Рішення від 30.12.2022 по справі 916/2706/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2706/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій

за участю представників:

від позивача - Гуменюк О.Л.,

від відповідача - Царенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення штрафних санкцій в розмірі 24851,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р. в загальному розмірі 232771,41 грн., в т.ч.: 207909,47 грн. - простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 6078,73 грн. - 24% річних, 3774,21 грн. - інфляційних втрат, 14999,00 грн. - штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, посилаючись на наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" та Виробничим управлінням житлово-комунального господарства було укладено договір фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р., відповідно до умов якого позивач передає лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації до договору лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно (предмет лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені договором лізингу.

Так, як вказує позивач, сплата лізингових платежів здійснюється відповідно до п. 2.2. Загальних умов договору лізингу та Графіку сплати лізингових платежів, які включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) позивачу за отриманий у лізинг предмет лізингу.

При цьому позивач вказує, що відповідно до договору №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р. лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до п.2.1.7, згідно з яким число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 Загальних умов договору.

Наразі позивач посилається на додаткову угоду від 09.12.2021 р. №1 до договору №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р., в якій зазначено, що згідно п. 2.1.7.1 Загальних умов договору лізингу у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) становить менше, або дорівнює 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання 5 робочих днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року; черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 11 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 11 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) становить більше, ніж 20% від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року; черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

В свою чергу відповідно до п. 2.4 Загальних умов договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до п. 2.1.8. Загальних умов договору лізингу період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

Позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов`язання та передав в користування лізингоодержувачу предмет лізингу на підставі підписаного 17 грудня 2021 року сторонами акту прийому-передачі майна.

В свою чергу відповідно до п. 2.1.7.1 Загальних умов договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 24 числа кожного місяця (наприклад 24 грудня 2021 р.; 24 січня 2022р. і т.д.) в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів, тобто: періоди лізингу № 1 - 24.12.2021 р., № 2 - 24.01.2022 р., № 3- 24.03.2022 р., і т.д.).

При цьому позивач зазначає, що листом від 16 серпня 2022 року за № 2423 ТОВ "Бест Лізинг" відповідно до п. 6.6.1 Загальних умов договору повідомило лізингоодержувача про розірвання (відмову від) договору, укладеного між ТОВ "Промаго ЛТД" та ТОВ "Бест Лізинг", лист було направлено відповідно до вимог п. 10.9 Загальних умов договору. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення.

Однак, за ствердженнями позивача, всупереч прийнятих обов`язків відповідачем зобов`язання за договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконуються не в повному обсязі, внаслідок чого з 24.05.2022 р. по 24.08.2022 р. за ним виникла заборгованість в розмірі 207909,51 грн., а саме:

- з 24.05.2022 р. (6 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 43932,42 грн.;

- з 24.06.2022 р. (7 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 54407,46 грн.;

- з 22.07.2022 р. (8 період лізингу) (застосовується п. 2.7.1 Загальних умов договору лізингу, оскільки 24.07.2022 р. - вихідний день) виникла заборгованість в розмірі 55454,26 грн.;

- з 23.08.2022 р. (9 період лізингу) (застосовується п. 2.7.1 Загальних умов договору лізингу, оскільки 24.08.2022 р. - вихідний, святковий день) виникла заборгованість в розмірі 54115,37 грн.

Крім того, позивач посилається на п. 2.7 Загальних умов договорів лізингу, за яким у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Відтак, позивачем нараховано 24% річних у сумі 6078,73 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати в сумі 3774,21 грн., що заявлені до стягнення.

Поряд з цим позивач вказує, що згідно п. 5.2.1. Загальних умов договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі, встановленою в додатку "довідка" до договору. Проте, за ствердженнями позивача, відповідач, порушуючи умови договору лізингу, не здійснив таке інформування.

Згідно п. 7.1.3. Загальних умов договору лізингоодержувач за порушення п. 5.2. Загальних умов договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок зазначеного порушення. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії договору. Позивач наголошує, що пунктом 2.1.5 Загальних умов договору визначено, що остаточна загальної вартості предмету лізингу - вартість предмету лізингу, вказана в акті або в останньому по даті акті коригування вартості предмету лізингу, направленому лізингодавцем.

Так, остаточна загальна вартість предмету лізингу згідно акту прийому-передачі майна від 17.12.2021 р. становить 1499900,00 грн., тому позивачем нараховано штраф за неподання звітності за квартал, що складає 1% від вартості майна і дорівнює 14999,00 грн. (1499900,00 грн. (вартість майна)* 1% = 14999,00 грн.), що також заявлено до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2022 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2706/22, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому розгляд справи призначено на 03 листопада 2022 р.

18.10.2022 р. від позивача до суду надійшла заява про долучення документів по справі №916/2706/22, а саме копію додатку до договору про надання правової допомоги № 06/05-1 від 06.05.2022 р.

03.11.2022 р. від відповідача на електронну адресу суду та через систему "Електронний суд" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2022 р. у справі № 916/2706/22 розгляд справи відкладено на 23.11.2022 р. з огляду на неявку відповідача.

07.11.2022 р. від Виробничого управління житлово-комунального господарства до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вказує позивач, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, Виробниче управління житлово-комунального господарства належним чином виконувало свої обов`язки згідно умов укладеного договору.

При цьому відповідач повідомляє, що на виконання вимог п. 8.1, 8.2 додатку до договору № 211209-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 09 грудня 2021 року Виробниче управління житлово-комунального господарства 10.05.2022 року заздалегідь відправило на електрону адресу позивача - ТОВ "Бест Лізинг" (o.kulikova@bestleasing.com.ua) лист за вих. № 90, згідно якого останнього повідомлено про зміни до Постанови КМУ № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану", враховуючи ухвалення Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, а також продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року. В рамках виконання умов укладеного договору Шабівською сільською радою було профінансовано, а відповідачем підготовлено та направлено до Державної казначейської служби платіжні документи для проведення регулярних платежів по договору, однак ці платежі очікують виконання Державною казначейською службою та не проводяться з посиланням на вказану вище постанову КМУ через встановлення черговості проведення бюджетних платежів та проведення платежів за захищеними статтями. З огляду на ситуацію, що склалася в Україні, введення воєнного стану та змін до Постанови КМУ № М 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану", відповідач у своєму листі просив визнати причину несплати як поважну (внаслідок обставин непереборної сили). Наразі відповідач в своєму листі зазначив, що ним своєчасно вживаються всі дії, направлені на додержання усіх умов та виконання усіх зобов`язань за договором, проте проведення платежів затримується не з вини відповідача.

Наразі відповідач вказує, що згідно п. 8.1, 8.2. додатку до договору № 211209-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 09 грудня 2021 року сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади. Сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-палатою України.

