Рішення

від 02.02.2023 по справі 904/2404/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2023м. ДніпроСправа № 904/2404/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курадо", м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод", с. Новопілля, Криворізький район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Тімочкіна М.В.

Представники:

від Позивача: Гурський В.С., ордер серія АЕ № 1158491 від 17.10.2022;

від Відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Курадо" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 1 356 253,48 грн., штраф у розмірі 275 250,60 грн., пеню у розмірі 188 581,64 грн., 3% річних у розмірі 20 088,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 206 221,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № 106-20 від 30.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Крім того, Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту:

- на грошові кошти, які належать на праві власності Відповідачу, що знаходяться на розрахункових рахунках (р/р НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк"; р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк"), в межах суми позову 2 046 395,65 грн.;

- на все нерухоме майно, яке належить на праві власності Відповідачу.

Ухвалою суду від 19.08.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Курадо" про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.09.2022 об 11:00 год.

05.09.2022 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити та задовольнити клопотання про врегулювання спору за участю судді, яке було додано до відзиву. Крім того, Відповідач зазначив, що у підготовчому засіданні будуть надані докази щодо розміру заборгованості на поставлений товар, які наразі він не має можливості надати через поважні причини. Відповідач не погоджується з сумою основного боргу; акт звіряння розрахунків уповноважений представник Відповідача не підписував. Відповідач з 24.02.2022 через оголошений воєнний стан не мав можливості отримувати від інших контрагентів своєчасні та належні розрахунки за поставний товар, оскільки більша частина контрагентів Відповідача залишилась на тимчасово окупованих територіях Херсонської області. Тому вимоги Позивача щодо стягнення штрафу та пені, як засобу відповідальності за неналежне виконання умов Договору, є безпідставними, оскільки заборгованість за поставлений товар виникла не з вини Відповідача, а через незалежні від нього форс-мажорні обставини.

15.09.2022 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача, а також проти надання та приєднання до матеріалів справи будь-яких документів (доказів) після подання відзиву, оскільки з дати отримання позовної заяви (19.08.2022), дати ознайомлення (22.08.2022) у Відповідача було достатньо часу для збору необхідних документів і підготовки. Позивач зазначає, що 25.07.2022 засновники Відповідача особисто приїздили до м. Черкаси та мали зустріч із засновником ТОВ "Курадо". В ході попередніх та особистих переговорів керівництвом Відповідача було повідомлено про неможливість сплачувати наявний борг з причин нездійснення господарської діяльності. У подальшому, Позивачу стало відомо, що діяльність Відповідачем здійснюється в повному обсязі, а саме: здійснюються поставки товару у великих обсягах (тендера). Крім того, Відповідач здійснює закупівлі товару коштами ТОВ "Курадо" у інших постачальників по 100% попередній оплаті. Заборгованість за поставлений товар наявна у Відповідача з 04.01.2022, тобто більше ніж 9-ти місяців; Акт звірки підписано Вдповідачем. Як доказ наявності заборгованості станом на дату написання відповіді на відзив Позивачем долучено примірник Акту звірки станом на 12.09.2022, з якого вбачається, що борг є незмінним. Обов`язок з оплати за поставлений товар у Відповідача виник до введення в Україні воєнного стану. Загальний лист ТПП від 28.02.2022 не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку у такому випадку є обов`язковим).

Того ж дня від Позивача надійшли заперечення на клопотання Відповідача щодо врегулювання спору за участю судді, в яких він просив суд відмовити у задоволенні цього клопотання.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 15.09.2022 надав пояснення щодо позовних вимог.

Представник Відповідача у підготовче засідання 15.09.2022 не з`явився, 14.09.2022 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він не мав можливості залучити до надання правової допомоги адвоката для безпосередньої участі в судовому засіданні, враховуючи розташування Відповідача у Криворізькому районі, в якому через воєнний стан чимало адвокатів виїхало або працюють на умовах, які не підходять Відповідачу. Самостійно директор ТОВ "Новопільський молокозавод" не має можливості представляти інтереси Товариства, оскільки не є фахівцем у галузі права. Водночас, Відповідач не погоджується з позовними вимогами і просить суд не проводити судове засідання без його участі та без участі його представника.

Ухвалою суду від 15.09.2022 відкладено підготовче засідання на 18.10.2022 о 10:00 год.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 18.10.2022 надав пояснення щодо позовних вимог.

Представник Відповідача у підготовче засідання 18.10.2022 не з`явився, 13.10.2022 від нього надійшла заява, в якій він просив суд надати матеріали справи для ознайомлення з метою визначення правової позиції та можливого вирішення спору мирним шляхом; судове засідання, призначене на 18.10.2022 о 10:00 год., відкласти і не проводити без його участі.

Ухвалою суду від 18.10.2022 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати обґрунтований розрахунок позовних вимог.

24.10.2022 Позивач подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.10.2022 продовжено розгляд справи з 24.11.2022; продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів; призначено підготовче засідання на 24.11.2022 о 10:00 год.

31.10.2022 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Представники Позивача, Відповідача у підготовче засідання 24.11.2022 не з`явились, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 24.11.2022 відкладено підготовче засідання на 13.12.2022 о 15:00 год.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 13.12.2022 надав пояснення щодо позовних вимог.

Представник Відповідача у підготовче засідання 13.12.2022 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 13.12.2022 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2023 о 12:00 год.

Представник Позивача у судовому засіданні 02.02.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а також до закінчення судових дебатів у справі заявив усне клопотання про додаткове стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Представник Відповідача у судове засідання 02.02.2023 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 205).

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалась протягом розумного строку.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Курадо" (далі Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" (далі Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 106-20 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язаний поставити в обумовлені терміни і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, що поставляється йому в рамках цього Договору. Найменування, ціна, асортимент, кількість і якість, умови оплати, базис поставки товару визначаються в Додатках та Специфікаціях на кожну поставку партії товару і видатковими накладними, доданими до Договору, та які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 Договору якість та безпека товару, що поставляється, повинні відповідати вимогам чинного законодавства України на відповідний вид товару і мати такі товаросупровідні документи на кожну поставку:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну;

- посвідчення про якість товару;

- декларацію виробника;

та, за необхідності, інші товаросупровідні документи.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна товару встановлюється за угодою сторін і відображається в Додатках та Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна на товар є фіксованою на період дії Специфікації і зміні не підлягає.

За умовами п. 3.2 Договору ціна товару формується з урахуванням вартості тари, упаковки, маркування, піддонів (якщо товар поставляється на піддонах) та вартість поставки на базисних умовах згідно з Інкотермс-2010, які вказані у Додатках і Специфікаціях на поставку кожної партії товару.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за поставлені товари за цією угодою проводяться в порядку та терміни, встановлені у Додатках і Специфікаціях до Договору, після приймання товару Покупцем за кількістю та якістю, підписання представником Покупця видаткової накладної.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що датою приймання партії товару вважається дата підписання відповідної видаткової накладної уповноваженим представником Покупця. Підставою для оплати поставленого за Договором товару є виставлений Покупцеві рахунок-фактура від Постачальника та видаткова накладна на партію товару.

Згідно з п. 3.5 Договору оплата партії поставленого товару здійснюється в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

За умовами п. 3.6 Договору сторони зобов`язуються проводити звіряння взаємних розрахунків. Сторони щомісячно у строк до 10 числа місяця, що йде за звітним періодом, проводять звіряння взаємної заборгованості сторін в рамках виконання Договору за такий період. Акти звіряння взаємних розрахунків надсилаються поштою. Порядок надання даних для звірянь і взаємозаліків у кожному конкретному випадку може бути врегульований додатковими угодами до Договору, що підписуються уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 3.7 Договору загальна сума Договору складається з вартості фактично поставленого товару Покупцеві за увесь період дії Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачання товару здійснюється на умовах, що визначаються в Додатках та Специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною. Пункт поставки: склади Покупця, розташовані за адресою, яка вказується сторонами в Додатках та Специфікації на кожну поставку партії товару.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі постачання товару на умовах самовивозу зі складу Постачальника Постачальник зобов`язується забезпечити навантажувальні роботи в строк, що не перевищує 3 годин з моменту прибуття автотранспорту Покупця на склад Постачальника.

За умовами п. 4.5 Договору поставка товару здійснюється транспортом Постачальника та за рахунок Постачальника за умови базису поставки DDP (Інкотермс-2010). При інших умовах поставки, які будуть вказані в Додатках та Специфікаціях на поставку партії товару, Покупець самостійно оплачує всі пов`язані з цим витрати.

Відповідно до п. 4.7 Договору товар передається за видатковою накладною, в якій вказується найменування товару, асортимент, кількість товарних одиниць, ціна та вартість товару. При цьому ціна товару за видатковою накладною і податковою накладною не може перевищувати ціну, погоджену сторонами при складанні Додатку та Специфікації.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю здійснюється на складі Покупця шляхом підрахунку товарних місць і/або товарних одиниць в піддоні та маркування на тарі, за якістю шляхом огляду тари і упаковки. Приймання товару за кількістю та якістю може бути здійснене шляхом розкриття тари і огляду товару, але не більше 10% партії товару, за винятком випадків, коли Покупець визнає необхідним здійснення ретельнішого приймання товару. Приймання товару за якістю так само може бути здійснене шляхом взяття проб товару.

Згідно з п. 4.15 Договору товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної на товар. Право власності та ризик випадкової загибелі товару переходить до Покупця з моменту приймання товару.

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі порушення грошових зобов`язань Покупець сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості несвоєчасно виконаного зобов`язання, за кожен день прострочення за період з моменту порушення зобов`язання до повного його виконання та штраф у разі прострочення оплати за поставлений товар більше ніж на 5 днів у розмірі 10% від вартості поставленого товару, прострочення оплати за поставлений товар більше ніж на 30 днів у розмірі 15%, прострочення оплати за поставлений товар більше ніж на 45 днів у розмірі 20%.

За умовами п. 6.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення Договору в результаті подій надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, і яким не могли запобігти розумними заходами (форс-мажор). До таких подій надзвичайного характеру відносяться: повінь, пожежа, землетрус, вибух, шторм, осідання ґрунту, епідемія та інші явища природи, акти органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, війна або військові дії й інші обставини, не залежні від волі сторін.

Згідно з п. 6.2 Договору при настанні обставин непереборної сили терміни виконання зобов`язань за даною угодою переносяться пропорційно часу, впродовж якого діятимуть ці обставини. При цьому, сторона, яка через обставини, визначені в пункті 6.1 Договору, не може виконати свої зобов`язання, повинна письмово повідомити іншу сторону про настання та припинення дії таких обставин не пізніше 10 робочих днів з моменту їх настання і припинення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання та припинення дії вказаних обставин позбавляє сторону права посилання на ці обставини як на поважну причину невиконання своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору належним доказом наявності обставин непереборної сили є сертифікат, що видається відповідною Торгово-промисловою палатою України. Доказ може бути наданий після повідомлення протягом 30 робочих днів.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у випадку якщо ці обставини триватимуть більше 30 днів, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов`язань за Договором. При цьому, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань. Умови завершення фінансових взаєморозрахунків встановлюються двосторонніми угодами сторін, що складаються додатково.

Згідно з п. 7.4 Договору цей Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2020. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 30 діб до закінчення терміну його дії, Договір вважається пролонгованим автоматично на кожний наступний рік (кількість пролонгацій не обмежена).

Доказів зміни або припинення Договору до матеріалів справи сторонами не долучено. Отже, Договір на час розгляду спору є діючим.

У відповідності до вказаних вище умов Договору, між сторонами укладено Додаткову угоду № 6/21 від 25.10.2021 (далі - Додаткова угода № 6/21), за умовами п. 1.1 якої Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - молоко сухе знежирене у кількості 2,225 тонн на загальну суму 214 801,50 грн.

Згідно з п. 3.1 Додаткової угоди № 6/21 дата поставки товару - не пізніше 26.10.2021.

Відповідно до п. 3.3 Додаткової угоди № 6/21 право власності на товар, а також усі ризики щодо його подальшого зберігання переходять від Постачальника до Покупця на складі Постачальника у м. Черкаси, вул. Промислова, 26, після здійснення приймання-передачі. Підтвердженням факту приймання-передачі товару, який поставляється за Додатковою угодою, є підписання накладних на цей товар уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 4.1 Додаткової угоди № 6/21 Покупець зобов`язується зробити оплату за фактично отриманий за Додатковою угодою товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 26.11.2021.

Надалі, між сторонами укладено Додаткову угоду № 7/21 від 03.12.2021 (далі - Додаткова угода № 7/21), за умовами п. 1.1 якої Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - молоко сухе знежирене у кількості 5 тонн на загальну суму 500 100,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Додаткової угоди № 7/21 дата поставки товару - не пізніше 03.12.2021.

Відповідно до п. 3.3 Додаткової угоди № 7/21 право власності на товар, а також усі ризики щодо його подальшого зберігання переходять від Постачальника до Покупця на складі Постачальника у м. Черкаси, вул. Промислова, 26, після здійснення приймання-передачі. Підтвердженням факту приймання-передачі товару, який поставляється за Додатковою угодою, є підписання накладних на цей товар уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 4.1 Додаткової угоди № 7/21 Покупець зобов`язується зробити оплату за фактично отриманий за Додатковою угодою товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 04.01.2022.

Крім того, між сторонами укладено Додаткову угоду № 8/21 від 23.12.2021 (далі - Додаткова угода № 8/21), за умовами п. 1.1 якої Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - молоко сухе знежирене 1,5% у кількості 5 тонн на загальну суму 525 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Додаткової угоди № 8/21 дата поставки товару - не пізніше 24.12.2021.

Відповідно до п. 3.3 Додаткової угоди № 8/21 право власності на товар, а також усі ризики щодо його подальшого зберігання переходять від Постачальника до Покупця на складі Постачальника у м. Черкаси, вул. Промислова, 26, після здійснення приймання-передачі. Підтвердженням факту приймання-передачі товару, який поставляється за Додатковою угодою, є підписання накладних на цей товар уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 4.1 Додаткової угоди № 8/21 Покупець зобов`язується зробити оплату за фактично отриманий за Додатковою угодою товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 24.01.2022.

До того ж, між сторонами укладено Додаткову угоду № 1/22 від 18.01.2022 (далі - Додаткова угода № 1/22), за умовами п. 1.1 якої Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - молоко сухе знежирене у кількості 4 тонни на загальну суму 440 160,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Додаткової угоди № 1/22 дата поставки товару - не пізніше 19.01.2022.

Відповідно до п. 3.3 Додаткової угоди № 1/22 право власності на товар, а також усі ризики щодо його подальшого зберігання переходять від Постачальника до Покупця на складі Постачальника у м. Черкаси, вул. Промислова, 26, після здійснення приймання-передачі. Підтвердженням факту приймання-передачі товару, який поставляється за Додатковою угодою, є підписання накладних на цей товар уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 4.1 Додаткової угоди № 1/22 Покупець зобов`язується зробити оплату за фактично отриманий за Додатковою угодою товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 18.02.2022.

Також, між сторонами укладено Додаткову угоду № 2/22 від 04.02.2022 (далі - Додаткова угода № 2/22), за умовами п. 1.1 якої Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - молоко сухе знежирене у кількості 2 тонни на загальну суму 220 080,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Додаткової угоди № 2/22 дата поставки товару - не пізніше 05.02.2022.

Відповідно до п. 3.3 Додаткової угоди № 2/22 право власності на товар, а також усі ризики щодо його подальшого зберігання переходять від Постачальника до Покупця на складі Постачальника у м. Черкаси, вул. Промислова, 26, після здійснення приймання-передачі. Підтвердженням факту приймання-передачі товару, який поставляється за Додатковою угодою, є підписання накладних на цей товар уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 4.1 Додаткової угоди № 2/22 Покупець зобов`язується зробити оплату за фактично отриманий за Додатковою угодою товар у розмірі 100% від загальної суми у строк не пізніше 04.03.2022.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 1 900 141,50 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № 296 від 25.10.2021 на суму 214 801,50 грн. (за Додатковою угодою № 6/21);

- видатковою накладною № 340 від 03.12.2021 на суму 500 100,00 грн., товарно-транспортною накладною № 308 від 03.12.2021 (за Додатковою угодою № 7/21);

- видатковою накладною № 367 від 24.12.2021 на суму 525 000,00 грн., товарно-транспортною накладною № 332 від 24.12.2021 (за Додатковою угодою № 8/21);

- видатковою накладною № 21 від 18.01.2022 на суму 440 160,00 грн., товарно-транспортною накладною № 24 від 18.01.2022 (за Додатковою угодою № 1/22);

- видатковою накладною № 43 від 04.02.2022 на суму 220 080,00 грн., товарно-транспортною накладною № 45 від 04.02.2022 (за Додатковою угодою № 2/22),

які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень (а.с. 55-57, 60-62, 65-67, 70-72, 183).

Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлений товар у загальному розмірі 543 888,02 грн. (а.с. 75, 76). Із загальної суми платежів Позивач відніс суму 214 801,50 грн. на погашення заборгованості за видатковою накладною № 296 від 25.10.2021, решту у розмірі 329 086,52 грн. - на часткове погашення заборгованості за видатковою накладною № 340 від 03.12.2021, у зв`язку з чим залишок боргу за цією накладною складає 171 013,48 грн. Інші видаткові накладні Відповідачем не оплачені.

13.06.2022 Позивач надіслав Відповідачу вимогу за № 10 від 01.06.2022 про сплату заборгованості (а.с. 78, 79).

Крім того, між сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.10.2021 15.06.2022 (а.с. 77), яким вони підтвердили наявність заборгованості Відповідача в сумі 1 356 253,48 грн.

Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складає 1 356 253,48 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п. 4.1 Додаткових угод № 6/21, № 7/21, № 8/21, № 1/22, № 2/22, граничним строком оплати поставленого товару є:

- за видатковою накладною № 296 від 25.10.2021 26.11.2021 (Додаткова угода №6/21);

- за видатковою накладною № 340 від 03.12.2021 04.01.2022 (Додаткова угода №7/21);

- за видатковою накладною № 367 від 24.12.2021 24.01.2022 (Додаткова угода №8/21);

- за видатковою накладною № 21 від 18.01.2022 18.02.2022 (Додаткова угода № 1/22),

- за видатковою накладною № 43 від 04.02.2022 04.03.2022 (Додаткова угода № 2/22).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлений товар у загальному розмірі 543 888,02 грн. Із загальної суми платежів Позивач відніс суму 214 801,50 грн. на погашення заборгованості за видатковою накладною № 296 від 25.10.2021, решту у розмірі 329 086,52 грн. - на часткове погашення заборгованості за видатковою накладною № 340 від 03.12.2021, у зв`язку з чим залишок боргу за цією накладною складає 171 013,48 грн. Інші видаткові накладні Відповідачем не оплачені.

Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складає 1 356 253,48 грн., що підтверджується матеріалами справи, у т.ч. Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.10.2021 15.06.2022 (а.с. 77).

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 1 356 253,48 грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, відповідно до п. 5.2 Договору у разі порушення грошових зобов`язань Покупець сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості несвоєчасно виконаного зобов`язання, за кожен день прострочення за період з моменту порушення зобов`язання до повного його виконання та штраф у разі прострочення оплати за поставлений товар більше ніж на 5 днів у розмірі 10% від вартості поставленого товару, прострочення оплати за поставлений товар більше ніж на 30 днів у розмірі 15%, прострочення оплати за поставлений товар більше ніж на 45 днів у розмірі 20%.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 05.01.2022 по 04.08.2022 у розмірі 188 581,64 грн. та штраф у розмірі 275 250,60 грн.

Нарахування пені Позивач здійснив за:

- видатковою накладною № 340 від 03.12.2021 на залишок суми боргу у розмірі 171 013,48 грн. за період з 05.01.2022 по 04.08.2022 - пеня складає 21 158,82 грн.;

- видатковою накладною № 367 від 24.12.2021 на суму 525 000,00 грн. за період з 25.01.2022 по 04.08.2022 - пеня складає 74 506,85 грн.;

- видатковою накладною № 21 від 18.01.2022 на суму 440 160,00 грн. за період з 19.02.2022 по 04.08.2022 - пеня складає 63 069,50 грн.;

- видатковою накладною № 43 від 04.02.2022 на суму 220 080,00 грн. за період з 05.03.2022 по 04.08.2022 - пеня складає 29 846,47 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок в частині нарахування пені за видатковими накладними № 340 від 03.12.2021, № 367 від 24.12.2021 зроблено невірно, однак він є меншим ніж сума, яка розрахована судом, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені за цими накладними у загальному розмірі 95 665,67 грн. підлягає задоволенню в межах заявлених вимог Позивача.

