Рішення

від 24.01.2023 по справі 904/2849/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2849/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсопт", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 254 270 грн 28 коп. за договором поставки від 07.09.2020 № 904

Представники:

від позивача: Смолов К.В., ордер АЕ №1157361 від 06.09.2022, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянсопт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 05.09.2022 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" заборгованість у розмірі 257 270 грн. 28 коп., з яких: 237 021 грн. 65 коп. - основний борг, 13 936 грн. 83 коп. - інфляційні втрати, 3 311 грн. 80 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору поставки від 07.09.2020 № 904.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 3 814 грн. 06 коп. та з оплати вартості професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 грн. 00 коп. просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.10.2022.

Підготовче засідання, призначене на 11.10.2022 не відбулося, у зв`язку із запровадженням у Господарському суді Дніпропетровської області дистанційного режиму роботи через загрозу ракетного обстрілу і задля безпеки учасників судового процесу, про що сторін повідомлено на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області у мережі Інтернет.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2022 підготовче засідання призначене на 15.11.2022.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2022 відкладено підготовче засідання на 01.12.2022, у зв`язку із неявкою відповідача.

24.11.2022 позивач подав до суду попередній розрахунок судових витрат, відповідно до якого просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 15 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 22.12.2022.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2022 судове засідання відкладено на 24.01.2023.

У призначені засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвали суду надсилалася відповідачу на адресу за місцем реєстрації: 49100, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 7-К, а також на повідомлену позивачем поштову адресу відповідача: 49027, вул.. Архітектора Дольника, буд. 5.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, з відмітками відділень поштового зв`язку: "Адресат відсутній за вказаною адресою", "Повертається за закінченням строку зберігання".

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до п. п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ст. ст. 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду - 06.09.2022.

Крім цього, суд встановив, що 28.10.2022 відповідач змінив місцезнаходження, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, з 28.10.2022 правильним місцезнаходженням відповідача є: Україна, 03680, місто Київ, пров. Радищева, будинок 18. Проте, суд наголошує, що зміна місцезнаходження відповідача, яка відбулася 28.10.2022, не вплинула ані на повідомлення відповідача про судове провадження, ані на підсудність справи.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвали суду по даній справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Крім того, ухвали суду по даній справі направлялися відповідачу також на його електронні адреси galina.kuznetsova@prostor.ua; elena.bachinskaya@prostor.ua, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які долучені до матеріалів справи.

З у рахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вищевикладених обставин останній вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.01.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянсопт" (постачальник) укладено договір поставки № 904 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору поставити та передати у власність покупцеві товар (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах цього договору.

Асортимент і ціна товару, що поставляється за цим договором, відображається сторонами в специфікації. Специфікація є невід`ємною частиною договору - додаток № 1 (п. 1.2 договору).

За умовами п. 1.3. договору право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару та всіх товаросупровідних документів на товар. Зобов`язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними з моменту підписання уповноваженою особо покупця товарно-транспортної накладної або товарної (прибуткової) накладної.

У п. 2.7. договору сторони погодили, що документи, які обов`язково повинні мати електронний цифровий підпис (ЕЦП) сторін - це товарна (прибуткова) накладна, специфікація/запит на погодження цін, накладна на повернення. Інші документи використовуються без ЕЦП.

Відповідно до п. 6.6 договору загальна сума даного договору визначається шляхом підсумовування вартості кожної партії продукції за всіма товарами (товарно-транспортними або видатковими) накладними, виданими за даними договором.

Пунктом 6.7 договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України - гривні, в строки, узгоджені сторонами в додатку № 2 "Суттєві умови договору" до договору.

У додатку № 2 "Суттєві умови до договору поставки № 904 від 07.09.2020" визначено умови оплати - реалізація 14 календарних днів.

Оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за реквізитами, зазначеними в цьому договорі (п. 6.8. договору).

Згідно з п. 10.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін ().

Термін дії цього договору зазначається сторонами в додатку № 2 "Суттєві умови договору" до договору (п. 10.2 договору).

У додатку № 2 "Суттєві умови до договору поставки № 904 від 07.09.2020" визначено термін дії договору - 31.12.2021.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору у період з 05.10.2020 по 15.03.2022 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 540 070 грн 25 коп., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами ЕЦП, які наявні в матеріалах справи.

