Постанова

від 02.02.2023 по справі 807/125/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 807/125/18

адміністративне провадження № К/990/24312/22; К/990/26004/22; К/990/26089/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №807/125/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Закарпатбудпостач", Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "ФЦА Україна" до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивачів - Приватне підприємство (далі-ПП) "Закарпатінвестбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство (далі-ДП) "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ "Закарпатбудпостач" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 (ухвалено судом у складі: головуючого судді Гаврилка С.Є.) і на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 (колегія у складі: головуючого судді Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Ніколіна В.В.) та за касаційними скаргами ТОВ «ФЦА Україна» і ПП «Закарпатінвестбуд» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ТОВ "Закарпатбудпостач" (далі - позивач-1) і ТОВ "ФЦА Україна" (далі - позивач-2) звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради (далі - міська рада, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - ПП "Закарпатінвестбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, у якому позивач просив: визнати протиправними дії Ужгородської міськради щодо надання недостовірних вихідних даних для розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01.01.2014, затвердженої рішенням Ужгородської міськради від 14.07.2014 № 1398 та проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01.01.2014, в тому числі щодо інженерної підготовки і захисту територій, водопостачання, каналізації, зовнішнього освітлення, дощової каналізації, телефонного зв`язку, кабельного телебачення, санітарної очистки, озеленення, кладовища, крематоріїв та вулично-дорожньої мережі, загальної площі земель, площі сільськогосподарських угідь та земель загального користування в межах населеного пункту міста Ужгорода.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем надано недостовірні вихідні дані для розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород Ужгородської міської ради станом на 01.01.2014 та проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород, у зв`язку з чим дії відповідача є протиправними та порушують права позивачів, як землекористувачів, на справедливу плату за землю.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту у спірних правовідносинах є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, а не оскарження дій відповідача щодо надання недостовірних вихідних даних для розробки цієї технічної документації.

Крім того, рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що технічна документація, складена за результатами оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01.01.2014, не відповідає вихідним даним та вимогам статті 62 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та не може вважатися достовірною.

Восьмий апеляційний адміністративний суд 03.08.2022 ухвалив постанову, якою рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 змінив в частині мотивів відмови в задоволенні позову ТОВ «Закарпатбудпостач» і ТОВ «ФЦА Україна», виключивши з мотивувальної частини рішення наступний текст:

«Судом резюмується, у тому числі й з поведінки учасників справи щодо наявності/ відсутності документів для проведення призначеної судом експертизи, що відсутні документи на підтвердження кількості та відновної вартості кожного натурального показника, який лежить в основі вирахування витрат на освоєння та облаштування території міста Ужгорода, - відсутні та для розробки Технічної документації не надавалися (зокрема, щодо інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (у тому числі зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту тощо за станом на початок року проведення оцінки).

Наявні у матеріалах справи документи не підтверджують достовірність натуральних та вартісних показників, використаних для проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01 січня 2014 року.

Підтвердженням цього можна розцінювати клопотання експерта КНДІСЕ, а також Висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення експертного дослідження з питань землеустрою та землекористування від 20 квітня 2017 року за №8947/16-41, який відповідачем не спростовано.

Жодні інші документи не використовувались під час проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород. Технічна документація, складена за результатами такої оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01 січня 2014 року, не відповідає вихідним даним та вимогам статті 62 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та не можу вважатися достовірною».

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що посилання на такі мотиви, суперечить висновкам суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

06.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Закарпатбудпостач", в якій заявник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

26.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Закарпатінвестбуд", в якій заявник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 залишити без змін.

Також 26.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП "ФЦА Україна", в якій заявник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022.

У доводах касаційної скарги позивач-1 зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права. Заявник покликається на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми статті 19 Конституції України, статей 3, 5, 242 КАС України в частині встановлення судами обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 815/6938/17, від 17.06.2021 у справі № 520/7599/19, від 26.07.2022 у справі № 826/6664/17; на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. ТОВ "Закарпатбудпостач" у касаційній скарзі звертає увагу Суду, на безпідставність висновків судів попередніх інстанцій про те, що технічна документація не є рішенням, яке підлягає оскарженню, через те, що такі висновки не стосуються предмета оскарження - дій, які передували розробці технічної документації. Зазначає заявник також, що підставою для скасування рішень є пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, оскільки судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджені обставини у справі.

