Рішення

від 23.01.2023 по справі 916/1346/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1346/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54006) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001)

до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр-кт. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034) та 2) Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області (вул. Степова, 11, Мостівська ТГ, с. Мостове, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56470)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства Веселинівське лісове господарство (вул. Одеська, буд.96, смт. Веселинове, Веселинівський р-н, Миколаївська обл., 57001)

про визнання незаконними та скасування наказів та рішення з одночасним припиненням права комунальної власності, скасування державної реєстрації земельних ділянок,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Гузь В.Г.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та Мостівської сільської ради, в якій просить суд:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 12.12.2019 № 11749/0/14-19-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087, 4822783500:15:000:0088;

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.11.2020 № 9-ОТГ в частині надання територіальній громаді в особі Мостівської сільської ради Доманівського району у комунальну власність земельних ділянок площею 31,4025 га з кадастровим номером 4822783500:15:000:0088, площею 55,312 га з кадастровим номером 4822783500:15:000:0087, площею 5,1609 га з кадастровим номером 4822783500:15:000:0086 (№№ 12, 13, 15 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади в особі Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, що є додатком до вказаного наказу);

- визнати незаконним і скасувати рішення Мостівської сільської ради від 11.02.2021 №8 в частині прийняття у комунальну власність Мостівської сільської ради земельних ділянок площами 5,1609 га (кадастровий номер 4822783500:15:000:0086), 55,312 га (кадастровий номер 4822783500:15:000:0087), 31,4025 га (кадастровий номер 4822783500:15:000:0088) з одночасним припиненням прав комунальної власності Мостівської сільської ради на вказані ділянки, державну реєстрацію яких вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2021 (записи №№41766539, 41766191, 4176015 відповідно);

- скасувати вчинену 19.10.2019 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4822783500:15:000:0086 площею 5,1609 га, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області;

- скасувати вчинену 19.10.2019 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4822783500:15:000:0087 площею 55,312 га, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області;

- скасувати вчинену 21.10.2019 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4822783500:15:000:0088 площею 31,4025га, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Позиції учасників справи

Підставою позову прокурор визначив обставину накладення спірних земельних ділянок на землі державного лісового фонду, що перебувають у постійному користуванні Мостовського лісництва ДП Веселинівське лісове господарство.

21.07.2022 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позов (а.с. 142-172, т.1), в якому останній просить суд відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок, а також визнання незаконними та скасування наказів від 12.12.2019 № 11749/0/14-19-СГ та від 25.11.2020 № 9-ОТГ. В обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 посилається на те, що Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області не є належним відповідачем у справі, оскільки, за твердженням останнього, виключно розробник технічної документації Миколаївська регіональна філія ДП «Центр Державного земельного кадастру» під час проведення підготовчих, топографо геодезичних та камеральних робіт, складення та оформлення технічної документації з інвентаризації земель в межах території Мостівської сільської ради повинен був використовувати матеріали лісовпорядкування або виїздом на місце розташування земельних ділянок встановити їх категорію, а у випадку накладання земельних ділянок на землі державного лісового фонду, визначити площу земельних ділянок з врахуванням матеріалів лісовпорядкування у відповідності до вимог Земельного та Лісового кодексів України. Таким чином відповідач-1 наголошує, що оскільки технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) в межах території Мостівської сільської ради містить в собі відомості про те, що земельні ділянки з площею 5,1609 га, 55,312 га та 31,4025 га відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності, у Головного управління були відсутні правові підстави для відмови у її погодженні та затвердженні. При цьому відповідач-1 відзначив, що на момент здійснення державної реєстрації спірних земельних ділянок у державного кадастрового реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у їх державній реєстрації. Також відповідач-1 наполягає на тому, що задоволення судом вимог прокурора про визнання недійсними та скасування спірних наказів, виданих відповідачем-1, не забезпечать ефективного захисту порушених прав держави у спірних правовідносинах, оскільки ці накази є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою силу, у зв`язку з їх повним виконанням. За позицією відповідача-1, належним способом захисту інтересів держави у спірних відносинах можуть бути вимоги прокурора до відповідача-2 про витребування спірних земельних ділянок.