Розрахунок Позивача в частині нарахування пені за видатковими накладними № 21 від 18.01.2022, № 43 від 04.02.2022 зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені за цими накладними у загальному розмірі 92 915,97 грн. підлягає задоволенню.

Загальний розмір пені, який підлягає стягненню з Відповідача, складає 188 581,64 грн.

Суд, перерахувавши штраф, встановив, що він розрахований Позивачем вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 275 250,60 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 04.01.2022 по 04.08.2022 у розмірі 20 088,07 грн. та інфляційні втрати за загальний період з 05.01.2022 по 30.06.2022 у розмірі 206 221,86 грн.

Нарахування 3% річних Позивач здійснив за:

- видатковою накладною № 340 від 03.12.2021 на залишок суми боргу у розмірі 171 013,48 грн. за період з 04.01.2022 по 04.08.2022 - 3% річних складають 2 993,91 грн.;

- видатковою накладною № 367 від 24.12.2021 на суму 525 000,00 грн. за період з 25.01.2022 по 04.08.2022 - 3% річних складають 8 284,93 грн.;

- видатковою накладною № 21 від 18.01.2022 на суму 440 160,00 грн. за період з 19.02.2022 по 04.08.2022 - 3% річних складають 6 041,65 грн.;

- видатковою накладною № 43 від 04.02.2022 на суму 220 080,00 грн. за період з 05.03.2022 по 04.08.2022 - 3% річних складають 2 767,58 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено невірно в частині нарахування 3% річних за видатковою накладною № 340 від 03.12.2021, оскільки початок прострочення виконання зобов`язання з оплати за цією накладною настав 05.01.2022 (граничний строк оплати 04.01.2022). У зв`язку з цим 3% річних, нараховані на заборгованість за видатковою накладною № 340 від 03.12.2021, за період з 05.01.2022 по 04.08.2022 складають 2 979,85 грн.

В іншій частині розрахунок 3% річних Позивачем зроблено вірно.

Отже, позовна вимога щодо стягнення з Відповідача 3% річних підлягає задоволенню у розмірі 20 074,01 грн. В решті 3% річних у розмірі 14,06 грн. слід відмовити.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 206 221,86 грн. підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 1 356 253,48 грн., штрафу у розмірі 275 250,60 грн., пені у розмірі 188 581,64 грн., 3% річних у розмірі 20 074,01 грн., інфляційних втрат у розмірі 206 221,86 грн. В решті позову слід відмовити.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Посилання Відповідача на наявність форс-мажорних обставин та наявність підстав для його звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання перед Позивачем суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду і у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено (п. 74-77):

Частиною першою статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 зазначено, що суди попередніх інстанцій вважали, що єдиним доказом існування форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати, втім ця позиція є помилковою. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 вказав, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

З урахуванням наведеної правової позиції, слід визнати, що воєнний стан на території України сам по собі не означає, що Відповідач не може здійснювати свою підприємницьку діяльність, отримувати прибуток та здійснювати розрахунки з контрагентами. Підтвердженням протилежного в даному випадку могли б бути обставини, за яких усі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, або все, чи частина виробничого обладнання підприємства знищена, пошкоджена, або задіяна в тих чи інших заходах, які пов`язані з воєнними діями, що б перешкоджало Відповідачу здійснювати свою підприємницьку діяльність під час введення воєнного стану.

З урахуванням відсутності, неподання у справу зазначених доказів, слід визнати, що Відповідач не довів, що виникнення відповідних форс-мажорних обставин мало для нього наслідком неможливість виконання свого зобов`язання з оплати поставленого Позивачем товару, тобто, не доведено, що це порушення сталось внаслідок вказаної обставини непереборної сили, що виключає підстави для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Теплична, 13, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42257917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курадо" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 129, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42565195) основний борг у розмірі 1 356 253,48 грн., штраф у розмірі 275 250,60 грн., пеню у розмірі 188 581,64 грн., 3% річних у розмірі 20 074,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 206 221,86 грн. та судовий збір у розмірі 30 695,72 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

02.02.2023