Рішення

від 25.01.2023 по справі 909/967/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/967/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

ел. пошта: lawyer@mvk.if.ua

до відповідача: фізичної особи-підприємця Костюка Любомира Михайловича

АДРЕСА_2

про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 77 330 грн 45 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бахур Наталія Василівна;

від відповідача: Прокопів Людмила Петрівна

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська міська рада звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Костюка Любомира Михайловича про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 77 330 грн 45 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2022, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; задовольнив клопотання Івано-Франківської міської ради про витребування доказів; витребував у відділу у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області витяг з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Академіка Сахарова, 23Б, м. Івано-Франківськ (кадастровий номер 2610100000:06:003:0238) за 2019, 2020 та 2021 роки.

01.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на виконання вимог суду надійшов лист №9-9-0.6-3137/0/2-22 від 01.12.2022 (вх.№16449/22), до якого приєднано витребувані судом докази.

02.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання №43 від 02.12.2022 (вх.№16503/22) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2022, суд призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.12.2022.

20.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшла заява №45 від 20.12.2022 (вх.№17500/22) про застосування строку позовної давності.

21.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшла заява №46 від 21.12.2022 (вх.№17516/22) про виключення з числа доказів розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади, виконаного за період з 24.02.2019 по 31.12.2021 на суму 77 330 грн 45 коп.

В судовому засіданні 21.12.2022 суд задовольнив усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи по суті для надання можливості скористатися правом на надання пояснень на подані відповідачем заяви та протокольно відклав розгляд справи по суті на 18.01.2023, про що сторони повідомлені під розписку.

26.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшли доповнення до заяви про застосування стоку позовної давності №47 від 26.12.2022 (вх.№17785/22).

29.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строків позовної давності №872/11.1-03/14в від 28.12.2022 (вх.№18012/22) та заперечення на заяву про виключення з числа доказів №871/11.1-03/14в (вх.№18013/22).

В судовому засіданні 18.01.2023 представник відповідача заявила усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості ознайомитися із поданими представником позивача запереченнями, яке суд задовольнив та постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 25.01.2023, про що сторони повідомлені під розписку.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 25.01.2023 заяви відповідача про виключення із числа доказів розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території Івано-Франківської територіальної громади суд протокольно постановив відмовити в задоволенні такої заяви, мотивуючи тим, що відповідачем не доведено підстав для виключення з числа доказів розрахунку заборгованості з врахуванням приписів ч.11 ст.80 та ч.1 ст.90 ГПК України.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Представник позивача позов підтримала в повному обсязі. Зазначила, що відповідач без укладення договору оренди у період з 24.12.2019 по 31.12.2021 користувався земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому на праві власності нерухоме майно, що призвело до недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, що в силу закону є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 13 987 грн 30 коп. за період з 24.02.1019 по 18.11.2019 з підстав спливу строку позовної давності. Щодо іншого періоду не заперечила. При цьому зазначила, що фізична особа-підприємець Костюк Л.М. здійснив всі необхідні дії щодо укладення договору оренди земельної ділянки, однак рішенням Івано-Франківської ради йому було відмовлено в передачі в оренду земельної ділянки без зазначення причини відмови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №277141321 від 29.09.2021 та відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно Костюк Любомир Михайлович є співвласником нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23 Б ; форма власності - приватна; частка власності - 21/100; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу №1624 від 13.11.2008; дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 02.12.2009 (а.с. 27-28, 33-34).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру НВ-0008433332021 від 22.12.2021, за адресою вул. Академіка Сахарова, 23 б, м. Івано-Франківськ розташована земельна ділянка з кадастровим номером 2610100000:06:003:0238; площа - 0,0198 га; цільове призначення: 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; дата державної реєстрації земельної ділянки - 12.02.2019 (а.с. 19-21).

22.10.2021 Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:06:003:0238 комунальної форми власності, розташованої за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23 Б , про що складено акт №412 (а.с.13 -15).

Як вбачається з вищевказаного акту, на обстежуваній земельній ділянці розміщено нерухоме майно Костюка Л.М. - одноповерхова будівля площею 117,4 кв.м; земельна ділянка сформована, їй присвоєно кадастровий номер 2610100000:06:003:0238, цільове призначення - 03.10, площа 0,0198 га; приміщення НВП "Синевір", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (реєстраційний номер нерухомого майна 430340726101) розміщені на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:06:003:0246.

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:06:003:0238, площею 198 м. кв., розташована за адресою: вул. Академіка Сахарова, 23-б ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури у 2019, 2020 та 2021 роках становила 637 373 грн 86 коп. (а.с. 52-54).

Рішенням Івано-Франківської міської ради №1446-45 від 19.06.2014 "Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську", затверджено Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську, відповідно до додатку 4 до якого ставки річної орендної плати для комерційного використання, в т.ч. для розміщення та обслуговування закладів торгівлі (площею до 300 кв.м.), побутового обслуговування, ринків встановлено у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 99-101).

Рішенням Івано-Франківської міської ради №148-27 від 27.06.2019 "Про затвердження Порядку передачі у власність та користування земельних ділянок комунальної власності у м.Івано-Франківську" з 01.01.2020 ставку річної орендної плати для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (03.10) встановлено у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (додаток 3 до Порядку) (а.с. 102-103).

Як вбачається з листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області №13454/5/09-19-24-05-16 від 14.12.2021 від 14.12.2021, адресованого Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, відомості щодо декларування та нарахування плати за землю за 2018 - 2020 роки Костюком Л.М. на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:06:003:0238 відсутні. Одночасно ДПС зазначило, що Костюк Л.М. не є власником земельної ділянки по вул. Сахарова, 23 б з кадастровим номером 2610100000:06:003:0238, площею 0,0198 га; також відсутня інформація про укладений договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за період з 2018 по 2021 рік з органом місцевого самоврядування. Враховуючи викладене, у Костюка Л.М. не виникають зобов`язання з поданням ним податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період 2018-2021 роки (а.с. 22).

12.08.2022 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради направив Костюку Любомиру Михайловичу претензію №1172/01-18/19в від 04.08.2022 про добровільну сплату безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Івано-Франківська в сумі 77 959 грн 09 коп. (а.с. 10-11).

До матеріалів справи відповідачем подано копію заяви до міського голови м.Івано-Франківська від 25.03.2015 про вирішення питання про надання можливості отримати в оренду земельну ділянку для обслуговування належного йому майна в установленому порядку з додатками; копії витягу з рішення Івано-Франківської міської ради №40-3 від 28.01.2016, яким відповідачу було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0206 га по вул. Академіка Сахарова, 23 б в м. Івано-Франківську ; рішення Івано-Франківської міської ради №90-25 від 25.04.2019, яким відмовлено Костюку Любомиру Михайловичу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду (постійне користування) земельної ділянки; витяги з рішення Івано-Франківської міської ради №267-43 від 21.08.2020 №293-13 від 30.07.2021, яким Костюку Любомиру Михайловичу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в користування (оренда, постійне користування) земельної ділянки (а.с. 77 -85).

29.11.2021 Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради звернувся до Костюка Любомира Михайловича з клопотанням №833/34.3-02/18в про укладення договору оренди земельної ділянки між Івано-Франківською міською радою (орендодавцем) і Костюком Л.М. (орендарем) (а.с. 16).

Згідно з розрахунком суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території м. Івано-Франківська Костюка Л.М. сума безпідставно збережених коштів за період з 24.02.2019 по 31.12.2021 становить 77 330 грн 45 коп. (а.с. 37).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст.1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, набутого відповідно до договору купівлі - продажу №1624 від 13.11.2008, розміщеного на земельній ділянці площею 0,0198 га, кадастровий номер 2610100000:06:003:0238, по вул. Академіка Сахарова, 23 б, м. Івано-Франківськ , власником якої є Івано-Франківська міська рада.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі - 12.02.2019.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Враховуючи, що відповідач використовував земельну ділянку, на якій знаходилося належне йому на праві власності нерухоме майно без правовстановлюючих документів, він як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Установлені судом обставини свідчать, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у спірний період із 24.02.2019 по 31.12.2021 користувався земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.