27.07.2022 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-1 (а.с. 184-203, т.1), в якій останній відзначив, що відповідач-1 міг встановити обставину невідповідності технічної документації. Щодо способу захисту прокурор наголосив, що спірні земельні ділянки вже є сформованими з присвоєнням кадастрових номерів та зареєстровані за відповідачем-2 на праві комунальної власності, таким чином, як зазначив прокурор, без скасування спірних реєстрацій, землі державного лісового фонду будуть рахуватись як землі сільськогосподарського призначення, а отже не зможуть бути проінвентаризовані під час наступного лісовпорядкування, між цим прокурор наголошує, що такий спосіб захисту узгоджується з вимогами ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр». При цьому прокурором наголошено на обґрунтованості заявлених вимог про визнання незаконними та скасування наказів відповідача-1, адже на їх підставі відбулось незаконне вилучення земель державного лісового фонду та передача цих земель до комунальної власності відповідача-2. Також прокурор вказав, що у даній справі мова йде про належність спірних земель до земель державного лісового фонду, їх незаконну приватизацію та зміну цільового призначення, проте у цій справі не досліджується питання здійснення незаконної інвентаризації земель та формування земель сільськогосподарського призначення, частина з яких накладається на землі державного лісового фонду, а також зазначив про неможливість витребування частини сформованої земельної ділянки. Прокурор вказує, що спірні земельні ділянки накладаються на землі державного лісового фонду лише частково, тобто витребувати сформовані землі на користь позивача у повному обсязі неможливо, так само як і здійснити у межах розгляду цієї справи до постановлення остаточного рішення поділ цих земель.

09.08.2022 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 206-208, т. 1). Також, з аналогічним клопотанням до суду 11.08.2022 звернувся відповідач-1 (а.с. 214-216, т.1).

17.08.202 до суду надійшли письмові пояснення від позивача (а.с. 217-223, т.1), в яких останній позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

12.09.2022 прокурором були подані до суду письмові пояснення (а.с. 24-28, т.2), в яких останній відзначив про відсутність необхідності призначення у цій справі експертизи, посилаючись на те, що на підтвердження обставини накладення спірних земель на землі державного лісового фонду до матеріалів справи долучені всі необхідні та допустимі докази, зокрема, інформацію Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» від 24.11.2020 № 752, яке, згідно з Порядком ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848, забезпечує державні органи влади інформацією про актуальний стан лісів, лісові ресурси, якісні та кількісні зміни, що відбуваються в лісовому фонді тощо. Крім цього прокурор наголосив, що жоден з учасників справи саму по собі обставину накладення земельних ділянок не заперечує.

20.10.2022 до суду від Мостівської сільської ради надійшла заява (а.с. 62-64, т.2), в якій відповідач-2 визнає позов прокурора в повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

31.10.2022 позивачем були подані до суду додаткові пояснення (а.с. 65-71, т.2), в яких останній також заперечив щодо необхідності призначення у справі експертизи, а також наголосив, що станом на цей час видатки на утримання позивача не дозволяють йому здійснити оплату вартості експертизи.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.07.2022 позовну заяву Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1346/22; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; підготовче засідання призначено на "25" липня 2022 о 14:30. Крім цього, вказаною ухвалою судом було залучено Державне підприємство Веселинівське лісове господарство до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

25 липня 2022 судом у судовому засіданні протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання у цій справі на 18 серпня 2022 о 15:00. У судовому засіданні 18 серпня 2022 судом протокольною ухвалою було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у цій справі на 12 вересня 2022 о 15:00.

Судове засідання 12 вересня 2022 о 15:00 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2022 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 03 жовтня 2022 о 14:00. У судовому засіданні 03 жовтня 2022 судом протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання у цій справі на 14 жовтня 2022 о 12:00.

Судове засідання 14 жовтня 2022 о 12:00 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2022 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 31 жовтня 2022 об 11:15.

У судовому засіданні 31 жовтня 2022 судом протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21 листопада 2022 об 11:30.

Судове засідання 21 листопада 2022 об 11:30 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 листопада 2022 судом було призначено судове засідання у цій справі на 05 грудня 2022 о 15:00.

Судове засідання 05 грудня 2022 о 15:00 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06 грудня 2022 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 23 грудня 2022 о 14:00.

Водночас, під час судового засідання 23 грудня 2022 року відбулось вимкнення електропостачання, у зв`язку з чим подальше проведення судового засідання виявилось неможливим.

Ухвалою суду від 26.12.2022 судом було призначено судове засідання у цій справі на 23 січня 2023 о 16:30.

23 січня 2023 року у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12.12.2019 № 11749/0/14-19-СГ (а.с. 23, т. 1) було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), розташованих в межах території Доманівського району Миколаївської області, загальною площею 382,1766 га.

Вищевказана технічна документація була виготовлена Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» в особі Миколаївської регіональної філії (а.с. 24-37, т.1) за замовленням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. У проектному рішенні технічної документації зазначено, що земельні ділянки, які формуються на підставі цієї технічної документації щодо інвентаризації земель за критеріями, встановленими розділом ІІ Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI, відносяться до земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів), що розташовані в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Далі, на підставі цієї технічної документації, Відділом у Доманівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в Державному земельному кадастрі було сформовано та зареєстровано, зокрема, земельні ділянки:

1) площею 55,3120 га, кадастровий номер: 4822783500:15:000:0087, дата реєстрації 19.10.2019 (а.с. 46-51, т.1);

2) площею 5,1609 га, кадастровий номер: 4822783500:15:000:0086, дата реєстрації 19.10.2019 (а.с. 52-57, т.1);

3) площею 31,4025 га, кадастровий номер: 4822783500:15:000:0088, дата реєстрації 21.10.2019 (а.с.58-62, т.1).

Відповідно до даних з наявних у справі витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованих станом на 19.10.2019 та 21.10.2019 (а.с. 46-62, т.1), вищевказані земельні ділянки розташовані в межах Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області та визначені як землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.11.2020 № 9-ОТГ (а.с. 63, т.1) було передано територіальній громаді в особі Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 199,4741 га, які розташовані в межах території Мостівської сільської ради, згідно з актом приймання-передачі. Відповідний акт приймання передачі між відповідачами був підписаний 25.11.2020 (а.с. 66-68, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 64-65, т.1), до переліку переданих згідно з наказом відповідача-1 від 25.11.2020 № 9-ОТГ земельних ділянок увійшли, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами: 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087, 4822783500:15:000:0088.

Рішенням Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 11.02.2021 № 8 (а.с. 69, т.1) земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 199,4741 га, були прийняті у комунальну власність відповідача-2.

Далі, як вбачається з наявних у справі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.85-87, т.1), 26.04.2021 в Реєстрі було зареєстровано право комунальної власності відповідача-2 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087, 4822783500:15:000:0088, про що вчинено записи № 41766539, 41766191, 41766015 відповідно. Підставою для проведення державної реєстрації права комунальної власності відповідача-2 на спірні земельні ділянки зазначено: наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.11.2020 №9-ОТГ; рішення Мостівської сільської ради від 11.02.2021 № 8; акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 25.11. 2020 № б/н.

В цей же час, відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» від 24.11.2020 №752 (а.с. 88-89, т.1), земельні ділянки, зокрема з кадастровими номерами: 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087, 4822783500:15:000:0088, відповідно до матеріалів лісовпорядкування, станом на 01.01.2014, частково входять до земель державного лісового фонду (кв. 12 вид. 14, 18, 19, 20, кв. 13. вид. 1-34, кв. 22 вид. 1-13) Мостовского лісництва ДП «Веселинівський лісгосп». Площа накладення земельних ділянок становить: на земельну ділянку з кадастровим номером 4822783500:15:000:0086 4,1 га; на земельну ділянку з кадастровим номером 4822783500:15:000:0087 16,1 га; на земельну ділянку з кадастровим номером 4822783500:15:000:0088 29,2 га.

Крім цього, на запит прокурора у листі від 23.12.2021 № 258 (а.с. 90, т.1) Державне підприємство Веселинівське лісове господарство повідомило, що вищевказані земельні ділянки перебувають у постійному користуванні третьої особи, розташовані в кварталі 22 Мостівського лісництва і станом на 25.11.2020 та на час складення листа входять в межі земель державного лісового фонду, що підтверджується проектом організації та розвитку лісового господарства. При цьому Державне підприємство Веселинівське лісове господарство відзначило, що ним не надавалось будь-яким особам погодження на зміну цільового призначення, добровільної відмови, згоди на вилучення або відведення вказаних земельних ділянок у комунальну власність. До вказаного листа третьою особою долучено копію державного акту на право постійного користування землею та копію проекту організації та розвитку лісового господарства (квартал 22 Мостівське лісництво) (а.с. 91-94, т.1).

Аналогічну інформацію було надано Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства на запит прокурора у листі від 13.12.2021 № 1122, в якому зазначено, що під час проведення останнього лісовпорядкування 2013-2014 років, станом на 25.11.2020 та на час складення листа, земельні ділянки лісогосподарського призначення, на які накладаються зокрема спірні земельні ділянки, перебували та перебувають у складі земель постійного користування Державного підприємства Веселинівське лісове господарство (в межах кварталу № 22 Мостовського лісництва) (а.с. 95-98, т.1).

Крім цього, Кабінетом Міністрів України в листі від 22.11.2021 № 37844/0/2-21 (а.с. 101, т.1) також було повідомлено прокурора щодо неприйняття рішення про припинення права постійного користування Державному підприємству Веселинівське лісове господарство, відведення, погодження зміни цільового призначення земельних ділянок із зазначеними прокурором у запиті кадастровими номерами, зокрема: 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087 та 4822783500:15:000:0088 (а.с. 99-100, т.1).

18.11.2021 прокурор звернувся до позивача із запитом (а.с. 102-103, т.1), в якому просив повідомити про вжиті позивачем заходи щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. У відповіді на запит прокурора позивач у листі від 24.11.2021 № 05-67/4655/5-21 (а.с. 106, т.1) повідомив, що головою облдержадміністрації розпорядження про вилучення з постійного користування Державного підприємства Веселинівське лісове господарство спірних земельних ділянок або припинення права постійного користування підприємства цими земельними ділянками, а також про зміну їх цільового призначення не видавались, позови щодо витребування цих земельних ділянок позивачем не пред`являлись. При цьому позивач відзначив, що сума видатків, доведених у 2021 році на утримання облдержадміністрації, не дозволяє здійснити видатки на сплату судового збору в обсязі, достатньому для звернення до суду з відповідними позовами, водночас позивач не заперечив щодо пред`явлення прокурором таких позовів з метою захисту інтересів держави та усунення виявлених порушень законодавства.

Далі, прокурор повідомив позивача листом від 13.06.2022 № 15/1-166вих./22 (а.с. 107-108, т.1) про пред`явлення позову до суду у спірних відносинах.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч. 1,3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі лісогосподарського призначення.

Статтею 11 ЛК України визначено, що право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Частиною 1 ст. 57 ЗК України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до п. 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476, вихідними даними для проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок є, в т.ч., відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою. Під час проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок можуть використовуватися матеріали дистанційного зондування землі, лісовпорядкування, проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.

Згідно з п. 29 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476, відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій», в редакції станом на 12.12.2019, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом ч. 2 ст. 117 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Згідно з ч. 7 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі, зокрема, зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

Статтею 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Згідно з ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції, станом на час проведення державної реєстрації спірних земельних ділянок) підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в чинній редакції) державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Статтею 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру .

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в чинній редакції) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Згідно з ч. 1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позиція суду

Як встановлено судом на підставі затвердженої спірним рішенням відповідача-1 від 12.12.2009 № 11749/0/14-19-СГ технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087, 4822783500:15:000:0088 були сформовані як землі сільськогосподарського призначення і зареєстровані в ДЗК, з подальшим переданням і прийняттям спірними наказом відповідача-1 від 25.11.2020 № 9-ОТГ та рішенням відповідача-2 від 11.02.2021 № 8 до комунальної власності з внесенням відповідних відомостей до ДРРП.

Як встановлено судом з матеріалів справи, не заперечується відповідачем-1 та визнається відповідачем-2, ці земельні ділянки частково накладаються на землі державного лісового фонду, які належать на праві постійного користування третій особі. Суд відзначає, що під час вирішення спору судом ставилось на обговорення учасників справи питання щодо доцільності призначення у цій справі експертизи з метою встановлення обставини щодо накладення спірних земельних ділянок на землі державного лісового фонду, разом з цим, прокурор та позивач висловили позицію про достатність доказів, а відповідач-2 позов визнав.

Так, ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування. Така позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 № 361/6826/16-ц.

В це же час, судом встановлено, що ані позивачем, ані Кабінетом Міністрів України, ані третьою особою не приймались рішення/погодження в частині накладених на спірні земельні ділянки земель державного лісового фонду про передачу цих земель до комунальної власності, зміну цільового призначення та згоду на припинення речового права. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки саме сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За цих обставин, суд вважає, що спірні накази відповідача-1 та рішення відповідача-2 в частині вказаних земельних ділянок суперечать застосованим судом у спірних відносинах нормам законодавства, порушують інтереси держави в особі позивача, а тому позов прокурора в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому доводи відповідача-1 щодо невірності його визначення прокурором як особи, якій пред`явлено позовну вимогу, суд оцінює критично, оскільки у спірних правовідносинах відповідач-1 виступає як орган державної влади, яким видані спірні накази, що стали підставою для порушення інтересів держави в особі позивача.

Оскільки на підставі вищевказаних актів було проведено державну реєстрацію прав відповідача-2 на спірні земельні ділянки, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення права комунальної власності відповідача-2 на спірні земельні ділянки відповідно до чинної редакції ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім цього, враховуючи, що землі державного лісового фонду були безпідставно включені до земельних ділянок, сформованих на підставі технічної документації, яка затверджена наказом відповідача-1, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» вчинені в Державному земельному кадастрі державні реєстрації спірних земельних ділянок підлягають скасуванню.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позов прокурора слід задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення судом позовних вимог прокурора в повному обсязі, судовий збір, сплачений за подання позову, покладається пропорційного розміру задоволених вимог щодо кожного з відповідачів, а отже з відповідача-1 на користь прокуратури слід стягнути судовий збір в сумі 4962,00 грн, а з відповідача-2 - 9924,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12.12.2019 № 11749/0/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами: 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087, 4822783500:15:000:0088.

3. Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.11.2020 № 9-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі територіальній громаді в особі Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області у комунальну власність земельних ділянок з кадастровими номерами: 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087, 4822783500:15:000:0088.

4. Визнати незаконним і скасувати рішення Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 11.02.2021 № 8 «Про прийняття земельних ділянок державної форми власності у комунальну» в частині прийняття у комунальну власність Мостівської сільської ради земельних ділянок з кадастровими номерами: 4822783500:15:000:0086, 4822783500:15:000:0087, 4822783500:15:000:0088 з одночасним припиненням права комунальної власності Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області на вказані земельні ділянки, державну реєстрацію яких вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2021 (записи № № 41766539, 41766191, 41766015 відповідно).

5. Скасувати вчинену 19.10.2019 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4822783500:15:000:0086, площею 5,1609 га, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

6. Скасувати вчинену 19.10.2019 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4822783500:15:000:0087, площею 55,3120 га, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

7. Скасувати вчинену 21.10.2019 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4822783500:15:000:0088, площею 31,4025 га, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

8. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр-кт. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 02910048) судовий збір в сумі 4962 /чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві/грн 00 коп.

9. Стягнути з Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області (вул. Степова, 11, Мостівська ТГ, с. Мостове, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56470, код ЄДРПОУ 04375033) на користь Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 02910048) судовий збір в сумі 9924 /дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири/грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля