Рішення

від 27.01.2023 по справі 910/320/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2023Справа № 910/320/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/320/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРДЕЙЛ ПРАЙМ" (Україна, 79037, Львівська обл., м. Львів, вул. Хмельницького Б., будинок 212; ідентифікаційний код: 44146245)

до Компанії "Геланік ФЗЕ" (GELANIK FZE LLC) (PO Box 16675, B-1104-09 - Grand Tower, Ajman, UAE)

про стягнення 764 630,00 євро

Представники учасників справи:

від позивача: Білик О.Б., ордер серії АІ № 1340788 від 17.01.2023;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРДЕЙЛ ПРАЙМ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Компанії «Геланік ФЗЕ» (GELANIK FZE LLC) (далі - відповідач) про стягнення 764 630,00 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № С-23/07-22 про переведення боргу від 23.07.2022, в частині сплати заборгованості, яка виникла на підставі Контракту № VPAD-1606-1 від 16.06.2022.

05.01.2023 та 06.01.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли доповнення до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/320/23, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2023.

25.01.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заява про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідчених перекладів на англійську мову позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали Господарського суду міста Києва від 06.01.2023, а також заява про розгляд справи без участі представника позивача.

25.01.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнав позовні вимоги та просив розглядати справу без участі його представника.

У підготовче засідання 27.01.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частин 3, 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Частинами 2, 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на те, що про визнання позову відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву, який підписано керівником Компанії "Геланік ФЗЕ" (GELANIK FZE LLC) - Максимом Федоровим, зі змісту вказаної заяви вбачається, що правові наслідки - ухвалення рішення про задоволення позову, у зв`язку з його визнанням, відповідачу відомі та зрозумілі й визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд, відповідно до частин 3, 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем і ухвалити судове рішення у цьому підготовчому засіданні.

У судовому засіданні 27.01.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРДЕЙЛ ПРАЙМ" (покупець) та Applied DBP Kft (м. Будапешт, Угорщина) (продавець) було укладено Контракт № VPAD-1606-1 (далі - Контракт), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого продавець продає, а покупець купує продукцію, а саме текстильні товари, кількість і асортимент якої відображається в доданих на кожну поставку інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з п. 4.1 Контракту ціна визначається за умовою поставки, відповідно до умов кожної окремої поставки і відображена по типорозміру товарів, зазначених в інвойсах на кожну поставку, які є невід`ємною частиною Контракту.

За умовами пунктів 5.1, 5.2 Контракту покупець перераховує не менш ніж 100% передплату за замовлення згідно проформи інвойсу.

Поставка проводиться транспортом згідно з правилами Інкотермс 2020 року на умовах EXW - Жешув, Польща, протягом 90 днів з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У п. 12.1 Контракту визначено, що він набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2027.

Жодна із сторін не може передавати свої права та обов`язки, що випливають з Контракту, третім особам без письмової згоди іншої сторони (п. 12.3 Контракту).

На виконання умов Контракту, продавцем були виставлені інвойси № AD/VP-1606-1 від 16.06.2022 на суму 701 840,00 євро та № AD/VP/2206-1 від 22.06.2022 на суму 798 158,50 євро.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок з особового рахунку позивача, ним, в якості попередньої оплати товару, 14.07.2022 перераховано на користь Applied DBP Kft 35 500,00 євро, 15.07.2022 - 164 050,00 євро, 18.07.2022 - 177 680,00 євро, 19.07.2022 - 196 800,00 євро, 21.07.2022 - 190 600,00 євро.

22.07.2022 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Контракту, відповідно до п. 1 якої, внаслідок зміни обставин, якими покупець і продавець керувалися при узгодженні умов поставки товару за Контрактом, у зв`язку зі зміною економічної ситуації, сторони дійшли згоди про повернення покупцю попередньої оплати, яка була отримана продавцем за товар згідно інвойсів та у відповідності до платіжних доручень в загальному розмірі 764 630 євро в строк до 22.08.2022 включно.

23.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРДЕЙЛ ПРАЙМ" (кредитор), GELANIK FZE LLC (новий боржник) та Applied DBP Kft (первісний боржник) було укладено Договір № С-23/07-22 про переведення боргу (далі - Договір), в порядку та на умовах якого первісний боржник переводить свій борг (обов`язки) за Контрактом та Додатковими угодами до нього (основний договір) та зобов`язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначену цим Договором плату, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного вище Договору і приймає на себе обов`язки первісного боржника за основним договором (п. 1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору підписання даного Договору підтверджує згоду кредитора на переведення боргу.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 6.1 Договору).

З огляду на те, що відповідач не погасив перед позивачем заборгованість за Договором, яка виникла на підставі Контракту, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 764 630,00 євро.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Контракт, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Суд встановив факт перерахування позивачем в якості попередньої оплати товару на рахунок Applied DBP Kft грошових коштів в загальній сумі 764 630,00 євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з особового рахунку позивача.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

За умовами п. 5.2 Контракту зобов`язання Applied DBP Kft щодо поставки товару позивачу мало бути виконане протягом 90 днів з дня надходження від нього грошових коштів.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання Applied DBP Kft зобов`язання з поставки зазначеного в інвойсах товару.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, як і будь-які інші правові норми, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обов`язку покупця додатково погоджувати строк повернення суми попередньої оплати за товар, натомість саме недотримання строку поставки товару є підставою виникнення у покупця права вимагати у постачальника передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження повернення Applied DBP Kft суми попередньої оплати.

Водночас, як встановлено судом, у зв`язку з укладенням між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРДЕЙЛ ПРАЙМ", GELANIK FZE LLC та Applied DBP Kft Договору, зобов`язання щодо сплати заборгованості за Контрактом в розмірі 764 630,00 євро на користь позивача перейшло до відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Частина перша статті 521 Цивільного кодексу України визначає, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що межі обсягу прав, що переходять до нового боржника, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового боржника є істотними умовами цього договору.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, Договір, у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України та статей 173, 174 Господарського кодексу України, є належною підставою для виникнення та існування обумовлених цим договором прав і обов`язків сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 522 Цивільного кодексу України та п. 3.1 Договору новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Між тим, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги.

Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зі змісту цієї норми слідує, що відповідач наділений правом визнати позов на будь-якій стадії процесу (стаття 46 Господарського процесуального кодексу України), при цьому суд вирішує питання про задоволення позову у разі визнання відповідачем позову враховуючи наявність законних для того підстав або постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (стаття 191 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення позивачу суми попередньої оплати ані з боку первісного, ані з боку нового боржника (відповідача), позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 764 630,00 євро визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 6 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 764 630,00 євро.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 444 901,11 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивачем внесено суму судового збору в більшому розмірі (без урахування положень абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір"), ніж передбачено законом, переплата в сумі 2 407,44 грн може бути йому повернута в порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 129, 185, 191, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Компанії "Геланік ФЗЕ" (GELANIK FZE LLC) (PO Box 16675, B-1104-09 - Grand Tower, Ajman, UAE) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРДЕЙЛ ПРАЙМ" (Україна, 79037, Львівська обл., м. Львів, вул. Хмельницького Б., будинок 212; ідентифікаційний код: 44146245) 764 630 (сімсот шістдесят чотири тисячі шістсот тридцять) євро заборгованості та 444 901 (чотириста сорок чотири тисячі дев`ятсот одну) грн 11 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.02.2023

Суддя О.В. Нечай