Як зазначає відповідач, в листі-роз`ясненні Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, статуту ТПП України, ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 РОКУ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, на думку відповідача, той факт, що відповідачем належним чином виконувалися умови укладеного договору, підтверджується:

1) платіжним дорученням № 4 від 11 березня 2022 року на суму 24981,66 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза КгА8Х мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. від 17.12.21", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 11.03.2022 року № 102 було зареєстровано та взято на облік 257982174 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

2) платіжним дорученням № 98 від 11 березня 2022 року на суму 32908,97 грн., в графі призначення платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз KrASZ мод.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл.", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 11.03.2022 року № 101 було зареєстровано та взято на облік 253374162 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

3) платіжним дорученням № 5 від 27 квітня 2022 року на суму 24981,66 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза KrASZ мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. від 17.12.21", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 27.04.2022 року № 112 було зареєстровано та взято на облік 261179012 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

4) платіжним дорученням №110 від 27 квітня 2022 року на суму 32813,27 грн., в графі призначення платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз КгАвг МОД.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл."; яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 27.04.2022 року № 111 було зареєстровано та взято на облік 261177442 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

5) платіжним дорученням № 6 від 20 травня 2022 року на суму 24981,66 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза KrASZ мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. від 17.12.21", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.05.2022 року № 117 було зареєстровано та взято на облік 265813001 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

6) платіжним дорученням № 115 від 21 травня 2022 року на суму 32033.05 грн., в графі призначення платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз КгАвг мод.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл.", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.05.2022 року № 116 було зареєстровано та взято на облік 265797828 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

7) платіжним дорученням № 7 від 22 червня 2022 року на суму 24981,66 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза KrASZ мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. 17.12.21", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.06.2022 року № 121 було зареєстровано та взято на облік 272429966 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

8) платіжним дорученням № 116 від 22 червня 2022 року на суму 29425,80 грн., в графі призначення платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз KrASZ мод.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл.", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.06.2022 року № 120 було зареєстровано та взято на облік 272429257 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

9) платіжним дорученням № 50 від 28 липня 2022 року на суму 124908,60 грн., який свідчить, що Державна казначейська служба України пропустила платіж УЖКГ Шабівської сільської ради на користь Виробничого управління житлово-комунального господарства, після чого 29 липня 2022 року відповідач перерахував зазначені грошові кошти позивачу - ТОВ "Бест Лізинг", що підтверджується платіжним дорученням № 2037 від 29 липня 2022 року на суму 124908,60 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза KrASZ мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ- Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. від 17.12.21".

Наразі відповідач зазначає, що після отримання позовної заяви з метою забезпечення доказів, а також з метою отримання належних та допустимих доказів, що мають суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи, та свідчать про наявність форс-мажорних обставин, а саме: війни та дій органів державної влади, які фактично не пропускають грошові кошти позивачу з незалежних від відповідача обставин, Виробниче управління житлово-комунального господарства листом від 19.10.2022 року за вих. № 221 звернулось до головного розпорядника бюджетних коштів - Управління житлово-комунального господарства та будівництва Шабівської сільської ради, в якому просило терміново подати запит до Державної казначейської служби України у місті Білгород-Дністровський щодо фінансування ними договору лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 року між Виробничим управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Бест Лізинг", та просило пояснити чому ТОВ "Бест Лізинг" несвоєчасно отримує платежі у вигляді частини вартості об`єкта лізингу, а винагороду не отримує зовсім.

Так, Управління житлово-комунального господарства і будівництва Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району листом від 20 жовтня 2022 року за вих. № 57 звернулося до УДКСУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області, в якому просило підтвердити станом на 20.10.2022 р. наявність платіжних доручень у картотеці на оплату фінансової підтримки ВУЖКГ для погашення винагороди (комісія) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу по договору № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 року з ТОВ "Бест Лізинг", які були зареєстровані по КПК 1216017 "Інша діяльність, пов`язана з експлуатацією об`єктів житлово-комунального господарства? КЕКВ 261 "Субсидії та поточні трансфери підприємствам (установам, організаціям)? на загальну суму 218306,88 грн.

24 жовтня 2022 року Управління житлово-комунального господарства і будівництва Шабівської сільської ради листом за вих. № 58 повідомило ВУЖКГ щодо погашення винагороди (комісія) лізингодавцю за отриманий лізинг об`єкт лізингу по договору № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 року з ТОВ "Бест Лізинг".

При цьому відповідач вказує, що згідно листа (роз`яснення) Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, інших клієнтів здійснюється органами Казначейства в особливому режимі в установленому законодавством порядку з урахуванням особливостей в умовах воєнного стану. Механізм виконання в особливому режимі повноважень органів Казначейства визначений Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590 (далі - Порядок №590). Відповідно до п. 19 Порядку Казначейство здійснює платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в черговості, визначеній Порядком. Станом на 20.10.2022 року в картотеці на обліку управління за КПКВ1216017 "Інша діяльність пов`язана з експлуатацією об`єктів житлово-комунального господарства? перебувають платіжні доручення на надання фінансової підтримки ВУЖКГ с. Шабо в загальній сумі 218306,88 грн., а саме: від 25.07.2022 року № 49 на суму 160261 грн.; від 22.08.2022 року № 58 на суму 29133,71 грн., від 07.09.2022 року № 75 на суму 28912,17 грн. Оскільки ці видатки не передбачені пп. 2 п.19 Порядку №590, тому вони відносяться до третьої черги (пп. 3 п. 19 Порядку №590 - за іншими видатками та наданням кредитів). Оплата видатків третьої черги можлива лише після проведення у повному обсязі видатків першої та другої черги (пп. 1 та 2 п.19 Порядку №590) у разі наявності достатнього фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку. У разі виділення відповідного фінансового ресурсу вищезазначені видатки будуть проведені управлінням.

Отже, відповідач зазначає, що вищезазначеним листом УДКСУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області підтверджується факт належного виконання відповідачем ВУЖКГ умов укладеного договору та взятих на себе зобов`язань за договором, а також підтверджується факт наявності форс-мажорних обставин, а саме наявності об`єктивних обставин, що не залежать від відповідача, і пов`язані з діями органів державної влади, у зв`язку із введенням воєнного стану, що в силу приписів п.8.1, 8.2 додатку до договору № 211209-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 09 грудня 2021 року є обставинами, при яких сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором.

Також відповідач звертає увагу, що після відкриття провадження по справі Державна казначейська служба України пропустила платіж УЖКГ Шабівської сільської ради до Виробничого управління житлово-комунального господарства в сумі 160261,00 грн., що в свою чергу підтверджується платіжним дорученням № 49 від 24 жовтня 2022 р., та одразу ж після надходження вищезазначених грошових коштів 24 жовтня 2022 р. відповідач перерахував грошові кошти в сумі 160261,00 грн. позивачу по справі згідно платіжного доручення № 2310 від 24 жовтня 2022 року, в призначенні платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз KrASZ мод.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл.".

Щодо позовних вимог позивача стосовно стягнення штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна в сумі 14999,00 грн. відповідач зазначає, що на тлі збройної агресії російської федерації питання припинення трудових відносин стало дуже актуальним, у зв`язку з чим фактично Виробниче житлово-комунальне господарство залишилось без працівників з тих чи інших причин, адже багато громадян України були вимушені виїхати за межі свого місця проживання.

22.11.2022 р. від позивача до господарського суду надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач просив стягнути: 154147,61 грн. заборгованість за лізинговими платежами (47648,51 грн. борг за 6-9 періоди лізингу, 53893,83 грн. борг за 10-й період лізингу, 52605,27 грн. борг за 11 період лізингу), 9074,89 грн. - 24% річних, 5121,56 грн. інфляційних втрат, 14999,00 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідачем частково сплачено суму боргу, що було заявлено до стягнення, проте відповідач надалі продовжує недотримуватися графіку сплати лізингових платежів, визначеного сторонами у додатку до договору, на підставі чого у відповідача виникла заборгованість за новими 10-м і 11-м періодами лізингу - безоплатного користування об`єктом лізингу відповідачем, у зв`язку з чим позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій за новими періодами фактичної заборгованості відповідача.

