація таких податкових накладних не відбулась з вини відповідача, так як саме позивач не вчинив жодних дій для направлення податкових накладних для їх реєстрації в ЄРПН у встановлений законодавством строк.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №825/1700/18, оскільки в рамках наведеної справи неможливість реєстрації податкових накладних платником податків була пов`язана з розірванням в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, тобто обставини справи, що переглядалась Верховним Судом у касаційному порядку не є тотожними, а викладені висновки не є релевантними до спірних правовідносин.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0376430405 від 14.04.2020, яке прийнято відповідачем правомірно, в межах повноважень та у законодавчо визначений спосіб.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовест ХХІ» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 02 лютого 2023 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма