Постанова
від 23.01.2023 по справі 912/487/22
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 року м.Дніпро Справа № 912/487/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Попович С.М., адвокат (у залі суду);

від відповідача: Попов Р.О., адвокат (у приміщенні іншого суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДЕНІКА" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2022 (суддя Кабакова В.Г., м. Кропивницький, повний текст якого підписаний 16.08.2022) у справі №912/487/22

за позовом Приватного підприємства "ДЕНІКА" (вул. Садова, б. 11, с. Олексіївка, Кетрисанівська ТГ Кропивницького району, Кіровоградської області, 27213)

до відповідача: Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Шкільна, б. 47, с. Кетрисанівка, Кропивницького району, Кіровоградської області, 27247)

про визнання укладеної додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "ДЕНІКА" до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 20.12.2010 з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПП "Деніка" та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області було узгоджено істотні умови щодо поновлення договору від 20.12.2010 терміном на 7 років та встановлення орендної плати на рівні 12%.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2022 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "ДЕНІКА", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, надання невірної правової кваліфікації правовідносинам сторін, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням щодо продовження терміну дії договору оренди землі та узгодив істотні умови договору.

Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди землі, як це передбачено його умовами та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В свою чергу, відповідач після отримання листа позивача був зобов`язаний, відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору в разі необхідності, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору. Відповідач не вчинив жодну із дій передбачених ч.5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач продовжує використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачувати орендну плату. В місячний термін після закінчення договору Головне управління не заперечувало щодо його поновлення.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах (вказаний висновок наведено у постанові Верховного суду від 10.09.2018 у справі№920/739/17).

В порушення вимог частини третьої статті 148-1 Земельного кодексу України Кетрисанівською сільською радою не повідомлено позивача про набуття права власності на земельні ділянки, що перебували у його користуванні відповідно до договору оренди землі.

У визначений частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» строк Відповідач повідомлень про прийняте рішення щодо поновлення договорів оренди, зокрема заперечення у їх поновленні, не надав.

Відповідач, Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, апеляційну скарги залишити без задоволення. Зазначив, що з пояснень Головного управління Держгеокадастру від 08.07.2022 № 9-11-0.6-1690/2-22 та від 20.07.2022 № 9-11-0.6-1764/2-22, які надавались на запити суду, слідує, що листи-повідомлення позивача до Держгеокадастру, до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надходили та не реєструвались. Відповідно, відповіді на такі листи Головним управлінням не готувались та не направлялись. Також повідомлено суд, що після надходження ухвали суду від 30.06.2022 та виявлення факту підробки документів Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 12.07.2022 звернулось до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області з повідомленням про виявлення ознак можливого злочину.

З огляду на зазначене вище, суд законно задовольнив відповідне клопотання Відповідача та визнав подані Позивачем докази, а саме його листи-повідомлення адресовані Держгеокадастру від 20.01.2020 та 10.02.2020 і листи Держгеокадастру від 24.01.2020 та 27.03.2020, недостовірними та невірогідними.

04.02.2022 до Кетрисанівської сільської ради від ПП "ДЕНІКА" надійшов лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі зареєстрованого 21 лютого 2011 року.

У зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням з боку Російської Федерації було внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" які унеможливлюють регулярне (не менше 1 раз на місяць) проведення сесій ради, до виключної компетенції якої і відноситься вирішення питання про поновлення строку дії договорів оренди. Окрім того, у зв`язку з воєнними діями на території України, багато з депутатів Ради виїхало за межі територіальної громади і проведення сесії Ради було неможливим у зв`язку з відсутністю кворуму.

15.03.2022 листом № 1.1-37/369/1 Кетрисанівська сільська рада повідомила ПП "ДЕНІКА" про те, що у зв`язку з військовими діями та оголошеним воєнним станом на території України, розгляд листа-повідомлення відкладається. Також, про те, що дата чергової сесії сільської ради та засідання постійної комісії не визначені. Кетрисанівська сільська рада повідомила ПП "ДЕНІКА" про те, що обов`язково повідомить заявника про результати розгляду заяви та про прийняте рішення чергової сесією Ради, після того, як остання відбудеться.

Враховуючи обставину, яка не заперечується позивачем, що до моменту реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим № 3520880300:02:000:9019 за Кетрисанівською сільською радою (дата реєстрації права 05.07.2022), остання не мала прав на розпорядження зазначеною ділянкою, з метою подальшого розгляду листа-повідомлення, що надійшов 04.02.2022 від ПП "ДЕНІКА" відповідач зареєстрував за собою право комунальної власності.

28.06.2022 відбулась позачергова сесія Кетрисанівської сільської ради, на якій розглядались виключно питання пов`язані із забезпеченням діяльності територіальної громади в умовах воєнного стану. На сесії Ради 28.06.2022 розгляд листа-повідомлення позивача не розглядався, у зв`язку з тим, що станом на дату проведення сесії ради, остання не мала зареєстрованого права власності на вказану ділянку. Чергову сесію ради було призначено і проведено 03.08.2022.

16.07.2022 від ПП "ДЕНІКА" на адресу Кетрисанівської сільської ради надійшов (вдруге) лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 21 лютого 2011 року.

03.08.2022 було проведено чергову сесію восьмого скликання, на якій розглядались поточні питання діяльності Кетрисанівської територіальної громади, у тому числі і земельні питання, зокрема і листи-повідомлення направлені ПП "ДЕНІКА", що надійшли до Кетрисанівської сільської ради 04.02.2022 та 16.07.2022.

За результатами розгляду зазначених листів-повідомлень Кетрисанівською сільської радою на черговій сесії ради було прийнято рішення № 2946 від 03.08.2022, яким відмовлено заявнику у поновленні договору оренди землі.

З наведеного слідує висновок, що істотні умови договору оренди між ПП "ДЕНІКА" та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не узгоджувались. У свою чергу, Кетрисанівська сільська рада розглянула усі звернення ПП "ДЕНІКА", що до неї надходили і надала їм належну правову оцінку, прийнявши відповідне рішення Кетрисанівської сільської ради.

Орендар не виконав свого обов`язку щодо поновлення строку дії договору протягом строку дії договору, не подавши відповідні листи-повідомлення до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Відповідач порушив порядок поновлення строку дії договору, звернувшись до Кетрисанівської сільської ради, адже таке звернення було подане поза межами строку дії договору оренди землі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2022 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху через неподання останнім доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, доказів направлення скарги відповідачу листом з описом вкладення. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2022 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ДЕНІКА" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2022 у справі №912/487/22; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 02.11.2022.

31.10.2022 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника апелянта (адвоката Попович С.М.) про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю участі представника у судовому засіданні через участь у двох інших судових засіданнях (у справах №38742/22 та №383/752/22).

Ухвалою суду від 02.11.2022 розгляд справи відкладений на 23.11.2022.

Для участі в судовому засіданні 23.11.2022 в режимі відеоконференції до Господарського суду Кіровоградської області з`явився представник відповідача адвокат Попов Р.О., втім, відповідне судове засідання, призначене на 10:30 годину, не відбулось через планове відключення електричної енергії у місті Дніпрі, зокрема й у будівлі Центрального апеляційного господарського суду. Зважаючи на викладені обставини, ухвалою суду від 23.11.2022 розгляд справи відкладений на 07.12.2022.

В судове засідання 07.12.2022 до приміщення Господарського суду Кіровоградської області з`явились обидві сторони, втім, судове засідання не відбулось через аварійне відключення світла у Центральному апеляційному господарському суді з 9:15 години до 13:40 години.

Ухвалою суду від 07.12.2022 розгляд справи відкладений на 19.12.2022.

В судовому засіданні 19.12.2022 оголошено перерву до 23.01.2023.

В судовому засіданні 23.01.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

30.12.2010 між Бобринецькою районною державною адміністрацією та ПП "Деніка" укладено договір оренди землі з додатками, за умовами якого позивачу передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 75,00 га ріллі, яка знаходиться на території Олексіївської сільської ради (а.с. 16 - 22, т.1).

Згідно інформації з публічної кадастрової карти України земельна ділянка має кадастровий номер 3520880300:02:000:9019.

Згідно пункту 8 договору, його укладено строком на 10 років та погоджено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За Актом приймання-передачі земельну ділянку передано ПП "Деніка".

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2011 за № 352088034000088.

Додатковою угодою від 01.04.2020, укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ПП "Деніка" внесено зміни в т.ч. до пункту 9, виклавши в редакції "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - в розмірі 12(дванадцять)% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Відповідно до п. 3, 4 Додаткової угоди, вона є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 30.12.2010 (зареєстрованого у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі від 21.02.2011 № 352088034000088). Право користування виникає з моменту її реєстрації у встановленому законодавством порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Орендар зобов`язується здійснити державну реєстрацію права оренди протягом 5(п`яти) робочих днів, з дня підписання додаткової угоди та повідомити орендодавця про державну реєстрацію права оренди не пізніше наступного робочого дня після вчинення реєстраційних дій, з наданням копії підтверджуючого документу.