Також 22.11.2022 р. до господарського суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких позивач звертає увагу суду на те, що згідно позиції, визначеній у п. 46-47 Постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/1524/21 від 31.08.2022 р., потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило на виконавця, але вони мають негативні обставини, насамперед для сторони, яка не отримує його належне виконання. Своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти , що не отримає вчасно товар (послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки таких обставин. При цьому позивач посилається на п. 8.2. Загальних умов договору, якими передбачено, що сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню відповідного договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України. Проте, як стверджує позивач, відповідач не повідомляв всупереч п. 8.2 умов договору лізингодавця про неможливість виконання зобов`язань за договором через настання форс-мажорних обставин. Так, позивач вказує, що відповідачем надано лист Торгово-Промислової палати України вперше лише в листопаді 2022 р., який відповідно долучено до відзиву, але не надано належних достовірних та допустимих доказів 100 % фінансування лише за рахунок міського бюджету. Саме після відкриття провадження по справі № 916/2706/22 згідно ухвали господарського суду Одеської області від 14.10.2022 р. відповідач розпочав збирати докази про причини того, що лізингоодержувач не мав змоги виконувати свої обов`язки саме у зв`язку з такими обставинами непереборної сили, сплатив частково заборгованість, про що зазначено в заяві про зміну предмета позову від 18.11.2022 р. Адже у відповідності до вищезазначеного п. 19 Порядку № 590 віднесено оплату видатків із благоустрою населених пунктів; оплату експлуатаційних послуг, пов`язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій (зокрема вивіз сміття), до видатків другої черги. Однак, об`єкт лізингу за договором фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р. вантажний автомобіль - сміттєвоз із заднім завантаженням, який щоденно експлуатується відповідачем на вищезазначені видатки другої черги, фактично безоплатно зношується та втрачає свою товарну вартість, залишається поза розрахунково-касовим обслуговуванням виробничого управління житлово- комунального господарства та Шабівської сільської ради і казначейства лише з причин перерозподілу видатків третьої черги, що є сумнівним обґрунтуванням неналежного виконання умов договору, і це не відповідає стандартам та звичаям ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розгляд справи у судовому засіданні 23.11.2022 р. о 15 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку з відсутністю живлення електроенергії в адміністративній будівлі суду 23.11.2022 р. через аварійні відключення енергопостачання у м. Одесі, спричинені масовими ракетними обстрілами ворогом енергетичної інфраструктури України, про що господарським судом складено відповідну довідку

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2022 р. у справі № 916/2706/22 розгляд справи призначено на 12.12.2022 р.

Під час судового засідання 12.12.2022 р. представник відповідача заперечив проти заяви позивача про зміну предмета позову.

У судовому засіданні господарського суду 12 грудня 2022 року по справі № 916/2706/22 було протокольно оголошено перерву до 27 грудня 2022 року згідно ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2022 р. по справі № 916/2706/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про зміну предмета позову залишено без розгляду.

Під час судового засідання 27.12.2022 р. представник позивача повідомив про часткову сплату відповідачем боргу, у зв`язку з чим представник відповідача просив надати додатковий час для подання доказів часткової сплати боргу.

Так, у судовому засіданні господарського суду 27 грудня 2022 року по справі № 916/2706/22 було протокольно оголошено перерву до 30 грудня 2022 року згідно ч. 2 ст. 216 ГПК України, при цьому судом було зобов`язано відповідача подати до суду докази часткової сплати боргу.

28.12.2022 р. від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копій платіжних доручень від 26.10.2022 р, від 21.11.2022 р. та від 24.11.2022 р. При цьому у вказаному клопотанні відповідач просив поновити йому строк на подання доказів по справі.

Вказане клопотання відповідача судом було задоволено.

Так, оскільки заява позивача про зміну предмета позову залишена без розгляду, судом розглядаються вимоги позивача, які заявлені в позовній заяві. Наразі у позові була заявлена до стягнення, зокрема, основна заборгованість за лізинговими платежами за період з 24.05.2022 р. по 24.08.2022 р., що складається з лізингових платежів за 6-9 періоди лізингу, а саме 43932,42 грн. - борг за 6 період лізингу, 54407,46 грн. - борг за 7 період лізингу, 55454,26 грн. - борг за 8 період лізингу, 54115,37 грн. - борг за 9 період лізингу, всього 207909,47 грн., а також нараховані санкції в розмірі 24851,94 грн. (6078,73 грн. - 24% річних, 3774,21 грн. - інфляційних втрат, 14999,00 грн. - штрафу), що разом дорівнює 232761,41 грн.

Разом з тим, як з`ясовано судом, відповідачем - Виробничим управлінням житлово-комунального господарства після відкриття провадження у справі було сплачено на користь позивача спірну суму основного боргу в розмірі 207909,47 грн., яка була заявлена до стягнення, зокрема:

- згідно платіжного доручення № 2310 від 24.10.2022 р. відповідачем було сплачено 160261,00 грн. з призначенням платежу „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу за березень-липень 2022 р. згідно дод.угоди від 14.07.2022 р.";

- згідно платіжного доручення № 2392 від 24.11.2022 р. відповідачем було сплачено 58045,88 грн. з призначенням платежу „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу за серпень-вересень 2022 р. згідно дод.угоди від 14.07.2022 р.".

Під час розгляду справи у судовому засіданні 30.12.2022 р. представник позивача підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу та просив стягнути лише штрафні санкції в розмірі 24851,94 грн., відповідач проти позову в цій частині заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

З огляду на часткову сплату відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 207909,47 грн. після звернення позивача до суду з даним позовом, ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.2022 р. закрито провадження у справі № 916/2706/22 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення основного боргу в розмірі 207909,47 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 24851,94 грн. підлягають розгляду судом по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

09 грудня 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (лізингодавець) та Виробничим управлінням житлово-комунального господарства (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А, згідно п. 1.1. загальних умов якого лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація?, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Відповідно до п. 1.2. загальних умов договору строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених у додатку "графік сплати лізингових платежів" до договору та починається із дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь - якому випадку не може бути менше одного року.

В п. 1.3. загальних умов договору передбачено, якщо у договору визначено продавця (постачальника) об`єкта лізингу, сторони погодили, а лізингоодержувач також і підтверджує, що самостійно та на власний ризик обрав об`єкт лізингу та продавця (постачальника) об`єкта лізингу, зазначеного в договорі. Лізингоодержувач має право самостійно звертатися до продавця з вимогами щодо якості, комплектності, справності об`єкта лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків (гарантією) тощо. Об`єкт лізингу є власністю протягом строку лізингу та строку дії даного договору. В разі переходу права власності на об`єкт лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно умов цього договору, об`єкт лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем не повертається, а передається лізингоодержувачу у власність, з а виключенням випадків, передбачених договору чи обумовлених угодою сторін.

В п. 2.1.5. загальних умов договору передбачено, що остаточна загальна вартість об`єкта лізингу - вартість об`єкта лізингу, вказана в акті, або в останньому по даті коригування вартості об`єкта лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу.

Відповідно до п. 2.1.7. загальних умов договору лізингу число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається сторонами згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.

Згідно з п. 2.1.7.1 загальних умов договору лізингу у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) становить менше, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 08 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору лізингу дорівнює або становить більше, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

У п. 2.2. загальних умов договору сторони погодили, що усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, у національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в п. 2.5, 2.6. загальних умов); винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в п. 2.7.-2.9., 3.5. загальних умов. При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим договором не містять покупної ціни, передбаченої цим договором і, у сукупності, є платою за користування об`єктом лізингу.

Відповідно до п. 2.4. загальних умов договору, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному дню.

Відповідно до п. 2.12. загальних умов договору лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування, затримання або зменшення суми платежів за договором у випадку перерви (в т.ч. пошкодження об`єкта лізингу) в експлуатації об`єкта лізингу, незалежно від причин виникнення такої перерви.

Згідно п. 2.13. загальних умов договору лізингоодержувач має право звернутись до лізингодавця з проханням щодо внесення змін в договір. У разі згоди лізингодавця вносяться зміни до договору, що оформлюється додатковою угодою до договору.

За умовами п. 3.4. загальних умов договору приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору. З моменту підписання сторонами акту до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу (в т.ч. ризики, випадкового знищення чи пошкодження об`єкта лізингу, ризики пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам, внаслідок користування об`єктом лізингу).

