Постанова

від 26.01.2023 по справі 518/706/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1999/23

Справа № 518/706/19

Головуючий у першій інстанції Кобзар Ю. Ю.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря Власенко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 31.07.2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Ширяївської селищної ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

05.06.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Ширяївського районного суду Одеської області з позовом до відповідача Ширяївської селищної ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач в заяві зазначає, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, а саме, у звязку з тим, що оскільки спочатку в березні 2012 року померла її мати, в той самий час вона доглядала хвору і літню людину, свого свекра, який помер в квітні того ж року, тому вона знаходилася у важкому психологічному стані після поховання матері та свекра, займалась організацією похорону, а в подальшому в неї були відсутні кошти на оформлення спадщини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 31.07.2021 року задоволено позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Ширяївської селищної ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяці з дати набрання рішенням суду чинності.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач не змогла у встановлений законодавством строк звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки спочатку в березні 2012 року померла її мати, в той самий час вона доглядала хвору і літню людину, свого свекра ОСОБА_4 , який помер в квітні того ж року, тому вона знаходилася у важкому психологічному стані після поховання матері та свекра, займалась організацією похорону, а в подальшому в неї були відсутні кошти на оформлення спадщини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу відповідно до прохальної частини якої просить суд скасувати рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 31.07.2021 року та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є власником земельної ділянки площею 4,82 гектари, яка розташована на території Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер - 5125481900:01:003:0320.

Право апелянта на вказану земельну ділянку підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, за реєстром № 1899, серії HAA № 591017, виданим 05.08.2014 року Любашівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області; Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, - копії яких додаються, а оригінали знаходяться у апелянта.

Згідно вище згадуваного Свідоцтва про право на спадщину серії НАА № 591017, вказана земельна ділянка успадкована ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері - ОСОБА_3 .

27.09.2021 року засобами поштового зв`язку мною було отримано поштовий конверт, відправником якого є (був) Ширяївський районний суд Одеської області, в якому знаходились:

??Ухвала Ширяївського районного суду Одеської області від 01.09.2021 року про відкриття провадження у цивільній справі N° 518/1031/21 за позовом гр. ОСОБА_2 до мене - ОСОБА_1 , третя особа на боці відповідача, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любашівська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про внесення змін до свідоцтва про справо на спадщину;

??позовна заява ОСОБА_5 від 23.07.2021 року до мене - ОСОБА_1 , третя особа на боці відповідача - Любашівська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про внесення змін до свідоцтва про справо на спадщину, з доданими документами, зокрема, рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 31.07.2019 року в справі N° 518/706/19 за позовом ОСОБА_5 до Ширяївської селищної ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вказаним рішенням задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Визначено останній додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , терміном у три місяці з дати набрання рішенням суду чинності.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначає, що позивач не змогла у встановлений законодавством строк звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки спочатку в березні 2012 року померла її мати, в той самий час вона доглядала хвору і літню людину, свого свекра ОСОБА_4 , який помер в квітні того ж року, тому вона знаходилася у важкому психологічному стані після поховання матері та свекра, займалась організацією похорону, а в подальшому в неї були відсутні кошти на оформлення спадщини.

З урахуванням зазначеного, суд, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин.

ОСОБА_1 вважає рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 31.07.2019 року в справі №518/706/19 незаконним, винесеним з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що відповідно до існуючої судової практики, неодноразово підтвердженої Верховним Судом України, зокрема у постанові від 30.04.2020 року (справа №352/382/18), позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який прийняв спадщину, а тому належним відповідачем у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємця, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, належним відповідачем у вказаній справі мала б бути апелянт ОСОБА_1 . Як особа. Яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НАА № 591017.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.10.2022 року відкрито провадження у справі.

Розгляд справи призначено на 19.05.2022 року на 10:15 год.

19.05.2022 року розгляд справи було відкладено на 26.01.2023 року об 11:00 год.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, викладення учасниками справи своєї правової позиції щодо судових витрат, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Мотивувальна частина

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Згідно зі ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Критерії оцінкиправомірності оскаржуваногосудового рішеннявизначені встатті 263ЦПК України,відповідно дояких судоверішення повинноґрунтуватися назасадах верховенстваправа,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права.Судове рішеннямає відповідатизавданню цивільногосудочинства,визначеному цимКодексом.При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Частинами першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Частиною першою статті 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), а також у постанові Веховного Суду від 03.05.2022 року у справі № 736/1432/20.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є власником земельної ділянки площею 4,82 гектари, яка розташована на території Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер - 5125481900:01:003:0320.

Право апелянта на вказану земельну ділянку підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, за реєстром № 1899, серії HAA № 591017, виданим 05.08.2014 року Любашівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області; Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно вище згадуваного Свідоцтва про право на спадщину серії НАА № 591017, вказана земельна ділянка успадкована ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері - ОСОБА_3 .

Таким чином, належним відповідачем у вказаній справі мала б бути апелянт ОСОБА_1 . Як особа, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НАА № 591017.

При цьому процесуальний статус відповідача і апелянта за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різними.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц ) пункт 31.10), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 642/6181/16-ц).

Отже, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги пред`явлені до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення необґрунтованим та постановленим з порушення норм процесуального права та підлягає скасуванню

Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст.374,376,382,383,384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 31.07.2021 скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Ширяївської селищної ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.02.2023 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А. П. Заїкін

С.О. Погорєлова