Право оренди позивачем не зареєстровано. Згідно пояснень та наданих доказів, голова ФГ ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Бобринецького районного суду від 28.09.2021 у справі № 383/632/21, яке набрало законної сили 09.11.2021, за дочкою померлого ОСОБА_1 визнано майнове право засновника ПП "Деніка" в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Із тексту рішення також слідує, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно. Спадкоємцями, які прийняли спадщину була дружина померлого ОСОБА_3 та донька ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, оформити спадщину після смерті чоловіка не встигла.

Донька ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на приватне підприємство, однак нотаріусом було відмовлено з тих підстав, що статутний фонд у приватному підприємстві не сформовано, тому питання спадкування має вирішуватися в судовому порядку.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між ПП "Деніка" та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області було узгоджено істотні умови щодо поновлення договору від 20.12.2010 терміном на 7 років та встановлення орендної плати на рівні 12%.

На підтвердження чого Позивач до позову додав листи-повідомлення, які ним було вручено ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, а також лист-узгодження Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, адресований ПП "Деніка", а саме:

- лист-повідомлення ПП "Деніка" від 20.01.2020 про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21 лютого 2011 року за №351088034000088 з проектом додаткової угоди, які адресовано Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, відповідно до яких запропоновано продовжити дію договору на 10 років із орендною платою 12%.

На цьому листі стоїть відтиск штемпелю реєстрації вхідної кореспонденції ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із зазначенням дати « 20.01.2020» та підписом відповідальної особи (т. 1 а.с. 7-9);

- лист-узгодження Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020, адресований ПП "Деніка", відповідно до якого орендодавець запропонував узгодити істотні умови Договору оренди землі від 21.02.2011 у частині встановлення розміру орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі за рік, а також продовження строку дії договору на 7 років.

На цьому листі-узгодженні стоять автоматично проставлені дата та номер: « 24.01.2020 32-11-0.63-637/2-20»; штих-код із ідентифікатором ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, який співпадає із датою та номером реєстрації листа; зазначено виконавця - Тетяна Тем`янська та її робочий телефон (т. 1 а.с. 25);

- лист-повідомлення ПП "Деніка" від 10.02.2020 про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21 лютого 2011 року за №351088034000088 з проектом додаткової угоди, які адресовані Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, які адресовано Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, відповідно до яких запропоновано продовжити дію договору на 7 років із орендною платою 12%.

На цьому листі стоїть відтиск штемпелю реєстрації вхідної кореспонденції ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із зазначенням дати « 20.02.2020» та підписом відповідальної особи (т. 1 а.с. 10-12).

Оригінали зазначених вище листів оглянуто в судовому засіданні судом апеляційної інстанції.

Позивач зазначає, що скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням щодо продовження терміну дії договору оренди землі та узгодив істотні умови договору.

Однак, Відповідач не вчинив жодну із дій передбачених ч.5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі". Позивач продовжує використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачувати орендну плату. В місячний термін після закінчення договору Головне управління не заперечувало щодо його поновлення.

Відповідач зазначені докази просить визнати недостовірними та невірогідними.

Так, з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про розгляд адвокатського запиту" на адвокатській запит відповідача № 565 від 09.05.2022 слідує наступне:

- листом від 24.01.2020 № 32-11-0.63-812/2-20 Головним управлінням було запропоновано Приватному підприємству "ДЕНІКА" внести зміни щодо розміру орендної плати до договору оренди земельної ділянки загальною площею 75,00 га - кадастровий помер 3520880300:02:000:9019, що розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, зареєстрованого від 21.02.2011 за № 352088034000088 та встановити на рівні 12% від нормативної грошової оціни землі;

- 11.03.2020 до Головного управління надійшов погоджений орендарем проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною від 30.12.2010 та зареєстрованого в Відділі Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області від 21.02.2011 за №352088034000088;

- 31.03.2020 на підставі доповідної записки від 11.03.2020 № 1082/3-20-0.63 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято наказ № 11-5205/14-20-СГ "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" в результаті чого у Головному управлінні зареєстровано додаткову угоду за № 110/57-20-ДО до вищезазначеного договору;

- 16.04.2020 направлено завірену копію наказу від 31.03.2020 № 11-5205/14-20-СГ та підписаний примірник додаткової угоди від 01.04.2020 № 110/57-20-ДО;

- Листи-повідомлення про поновлення договору оренди землі, згідно переліку вхідних зареєстрованих документів автоматизованої системи електронного документообігу "Док Проф 3.0" до головного управління з 20.01.2020 по 27.03.2020 від приватного підприємства "ДЕНІКА" не надходили (а.с. 87, 88, т.1).

