Рішення

від 02.02.2023 по справі 587/2209/22

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2209/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Губарь Ю.В., представника позивача Бойка Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРОВІТ-АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТ АГРО» про витребуваня земельної ділянки.

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора Сумської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРОВІТ-АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТ АГРО» в якому просив витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРОВІТ-АГРО», товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТ АГРО» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,9673 га (кадастровий номер 5924785900:16:003:0337), розташовану на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, а також стягнути з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРОВІТ-АГРО» , товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТ АГРО» на користь Сумської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за пред`явлення цього позову

Прокурор Сумської окружної прокуратури Бойко Є.М. позовні вимоги підтримав повністю. Проти винесення заочного розгляду справи не заперечував.

В судове засідання відповідачі не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином , про причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов та клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини справи.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 31.07.2019 № 18-7888/16-19-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9673 га (кадастровий номер 5924785900:16:003:0337), що знаходиться за межами населених пунктів на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області, та передано її останньому у власність для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного наказу, 07.11.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради Сумської області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку (номер запису про право власності в Реєстрі 34093367).

На даний час ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5924785900:16:003:0337, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що долучається до позовної заяви.

Згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 14.11.2019, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради Сумської області за номером 34353229 від 26.11.2019, дану земельну ділянку ОСОБА_1 передав в оренду строком на 15 років ТОВ «ЯРОВІТ-АГРО».

Наразі, користувачем земельної ділянки кадастровий номер 5924785900:16:003:0337 є ТОВ «ПЛАНТ АГРО» на підставі договору суборенди №2 від 27.11.2019, укладеного між ТОВ «ЯРОВІТ-АГРО» та ТОВ «ПЛАНТ АГРО», зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради Сумської області за номером 34914680 від 23.12.2019.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 10.01.2022 у справі №587/1894/21 частково задоволено позов окружної прокуратури міста Суми, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 31.07.2019 № 18-7888/16-19-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9673 га (кадастровий номер 5924785900:16:003:0337), що знаходиться за межами населених пунктів на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області, та передано її останньому у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, вищевказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 , всупереч вимог ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 31.07.2019 № 18-7888/16-19-СГ), при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства (наказ від 03.01.2019 №18-42/16-19-СГ).

Таким чином, земельна ділянка площею 1,9673 га (кадастровий номер 5924785900:16:003:0337), що знаходиться за межами населених пунктів на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 , права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Враховуючи викладене, земельна ділянка площею 1,9673 га (кадастровий номер 5924785900:16:003:0337), що знаходиться за межами населених пунктів на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області, підлягає витребуванню у ОСОБА_1 , ТОВ «ЯРОВІТ-АГРО» та ТОВ «ПЛАНТ АГРО».

За приписами статті 317 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Правовий аналіз положень статті 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, витребування спірної земельної ділянки буде належним та ефективним способом захисту порушеного права та інтересу держави чи суспільства.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (п. 10.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

Разом з цим, витребування майна від добросовісного набувача залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна відчужувача за першим правочином.

Незаконність дій ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (на момент прийняття рішення про передачу спірної земельної ділянки саме Держгеокадастр у Сумській області виконував повноваження власника) при прийнятті рішення, на підставі якого ОСОБА_1 повторно безоплатно отримав у власність земельну ділянку площею 1,9673 га для ведення особистого селянського господарства понад норму, встановлену Земельним кодексом України, не може оцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна держави на вибуття майна із його володіння.

Тобто воля держави чи територіальної громади як власника земель може виражатися лише в таких діях органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави чи суспільства.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного суду України від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15, від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 № 916/2130/15.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (п. 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Окрім цього, у постанові від 10.12.2021 у справі 924/454/20 Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Згідно вимог ст.ст.76,77,79,80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідност. 40 КУпАПякщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

З огляду на зазначене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

З дотриманням передбаченого законодавством порядку дослідження доказів, ухвалення судових рішень, судом було повно та всебічно з`ясовано всі обставини справи, на підставі яких, суд вважає за необхідне позовні вимоги першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури задовольнити.

Відповідно до ч. 2ст.141ЦПК Україниу разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1015 гривень, з кожного.

На підставі викиданого, керуючись ст.ст.12,13,76,77,79-82,89,141,191,211,247,259,264,265,268,273,274-279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРОВІТ-АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТ АГРО» про витребуваня земельної ділянки задовольнити повністю.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРОВІТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 42707650), товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТ АГРО» (код ЄДРПОУ 41477166) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,9673 га (кадастровий номер 5924785900:16:003:0337), розташовану на території Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРОВІТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 42707650), товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТ АГРО» (код ЄДРПОУ 41477166) на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) по 1025 гривень, з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Сумський районний суд Сумської області.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А.Степаненко