Касаційна скарга ТОВ "Закарпатінвестбуд" мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції не містить обґрунтованих мотивів, за яких виключено з мотивувальної частини висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції. Третя особа вказує також, що справа розглянута без участі належним чином не повідомленого учасника справи- третьої особи ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

У доводах касаційної скарги ПП "ФЦА Україна" заявник також покликається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів; справу розглянуто адміністративними судами за відсутності третьої особи - Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", яку не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Відповідач надіслав до суду відзив на касаційні скарги, відповідно до якого заперечує проти їх задоволення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою 21.09.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Закарпатбудпостач".

Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 ТОВ «ФЦА Україна» поновлено строк на касаційне оскарження, залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору.

Верховний Суд ухвалою 14.11.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФЦА Україна».

Касаційна скарга ПП «Закарпатінвестбуд» також залишена без руху ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 та ухвалою від 14.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою третьої особи.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.03.2006 між Ужгородською міською радою і ТОВ "Закарпатбудпостач" укладений договір оренди земельної ділянки площею 4608 кв.м, що знаходиться в м. Ужгород по вул. Лавріщева, 31.

16.12.2008 між Ужгородською міською радою і ТОВ "ФЦА Україна" укладений договір оренди земельної ділянки площею 556 кв.м, що знаходиться в м. Ужгород по вул. О. Кошового, 6.

14.07.2014 на пленарному засіданні XXIII сесії VI скликання Ужгородською міською радою прийнято рішення за № 1398 "Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради", яким затверджено Технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради.

Технічна документація по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради розроблена ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Позивачі, вважаючи, що Ужгородською міською радою надано недостовірні вихідні дані для розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород Ужгородської міської ради станом на 01.01.2014 та проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород, звернулися з цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційних скарг, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 201 Земельного кодексу (далі-ЗК) України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, розрахунок грошової оцінки земельних ділянок є визначенням вартості об`єкта, виходячи із очікуваного від її використання доходу. Оцінка земельних ділянок розрізняються за призначенням та порядком її проведення та застосовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України "Про оцінку земель" (далі-Закон №1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно з статтею 1 Закону №1378-IV (тут і надалі в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 3 Закону №1378-IV, об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частиною 5 статті 5 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Підстави для проведення оцінки земель визначені статтею 15 Закону №1378-IV, якою передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина 1 статті 15 Закону №1378-IV).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду (частини 2-3 статті 15 Закону №1378-IV).

В свою чергу, порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначений статтею 18 Закону №1378-IV.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (далі - Закон №1808-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1808-IV, державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1808-IV, обов`язкові державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об`єктів державної експертизи (стаття 13 Закону №1808-IV).

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №1808-IV, обов`язкова державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об`єктів державної експертизи, а при вирішенні земельних спорів - також за клопотанням відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Проведення державної експертизи регламентовано статтею 32 Закону №1808-IV, за приписами якої державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Процедура проведення державної експертизи визначена статтею 33 Закону №1808-IV, відповідно до якої проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку.

Для проведення державної експертизи замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріалів.

Згідно з частиною 1 статті 35 Закону №1808-IV, результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

На підставі положень статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 7 Закону України «Про оцінку земель» розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України «Про землеустрій» мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою.

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями (стаття 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Стандартом СОУ ДКЗР 00032632-012:2009 «Оцінка земель. Правила розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» передбачені три складові технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів: пояснювальна записка, графічні матеріали, додатки.

Як зазначалось вище, Технічна документація по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради розроблена ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на підставі рішення XIV сесії VІ скликання Ужгородської міської ради № 624 від 21.09.2012, договору №113 від 09.07.2012.

Серед додатків до технічної документації містяться вихідні дані, надані замовником їх розробки - Ужгородською міською радою.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Після складання технічної документації, вона затвердження рішенням № 1398 "Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради", яке прийнято 04.07.2014 на пленарному засіданні XXIII сесії VI скликання Ужгородською міською радою.

Частинами 1, 2, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У частині 12 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів належить до повноважень відповідної сільської, селищної, міської ради, а дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з такої технічної документації.

При цьому рішення відповідної ради (у даному випадку Ужгородської міської ради) є обов`язковим до виконання всіма суб`єктами земельних відносин на відповідній території.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 806/1488/16.

Таким чином, особа, яка не погоджується із нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, яка затверджена рішенням ради наділена правом оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі,

Наведене узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 12.11.2018 у справі № 814/789/17.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сама технічна документація про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб.

Тим більше, дії відповідача, які полягають у наданні вихідних даних для розробки технічної документації, є частиною процесу реалізації повноважень, наданих міській раді чинним законодавством.

Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке і породжує юридичні наслідки для позивачів.

За викладених підстав, оцінка оскаржуваних у цій справі дій відповідача не може бути окремим та самостійним предметом спору, а підлягає дослідженню у межах спору про оскарження рішення щодо затвердження відповідною радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів.

Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачі у цій справі обрали неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання відповідних дій відповідача протиправними не вплине на обсяг прав та обов`язків позивачів. Належним способом захисту у спірних правовідносинах є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Щодо зміни апеляційним судом рішення суду першої інстанції шляхом виключення з мотивувальної частини наступного тексту: «Судом резюмується, у тому числі й з поведінки учасників справи щодо наявності/ відсутності документів для проведення призначеної судом експертизи, що відсутні документи на підтвердження кількості та відновної вартості кожного натурального показника, який лежить в основі вирахування витрат на освоєння та облаштування території міста Ужгорода, - відсутні та для розробки Технічної документації не надавалися (зокрема, щодо інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (у тому числі зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту тощо за станом на початок року проведення оцінки).

Наявні у матеріалах справи документи не підтверджують достовірність натуральних та вартісних показників, використаних для проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01 січня 2014 року.

Підтвердженням цього можна розцінювати клопотання експерта КНДІСЕ, а також Висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення експертного дослідження з питань землеустрою та землекористування від 20 квітня 2017 року за №8947/16-41, який відповідачем не спростовано.

Жодні інші документи не використовувались під час проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород. Технічна документація, складена за результатами такої оцінки земель населеного пункту м. Ужгород станом на 01 січня 2014 року, не відповідає вихідним даним та вимогам статті 62 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та не можу вважатися достовірною.», колегія суддів зазначає наступне.

У цій справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про неналежність способу захисту заявлених позовних вимог, з чого слідує висновок про можливість надання оцінки, в тому числі, діям відповідача, які передували складанню технічної документації, у межах розгляду судом спору про оскарження рішення міської ради, як стадії його прийняття. Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що викладення судом апеляційної інстанції у мотивувальній частині висновків, якими фактично надана оцінка технічній документації, суперечить висновкам суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

За наведених фактичних обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів заявників про необґрунтоване відхилення судами клопотання про витребування, дослідження доказів, через те що встановленню підлягають саме обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тоді як позивачами заявлені позовні вимоги, які є взагалі неналежним способом захисту.

З приводу доводів касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовані норми статті 19 Конституції України, статей 3, 5, 242 КАС України в частині встановлення судами обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 815/6938/17, від 17.06.2021 у справі № 520/7599/19, від 26.07.2022 у справі № 826/6664/17, колегія суддів зазначає наступне.

Подібність правовідносин визначається їх змістом (правами і обов`язками суб`єктів правовідносин). У свою чергу, зміст правовідносин визначається юридичним фактом (юридичним складом) або подією, які в силу закону, породжують права та обов`язки особи (суб`єкта правовідношення).

Аналіз наведених позивачами судових рішень Верховного Суду дає підстави вважати, що такі рішення було ухвалено за інших фактичних обставин, установлених судами. У зв`язку з викладеним, не можна дійти висновку про невідповідність висновків, наведених у постанові апеляційного суду, висновкам, викладеним у наведених заявниками судових рішеннях щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки подібності правовідносин не встановлено.

З приводу доводів касаційної скарги ТОВ "ФЦА Україна" і ПП "Закарпатінвестбуд" про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині неповідомлення про дату, час та місце розгляду справи третьої особи - ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та розгляд справи без участі представника ДП, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

У дану випадку касаційну скаргу подав позивач-ТОВ "ФЦА Україна" і третя особа-ПП "Закарпатінвестбуд", а не ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". В свою чергу, ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" не звертався з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, відповідно, не наводив обґрунтувань про розгляд справи без його участі, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги відповідача є безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №806/3075/17.

Таким чином, касаційні скарги не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій. У них також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення кожного з аргументів.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбудпостач" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 і на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна» і Приватного підприємства «Закарпатінвестбуд» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г.Стеценко

Т.Г. Стрелець