Постанова

від 02.02.2023 по справі 440/7151/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа №440/7151/20

адміністративне провадження № К/9901/40709/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства «Сатурн-Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ ШЛЯХО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ», про визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 задоволено позов Фермерського господарства "Сатурн-Агро" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

30.03.2021 на зазначене рішення суду ГУ ДПС подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 повернуто апелянту, у зв`язку з тим, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Зазначена ухвала суду отримана представником апелянта 10.06.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а повторно апелянт звернувся до суду лише 29.06.2021. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

19.07.2021 ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду: відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою та визнано неповажними зазначені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2021; апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом направлення до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 по справі № 440/7151/20 із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою з 10.06.2021 до 29.06.2021 та доказів на підтвердження цих причин.

20.08.2021 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2021.

Обгрунтовуючи клопотання заявник зазначає, що вперше апеляційну скаргу апелянтом подано вчасно, проте доплата судового збору відбулася 15.06.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 1055, а до інспектора, відповідального за супроводження справи № 440/7151/20, оригінал платіжного доручення надійшов 28.06.2021, тобто ГУ ДПС намагалося в найкоротший термін повторно звернутись з апеляційною скаргою.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.09.2021 відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС - відмовив.

ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Разом з тим, судом зазначено, що недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

У поданому до суду відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказав, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції винесена законно та обґрунтовано, з дотриманням норм процесуального права.

IV. Позиція Верховного Суду

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (пункт 1 частини четвертої, частина восьма статті 169 КАС України).

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС України).

За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі (стаття 300 КАС України).

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними),яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 28.04.2021 по справі № 640/3393/19.

З матеріалів справи убачається, що 19.02.2021 судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у порядку спрощеного провадження.

Удруге скаржником подано апеляційну скаргу 29.06.2021, разом із клопотанням про поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

19.07.2021 ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху.

20.08.2021 на виконання ухвали суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2021.

В обґрунтування клопотання зазначено, що вперше апеляційну скаргу подано вчасно, проте доплата судового збору відбулася 15.06.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 1055, а до інспектора, відповідального за супроводження справи № 440/7151/20, оригінал платіжного доручення надійшов 28.06.2021, тобто ГУ ДПС намагалося в найкоротший термін повторно звернутись з апеляційною скаргою.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.09.2021 відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Другий апеляційний адміністративний суд виходив із того, що недоліки в організації роботи відповідача, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Верховний Суд погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги та поновлення такого строку з огляду на таке.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У постанові від 28.04.2021у справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2022 у справі № 420/4212/20 само по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв`язку з несплатою судового збору, та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень у подальшому не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що сплата судового збору через чотири місяці (15.06.2021) після отримання оскаржуваного рішення не є особливою і непереборною обставиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Отже, ураховуючи викладене, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі №440/7157/20.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС України у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі 440/7151/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко