Ухвала

від 02.02.2023 по справі 127/30708/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 127/30708/22

Провадження 1-кс/127/12296/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Вінниця

Слідчий суддяВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті ОСОБА_1 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі Вінницькогоміського судуВінницької областіклопотання ОСОБА_2 ,який представляєінтереси ОСОБА_3 ,про скасуваннязаходу забезпеченнякримінального провадженняу виглядіарешту майна,що застосованоухвалою слідчогосудді Вінницькогоміського судуВінницької областівід 08.09.2017(справа№ 127/19042/17),в рамкахкримінального провадження№ 42017020000000223внесеного доЄРДР 21.06.2017,за відсутностіфіксації судового розгляду технічними засобами,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області клопотання ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_3 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2017 (справа № 127/19042/17), в рамках кримінального провадження № 42017020000000223 внесеного до ЄРДР 21.06.2017, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0036, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, власником якої є ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Заявник мотивував клопотання тим, що майно на яке накладено арешт, не має жодного відношення до кримінального правопорушення, оскільки проведено усі слідчі дії та експертизи, підозра нікому не повідомлялася, провадження вже закривалося, а тому накладений арешт призводить до позбавлення права на користування даним майном.

Заявник в судове засідання не з`явився, завчасно подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Представник прокуратури в судове засідання не з`явився, хоча про місце та час розгляду клопотання був повідомлений завчасно та належним чином.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертався із клопотанням.

З огляду на положення ч. 1 ст.170 КПК України та п. 2 п. 2.6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 р., арешт майна може бути застосовано лише щодо майна осіб, які є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що земельна ділянка не має жодного відношення до даного кримінального провадження.

Крім того, по кримінальному провадженні проведено усі необхідні слідчі дії та експертизи та кримінальне провадження постановою від 02.02.2021 було закрите.

Наведене свідчить, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та заборони розпоряджатися майном на теперішній час відпала потреба та скасування даного заходу жодним чином не вплине на повноту та всебічність досудового розслідування кримінального провадження.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Викладені заявником доводи та додані до клопотання матеріали, які не були предметом вивчення слідчим суддею під час накладення арешту на майно, переконують, що зі спливом часу накладений арешт підлягає скасуванню. Отже, в даному випадку враховуючи вимоги розумності строків, співрозмірності обмеженого права та наслідки застосованого заходу з фабулою кримінального правопорушення, слід дійти висновку про необхідність скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна із забороною розпоряджатися майном.

Враховуючи викладене, керуючись ст.169, 170 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_3 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2017 (справа № 127/19042/17), в рамках кримінального провадження № 42017020000000223 внесеного до ЄРДР 21.06.2017 задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2017 (справа № 127/19042/17), в рамках кримінального провадження № 42017020000000223 внесеного до ЄРДР 21.06.2017, з земельної ділянки кадастровий номер 0520655300:01:003:0036, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, власником якої є ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя