Постанова

від 22.10.2007 по справі 10/203-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/203-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2007                                                                                   Справа № 10/203-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Павловського П.П.

суддів: Чус О.В. (доповідач), Логвиненко А.О.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.  

Представники сторін:

від позивача:  Слєпенко Л.П. юрисконсульт, довіреність №102  від 11.01.07;

від позивача:  Яковлєв А.В. представник, довіреність №103  від 11.01.07;

від відповідача:  Івлєв Ю.Ю. представник, довіреність №33-4016  від

18.05.06;

від відповідача:  Вінниченко О.О. представник, довіреність №97-4016  від 09.10.06;

від третьої особи:  Зуєва Н.В. юрисконсульт, довіреність №29  від 20.03.07;

від третьої особи:  Янушкевич Т.В. представник, довіреність №22  від 01.03.07;

розглянувши апеляційну  скаргу відкритого акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар`єр" с. Каменське, Нікопольський район на  рішення господарського суду Дніпропетровської  області  від  05.07.2007 р.  у справі    №   10/203-07

за позовом відкритого акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар`єр" (вул. Озерна, 40, с. Каменське, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53282)

до відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (вул. Електрометаллургів, 310, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53213)

третя особа: регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (вул. Комсомольська, 58, м. Дніпропетровськ, 49000)

про визнання права власності   

В С Т А Н О В И В :

30 травня 2007 року позивач - відкрите акціонерне товариство “Новопавлівський гранітний кар`єр” Дніпропетровська область с. Каменське звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь про визнання права власності на прийомо-здатні залізничні колії № 01 довжиною 717 м., № 02 довжиною 693 м., разом розгорнутою загальною довжиною 1410 м., які примикають до станції Нікополь Придніпровської залізниці від з'єднувальної колії позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2007р. (суддя: Кощеєв І.М.) в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, позов задовольнити.

08.10.2007 року відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів” м. Нікополь надав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2007 року обґрунтованим, таким що відповідає нормам чинного законодавства, а апеляційну скаргу повністю необґрунтованою. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та прийняте рішення господарського суду, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи,  обставини щодо характеристики спірного об'єкта, його створення та реконструкції, підстав знаходження його у відповідача, були встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2005р. по справі № 6/342 за позовом ВАТ “Новопавлівський гранітний кар'єр” до ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” про усунення перешкод в користуванні і розпорядження майном. Сторонами по справі № 6/342 були ті ж самі сторони, які брали участь у справі № 16/64.

            В силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

            Зазначеним вище рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2005 р. по справі № 6/342 було встановлено, що відповідач користується земельною ділянкою для під'їзних залізничних колій, розмір якої коливався з 1964 року з 16,5 га до 34,757 га в 1995 році, а 27.09.1999 року у зв'язку із зменшенням насипу біля зовнішніх меж під'їзних залізничних колій станції “Нікополь-Сортувальний” (до складу якої входять залізничні колії № 1 та № 2) Придніпровською сільською Радою народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області виданий єдиний Державний акт (зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею під № 214) на право постійного користування землею, у розмірі 16,7506 гектарів, для металургійної промисловості (під'їзна залізнична вітка).

            Також зазначеним рішенням суду було встановлено, що на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 03.04.1974р. № 237-92 (наказ Мінчермету СРСР від 06.05.1974р. № 119), постанови Ради Міністрів СРСР від 07.02.1976р. “Про уточнення завдань для виконання зобов'язань Радянського Союзу з постачання залізовмісної сировини та окремих видів феросплавів у країни-члени РЕВ” та рішення Ради Міністрів СРСР від 05.03.1974р. № 437 “Об ускорении ввода в действие мощностей по производству углеродистого ферромарганца на Никопольском заводе ферросплавов” було розпочато проектування та будівництво по розвитку поста “М'ясокомбінат” у станцію “Нікополь-Сортувальний”. На підставі Акта про приймання в експлуатацію Державною комісією закінченого будівництва першої черги зовнішнього залізничного транспорту (залізнична колія довжиною 5,69 км розвитку поста “М'ясокомбінат” до станції “Нікополь-Сортувальний”) від 27.12.1985р. Нікопольського заводу феросплавів та Акта про приймання в експлуатацію Державною комісією закінченого будівництва другої черги зовнішнього залізничного транспорту (залізнична колія довжиною 7,65 км розвиту поста “М'ясокомбінат” до станції “Нікополь-Сортувальний) Нікопольського заводу феросплавів від 30.09.1987р., які затверджені наказами Міністерства чорної металургії № 188 від 27.01.1986р. та № 997 від 30.10.1987р. відповідно, прийняте рішення про прийняття в експлуатацію з передачею на баланс заводу вищезазначених залізничних колій, до складу яких увійшли переобладнанні залізничні колії № 1 та № 2. Також цим судовим рішенням встановлено, що оплату генпідряднику “Днепротрансстрой” здійснював Нікопольський завод феросплавів.

            Цим же рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2005 року № 6/342 встановлено, що позивач ніколи не приймав участі у будівництві (переобладнанні) залізничних колій ст. “Нікополь-Сортувальний”.

            Господарським судом Дніпропетровської області встановлений факт, що в інвентарній картці позивача № 140 вказаний тип рельсів Р43, тоді як насправді на залізничних коліях № 1 та № 2 застосований тип рельсів Р50.

            Наведені вище встановлені факти свідчать, що за час експлуатації спірне майно піддавалося чисельним переробкам (реконструкціям), які суттєво змінили його характеристику. При цьому, витрати по таких переробках здійснював відповідач по справі.

            Не підлягає доведенню встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2005р. № 6/342 той факт, що спірні залізничні колії № 1 та № 2 довжиною 7,8 км включені до Відомостей наявності основних засобів і матеріальних активів відповідача станом на 01.04.2001р. і знаходяться на балансі цеху № 30, а реєстрація права власності на зазначені колії не була здійснена комунальним підприємством “Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” з посиланням на Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, оскільки відповідно до цього Тимчасового положення не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

             Зазначені вище перетворення спірного майна у сукупності з правом користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване, може свідчити про набуття відповідачем права на спірне майно, як це передбачено п. 4 ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні”, який був чинний до 01.01.2004 р.

             Вищенаведені факти були встановлені постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2006 р. по справі № 16/64, якою касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” була задоволена, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року по справі № 16/64 скасована, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 року по справі № 16/64 залишено без змін.

Таким чином, під час розгляду справи № 6/342 було встановлено, що ВАТ “Новопавлівський гранітний кар'єр”не є власником спірних під'їзних залізничних колій, що додатково було підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 року у справі № 16/64.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

           Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

           Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб.

           Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

           Ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний термін позовної давності дорівнює трьох років.

            Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

            Існування договірних відносин стосовно використання спірного майна між сторонами та документів, на які Позивач посилається як на підставу прав власності на спірні залізничні під'їзні колії № 1 та № 2 –не є початком перебігу позовної давності.

За таких обставин, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар`єр" с. Каменське, Нікопольський район слід залишити без задоволення, а  рішення господарського суду Дніпропетровської області від  05.07.2007 року у справі № 10/103-07 –без змін.

          Керуючись ст. 103-105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

          П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар`єр" с. Каменське, Нікопольський район -  залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  05.07.2007 року у справі № 10/203-07–залишити без  змін.

          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

П.П.Павловський

Суддя    О.В.Чус

Суддя            А.О. Логвиненко