Рішення

від 03.02.2023 по справі 911/2138/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/2138/22

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Інт Мув» (03124, місто Київ, провулок Радищева, будинок 6, кімната 8, код 41472194)

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (07403, Київська обл., місто Бровари, вулиця Підприємницька, будинок 9, код 13669489)

про стягнення 75960,00 гривень

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інт Мув» (далі по тексту ТОВ «Інт Мув»/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (далі по тексту ТОВ «Основа»/відповідач) заборгованості за договором-заявкою на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 27.04.2022 № 2704/1 у розмірі 75960,00 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що на підставі укладеного договору-заявки здійснив перевезення вантажу, що підтверджується відповідною міжнародною товарно-транспортною накладною та актом здачі-прийняття послуг, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за надані позивачем послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2022 позовну заяву ТОВ «Інт Мув» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2138/22. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

У зв`язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування у Господарському суді Київської області, ухвалу суду від 31.10.2022 фактично було надіслано відповідачу 12.12.2022.

Поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ухвалу про відкриття провадження від 31.10.2022 у справі № 911/2138/22, повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою від 19.01.2023 про невручення відповідачу, а саме «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Проте, відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Інт Мув» (перевізник) та ТОВ «Основа» (замовник) 24.04.2022 підписано договір-заявку на транспортування вантажу автомобільним транспортом № 2704/1 (далі по тексту договір), за умовами якого перевізник зобов`язується доставити ввірений йому відправником вантаж до місця призначення і видати його уповноваженій особі, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату на наступних умовах:

- найменування, вага, об`єм вантажу; спосіб завантаження (ззаду, збоку, зверху): 18 тн верхняя;

- № автомобіля, ПІБ водія, конт. № тел.: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ;

- адреса, дата і час завантаження: м. Бровари, вул. Підприємницька, 9, 28.04.2022 р.;

- адреса розвантаження: Sijperda Verhuur. Pieter Zeemanstraat 4 8606JR Sneek, the Netherlands;

- вартість транспортних послуг: 151920,00 грн;

- порядок оплати: безготівковий розрахунок.

- замовник зобов`язаний організувати вантажно-розвантажувальні роботи, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більш чим: за 24 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України та 24 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав;

- визнається, що перевізник виконав свої зобов`язання по перевезенню вантажу з моменту передання вантажу вантажоодержувачу і отримання свого екземпляру накладної CMR або товаротранспортної накладної з відміткою про отримання вантажу.

Позивач вказує, що покладені на нього обов`язки умовами договору-заявки ним виконано у повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями міжнародною товарно-транспортної накладної CMR № 57767 та підписаним обома сторонами актом здачі-прийняття робіт від 30.05.2022 № ОУ-084 на загальну суму 151920,00 гривень.

Згідно платіжного доручення від 24.06.2022 № 17959 ТОВ «Основа» перерахувало на користь ТОВ «Інт Мув» 75960 гривень, із призначенням платежу «оплата за транспортні послуги зг. рах. № СФ-084 від 30.05.2022».

В зв`язку із невиконанням відповідачем в повному обсязі обов`язку по оплаті наданих позивачем послуг перевезення, позивач звернувся до відповідача із вимогою від 05.08.2022 № 0508/22-1, в якій просив відповідача негайно сплатити обліковану за ним суму заборгованості у розмірі 75960 гривень. До цієї вимоги позивач долучив копії: рахунку-фактури від 30.05.2022 № СФ-084; акту від 30.05.2022 № ОУ-084; CMR № 57767.

Факт направлення вказаної вимоги на належну адресу відповідача підтверджується описом вкладення у лист.

Відповідач в перебігу розгляду справи заперечень щодо отримання ним вказаних вище рахунків на оплату та актів не висловив.

Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом стало неналежне виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання по оплаті наданих позивачем послуг по перевезенню вантажу у розмірі 75960 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 2, 5 статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, (далі - Конвенція) ратифікованою Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів Україною» від 01.08.2006, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

За змістом частин 11, 12, 13 статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

За приписами ст. ст. 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, і є підтвердженням прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, а відповідачем не заперечувалось, що позивачем у відповідності до умов договору здійснено погоджене сторонами міжнародне перевезення, внаслідок чого, у відповідності з ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України та Конвенції, складено міжнародну товарно-транспортні накладну CMR № 57767, з відмітками митного контролю, підписами та печатками як вантажовідправника, так і вантажоодержувача за узгодженим сторонами договором-заявкою.

Отже факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором-заявкою підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 57767, згідно якої обумовлений договорм вантаж отримано вантажоодержувачем у пункті його призначення.

При цьому, відповідач прийняв надані позивачем послуги перевезення, що підтверджується його підписом в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.05.2022 № ОУ-084 та платіжним дорученням № 17959 від 24.06.2022, згідно якого ним сплачено на користь позивача 75960 гривень.

Відтак, наявними у матеріалах справи доказами у сукупності підтверджується факт надання позивачем послуг щодо перевезення вантажу, в обумовлені сторонами пункти призначення, згідно підписаного сторонами договору-заявки, та прийняття відповідачем наданих позивачем послуг.

Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З умов укладеного договору вбачається, що сторонами договору не встановлено строку, у який замовником повинно бути виконано грошове зобов`язання по оплаті прийнятих робіт.

Тому, в силу приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач мав оплатити надані позивачем послуги перевезення у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги про оплату.

Проте, в порушення умов договору відповідач свій обов`язок щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отримані послуги не надав, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо наданих позивачем послуг за договором також не надав, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 75960,00 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інт Мув» 75960,00 гривень основного боргу.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інт Мув» задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (07403, Київська обл., місто Бровари, вулиця Підприємницька, будинок 9, код 13669489) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інт Мув» (03124, місто Київ, провулок Радищева, будинок 6, кімната 8, код 41472194) 75960,00 гривень основного боргу та 2481,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2023.

Суддя Р.М. Колесник