Рішення

від 31.01.2023 по справі 910/8226/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2023Справа № 910/8226/22Господарський суд міста Києва у складі судді І.О. Андреїшиної, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (49010, м. Дніпро, проспект Гагаріна, 97, приміщення, 44, код ЄДРПОУ 38299043)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15, поверх 8, код ЄДРПОУ 43084780)

про стягнення 165 899,99 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" про стягнення заборгованості за договором поставки № АР 17/03/2021 від 17.03.2021 у розмірі 165 899,99 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.09.2022 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

12.09.2022 від позивача засобами поштового зв`язку через відділ діловодства суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено процесуальні строки для подання пояснень по суті спору.

24.10.2022 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 запропоновано позивачу та відповідачу подати належні та допустимі докази на підтвердження загальної кількості влаштованих дверей та реальних дат монтажу дверей Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" на об`єкті «Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу по вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі міста Києва».

23.12.2022 через відділ діловодства суду позивачем подані письмові пояснення, в яких останній зазначає, що факту виконаних робіт позивачем було складено та надано Відповідачу Акти наданих послуг № 211 від 26 квітня 2021 року на суму 75 000,00 грн з ПДВ, Акт наданих послуг № 239 від 12 травня 2021 року на суму 76 500,00 з ПДВ та Акт наданих послуг № 273 від 01 червня 2021 року на суму 85 500,00 грн з ПДВ. Та на додаткову поставку було виконано установку дверей та сформовано Акт наданих послуг № 254 від 12 травня 2021 року на суму 3 000,00 грн з ПДВ. В Актах наданих послуг, в них зазначено найменування робіт саме влаштування дверей. Позивач зазначає, що на сьогоднішній день Акти наданих послуг роботи з улаштування дверей не були підписані, а роботи так і не були сплачені.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" (далі - покупець) укладено договір поставки № АР-17/03/2021, умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар - двері, визначений у специфікаціях, що додаються до цього договору та є його невід`ємними частинами та здійснити їх установку згідно технологічної карти, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар, роботи з установки дверей і здійснити оплату товару та робіт з установки на умовах цього договору на об`єкті: «Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу по вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва».

Інформація стосовно товару (найменування, асортимент, вартість та кількіть) вказується у специфкаціях, що додаються до договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна сума цього договору є твердою та не підлягає зміні та становить в загальному розмірі: 3 159 998, 74 грн, в тому числі ПДВ - 20 % - 526 666, 46 грн та складається з вартості товару, витрат на доставку в місці призначення товару та вартості монтажних робіт.

Згідно п. 3.1. договору, сторони погоджують в день укладення цього договору весь обсяг необхідного товару та фіксують його вартість в специфікації. Доставка на об`єкт покупця для подальшого проведення монтажних робіт продавцем може здійснюватися частинами на розсуд продавця, але в будь-якому разі у межах погоджених в специфікації строків поставки та монтажних робіт на об`єкті покупця.

Доставка товару здійснюється продавцем на об`єкт покупця, що розташований за адресою: вул. Василя Стуса, 35-37, м. Київ з подальшим виконанням монтажних робіт по встановленню товару. Якщо доставка товару здійснюється транспортом продавця, також до видаткових додаються товарно-транспортна накладна. Вартість товару буде включати в себе витрати на транспортування товару.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець зобов`язується оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця зазначений у рахунках - фактурах. Покупець сплачує товар наступним чином:

4.2.1. аванс у розмірі 50 % від вартості товару - протягом п`яти банківських днів з моменту підписання специфікації (додатку);

4.2.2. аванс у розмірі 30 % від вартості товару, покупець сплачує протягом трьох днів після отримання інформаційного листа про готовність товару до відвантаження;

4.2.3. остаточний розрахунок в розмірі 20 % від вартості товару - протягом 2 (двох) банкіських днів з дати поставки товару на об`єкт, а також покупець в цей же строк сплачує аванс у розмірі 30 % від вартості установки.

За умовами п. 5.10 договору, за фактом установки дверей сторони підписують акт приймання-передачі робіт. Такий акт продавець передає покупцю, а останній зобов`язаний розглянути його протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання та підписати такий акт або надати вмотивовану відмову від підписання. У випадку не надання мотивованої відмови і не підписання акту протягом 5 (п`яти) робочих днів такі роботи вважаються прийнятими покупцем в повному обсязі без зауважень. В такому разі покупець зобов`язаний оплатити роботи з установки на підставі одностороннього акту приймання-передачі робіт та рахунку.

Відповідно до п. 7.3. договору, в разі порушення термінів погоджених сторонами на виконання монтажних робіт всього обсягу товару передбаченого умовами цього договору на об`єкті покупця, продавець сплачує на поточний рахунок покупця в безспірному порядку штраф у розмірі 1 000, 00 грн за кожен день прострочення виконання монтажних робіт по договору без обмеження по сумі на письмову вимогу покупця.

Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а в частині гарантійних зобов`язань - впродовж всього терміну дії гарантійних зобов`язань (п. 10.1. договору).

Додатком № 1 до договору поставки № АР-17/03/2021 від 17.03.2021 сторони погодили специфікацію № 1 від 17.03.2021, відповідно до якої визначили найменування, кількість та вартість товару, що постачається.

Відповідно до п. 3.1. додатку № 1 до договору, термін поставки товару складає 45 календарних днів з моменту оплати покупцем авансового платежу згідно п. 2.1. цієї специфікації. Постачальник розпочинає роботи з установки дверей не пізніше 14 календарних днів після поставки товару покупцю. Закінчення всього обсягу монтажних робіт (всіх 316 штук дверей) має відбуватися впродовж 30 календарних днів з дати поставки товару на об`єкт покупця.

Поставку було здійснено в декілька етапів, а саме відповідно до видаткової накладної № 208 від 26 квітня 2021 року та товарно-транспортною накладною №Р208 від 26 квітня 2021 року, позивачем було поставлено товару на суму 924 999,60 грн, видаткова накладна № 237 від 12 травня 2021 року та товарно-транспортною накладною №Р237 від 12 травня 2021 року на суму 943 499,59 грн, видаткова накладна № 269 від 01 червня 2021 року та Товарно-транспортною накладною №Р269 від 01 червня 2021 на суму 1 054 499,54 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 238 від 12 травня 2021 року та товарно-транспортної накладної №Р238 від 12 травня 2021 року позивачем було здійснено додаткову поставку товару на суму 30 330,00 грн.

На виконання умов договору, позивачем було виконано роботи з установки дверей та за фактом виконаних робіт позивачем було складено і надано відповідачу акти наданих послуг № 211 від 26 квітня 2021 року на суму 75 000,00 грн з ПДВ, акт наданих послуг № 239 від 12 травня 2021 року на суму 76 500,00 з ПДВ та акт наданих послуг № 273 від 01 червня 2021 року на суму 85 500,00 грн з ПДВ.

Також на додаткову поставку було виконано установку дверей та сформовано акт наданих послуг № 254 від 12 травня 2021 року на суму 3 000,00 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що роботи з улаштування дверей так і не були сплачені.

Також позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач вибірково віднісся до приймання робіт, зокрема, відповідачем було підписано лише один акт наданих послуг № 254 від 12 травня 2021 року на суму 3 000,00 грн з ПДВ. Всі інші акти проігноровано та підписано не було.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість за договором поставки № АР-17/03/2021 від 17 березня 2021 року у сумі 165 899,99 грн за виконані роботи з влаштування дверей.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням положень ст. 204 ЦК України, суд приймає договір поставки № АР-17/03/2021 від 17.03.2021 (далі - договір) як належну підставу у розумінні норм ст. 11 ЦК України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару та монтажних (підрядних) робіт з його установки.

Аналіз умов укладеного між сторонами договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є змішаним договором, у якому містяться елементи договорів поставки та підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідності до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що поставку було здійснено в декілька етапів, що підтверджується

- видатковою накладною № 208 від 26 квітня 2021 року на суму 924 999,60 грн та товарно-транспортною накладною №Р208 від 26 квітня 2021 року;

- видатковою накладною № 237 від 12 травня 2021 року на суму 943 499,59 грн та товарно-транспортною накладною №Р237 від 12 травня 2021 року;

- видатковою накладною № 269 від 01 червня 2021 року на суму 1 054 499,54 грн та товарно-транспортною накладною №Р269 від 01 червня 2021.

Також позивачем було здійснено додаткову поставку товару на суму 30 330,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 238 від 12 травня 2021 року та товарно-транспортною накладною №Р238 від 12 травня 2021 року.

Відповідно до умов п.5.10 договору, за фактом установки дверей сторони підписують акт приймання-передачі робіт. Такий акт продавець передає покупцю, а останній зобов`язаний розглянути його протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання та підписати такий акт або надати вмотивовану відмову від підписання. У випадку не надання мотивованої відмови і не підписання акту протягом 5 (п`яти) робочих днів такі роботи вважаються прийнятими покупцем в повному обсязі без зауважень. В такому разі покупець зобов`язаний оплатити роботи з установки на підставі одностороннього акту приймання-передачі робіт та рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору та специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, було складено та надано відповідачу акти наданих послуг:

- № 211 від 26 квітня 2021 року на суму 75 000,00 грн;

- № 239 від 12 травня 2021 року на суму 76 500,00 грн;

- № 273 від 01 червня 2021 року на суму 85 500,00 грн;

- № 254 від 12 травня 2021 року на суму 3 000,00 грн.

Відповідачем було підписано лише один акт наданих послуг № 254 від 12 травня 2021 року на суму 3 000,00 грн. Всі інші акти підписано не було.

Судом встановлено, що Господарським судом міста Києва здійснювався розгляд спору у справі № 910/1675/22, предметом якого були вимоги ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД" (відповідач у даній справі № 910/8226/22) про стягнення з ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (позивач у даній справі № 910/8226/22) про стягнення штрафу у розмірі 185 000, 00 грн за порушення термінів виконання монтажних робіт за договором поставки № АР-17/03/2021 від 17.03.2021 за період з 02.07.2021 по 03.01.2022 включно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 у справі № 910/1675/22 у позові відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 у справі № 910/1675/22 скасовано і прийнято нове рішення.

22.08.2022 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022, яка набрала законної сили 03.08.2022, Господарським судом міста Києва видано наказ, відповідно до якого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Єкатеринська дверна артель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" 185 000 гривень 00 копійок штрафу, 2 775 00 копійок судового збору за подання позовної заяви та 4 162 гривні 50 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Під час розгляду справи № 910/1675/22 Північним апеляційним господарським судом встановлено такі обставини:

- на виконання умов договору відповідачем (ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ") було поставлено позивачу товар (двері вхідні) на загальну суму 2 922 998, 73 грн, що підтверджується видатковими накладними № 208 від 26.04.2021 на суму 924 999, 60 грн, № 237 від 12.05.2021 на суму 943 499, 59 грн та № 269 від 01.06.2021 на суму 1 054 499, 54 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також товарно-транспортними накладними № Р208 від 26.04.2021, № Р237 від 12.05.2021 та №Р269 від 01.06.2021.

- 17.12.2021 позивачем надіслано на адресу відповідача вмотивовану відмову № 1712/2 від 17.12.2021 від підписання актів надання послуг за договором поставки № АР-17/03/2021 від 17.03.2021, в якій позивач як на підставу відмови прийняття результатів робіт зазначив, що у якості виконаних відповідачем робіт з влаштування квартирних дверей у кількості 316 шт. на об`єкті: «Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу по вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва» наявні недоліки, зокрема порушення умов Технологічної карти на виконання робіт з монтажу двері, а саме влаштування фрамуги не в рівень дверного полотна із зовнішньою МДФ накладкою; влаштування панелей на лиштви (наличників) не в рівень дверного полотна із зовнішньою МДФ накладкою; пошкодження фарбованого покриття внутрішньої сторони мателевого дверного блоку; не належним чином зафіксовані накладки замків; двері встановленні з нахилом (не в рівень); не належним чином зафіксовані (прикріплені) натискні (нажимні) ручки (наявний люфт); відсутня маркировка; відсутні заглушки тощо, у зв`язку з чим просив прибути уповноваженого представника відповідача для складення двостороннього акту недоліків (дефектів) із зазначенням всіх конкретних недоліків та узгодження сторонами додаткових питань щодо усунення недоліків, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 17.12.2021. Відповідач (ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ") на вищезазначену відмову позивача від підписання актів, відповіді не надав;

- 10.01.2022 позивачем (ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД") надіслано на адресу відповідача вимогу № 0401/Ск від 04.01.2020 про сплату штрафу за договором, в якій позивач просить відповідача сплатити штраф у розмірі 185 000, 00 грн за прострочення виконання монтажних робіт за період з 02.07.2021 по 03.01.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 10.01.2022.

- зазначаючи про те, що позивач не надав докази отримання актів наданих послуг 13.12.2022 та стверджуючи про те, що вмотивована відмова від підписання вказаних актів була направлена відповідачеві поза межами встановленого п. 5.10 договору строку, а отже фактично визнаючи, що роботи прийняті на підставі односторонніх актів, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що відповідач не надавав суду жодних заперечень щодо дати отримання актів наданих послуг, про яку стверджує позивач (13.12.2021) та заперечень щодо своєчасності направлення вмотивованої відмови від підписання актів.

Отже, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022, встановлено обставини прострочення ТОВ "ТВК "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" робіт з встановлення дверей, а також, що такі роботи вважаються не прийнятими ТОВ "БК "АТЛАНТ МЕГАБУД".

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи приписи статті 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що вищенаведені обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/1675/22, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи №910/8226/22, у якій беруть участь вказані особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Більше того, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 185 000,00 грн за період 02.07.2021 по 03.01.2022 є обґрунтованими.

Натомість, в процесі розгляду даної справи, позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що після 03.01.2022 останнім були виконані роботи по влаштуванню дверей.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача в частині стягнення основного боргу за виконані роботи з влаштування дверей у сумі 162 899,99 грн.

Крім того, судом встановлено, що акт надання послуг № 254 від 12 травня 2021 на суму 3 000, 00 грн було підписано без жодних зауважень і здійснено оплату за товар та надані роботи, що підтверджується платіжним дорученням №3004 від 05 травня 2021 та не заперечується позивачем.

За таких обставин доводи позивача про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" заборгованості за договором поставки № АР 17/03/2021 від 17.03.2021 у розмірі 165 899,99 грн не знайшли свого підтвердження, з огляду на що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ".

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" відмовити повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄКАТЕРИНОСЛАВСЬКА ДВЕРНА АРТЕЛЬ" (49010, м. Дніпро, проспект Гагаріна, 97, приміщення, 44, код ЄДРПОУ 38299043)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АТЛАНТ МЕГАБУД" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15, поверх 8, код ЄДРПОУ 43084780)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.01.2023

Суддя І.О. Андреїшина