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач вартість поставленого позивачем товару оплатив частково на суму 303 048 грн 60 коп., у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість за товар, поставлений у період з 02.08.2021 по 15.03.2022, в сумі 237 021 грн 65 коп.

Із посиланням на положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 311 грн 80 коп. за загальний період з 17.03.2022 по 02.09.2022 та інфляційні втрати в сумі 13 936 грн 83 коп. за період з квітня по травень 2022.

Доказів оплати спірної вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору поставки, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати вартості поставленого товару.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки у період його дії до 31.12.2021, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар за період з 02.08.2021 по 24.12.2021 становить 134 419 грн 25 коп. та підтверджується наявними у справі видатковими накладними, підписаними сторонами ЕЦП та доказами часткової оплати товару, поставленого позивачем у період з 05.10.2020.

З урахуванням умов п. 6.7. договору та додатку № 2 до договору строк оплати товару на суму 134 419 грн 25 коп. є таким, що настав.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість поставленого товару за спірними видатковими накладними на суму 134 410 грн 25 коп., суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у вказаній сумі обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за товар, поставлений у період з 06.01.2022 по 15.03.2022 на суму 102 602 грн 40 коп., господарський суд зазначає таке.

Так, у п. 10.2 договору сторони погодили, що термін дії цього договору зазначається сторонами в додатку № 2 "Суттєві умови договору" до договору.

У додатку № 2 "Суттєві умови до договору поставки № 904 від 07.09.2020" визначено термін дії договору - 31.12.2021.

За умовами п. 10.3 договору після закінчення строку дії договору, сторони мають право продовжити строк дії договору шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не місять додаткової угоди, якою б сторони продовжили термін дії договору.

Отже, спірний договір припинив свою дію 31.12.2021, у зв`язку із закінченням строку, на який він укладався.

Таким чином, за видатковими накладними № А0000019 від 06.01.2022, № А0000020 від 06.01.2022, № А0000056 від 12.01.2022, № А0000072 від 13.01.2022, № А00000073 від 13.01.2022, № А0000186 від 20.01.2022, №А0000325 від 27.01.2022, № А0000326 від 27.01.2022, № А0000485 від 03.02.2022, № А0000486 від 03.02.2022, № А0000559 від 10.02.2022, № А0000560 від 10.02.2022, № А0000704 від 17.02.2022, № А0000719 від 17.02.2022, № А0000828 від 15.03.2022 на загальну суму 102 602 грн 40 коп. товар поставлений позивачем відповідачеві за межами дії спірного договору.

При цьому, господарський суд зазначає, що наявні у справі видаткові накладні не містять посилання на номер та дату спірного договору.

В матеріалах справи відсутні докази того, що товар за вказаними вище видатковими накладними на суму 102 602 грн 40 коп. постачався на виконання будь-якого договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, позивачем не доведено факт того, що товар за видатковими накладними № А0000019 від 06.01.2022, № А0000020 від 06.01.2022, № А0000056 від 12.01.2022, № А0000072 від 13.01.2022, № А00000073 від 13.01.2022, № А0000186 від 20.01.2022, №А0000325 від 27.01.2022, № А0000326 від 27.01.2022, № А0000485 від 03.02.2022, № А0000486 від 03.02.2022, № А0000559 від 10.02.2022, № А0000560 від 10.02.2022, № А0000704 від 17.02.2022, № А0000719 від 17.02.2022, № А0000828 від 15.03.2022 був поставлений на виконання умов договору поставки № 904 від 07.09.2020.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Здійснивши аналіз вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в цьому випадку між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянсопт" договір поставки товару укладено в спрощений спосіб, за яким позивач зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" товар, а відповідач зобов`язався такий товар прийняти та оплатити.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вже зазначалося, частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умови відсутності між сторонами на момент здійснення спірних поставок у період з 06.01.2022 по 15.03.2022 чинного письмового договору купівлі - продажу такого товару, покупець був зобов`язаний оплатити поставлений товар у день його поставки.

А отже, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару на суму 102 602 грн 40 коп. є таким, що настав.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість поставленого товару за спірними видатковими накладними на суму 102 602 грн 40 коп., суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у вказаній сумі обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 237 021 грн 65 коп. основного боргу, 3 311 грн 80 коп. 3% річних, 13 936 грн 83 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, заявлених у розмірі 15 000 грн 00 коп., господарський суд виходить з такого.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 ГПК).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі позивачем до матеріалів справи надано копії договору про надання правової допомоги від 18.08.2022 № 06/22; рахунку на оплату від 18.08.2022 № 38; акту надання послуг від 05.09.2022 № 38; банківської виписки від 05.09.2022 про сплату 15 000 грн 00 коп.; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19.07.2010 № 2168, а також ордер від 06.09.2022 серія АЕ № 1151669.

Так, 18.08.2022 між Адвокатським об`єднанням "Білі комірці" (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянсопт" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 06/22, відповідно до п.1.1. якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання по наданню клієнту у тому числі, але не виключно, послуг консультаційно-правового характеру в формі захисту прав та представництва інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, в судах, в господарських судах, в органах Державної податкової служби України, у приватних виконавців, органах місцевого самоврядування, в органах державної виконавчої служби, в органах Державної казначейської служби України, надання консультацій та розробки процесуальних документів відповідно до цього договору, а клієнт зобов`язується прийняти ці послуги та здійснити їх оплату на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.4. договору за результатами діяльності сторони складають та підписують Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), але не пізніше обумовленої дати підписання.

Доручення від імені Адвокатського об`єднання за даним договором можуть виконувати разом або окремо один від одного адвокат Смолов Костянтин Вікторович, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2168 від 19.07.2010, адреса робочого місця: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 59, офіс 234 (п. 3.5. договору).

За умовами п. 4.1. договору за надання послуг Адвокатським об`єднанням відповідно до п.п. 1.1., 2.1, 2.2 цього договору клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду.

Винагорода (гонорар) за надання послуг Адвокатським об`єднанням відповідно до п.п. 1.1., 2.1, 2.2 становить фіксований розмір 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. за супроводження справи в суді першої інстанції, яка обов`язково зазначається в рахунку-фактурі та акті приймання-передачі наданих послуг. Надання інших послуг узгоджується сторонами окремо шляхом укладення додаткової угоди до цього договору (п. 4.2. договору).

У п. 4.3. договору сторони погодили, що клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар), визначену у п. 4.2. договору, шляхом попередньої оплати протягом 3-х днів з дати виставлення рахунку-фактури.

На виконання умов договору адвокатське об`єднання виставило до сплати клієнту рахунок № 38 від 18.08.2022 на суму 15 000 грн 00 коп. та 05.09.2022 сторони підписали акт надання послуг № 38, в якому зазначили, що виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги):

"Повний супровід у Господарському суді Дніпропетровської області спору між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНСОПТ» (код ЄДРПОУ 43435128) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д» (код ЄДРПОУ 32014082) з приводу неналежного виконання Договору постачання № 904 від 07.09.2020 року, що включає аналіз первинної документації, розробку правової позиції, дослідження судової практики, підготовку та подання до суду позовної заяви, підготовку та подання заяв по суті справи, клопотань та інших процесуальних документів, інші процесуальні дії".

Відповідно до банківської виписки від 05.09.2022 вартість винагороди у сумі 15 000 грн 00 коп. сплачена позивачем у повному обсязі 25.08.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи підтверджується факт оплати позивачем на користь Адвокатського об`єднання "Білі комірці" вартості правової допомоги в сумі 15 000 грн 00 коп., визначеної сторонами у п. 4.2. договору про надання правової допомоги від 18.08.2022 № 06/22.

Здійснюючи аналіз заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також норми ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якими гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За таких обставин, щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп. є справедливою та співрозмірною.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (03680, м. Київ, пров. Радищева, буд. 18, код ЄДРПОУ 32014082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсопт" (69032, м. Запоріжжя, вул. Виборзька, буд. 8, код ЄДРПОУ 43435128) 237 021 грн 65 коп. (двісті тридцять сім тисяч двадцять одну грн. 65 коп.) основного боргу, 13 936 грн 83 коп. (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість грн. 83 коп.) інфляційних втрат, 3 311 грн 80 коп. (три тисячі триста одинадцять грн. 80 коп.) 3% річних, 3 814 грн 05 коп. (три тисячі вісси чотирнадцять грн. 05 коп.) витрат зі сплати судового збору, 15 000 грн 00 коп. (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.02.2023

Суддя І.А. Рудь