У п. 4.1. загальних умов договору сторони передбачили, що лізингоодержувач зобов`язаний:

- використовувати об`єкт лізингу за його призначенням та згідно умов даного договору (пп.4.1.1.);

- утримувати об`єкт лізингу в справному стані, дотримуватися відповідних стандартів, технічних умов, правил експлуатації, інструкції та гарантійних умов (вимог) продавця (виробника) об`єкта лізингу: проводити за власний рахунок в строк, встановлений виробником об`єкта лізингу, поточне технічне обслуговування, в т.ч. необхідне для збереження гарантійного обслуговування об`єкта лізинг; в разі пошкодження, або несправності об`єкта лізингу - проводити ремонт (в тому числі капітальний) об`єкта лізингу, провести за власний рахунок повне відновлення об`єкта лізингу на погодженій лізингодавцем станції технічного обслуговування (з пред`явленням лізингодавцю до огляду у визначеному ним місці та документальним підтвердженням), за вимогою лізингодавця тридцяти денний строк. Дотримуватися вимог до використання, утримання, технічного обслуговування та зберігання об`єкта лізингу; згідно чинного законодавства, в т.ч. правил дорожнього руху, цього договору, умов договору страхування об`єкта лізингу та правил страхування страховика, який здійснює страхування (пп. 4.1.2.);

- з дати прийому об`єкта лізингу лізингоодержувач відмовляється від будь-яких прямих і непрямих претензій до лізингодавця з приводу якості, комплектності, технічного стану, пошкоджень об`єкта лізингу (пп. 4.1.3.);

- не допускати до експлуатації (керування) об`єкта лізингу осіб, що не мають відповідних знань та кваліфікації, у разі, якщо об`єктом лізингу є транспортний засіб - осіб, що не мають посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, що перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а також у стані втоми (пп. 4.1.5.);

- лізингоодержувач не має права без наявності на це попередньої відповідної згоди лізингодавця передавати об`єкт лізингу (в т.ч. і тимчасово) у користування та/або володіння будь-яким іншим особам, окрім випадків передачі Об`єкта лізингу подружжю - якщо Лізингоодержувач фізична особа). В разі, якщо лізингоодержувач є юридичною особою, то право керування об`єктом лізингу мають лише фізичні особи, які перебувають з лізингоодержувачем у належними чином оформлених трудових відносинах відповідно до КЗпП України, а лізингоодержувач не має права допускати до керування об`єктом лізингу інших осіб (пп. 4.1.6.);

- не допускати зношення об`єкта лізингу понад нормальний знос, встановлений договором та/або чинним законодавством та/або інструкцією (керівництвом) з експлуатації (приписами виробника/продавця) (пп. 4.1.7.).

Відповідно до п. 4.2. загальних умов договору у випадку виходу з ладу об`єкта лізингу лізингоодержувач протягом 15 календарних днів зобов`язаний письмово повідомити про це лізингодавця, якщо до цього часу несправність не буде усунена (крім настання страхового випадку).

Згідно п.п. 4.3., 4.4. загальних умов договору до припинення даного договору об`єкт лізингу не може вивозитись чи будь-яким іншим чином переміщуватися за межі території України, бути переданим (відчуженим) лізингоодержувачем за будь якими договорами, обтяженим будь-якими обтяженнями будь-якими особами без письмової згоди лізингодавця. Лізингоодержувач має право експлуатувати, зберігати, переміщувати об`єкт лізингу по всій території України, окрім тимчасово окупованих територій, визначених відповідно до Закону України від 18.01.2018 р. № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" та Закону України від 15.04.2014 р. № 1207-VII "При забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (в т.ч. відповідних територій Донецької та Луганської областей, а також усієї території Автономної Республіки Крим); території (зон) проведення Операції об`єднаних сил: території введення надзвичайного чи військового стану у разі запровадження на такій території такого заходу правового режиму, як примусове відчуження майна.

Положеннями п. 4.4.1. загальних умов договору передбачено, що у випадку зміни адреси базування об`єкт лізингу лізингоодержувач зобов`язаний повідомити про це лізингодавця протягом трьох робочих днів.

У п. 5.1. загальних умов договору сторони передбачили, що лізингодавець має право: здійснювати контроль за дотриманням лізингоодержувачем умов даного договору (п. 5.1.1. договору); перевіряти стан об`єкта лізингу в робочий час, а також інспектувати умови його експлуатації (п. 5.1.2. договору).

Відповідно до п. 5.2. загальних умов договору лізингоодержувач зобов`язаний:

- щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленого додатком "довідка" до договору. В разі настання з об`єктом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь - якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком "довідка" до договору (пп. 5.2.1.);

- забезпечити безперешкодний доступ представникам лізингодавця та/або фінансуючої установи до об`єкта лізингу для проведення його інспектування та наявність об`єкта лізингу за останньою адресою базування, що була повідомлена лізингоодержувачем лізингодавцю згідно умов цього договору на час проведення інспектування, призначений лізингодавцем (пп. 5.2.2.).

Згідно п. 7.1.1. загальних умов договору за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки завдані цим Лізингодавцеві понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Положеннями п. 7.1.3. загальних умов договору лізингу передбачено, що за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) об`єкта лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з об`єктом лізингу, порушення пунктів 2.15., 2.16., 3.6., 4.1.2., 4.1.7., 4.8., 5.2., 10.2. загальних умов - сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1 відсоток від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

Відповідно до п. 8.1. загальних умов договору лізингу сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) До обставин непереборної сили належать війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за договором.

П. 8.2. загальних умов договору лізингу передбачено, що сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України

Згідно п. 8.3. загальних умов договору якщо обставини, вказані в пункті 8.1. загальних умов, продовжують діяти протягом 30 (тридцяти) днів з дати їх виникнення, то сторони проводять переговори з метою визначення заходів, яких слід вжити. У випадку, якщо на протязі наступних 10 (десяти) днів сторони не зможуть домовитися. Лізингодавець може прийняти рішення про вилучення об`єкта лізингу, а лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу лізингодавцю на протязі 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

До вказаного договору сторонами оформлені додатки:

- "Графік сплати лізингових платежів", де визначені розміри авансового та чергових платежів, розмір відшкодування (компенсація) частини вартості об`єкта лізингу, розмір винагороди (комісія) лізингодавця за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, загальний лізинговий платіж;

- "Специфікація", де визначені найменування об`єкту лізингу вантажний автомобіль-сміттєвоз із заднім навантаженням KrASZ M4CHM2 (що є еквівалентним KrASZ M4CАM2), у комплектації 4.1 л. 190 к.с., дизель, МКЛ6, 2021 року випуску, вартість без ПДВ 1249916,67 грн., та його характеристики;

- "Страхування", де визначені умови страхування об`єкта лізингу;

- „Технічний асістанс", де визначені умови надання асістанських послуг стосовно об`єкта лізингу

- "Довідка про технічний стан об`єкта лізингу та фактичну адресу базування (зберігання)" (типова форма) , "Акт звіряння взаєморозрахунків та переходу права власності на об`єкт лізингу" (зразок), "Поняття нормального зносу".

Згідно додаткової угоди № 1 від 09.12.2021 року до договору №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р. п. 2.1.7.1 загальних умов договору лізингу викладено у новій редакції, відповідно до якої у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору), становить менше або дорівнює 20% від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання 5 робочих днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року; черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 11 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 11 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) становить більше, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року; черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, листом за вих. № 2423 від 16.08.2022 р., з огляду на прострочення Виробничим управлінням житлово-комунального господарства сплати лізингових платежів більш ніж на 60 днів, позивач керуючись 1 ч. 4 ст. 17, ч.2 ст.18, п. 3 ч. 1 ст.20 Закону України "Про фінансовий лізинг?, п. 6.6.1 загальних умов договору, ТОВ "Бест Лізинг" повідомляє про розірвання (відмову від) договору, укладеного між Виробничим управлінням житлово - комунального господарства та ТОВ "Бест Лізинг". Враховуючи вищевикладене, позивач вимагає в строк до 25.08.2022 р. включно повернути ТОВ "Бест Лізинг" за адресою: 03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, отримане за договором майно - об`єкт лізингу, а саме: Вантажний автомобіль KrASZ М4САМ2 KrASZ Сміттєвоз із заднім завантаженням 4.75 л, 177 к.с. 6-ст мех Передня підвіска - ресорна, задня підвіска - ресор. 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 . з усіма приналежностями (в т.ч. свідоцтво про державну реєстрацію об`єкта лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційних номерів, сервісна книжка, інструкція по експлуатації), а також підписати акт повернення об`єкта лізингу та видати зареєстровану в ЄРПН податкову накладну.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, вищевказаний договір фінансового лізингу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 р. (в редакції, чинній на момент укладення договору №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р.) договір фінансового лізингу - договір за яким надаються послуги з фінансового лізингу.

Фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом..

У статті 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами. Відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв`язку з набуттям лізингодавцем у власність об`єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об`єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Положення інших нормативно-правових актів регулюють відносини у сфері фінансового лізингу в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Статтею 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, у зв`язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Відтак, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються:

1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу;

2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу;

3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 р. (в редакції, чинній на момент укладення договору №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р.) передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" та Виробничим управлінням житлово-комунального господарства складено та підписано акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором № 211209-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 09.12.2021 р., відповідно до якого лізингодавцем передано об`єкт лізингу - новий спеціалізований вантажний сміттєвоз KrASZ, моделі М4СНМ2, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_3 , а лізингоодержувач прийняв вищевказаний об`єкт лізингу в користування (фінансовий лізинг). Також з даного акту вбачається, що лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв: свідоцтво про державну реєстрацію СТХ432896, від 15.12.2021 року, видане на об`єкт лізингу територіальним сервісним центром № 8048 МВС в м. Києві; комплект державних реєстраційних номерів: НОМЕР_1 ; ключі від об`єкта лізингу - 1 комплект; сервісна книжка на об`єкт лізингу; інструкція з експлуатації об`єкта лізингу; додатково лізингоодержувачу передається і не підлягає поверненню: автомобільний набір в кількості 1 (один) шт., сервісна карточка серійний помер 01115 із зазначенням телефону гарячої лінії та інструкцію дії щодо надання технічного асістансу. При цьому сторони погодили, що комплектація об`єкта лізингу відповідає умовам договору фінансового лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09 грудня 2021 року як описано в додатку "специфікація" до договору. Вартість об`єкта лізингу на момент передачі становить 1499900,00 грн., в т.ч. ПДВ.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

В свою чергу отримання відповідачем об`єкта лізингу у користування є підставою виникнення у відповідача зобов`язання зі сплати лізингових платежів згідно графіку, який є додатком до договору № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09 грудня 2021 року.

Як випливає зі змісту позову, спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не здійснив у передбачені договором строки згідно графіку сплату лізингових платежів, а саме: лізингового платежу за період лізингу № 6 у розмірі 43932,42 грн. з 24.05.2022 р.; лізингового платежу за період лізингу № 7 у розмірі 54407,46 грн. з 24.06.2022 р.; лізингового платежу за період лізингу № 8 у розмірі 55454,26 грн. з 22.07.2022 р.; лізингового платежу за період лізингу № 9 у розмірі 54115,37 грн. з 23.08.2022 р. Відтак, у відповідача виникла спірна заборгованість в розмірі 207909,51 грн., яка була повністю сплачена відповідачем під час розгляду справи в суді, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 2310 від 24.10.2022 р., згідно якого відповідачем було сплачено 160261,00 грн. з призначенням платежу „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу за березень-липень 2022 р. згідно дод.угоди від 14.07.2022 р.";

- № 2392 від 24.11.2022 р., згідно якого відповідачем було сплачено 58045,88 грн. з призначенням платежу „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу за серпень-вересень 2022 р. згідно дод.угоди від 14.07.2022 р.".

З огляду на вказане, ухвалою суду від 30.12.2022 р. провадження у справі у вказаній частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення основного боргу у розмірі 207909,47 грн. було закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Наразі відповідачем також були надані до суду платіжні доручення № 2314 від 26 жовтня 2022 року на суму 24981,66 грн. та № 2386 від 21 листопада 2022 року на суму 24981,66 грн., згідно яких Виробниче управління житлово-комунального господарства після відкриття провадження у справі також перерахувало ТОВ "Бест Лізинг" кошти в рахунок відшкодування частини вартості об`єкта лізингу за жовтень 2022 р. зг.доп.уг. від 14.07.2022 р. Однак, вказані платіжні документи судом до уваги не приймаються в якості доказів погашення спірної суми основного боргу за період травня-серпня, оскільки свідчать про сплату відповідачем лізингових платежів за період, який не є предметом спору.

Натомість ті обставини, що в платіжних дорученнях № 2310 від 24.10.2022 р. № 2392 від 24.11.2022 р. зазначено про сплату лише винагороди лізингодавцю, судом враховано, що позивач під час розгляду справи підтвердив погашення заборгованості.

До того ж у п. 2.11. загальних умов договору сторони передбачили, що лізингоодержувач здійснює погашення заборгованості перед лізингодавцем у такому порядку:

- компенсація (відшкодування) лізингодавцю або іншим особам сум штрафів, накладених протягом усього строку лізингу уповноваженими державними органами за порушення правил дорожнього руху та/або інших норм чинного законодавства, пов`язаних з експлуатацією/використанням/паркуванням/зберіганням та іншим об`єкту лізингу (в т.ч. кожної з його одиниць), в т.ч. зафіксованих в автоматичному режимі, а також в режимі фото-, відео фіксації;

- сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов`язків за даним договором, а також процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочену заборгованість;

- сплата комісії за адміністрування простроченої заборгованості;

- сплата комісії за адміністрування, врегулювання притягнення лізингодавця/його керівника (як власника об`єкту лізингу) до адміністративної відповідальності;

- сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди;

- сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди;

- сплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу.

Сторони домовилися, що погашення заборгованості кожної черги згідно вищенаведеного порядку в межах кожної черги відбувається за принципом першочергового погашення заборгованості, що утворилася раніше.

В разі перерахування лізингоодержувачем платежів за цим договором (як чергових лізингових платежів, так і комісій, штрафних санкцій і простроченої заборгованості) з порушенням вищевказаної черговості лізингодавець має право самостійно (та не залежно від призначення платежу (вказаного платником у платіжному документі) перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти, у відповідність з черговістю, викладеною у цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а лізингоодержувач підтверджує свою згоду, на це підписуючи цей договір. Сторони також погодили, що лізингодавець може самостійно в односторонньому порядку (в тому числі після одержання коштів), незалежно від призначення платежу (вказаного платником у платіжному документі): змінити порядок черговості погашення заборгованості як в межах вищенаведеного порядку, так і з межах кожної із встановлених черг; та/або зарахувати кошти в погашення заборгованості за іншим договором, укладеним з лізингоодержувачем (про що лізингодавець повідомляє лізингоодержувача у зручний для лізингодавця спосіб).

Заздалегідь неузгоджені надлишково перераховані лізингоодержувачем кошти в розмірі, що перевищують розмір простроченої та поточної заборгованості останнього згідно з договором:

- повертаються лізингоодержувачу згідно з письмовою вимогою про повернення надлишково перерахованих коштів за вказаними лізингоодержувачем реквізитами протягом 5 робочих днів з моменту її отримання лізингодавцем окрім випадків, передбачених цим договором:

- у випадку ненадходження письмової вимоги лізингоодержувача про повернення надлишково перерахованих коштів можуть бути повернуті за реквізитами відправника, вказаними у платіжному дорученні, яким вони були перераховані, або зараховані в рахунок погашення заборгованості лізингоодержувача за договором в момент нарахування (виникнення) останньої.

Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати платежі за договором за банківськими реквізитами, вказаними лізингодавцем у рахунках-фактурах або письмовому повідомленні, а у випадку ненадходження останніх - за банківськими реквізитами лізингодавця, вказаними у договорі. Перерахування платежів за договором на інші банківські реквізити лізингодавця не вважається виконанням зобов`язання зроблених належним чином.

Отже, виходячи з наведеного порядку погашення заборгованості, у будь-якому випадку, незалежно від призначення платежу в платіжному документі, лізингоодержувачем першочергово здійснюється погашення існуючої заборгованості по нарахованій винагороді, а далі вже заборгованості з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу.

Разом з тим з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині здійснення лізингових платежів не виконав у встановлений договором строк, позивач, вважаючи відповідача таким, що прострочив виконання зобов`язання, здійснив нарахування 24% річних 6078,73 грн. та інфляційних втрат в сумі 3774,21 грн., які просить стягнути з відповідача.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 2.7. загальних умов договору, у разі якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовилися, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Між тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення лізингодавцем нарахування процентів річних разом із збільшенням розміру винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу на суму таких процентів, такі проценти позивачем нараховано та заявлено окремо.

До того ж, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в спірному договорі встановлено 24% річних, відповідно позивачем заявлено до стягнення саме 24% річних від простроченої суми лізингових платежів за 6-й - 9-й періоди лізингу, нараховані за час прострочення до 24.08.2022 р., що складають 6078,73 грн., а також інфляційні втрати на суму боргу за лізинговими платежами за 6-й - 9-й періоди лізингу, що складають 3774,21 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення річних та інфляційних втрат може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі відповідачем не заперечується факт того, що при виконанні укладеного з позивачем договору мало місце прострочення сплати лізингових платежів, однак відповідач вказує про наявність обставин непереборної сили, що звільняють відповідача від відповідальності за несвоєчасне здійснення лізингових платежів.

Так, відповідно до п. 8.1. загальних умов договору сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за договором.

Згідно п. 8.2 загальних умов договору сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України.

Положеннями п. 8.3. загальних умов договору передбачено, якщо обставини, вказані в пункті 8.1. загальних умов, продовжують діяти протягом 30 днів з дати їх виникнення, то сторони проводять переговори з метою визначення заходів, яких слід вжити. У випадку, якщо на протязі наступних 10 днів сторони не зможуть домовитися. Лізингодавець може прийняти рішення про вилучення об`єкта лізингу, а лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу лізингодавцю на протязі 15 днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

З листа Торгово-промислової палати України N 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. вбачається, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).".

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому вказаний строк неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 14 березня 2022 року N 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Згідно Указу Президента України від 17 травня 2022 року N 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року N 2263-IX. Указом Президента України від 12.08.2022 р. N 573/2022 „Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджено Законом України від 15.08.2022 р. N 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, у спірний період з травня по серпень, за який позивачем нараховано річні та інфляційні втрати, в Україні діяв воєнний стан.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

У постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі N 913/785/17 та від 25.01.2022 р. у справі № 904/3886/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами контракту (контракту, угоди, тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Таким чином, задля визнання воєнного стану форс-мажорною обставиною сторона повинна довести: наявність ознак непереборної сили стосовно конкретних зобов`язань сторони, тобто визначити, які конкретно зобов`язання сторони по контракту не можуть бути об`єктивно виконані внаслідок існування таких обставин; в чому саме полягає неможливість сторони розумно запобігти або перебороти наслідки такої обставини та наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та належним виконанням (неможливістю виконання) конкретних договірних зобов`язань; підтвердити наявність та тривалість дії непереборної сили відповідними документами, виданими компетентними органами (сертифікатом про форс-мажорні обставини, встановленої Торгово-промисловою палатою форми).

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи, відповідачем було направлено на електронну адресу ТОВ „Бест Лізинг" лист за вих. № 90 від 10.05.2022 р., в якому відповідач повідомив, що з огляду на введення Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану, який в подальшому був неодноразово продовжений та наразі триває, було внесено зміни до Постанови КМУ № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану?. При цьому відповідач повідомив, що в рамках виконання умов укладеного договору було підготовлено, профінансовано Шабівською сільською радою та направлено до Державної казначейської служби платіжні документи для проведення регулярних платежів по договору, однак ці платежі очікують виконання та не проводяться Державною казначейською службою з посиланням на вказану вище постанову КМУ через встановлення черговості проведення бюджетних платежів та проведення платежів за захищеними статтями. Таким чином, з огляду на введення воєнного стану та внесення змін до Постанови КМУ № 590, відповідач просить ТОВ "Бест Лізинг" визнати причину несплати поважною (внаслідок дії обставин непереборної сили). Крім того, відповідач додатково наголосив, що ним своєчасно вживаються всі дії направлені на додержання усіх умов та виконання усіх зобов`язань за договором, проте проведення платежів затримується не з вини підприємства відповідача.

Як вказано Верховним Судом у постанові від 16 липня 2019 р. у справі № 917/1053/18, лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

При цьому той факт, що відповідач здійснив усі можливі та необхідні дії для виконання взятих на себе зобов`язань за договором № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р. підтверджується:

1) платіжним дорученням № 4 від 11 березня 2022 року на суму 24981,66 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза КгА8Х мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. від 17.12.21", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 11.03.2022 року № 102 було зареєстровано та взято на облік 257982174 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

2) платіжним дорученням № 98 від 11 березня 2022 року на суму 32908,97 грн., в графі призначення платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз KrASZ мод.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл.", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 11.03.2022 року № 101 було зареєстровано та взято на облік 253374162 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

3) платіжним дорученням № 5 від 27 квітня 2022 року на суму 24981,66 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза KrASZ мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. від 17.12.21", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 27.04.2022 року № 112 було зареєстровано та взято на облік 261179012 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

4) платіжним дорученням №110 від 27 квітня 2022 року на суму 32813,27 грн., в графі призначення платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз КгАвг МОД.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл."; яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 27.04.2022 року № 111 було зареєстровано та взято на облік 261177442 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

5) платіжним дорученням № 6 від 20 травня 2022 року на суму 24981,66 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза KrASZ мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. від 17.12.21", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.05.2022 року № 117 було зареєстровано та взято на облік 265813001 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

6) платіжним дорученням № 115 від 21 травня 2022 року на суму 32033.05 грн., в графі призначення платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз КгАвг мод.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл.", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.05.2022 року № 116 було зареєстровано та взято на облік 265797828 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

7) платіжним дорученням № 7 від 22 червня 2022 року на суму 24981,66 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза KrASZ мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. 17.12.21", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.06.2022 року № 121 було зареєстровано та взято на облік 272429966 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

8) платіжним дорученням № 116 від 22 червня 2022 року на суму 29425,80 грн., в графі призначення платежу якого вказано „винагорода лізингодавцю за отриманий в лізинг сміттєвоз KrASZ мод.М4СНМ2; зг. дог. №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021р., розрах. спл.ліз. пл.", яке згідно реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.06.2022 року № 120 було зареєстровано та взято на облік 272429257 Державною казначейською службою України, де в графі номер документу зазначено: 211209-4/ФЛ-Ю-А;

9) платіжним дорученням № 50 від 28 липня 2022 року на суму 124908,60 грн., який свідчить, що Державна казначейська служба України пропустила платіж УЖКГ Шабівської сільської ради на користь Виробничого управління житлово-комунального господарства, після чого 29 липня 2022 року відповідач перерахував зазначені грошові кошти позивачу - ТОВ "Бест Лізинг", що підтверджується платіжним дорученням № 2037 від 29 липня 2022 року на суму 124908,60 грн., в графі призначення платежу якого вказано „Відшкод.част.варт.сміттєвоза KrASZ мод.М4СНМ2; дог.фін.лізингу № 211209-4/ФЛ- Ю-А від 09.12.2021р., акту пр.-перед. від 17.12.21".

Так, Виробниче управління житлово-комунального господарства листом від 19.10.2022 р. за вих. № 221 зверталось до головного розпорядника бюджетних коштів - Управління житлово-комунального господарства та будівництва Шабівської сільської ради з листом, в якому просило терміново подати запит до Державної Казначейської служби України у місті Білгород-Дністровський щодо фінансування договору лізингу № 211209- 4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 року між Виробничим управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Бест Лізинг", та просили пояснити причини несвоєчасного отримання ТОВ "Бест Лізинг" платежів у вигляді частини вартості об`єкта лізингу та неотримання винагороди взагалі.

В свою чергу Управління житлово-комунального господарства і будівництва Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району звернулось до УДКСУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області з листом від 20 жовтня 2022 року за вих. № 57, в якому просило підтвердити станом на 20.10.2022 р. наявність платіжних доручень у картотеці на оплату фінансової підтримки ВУЖКГ для погашення винагороди (комісія) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу по договору № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 року з ТОВ "Бест Лізинг", які були зареєстровані по КПК 1216017 "Інша діяльність, пов`язана з експлуатацією об`єктів житлово-комунального господарства? КЕКВ 261 "Субсидії та поточні трансфери підприємствам (установам, організаціям)? на загальну суму 218306,88 грн.

24 жовтня 2022 року Управління житлово-комунального господарства і будівництва Шабівської сільської ради листом за вих. № 58 повідомило ВУЖКГ щодо погашення винагороди (комісія) лізингодавцю за отриманий лізинг об`єкт лізингу по договору № 211209-4/ФЛ- Ю-А від 09.12.2021 року з ТОВ «Бест Лізінг», при цьому Управління житлово-комунального господарства надало копію листа (роз`яснення) управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

Так, з вказаного листа Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області за вих. № 03-14-06/726 від 21.10.2022 р. вбачається, що станом на 20.10.2022 року в картотеці на обліку управління за КПКВ1216017 "Інша діяльність пов`язана з експлуатацією об`єктів житлово-комунального господарства? перебували платіжні доручення на надання фінансової підтримки ВУЖКГ с. Шабо в загальній сумі 218306,88 грн., а саме: ПД від 25.07.2022 року №49 - 160261 грн.;, ПД від 22.08.2022 року №58 - 29133,71 грн.; ПД від 07.09.2022 року №75 - 28912,17 грн. Оскільки вказані видатки не передбачені пп.2п.19 Порядку № 590, тому вони відносяться до третьої черги (пп. 3 п. 19 Порядку №590 - за іншими видатками та наданням кредитів). Наразі в листу зауважено, що оплата видатків третьої черги можлива лише після проведення у повному обсязі видатків першої та другої черги (пп. 1 та 2 п.19 Порядку №590) у разі наявності достатнього фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку, але у разі виділення відповідного фінансового ресурсу вищезазначені видатки будуть проведені Управлінням.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, інших клієнтів здійснюється органами Казначейства в особливому режимі в установленому законодавством порядку з урахуванням особливостей в умовах воєнного стану. Механізм виконання в особливому режимі повноважень органів Казначейства визначений Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590 з наступними змінами.

Відповідно до п.19 Порядку Казначейство здійснює платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в черговості, визначеній Порядком.

Таким чином, господарський суд доходить висновку, що вищезазначеним листом УДКСУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області підтвердило факт належного виконання відповідачем умов укладеного договору та взятих на себе зобов`язань за договором.

Адже, відповідачем в рамках виконання умов договору фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р. були оформлені та направлені до Державної казначейської служби платіжні документи для здійснення оплати лізингових платежів, тобто зі свого боку відповідач вчасно приступив до виконання зобов`язання, та здійснив все від нього залежне для сплати лізингових платежів. При цьому неотримання ТОВ "Бест Лізинг" своєчасно лізингових платежів відбулось саме через дію форс-мажорних обставин, що не залежали від відповідача, оскільки на законодавчому рівні було встановлено відповідний порядок здійснення Казначейством платежів, на що відповідач не міг вплинути.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з позицією відповідача у справі, що введення воєнного стану вплинуло на спроможність своєчасного ведення розрахунків відповідачем, тому є підстави для звільнення відповідача від сплати нарахованих санкцій у вигляді 24% річних в сумі 6078,73 грн. та інфляційних втрат в сумі 3774,21 грн. Водночас, позиція позивача щодо несвоєчасного повідомлення відповідачем про настання форс-мажорних обставин, судом до уваги не приймається, оскільки питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.

Отже, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення із Виробничого управління житлово-комунального господарства 24% річних в сумі 6078,73 грн. та інфляційних втрат в сумі 3774,21 грн., оскільки порушення відповідачем зобов`язань щодо здійснення лізингових платежів за 6, 7, 8 та 9 періоди у строк, визначений договором фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р., відбулось саме з причин дії обставин непереборної сили.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна в розмірі 14999,00 грн. суд зазначає наступне.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.2.1. загальних умов договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в додатку "довідка" до договору.

Згідно п. 7.1.3. загальних умов договору лізингоодержувач за порушення п. 5.2. загальних умов договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок зазначеного порушення. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії договору.

Пунктом 2.1.5 загальних умов договору визначено, що остаточна загальної вартості предмету лізингу - вартість предмету лізингу, вказана в акті або в останньому по даті акті коригування вартості предмету лізингу, направленому лізингодавцем.

Так, як випливає зі змісту позову, з огляду на неподання відповідачем звітності за 4-й квартал 2021 року, позивачем нараховано штраф в сумі 14999,00 грн., що складає 1% від вартості майна, виходячи з того, що остаточна загальна вартість предмету лізингу згідно акту прийому-передачі майна від 17.12.2021 р. становить 1499900,00 грн.,

Разом з тим, слід зазначити, що квартал - це четверта частина року, а 4-й квартал включає в себе місяці жовтень, листопад, і грудень. Однак, як свідчать матеріали справи, предмет лізингу було передано відповідачу лише 17 грудня 2021 року згідно акту прийому-передачі майна від 17.12.2021 р., тобто за 14 днів до закінчення календарного року, тобто у 2021 році предмет лізингу не перебував у користуванні відповідача увесь 4-й квартал. До того ж сам договір був укладений між сторонами 10 грудня 2021 року та набрав чинності після його підписання, його дія не розповсюджується на обставини поза межами строку договору, тому в даному випадку застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій за неподання відповідачем звітності саме за весь 4-й квартал 2021 року суперечить принципам законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін. З огляду на викладене, господарський суд вважає, що такі вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14999,00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна за 4-й квартал 2021 року не підлягають задоволенню.

Щодо доводів позивача про направлення відповідачу повідомлення про розірвання договору згідно листа за вих. № 2423 від 16.08.2022 р., з огляду на прострочення Виробничим управлінням житлово-комунального господарства сплати лізингових платежів більш ніж на 60 днів суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем вказаного листа та його отримання відповідачем. До того ж вказані обставини не впливають на обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для надання оцінки цим доводам в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 24851,94 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат по даній справі суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, у даній справі позивачем було заявлено вимоги про стягнення всього 232771,41 грн., ставка судового збору за які склала 3491,57 грн. Однак, частина вимог позивача в розмірі 207909,47 грн. була задоволена відповідачем добровільно в ході розгляду справи, у зв`язку ухвалою суду від 30.12.2022 р. провадження у справі у вказаній частині позовних вимог було закрито за відсутністю предмета спору, а в частині вимог про стягнення штрафних санкцій судом відмовлено в їх задоволенні.

Поряд з цим за положеннями ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи викладене та те, що відповідач сплатив частково заявлену до стягнення суму заборгованості після звернення позивача до суду із заявленим позовом, у зв`язку з чим предмет спору припинив існування внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, та провадження у справі в частині вимог було закрито з цих підстав, суд вважає, що понесені позивачем при подачі позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, що дорівнює 3118,64 грн. (207909,47 грн. х 3491,57 грн./ 232771,41 грн.), виходячи із заявленої до стягнення суми заборгованості, яка мала місце на день відкриття провадження у справі, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн. слід зазначити наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, позивачем в позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у якому позивач попередньо вказав, що він поніс та планує понести судові витрати у зв`язку із розглядом справи в місцевому суді: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката - 2500,00 грн.

Наразі на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 01.05.2022 р., додатку від 06.10.2022 р. до договору про надання правничої допомоги № 06/05-1 від 06.05.2022 р., акту № 1 від 06.10.2022 р., платіжного доручення № 9334 від 06.10.2022 р. на суму 2500,00 грн.

Як вбачається зі змісту договору про надання правничої допомоги від 01.05.2022 р. між Адвокатським об`єднанням "Лекс-Юей? та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", відповідно до умов п. 1.1 якого адвокатське об`єднання за даним договором зобов`язується надати клієнту правничу допомогу по захисту прав та інтересів клієнта щодо аналізу правової основи господарських операцій, підготовки позову про стягнення заборгованості з боржників клієнта, за договорами визначеними у додаткових угодах до даного договору.

Згідно п. 2.1 договору № 06/05-1 від 06.05.2022 р. клієнт має право на якісне і повне виконання адвокатським об`єднанням його обов`язків, передбачених цим договором. Клієнт має право звертатися до адвокатського об`єднання з метою отримання інформації про хід виконання послуги.

В п. 2.2 договору № 06/05-1 від 06.05.2022 р. передбачені обов`язки клієнта, а саме:

- своєчасно забезпечувати адвокатське об`єднання всіма необхідними документами для надання послуг (п. 2.2.1. договору);

- оплатити послуги в порядку встановленому даним договором та додатковими угодами до цього договору (п. 2.2.2. договору);

- визначити коло осіб, які мають право давати вказівки/замовлення адвокатському об`єднанню па надання послуг/допомоги та повідомити про це адвокатське об`єднання листом. У випадку відсутності такого листа, адвокатське об`єднання приймає замовлення виключно від керівника клієнта (п. 2.2.3. договору).

У п. 2.3. договору № 06/05-1 від 06.05.2022 р. визначені права Адвокатського об`єднання, а саме:

- вимагати від клієнта всі необхідні документи для надання послуги/допомоги отримувати відповідні оригінали документів для вивчення та дослідження з метою формування та обґрунтування правової позиції. Адвокатське об`єднання вживає усіх заходів щодо забезпеч синя цілісності і а збереження переданих згідно акту прийому-передачі документів (п. 2.3.1. договору);

- адвокатське об`єднання має право залучати до надання послуг за цим договором третіх осіб. Клієнт надає право адвокатському об`єднанню передавати таким третім особам документи та конфіденційну інформацію, що стала відома адвокатському об`єднанню у зв`язку з укладенням цього договору для використання виключно в інтересах клієнта та в межах предмету цього договору. Вартість послу третіх осіб. залучених адвокатським об`єднанням до надання послуг за цим договором та порядок їх оплати здійснюється на підставі додаткових угод до нього договору (п. 2.3.2. договору);

- адвокатське об`єднання має право приступати до падання послуг після отримання усного або письмового замовлення від осіб, визначених клієнтом (п. 2.3.4. договору).

У п. 2.4. договору № 06/05-1 від 06.05.2022 р. визначені обов`язки адвокатського об`єднання: надавати усні та письмові юридичні консультації, роз`яснення та висновки з питань, визначених клієнтом; здійснювати аналіз первинної документації клієнта на відповідність вимогам чинного законодавства України; проводити аналітичне дослідження окремих господарських операцій клієнта та їх юридичне супроводження; підписувати та подавати від імені клієнта будь-які документ; надавати клієнту юридичні послуги, перелік яких обумовлюється в додаткових угодах до даного договору.

Положеннями п. 3.1. договору № 06/05-1 від 06.05.2022 р. визначено, що вартість послуг адвокатського об`єднання (гонорар) за згодою сторін визначається додатком до даного договору, за кожного боржника клієнта окремо, відповідно до п. 1.1. даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору № 06/05-1 від 06.05.2022 р. строк дії цього договору починає свій перебіг у момент його підписання та діє до 31.12.2022 р.

Як вбачається із матеріалів справи, 06 жовтня 2022 року між Адвокатським об`єднанням "Лекс-Юей? та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" складено додаток до договору про надання правничої допомоги № 06/05-1 від 06 травня 2022 року, в якому погоджено вартість послуг.

Також, як встановлено судом, 06 жовтня 2022 року Адвокатським об`єднанням "Лекс-Юей? та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" підписано акт, в якому сторони засвідчили вартість наданих адвокатським об`єднанням позивачу послуг адвоката, зокрема:

1) усні консультації - за 1 годину - 500 грн./год.;

2) правовий аналіз судової практики, щодо аналогічних спорів - за 1 годину 500 грн.;

3) аналіз пакету документів за договором фінансового лізингу - за 1 годину 500 грн.;

4) аналіз договору фінансового лізингу № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 р., укладеного з Виробничим управлінням житлово-комунального господарства; надання роз`яснення щодо стягнення заборгованості, підготовка позову про стягнення заборгованості за вказаними договорами лізингу - за 1 годину 1000 грн.

Таким чином, вартість наданих позивачу послуг адвоката за вказаним договором про надання правничої допомоги склала 2500,00 грн.

При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на підставі акту № 1 від 06.10.2022 р. було сплачено Адвокатському об`єднанню "Лекс-Юей? 2500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9334 від 06.10.2022 р.

Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи договір про надання правничої допомоги від 01.05.2022 р., додаток від 06.10.2022 р. до договору про надання правничої допомоги № 06/05-1 від 06.05.2022 р., акт № 1 від 06.10.2022 р., платіжне доручення № 9334 від 06.10.2022 р. на суму 2500,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

В ч. 5-7 ст. 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Також в ч. 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Між тим відповідачем не заявлялись клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Як вже зазначалось вище, за положеннями ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи викладене та те, що відповідач сплатив частково заявлену до стягнення суму заборгованості після звернення позивача до суду із заявленим позовом, у зв`язку з чим предмет спору припинив існування внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, та провадження у справі в частині вимог було закрито з цих підстав, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем частково в розмірі, що відповідає пропорційно задоволеним вимогам і дорівнює 2232,98 грн. (207909,47 грн. х 2500,00 грн./ 232771,41 грн.).

Керуючись ст.ст. 129-130, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення штрафних санкцій в розмірі 24851,94 грн. відмовити.

2. СТЯГНУТИ з Виробничого управління житлово-комунального господарства (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Шабо, вул. Центральна, буд. 65А; код ЄДРПОУ 05391809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера „Б"; код ЄДРПОУ 33880354) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3118/три тисячі сто вісімнадцять/грн. 64 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2232/дві тисячі двісті тридцять дві/грн. 98 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 лютого 2023 р. у зв`язку відсутністю стабільного електропостачання в адміністративній будівлі господарського суду Одеської області.

Суддя В.С. Петров