Посилання представника відповідача на неналежне виконання своїх обов`язків з боку міської ради щодо не надання в оренду земельної ділянки, не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та постанові від 02.06.2020 у справі №922/2417/19.

Згідно з положеннями частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім того, приписи статті 288 Податкового кодексу України вказують на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом п. 289.1 ст. 289 ПК України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

В матеріалах справи наявні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:06:003:0238, площею 198 м. кв., вул. Академіка Сахарова, 23 б, м. Івано-Франківськ, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2019, 2020 та 2021 роки становила 637 373 грн 86 коп.

Вказана земельна ділянка відносяться до земель комунальної форми власності.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом ч.1 ст.122 Земельного кодексу України земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб передають сільські, селищні, міські ради.

Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради №1446-45 від 19.06.2014 у 2019 році ставки річної орендної плати для комерційного використання, в т.ч. для розміщення та обслуговування закладів торгівлі (площею до 300 кв.м.), побутового обслуговування, ринків встановлено у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в 2020 та 2021 році - ставка річної орендної плати для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (03.10) рішенням Івано-Франківської міської ради №148-27 від 27.06.2019 встановлено у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відомостей про декларування чи сплату земельного податку за землю відповідачем матеріали справи не містять.

Судом здійснено перерахунок суми безпідставно збережених коштів відповідачем за користування земельною ділянкою за період з 24.02.2019 по 31.12.2021, а саме:

- за період з 24.02.2019 по 31.12.2019, відповідно до якого розмір безпідставно збережених коштів становить 16 292 грн 32 коп. (637 373 грн 86 коп. (нормативно грошова оцінка) / 365 днів х 311 днів (з 24.02.2019 по 31.12.2019 х на 3%);

- за період з 01.01.2020 по 29.02.2020, відповідно до якого розмір безпідставно збережених коштів становить 5 224 грн 38 коп. (637 373 грн 86 коп. (нормативно грошова оцінка) / 366 днів х 60 днів (з 01.01.2020 по 29.02.2020 х на 5%);

- з 01.04.2020 по 31.12.2020, відповідно до якого розмір безпідставно збережених коштів становить 23 945 грн 06 коп. (637 373 грн 86 коп. (нормативно грошова оцінка) / 365 днів х 306 днів (з 01.04.2020 по 31.12.2020 х на 5%);

- з 01.01.2021 по 31.12.2021, відповідно до якого розмір безпідставно збережених коштів становить 31 868 грн 69 коп. (637 373 грн 86 коп. (нормативно грошова оцінка) / 365 днів х 365 днів (з 01.01.2021 по 31.12.2021 х на 5%).

Розрахунок орендної плати позивача за вказані періоди є арифметично правильним.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів сплати безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки не надав, відповідно позов належить до задоволення у повному обсязі.

Щодо строку позовної давності.

Відповідач просив суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності щодо частини позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 13 987 грн 30 коп. за період з 24.02.1019 по 18.11.2019.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початком перебігу строку позовної давності є 13.02.2019 (наступний день після державної реєстрації земельної ділянки), відповідно закінченням строку є 13.02.2022. З позовною заявою позивач звернувся 18.11.2022.

Разом з тим, виходячи з положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Прикінцеві положення ЦК України доповнено п. 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Отже, строк позовної давності, визначений статтями 257, 258 ЦК України, в силу приписів п. 12 Прикінцевих положень ЦК України продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено карантин на усій території України з 12.03.2020, який постановою Кабінету міністрів України №1423 від 23.12.2022 продовжено до 30 квітня 2023 року.

Враховуючи, що станом на 02.04.2020 строк позовної давності щодо позовних вимог не сплинув, відповідно в силу наведених вище правових норм він є продовженим на строк дії такого карантину, який як на момент звернення позивача з позовом до суду так і на момент винесення рішення не закінчився.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Костюка Любомира Михайловича (АДРЕСА_2, код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700) 77 330 (сімдесят сім тисяч триста тридцять) гривень 45 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.02.2023

Суддя О.В. Рочняк