З огляду на суперечливість даних стосовно наявності поданих доказів, суд першої інстанції ухвалою від 30.06.2022 у цій справі витребував від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області письмово викладену інформацію про наявність чи відсутність у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області документів щодо звернення Приватного підприємства "ДЕНІКА" (і.к. 06687742) стосовно умов договору оренди землі укладеного 30.12.2010, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2011 за №352088034000088.

З пояснень Головного управління Держгеокадастру від 08.07.2022 № 9-11-0.6-1690/2-22 та від 20.07.2022 № 9-11-0.6-1764/2-22, які надавались на запити суду, слідує, що зазначені вище листи-повідомлення позивача до Держгеокадастру, до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надходили та не реєструвались. Відповідно, відповіді на такі листи Головним управлінням не готувались та не направлялись (т. 1 а.с. 121 - 130, 152).

Зокрема, зазначено, що в автоматизованій системі електронного документообігу «ДокПрофі 3.0» за вихідними номерами 21-11-0.3-4042/2-20 зареєстровано лист адресований Держгеокадастру України, а лист 18-11-0.2-637/2-20 від 22.01.2020 адресовано Управлінню соціального захисту населення Приморського району Запорізької області.

Також повідомлено суд, що після надходження ухвали суду від 30.06.2022 та виявлення факту підробки документів Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 12.07.2022 звернулось до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області з повідомленням про виявлення ознак можливого злочину.

Колегія суддів констатує, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області на виконання ухвали господарського суду надано некоректну та неточну відповідь. А саме, господарський суд запитував інформацію щодо:

- листа - узгодження ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020,

- та листа - повідомлення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-4042/2-20 від 27.03.2020.

Натомість ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надано інформацію щодо вихідної кореспонденції за зовсім іншими номерами та від інших дат: 18-11-0.2-637/2-20 від 22.01.2020; 21-11-0.3-4042/2-20 (без зазначення дати).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, з метою уточнення інформації наявної у справі, колегія суддів здійснила запит інформації у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області стосовно того:

Чи виготовлялись та чи зареєстровані в системі документообігу:

- лист - узгодження Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020,

- лист - повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-4042/2-20 від 27.03.2020;

Чи працював коли-небудь (та працює на даний час) працівник Головного управління

Держгеокадастру у Кіровоградській області - виконавець відповідей - Тетяна Тим`янська.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2022 №912/487/22 повідомило наступне.

Лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі зареєстрованого 21.02.2011 за №352088034000088 датований 10.02.2020 та Лист- повідомлення про поновлення договору оренди землі зареєстрованого 21.02.2011 за №352088034000088 датований 20.02.2020, до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надходили та не реєструвались.

Відповідно, відповіді на такі листи Головним управлінням не готувались та не направлялись.

Згідно з переліком зареєстрованих вихідних документів в 2020 році автоматизованої системи електронного документообігу Головного управління "ДокПроф 3.0" документи за реєстраційним №32-11-0.63-4042/2-20 від 27.03.2020 та реєстраційним № 32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020 відсутні.

Згідно з переліком зареєстрованих вихідних документів в 2020 році автоматизованої системи електронного документообігу Головного управління "ДокПроф 3.0" наявні документи за частковим збігом реєстраційного номера, а саме № 21-11-0.3-4042/2-20 від 06.04.2020 та №18-11-0.2-637/2-20 від 22.01.2020.

У Головному управлінні працює Тем`янська Тетяна Вікторівна на посаді начальника юридичного управління.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №20-ОТГ від 07.12.2020, який оприлюднено на сайті https://kirovohradska.land.gov.ua/peredacha-zemel-hromadam, земельна ділянка з кадастровим номером 3520880300:02:000:9019 передана до комунальної власності Кегрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, підтвердженням чого є додаток до наказу та акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020.

08.12.2020 повноваження в Головного управління у зв`язку з підписанням акту про передачу земельної ділянки припинилися.

Однак, після фактичного отримання спільної земельної ділянки у комунальну власність (08.12.2020) Кетрисанівська сільська рада протягом більше ніж півтора роки не реєструвала за собою права комунальної власності.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим №3520880300:02:000:9019 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Кетрисанівською сільською радою лише 05.07.2022.

У зв`язку з переходом повноважень щодо поновлення договору оренди спірної земельної ділянки до Кетрисанівської сільської ради Позивач з листом-повідомленням та проектом додаткової угоди 18.01.2022 звернувся до Відповідача.

За змістом листа від 18.01.2022 Позивач просив в порядку ч. 1 - 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" прийняти рішення про поновлення договору оренди землі від 20.12.2010 та укласти з ПП "Деніка" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на узгоджених умовах (т. 1 а.с. 13 - 14).

За змістом листа від 26.07.2022 Позивач на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" просив прийняти рішення про поновлення договору оренди землі та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах ( а.с. 207, 208, т.1).

Кетрисанівською сільською радою 15.03.2022 листом від 1.1-37/369/1 повідомлено що розгляд заяви переноситься на невизначений термін (т. 1 а.с. 193).

На момент звернення Позивача із даним позовом (07.04.2022) Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області рішення за результатом розгляду даного листа-повідомлення не прийнято.

Листом від 24.06.2022 № 1.1-37/587/1 Відповідачем повідомлено, що заява буде розглянута на сесії сільської ради, дата проведення якої запланована на липень 2022 року (а.с. 205, т.1).

03.08.2022 рішенням сесії Кетрисанівської сільської ради № 2946 "Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки" вирішено щодо розгляду заяви від 28.01.2022 № 23/1.1-37 відмовити ПП "Деніка" у поновленні договору оренди землі загальною площею 75,0000 га, з них: 75,000 га - рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ 01.01), кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі від 21.02.2011 за № 352088034000088, що знаходиться за адресою: Кетрисанівська сільська рада, Кропивницький район, Кіровоградська область, у зв`язку з порушенням порядку поновлення договору оренди землі згідно статті 33 ЗУ "Про оренду землі" (а.с. 209, т.1)

Цим же рішенням, Кетрисанівська сільська рада вирішила щодо розгляду заяви від 26.07.2022 № 1067/1.1-40 відмовити приватному підприємству "Деніка" у поновленні договору оренди землі, загальною площею 75,0000 га, з них: 75,0000 га - рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ 01.01), кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі від 21.02.2011 за № 352088034000088, що знаходиться за адресою: Кетрисанівська сільська рада, Кропивницький район, Кіровоградська область, у зв`язку з передачею земельної ділянки в оренду КП "Кетрисанівське" згідно рішення чотирнадцятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради "Про передачу в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності КП "Кетрисанівське" та укладання договору оренди землі" від 28.06.2022 № 2927 (а.с. 210, т.1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що з пояснень Головного управління Держгеокадастру слідує, що листи-повідомлення позивача від 20.01.2020 та від 20.02.2020 до Держгеокадастру, до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надходили та не реєструвались. Відповідно, відповіді на такі листи Головним управлінням не готувались та не направлялись. З огляду на зазначене вище, суд визнав надані позивачем докази, а саме його листи-повідомлення адресовані Держгеокадастру від 20.01.2020 та 10.02.2020 і листи Держгеокадастру від 24.01.2020 та 27.03.2020, недостовірними та невірогідними доказами.

Матеріали справи не містять доказів прийняття Головним управлінням Держгеокадастру рішення про поновлення договору оренди землі.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на спірну земельну ділянку за Кетрисанівською сільською радою зареєстроване 05.07.2022, яка 03.08.2022 прийняла рішення № 2946, яким відмовила приватному підприємству "Деніка" в поновленні договору оренди землі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Закон України "Про оренду землі" (в чинній редакції) передбачає, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування (ч. 2, 4 ст. 4 Закону).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону).

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. (ч. 1 ст. 19 Закону).

Як зазначено вище договір укладено строком на 10 років та погоджено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до статті 32-2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення із позовом) поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Згідно із частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Разом з тим відповідно до абзацу 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" (в редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству") правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-ІХ від 05.12.2019, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" набрав чинності 16.01.2020 після опублікування в газеті "Голос України" від 15.01.2020 № 7.

Договір оренди укладено між сторонами 30.12.2010.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV, в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011, яка діяла до внесення змін згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-ІХ від 05.12.2019, мала назву "Поновлення договору оренди землі".

Згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За таких обставин, до правовідносин у даній справі слід застосовувати норми законодавства в редакції чинній на дату виникнення правовідносин щодо поновлення договору оренди землі. Отже на правовідносини щодо поновлення договору оренди землі від 30.12.2010, зареєстрованого 21.02.2011, поширюється дія Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон №161- XIV) із змінами, внесеними Законом №191-VIII від 12.02.2015.

Конструкція статті 33 "Поновлення договору оренди землі" Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011) передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

Згідно з частинами першою - третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції Закону №3038-VI від 17.02.2011, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону № 161- XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина 6).

Згідно з частиною 8 статті 33 Закону № 161- XIV додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33).

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова ВП ВС від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, провадження № 14-435цс18).

Слід зауважити, що раніше під час вирішення аналогічних спорів суди, з урахуванням судової практики існуючої на час вирішення спору, притримувались зокрема позиції, що механізми відновлення договірних відносин оренди землі у пунктах 1-5 та пункті 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є різними (зокрема, відповідні висновки були викладені у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 по справі № 6-1634цс17). При цьому вважалося, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі в порядку частини 6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" не вимагається (постанови Верховного Суду від 10.08.2018 у справі №920/739/17, від 05.06.2019 у справі №915/1004/18). Зазначені правові позиції не є актуальним на час вирішення спору у давній справі.

В постанові від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх висновків про необов`язковість повідомлення орендарем про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсилання проекту додаткової угоди для виникнення підстави для поновлення договору, передбаченої частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18 зазначено, що аналіз норм статті 33 Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що в ній було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вирішуючи спір у даній справі, колегією суддів також врахована правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладену у постанові від 31.08.2021 по справі № 903/1030/21.

В пункті 29 постанови вказано, що Велика Палата Верховного Суду, враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом №340-IX зміни до Закону №161-XIV (доповнення його статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі" та викладення статті 33 у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк") і до Земельного кодексу України (далі - ЗК України; доповнення його статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови"), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від висновку стосовно застосування частини шостої статті 33 Закону №161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом №340-IX. Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проектом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало.

Великою Палатою Верховного Суду сформовано правову позицію згідно з якою передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону №161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не є такими, що не пов`язані між собою. Ненаправлення орендодавцем в місячний термін листа-повідомлення із запереченнями проти поновлення договору оренди землі у відповідь на своєчасно направлений (не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього договору) орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору згідно з ч. 2, 3 ст. 33 Закону № 161-ХІV з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону №161-XIV. Відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Водночас обов`язковим є оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому згідно з ч. 11 вказаної норми передбачено право орендаря на оскарження в суді відмови або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Отже, в даному випадку, першочергово слід враховувати наявність волевиявлення орендаря на продовження договору, добросовісне виконання своїх обов`язків за договором, продовження користування земельною ділянкою та відсутністю заперечень з боку орендодавця щодо продовження користування землею протягом місяця після закінчення строку договору.

Як підтверджено матеріалами справи, Позивач, Приватне підприємство "ДЕНІКА", 20.01.2020, тобто більше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди землі, звернувся з листом-повідомленням від 20.01.2020 до Головного управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21 лютого 2011 року за №351088034000088 з проектом додаткової угоди, відповідно до яких запропоновано продовжити дію договору на 10 років із орендною платою 12%.

У відповідь на цей лист Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило на адресу Позивача лист-узгодження №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020, відповідно до якого орендодавець запропонував узгодити істотні умови Договору оренди землі від 21.02.2022 у частині встановлення розміру орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі за рік, а також продовження строку дії договору на 7 років.

Позивач погодився із запропонованими ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області істотними умовами Договору оренди та листом-повідомленням від 10.02.2020 про поновлення договору оренди землі погодився із запропонованим строком продовження дії договору на 7 років та орендною платою 12%. До листа надано проект додаткової угоди.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду, який визнав надані Позивачем докази, а саме його листи-повідомлення адресовані Держгеокадастру від 20.01.2020 та 10.02.2020 і лист Держгеокадастру від 24.01.2020 недостовірними та невірогідними доказами, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

В основу свого висновку про недостовірність та невірогідність доказів судом покладено пояснення Головного управління Держгеокадастру, відповідно до яких листи-повідомлення позивача від 20.01.2020 та від 20.02.2020 до Держгеокадастру, до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надходили та не реєструвались. Відповідно відповіді на такі листи Головним управлінням не готувались та не направлялись.

Це пояснення ГУ Держгеокадастру обґрунтоване тим, що в автоматизованій системі електронного документообігу «ДокПрофі 3.0» вхідна кореспонденція від Приватного підприємства "ДЕНІКА" від 20.01.2020 та від 10.02.2020, а також вихідна кореспонденція ГУ Держгеокадастру №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020 не зареєстрована.

В той же час, судом першої інстанції не дано жодної оцінки таким фактичним обставинам як:

- на листі-повідомленні ПП "Деніка" від 20.01.2020 стоїть відтиск штемпелю реєстрації вхідної кореспонденції ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із зазначенням дати « 20.01.2020» та підписом відповідальної особи (т. 1 а.с. 7-9);

- на листі-повідомленні ПП "Деніка" від 10.02.2020 також стоїть відтиск штемпелю реєстрації вхідної кореспонденції ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із зазначенням дати « 20.02.2020» та підписом відповідальної особи (т. 1 а.с. 10-12);

- на листі-узгодженні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020 стоять автоматично проставлені дата та номер: « 24.01.2020 32-11-0.63-637/2-20»; штих-код із ідентифікатором ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, який співпадає із датою та номером реєстрації листа; зазначено виконавця - Тетяна Тем`янська та її робочий телефон (т. 1 а.с. 25).

Оригінали зазначених вище листів оглянуто в судовому засіданні судом апеляційної інстанції.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт підроблення:

- відтисків штемпелю реєстрації вхідної кореспонденції ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на листах ПП "Деніка" від 20.01.2020 та від 10.02.2020;

- підроблення будь-яких реквізитів на листі-узгодженні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020, зокрема, автоматично проставленої дати та номеру: « 24.01.2020 32-11-0.63-637/2-20»; штих-коду із ідентифікатором ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, який співпадає із датою та номером реєстрації листа;

- підроблення підпису від імені в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Коробова Юрія, яким підписано цей лист-узгодження.

Крім того, листом від 04.08.2022 за № 1369/04/25-2022 Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області повідомило, що в ході розгляду звернення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо можливої підробки документів, пов`язаних із укладанням додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 21.02.2011, обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не виявлено.

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, наданої на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду, у Головному управлінні працює ОСОБА_4 на посаді начальника юридичного управління. Саме Тетяна Тем`янська та її робочий телефон зазначена виконавцем наданого Позивачем листа-узгодження Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020. Ця обставина додатково опосередковано підтверджує факт дійсності цього листа-узгодження.

Більш того, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 07.12.2020 № 32-11-0.63-10756/2-20 повідомило ПП "ДЕНІКА" про переважне право орендаря на поновлення Договору і запропонувало такі істотні умови: відсоткова ставка на рівні 12 % з терміном дії 7 років (т. 1 а.с. 128).

Цей лист фактично повторив істотні умови договору, наведені у листі-узгодженні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020.

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт "вірогідності доказів" та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає надані Позивачем докази на підтвердження таких обставин, як направлення ним листів-повідомлень від 20.01.2020 та від 20.02.2020 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; отримання ним листа-узгодження Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №32-11-0.63-637/2-20 від 24.01.2020 більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачем на спростування таких обставин, а саме пояснення ГУ Держгеокадастру про відсутність реєстрації цих листів в автоматизованій системі електронного документообігу «ДокПрофі 3.0».

Вищенаведеним спростовується висновок господарського суду про недостовірність та невірогідність наданих Позивачем доказів, а саме його листів-повідомлень, адресованих Держгеокадастру від 20.01.2020 та 10.02.2020 і листа Держгеокадастру від 24.01.2020.

Відповідно до висновку, наведеному у постанові Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22.06.2018 у справі № 920/739/17, якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Встановлені колегією суддів фактичні обставини справи свідчать про те, що Приватне підприємство "ДЕНІКА" та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за обопільною згодою увійшли у процедуру поновлення договору на підставі правової конструкції, унормованої частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та дійшли згоди щодо зміни істотних умов Договору.

Так, згідно із частиною 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 641, 642 Цивільного кодексу України визначено порядок подання пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт). Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. А відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 646 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Відтак, лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.01.2020 №32-11-0.63-637/2-20, в якому останнім на пропозицію Позивача від 20.02.2020 запропоновано узгодити інші істотні умови Договору оренди землі, є відмовою від одержаної пропозиції Позивача від 20.01.2020, але в той же час, новою пропозицією у розумінні статті 646 Цивільного кодексу України, яка була отримана Позивачем.

Як слідує з матеріалів справи, Приватне підприємство "ДЕНІКА" після отримання листа ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.01.2020 №32-11-0.63-637/2-20 вчинило конклюдентні дії - надало відповідь у листі від 20.02.2020 про прийняття пропозиції ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на поновлення Договору на запропонованих умовах.

Вищенаведеним спростовуються доводи Відповідача про те, що сторони до закінчення строку дії договору не досягли згоди щодо його істотних умов, в результаті чого переважне право позивача на поновлення договору оренди землі припинилося.

З підстав викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при реалізації Приватним підприємство "ДЕНІКА" переважного права на поновлення Договору на підставі частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" сторони дійшли згоди щодо встановлення строку дії Договору на 7 років та розміру орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Однак, додаткову угоду укладено не було.

Колегія суддів констатує, що належних доказів направлення (надання) Орендодавцем (ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) на адресу Приватного підприємства "ДЕНІКА" заперечень у поновленні договору оренди землі в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" із зазначенням будь-яких об`єктивних підстав для такої відмови, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі, тобто протягом місяця з 21.02.2021 матеріали справи не містять.

Доказів того, що Кетрисанівська сільська ради Кропивницького району Кіровоградської області, як новий власник земельної ділянки повідомляла орендаря про наявність заперечень в поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку його дії Відповідачем також не надано.

Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області в установлений законом місячний строк не заявлялось вимоги щодо повернення земельної ділянки, що є об`єктом оренди, що свідчить про відсутність заперечень орендодавця на поновлення спірного договору оренди.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже, і на укладення додаткової угоди до договору.

Колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню практика Європейського суду з Прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з Прав людини» застосовується як джерело права.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Україною 17.07.1997, набув чинності 11.09.1997) встановлює, що кожна Фізична або-юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Практикою Європейського суду з прав людини розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права; 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Концепція "правомірних очікувань» відображена також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії'", та полягає у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей. З урахуванням цієї концепції, суди, в контексті вирішення спорів щодо поновлення договорів оренди землі, вказують, що "по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення; по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку".

У іншій справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії'" (рішення від 24.06.2003 року № 44277/98). Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що заявника (орендаря) слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу - таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором (пункт 35).

У справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії'" Європейський суд з прав людини також дійшов висновку, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває Право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення; по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.".

Отже, з огляду на усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка застосовується як джерело права, позивач правомірно очікував на те, що договір оренди землі буде продовжений на запропонованих відповідачем умовах, які були прийняті Орендодавцем.

Всупереч законним сподіванням позивача як орендодавець, так і в подальшому Позивач ухилилися від укладення додаткової угоди на запропонованих ним же умовах, чим порушує права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Імперативна норма частини 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Згідно з частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Виходячи із наведених вище обставин справи та вимог викладених норм права, колегія суддів вважає, що права позивача були порушені у тій частині, що дійшовши згоди щодо поновлення Договору на змінених умовах в частині строку дії договору - з 10 на 7 років та орендної плати - з 3,5% до 12 % від нормативної грошової оцінки, відповідач у подальшому ухилився від укладення додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки на нових погоджених умовах.

З підстав викладеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі в редакції позивача.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить висновку, що доводи апеляційної скарги про не з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційними оскарженнями, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДЕНІКА" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2022 у справі №912/487/22 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2022 у справі №912/487/22 - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "ДЕНІКА" до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання укладеної додаткової угоди - задовольнити.

Визнати укладеною між Кетрисанівською сільською радою та ПП "ДЕНІКА" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від грудня 2010 року (про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21 лютого 2011 року за № 351088034000088, у наступній редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2010 року

(про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21 лютого 2011 року за № 351088034000088)

м. Бобринець


року

Кетрисанівська сільська рада, від імені якої діє


, що діє на підставі статті 122 Земельного кодексу України, іменоване в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та ПП «ДЕНІКА» - в особі голови Дерев`янко Валентини Миколаївни, яка діє на підставі Статуту, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду (далі за текстом - угода) про поновлення договору оренди землі від 20 грудня 2010 року (про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель 20 лютого 2011 року за № 351088034000088) (далі за текстом - договір) наступним чином:

1. Поновити договір оренди землі від 20 грудня 2010 року (про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21 лютого 2011 року за № 351088034000088) терміном на 7 (сім) років.

2. Внести зміни до п.9 вищевказаного договору у частині збільшення розміру орендної плати та викласти його у наступній редакції:

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки

3. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 20 грудня 2010 року (про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель 21 лютого 2011 року за № 351088034000088);

5. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" Кетрисанівської сільській раді, другий - у "Орендаря" ПП "ДЕНІКА", третій у компетентному органі, що проводить державну реєстрацію речових прав.

Реквізити сторін

''Орендодавець": "Орендар":

Кетрисанівська сільська рада код ЄДРПОУ 04365508, ПП "Деніка"

місце знаходження: ЄДРПОУ: 06687742,

с. Кетрисанівка місцезнаходження:

Кропивницького району с. Олексіївка,

Кіровоградської області тел.:(05257) 34026, (05257) 34799 Кропивницького району,

ел. адреса: ketrisan_otg@ukr.net Кіровоградської області

тел. 095 828 39 55

Стягнути з Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь Приватного підприємства "ДЕНІКА" 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову та 3721,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддями Івановим О.Г. та Антоніком С.Г. 02.02.2023, суддею Дарміним М.О.


.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення23.01.2023
Оприлюднено06.02.2023
Номер документу108761983
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —912/487/22

Ухвала від 27.03.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 29.02.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Постанова від 07.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 07.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 29.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 29.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 15.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 24.02.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 21.02.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Постанова від 23.01.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні