Рішення

від 23.01.2023 по справі 910/2141/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 910/2141/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №910/2141/22

за позовом: Приватного підприємства САБІ (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, кімната 508, код ЄДРПОУ 331943632)

до відповідача: Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 21, код ЄДРПОУ 35989356)

про стягнення 929 000грн.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Приватного підприємства САБІ до Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення 929 000грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 № 910/2141/22 матеріали позовної заяви Приватного підприємства САБІ до Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення 929 000,00 грн. було передано на розгляд Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Верховного Суду № 12/0/9-22 від 22.03.2022 змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, у зв`язку з чим супровідним листом від 22.04.2022р. за №910/2141/22/1499/2022 за підписом Начальника відділу забезпечення діяльності судових колегій матеріали справи були скеровані до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 16.05.2022р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Приватного підприємства САБІ було залишено без руху.

30.05.2022р. до господарського суду надійшла заява (вх. №9156/22) від Приватного підприємства САБІ про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2022р. було відкрито провадження по справі №910/2141/22, справи вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження

Ухвалою господарського суду від 06.10.2022р. підготовче засідання було закрито, підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в засіданні суду.

18.07.2022р. за вх. №13513/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

При цьому в обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.08.2021 №438-р «Про внесення змін до розпису обласного бюджету на 2021 рік» (з врахуванням рекомендації постійної комісії обласної ради з питань регіонального розвитку, планування, бюджету, фінансів та інвестицій) було зменшено видатки розвитку спеціального фонду обласного бюджету по головному розпоряднику коштів - департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку облдержадміністрації (за КПКВКМБ 1617322 «Будівництво медичних установ та закладів»). Зазначеним розпорядженням, зокрема, було зменшено видатки по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 18, м. Миколаїв» (у тому числі виготовлення проєктно-кошториної документації та проведення експертизи). Що в свою чергу надає Замовнику право та підстави для визнання тендеру таким, що не відбувся. З огляду на зазначене уповноваженою особою Департаменту протоколом №1 від 17.08.2021 року тендер з закупівлі робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації за вищевказаним об`єктом визнано таким, що не відбувся з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» - скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг. Відповідне повідомлення було оприлюднено в електронній системі закупівель. Зазначене рішення уповноваженої особи Відповідача Позивач ані в адміністративному порядку ані в судовому не оскаржував та не оскаржує.

Також відповідач вказує, що оскільки договір про виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту не укладено, а можливість одержання доходу, заявленого Позивачем як упущена вигода, пов`язується не лише із укладанням цього договору, а й із його належним виконанням (в тому числі й щодо якості та строку, обов`язкового отримання позитивного експертного висновку відносно проектних робіт тощо), вимога Позивача про стягнення збитків у формі упущеної вигоди у розмірі 929 000,00 грн. є безпідставною та недоведеною.

Крім того відповідач зазначає, що визнання уповноваженою особою Відповідача тендеру таким, що не відбувся само по собі не підтверджує реальну можливість Позивача отримати дохід у зазначеному розмірі.

29.07.2022р. за вх. №14800/22 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05 квітня 2021 року Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, як Замовник оголосив відкриті торги на закупівлю робіт з Виготовлення

проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв» (номер закупівлі у системі Prozorro UA-2021-04-05-006776-сb43882fcb17a46ef82040balfb3abdlb) на очікувану вартість 2 005 812,00 грн. з ПДВ.

Початок аукціону електронною системою Prozorro призначено на 22.04.2021р. об 11:46год.

Позивач вказує, що 22.04.2021р. Приватне підприємство САБІ прийняло участь в електронних торгах на закупівлю робіт з Виготовлення проєктно-кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв». За результатами електронних торгів остаточна цінова пропозиція Позивача становить: 929 000,00 грн. без ПДВ (оскільки підприємство платник єдиного податку).

Повідомленням від 06.05.2021 № 1 уповноваженою особою Відповідача для більш детального розгляду тендерної пропозиції Позивача, строк розгляду було продовжено до 20- ти робочих днів (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-05-006776-c).

Як зазначає позивач, 08 травня 2021 року Уповноваженою особою Відповідача через систему Prozorro була висунута вимога про усунення невідповідностей тендерної пропозиції Позивача (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-05-006776-c), яка ним була виконанні та надано документи вих. №05/08/01 від 08.05.2021р., та пояснення вих.. № 08/05/02 від 08.05.2021р.( https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-05-006776-с).

12 травня 2021р. Протоколом розгляду тендерних пропозицій № 4 Уповноваженою особою Відповідача, посилаючись на п.1 частини першої статті 31 Закону України Про публічні закупівлі Учасник не виправив виявлені Замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, пропозицію ПП «САБІ» було відхилено (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-05-006776-c).

Позивач вказує, що оскільки з відповідним рішенням він був не згоден тому 17 травня 2021р. подав скаргу (№ UA-2021-04-05-006776-c.b2) до Постійно діючий адміністративної колегії антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель у порядку ст.. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-05-006776-с).

02 червня 2021р. через електронний майданчик було оголошено повний текс рішення Антимонопольного комітету від 28.05.2021р. № 11872-р/пк-пз, згідно якого скаргу Позивача було задоволено та Тендерну пропозицію визнано такою, що відповідає вимогам тендерної документації та ЗУ «Про публічні закупівлі» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-05-006776-c).

25.06.2021р. Протоколом розгляду тендерних пропозицій № 2 Уповноваженою особою Відповідача було оголошено Переможцем ПП «САБІ» та згідно п. 8 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про публічні закупівлі» у цей же день Відповідачем на електронному майданчику Prozorro було опубліковано оголошення про намір укласти договір з Переможцем, тобто з ПП «САБІ».

Як зазначає позивач, він готов був підписати договір на виконання робіт із Відповідачем з 04.07.2021р., але 2 липня 2021р. один з учасників (пропозиція якого не розглядалася) ТОВ "УРБАН КОНСТРАКТ" подав скаргу (№ UA-2021-04-05-006776-c.c3) до Постійно діючий адміністративної колегії антимонопольного комітету України, щодо визначення переможця. Відповідно до п. 17 ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» після оприлюднення в електронній системі закупівель скарги електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг строків, установлених ч. 10 та 12 ст. 29, ч. 6 ст. 33,ч. 7 ст. 40 цього Закону.

16 липня 2021р. Рішенням від 13.07.2021 № 15965-р/пк-пз Постійно діючою адміністративною колегією антимонопольного комітету України, Компанії "УРБАН КОНСТРАКТ" - було відмовлено у задоволенні скарги

За посиланням позивача, відповідно до абз. 6 ч. 17 ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» перебіг строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду отже з 17 липня 2021р. відлік часу на підписання договору з Позивачем продовжився, таким чином Договір повинен був підписатися у період з 19.07.2021р. по 28.07.2021р. (це період від 10 до 20 днів з моменту оголошення Позивача переможцем з урахуванням призупинення на час розгляду скарги Антимонопольним комітетом).

Як вказує позивача, відповідно до ст.. 33 ЗУ «Про публічні закупівлі» - «Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі», тобто саме Відповідач повинен бути ініціатором на укладання Договору з Позивачем, та оскільки він уникав телефонного зв`язку, 22.07.2021р. Позивач власноруч привіз у м. Миколаїв на адресу Відповідача заповнені договори на підпис.

Проте, як зазначає позивач, у цей день керівництво Відповідача відмовилося від зустрічі з Позивачем, тому Договори були залишені в приймальні на підпис з боку Відповідача, про що є відмітка секретаря на супровідному листі вих.. № 21/07-1 від 21.07.2021 р.

26.07.2021р. електронною поштою Відповідач надіслав лист № 1716-01-24, в якому зазначив що станом на 26.07.2021 р. змінився підписант і тому договори з боку Відповідача не будуть підписуватися.

Позивач наголошує, що відмова Відповідача від підписання договорів є грубим порушенням закону, оскільки згідно приписів ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України, ст.. 638, ч. 1 ст. 640, ч. 1,2 ст. 641, ч. 1,2 ст. 642 Цивільного кодексу України, ст.. 20,-21, ст. 33 Закону України Про публічні закупівлі, оприлюднення замовником оголошення процедури закупівель щодо закупівлі слід вважати запрошенням невизначеному колу осіб робити пропозиції укласти договір. Відповідно, направлення учасником своєї тендерної пропозиції слід вважати пропозицією укласти договір, на умовах зазначених учасником у такій тендерній пропозиції. Визначення Замовником переможця процедури закупівлі - учасника, та направлення йому повідомлення про намір укласти договір, свідчить про прийняття (акцепт) пропозиції учасника, викладеній в тендерній пропозиції.

Разом з тим, як зазначає позивача, оскільки він був зацікавлений у виконанні цих робіт та підписанні Договору у строк визначений ЗУ «Про публічні закупівлі», листом вих.. 27/07/01 від 27.01,2021р., запропонував, що сам власноруч заповнить реквізити договору з боку Відповідача, але для цього запросив у Відповідача необхідну інформацію про підписанта, або як варіант запропонував приїхати та підписати підготовлений Відповідачем договір у день, який він призначить.

Проте, відповідний лист було залишено останнім без відповіді та задоволення.

В подальшому, як зазначає позивач для вирішення зазначеного питання в досудовому порядку, він звернувся до Голови обласної Державної адміністрації для сприяння вирішення ситуації, що склалася, оскільки Відповідач підпорядковується обласній Державній адміністрації та отримує від них фінансування на оголошену закупівлю (лист вих.. 10/08/01 від 10.08.2021р.), та відповідно до статті 222 Господарського кодексу України надіслав Відповідачу претензію № 001 від 04.08.2021р. щодо неналежного виконання стороною своїх зобов`язань.

У відповіді на нашу претензію Відповідач пояснив, що Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.08.2021 №438-р «Про внесення змін до розпису обласного бюджету на 2021 рік» було зменшено видатки розвитку спеціального фонду обласного бюджету по головному розпоряднику коштів - департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку облдержадміністрації (за КПКВКМБ 1617322 «Будівництво медичних установ та закладів»). Даним розпорядженням, було зменшено видатки, зокрема по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 18, м. Миколаїв» (у тому числі виготовлення проєктно-кошториної документації та проведення експертизи). З огляду на зазначене та на підставі п.2 ч.5 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендер з закупівлі робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації за вищевказаним об`єктом визнано таким, що не відбувся.

На переконання відповідача, рішення Відповідача про відміну закупівлі винесено з порушенням вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» оскільки у протоколі № 1 від 17.08.2021р. Відповідач одразу посилається на дві частини ст.. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: «відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг», що відноситься до п. 1 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» та одразу йде посилання на п. 2 ч. 5 ст. 32 «скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг».

Також Позивач не погоджується з причиною відміни торгів у зв`язку зі скороченням фінансування, оскільки на момент коли Відповідач повинен був підписати Договір з Позивачем, а саме до 28.07.2021р. кошти фактично були виділені Замовнику на проведення закупівлі, про це свідчить річний план закупівлі UА-Р-2021-04-05-003539-сd28991d9dd894f1f957f4e19533db141, а скорочення видатків здійснено вже після закінчення встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" строків для укладання договору про закупівлю.

Також позивач звертає увагу що згідно Розпорядження Миколаївської обласної Державної адміністрації від 17.08.2021р. № 438-р скорочення видатків по спірній закупівлі відбулося лише на 500 000,00 грн. таке скорочення жодним чином не впливає на його цінову пропозицію, оскільки під час проведення аукціону, Позивачем за рахунок кроку пониження вартість закупівлі була зменшена на 1 076 812,00 грн., і на момент прийняття Розпорядження Миколаївською обласною Державною адміністрацією, факт економії бюджетних коштів у сумі 1 076 812,00 грн. вже був відомий, таким чином отримавши реальну економію за рахунок відкритих торгів, скорочувати видатки не було потреби.

Позивач вважає, що ним було вжито всіх заходів щодо належного виконання умов тендерної документації та приписів Закону України "Про публічні закупівлі". Проте, через недобросовісну та протиправну поведінку Відповідача не була досягнення мета тендерної процедури - укладення договору на виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв» та виконання його умов.

За посиланнями позивача, відповідач безпідставно відмовився від виконання своїх обов`язків за результатами відкритих торгів № UА-2021-04-05-006776-с, що свідчить про наявність протиправної поведінки відповідача, оскільки він як переможець торгів, був протиправно позбавлений того, на що він правомірно розраховував у разі належного укладення та виконання договору Відповідачем, а саме, отримання прибутку за результатом виготовлення проектно - кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв».

Позивач наголошує, що позадоговірна (деліктна) цивільно-правова відповідальність настає за умови наявності складу правопорушення, що обов`язково має містити такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкоду; в) причинний зв`язок між ними; г) вину заподіювана шкоди. Так противоправною поведінкою Відповідача є порушення вимог ЗУ «Про публічні закупівлі», що виражається у вигляді не укладання договору на виготовлення проєктно-кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв» з переможцем відкритих торгів. Шкода виступає у вигляді упущеної вигоди у розмірі 929 000,00грн.., що підтверджує кошторисний розрахунок. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та спричиненням шкоди є прямим. Вина заподіювана школи полягає у неправомірній дії щодо не укладання договору з переможцем у строки визначені ч. 5-6 ст. 33 ЗУ «Про публічні закупівлі.

Отже, як вказує позивач, внаслідок таких протиправних дій відповідача він не одержав прибуток у сумі 929 000,00 грн., на який розраховував, що відповідно до статей 22 та 1166 Цивільного кодексу України, є підставою для стягнення збитків (упущеної вигоди).

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, Приватного підприємстваСАБІ звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до положеньст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2, 4ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, позивач, вимагаючи відшкодування збитків, повинен довести три перші умови відповідальності: факт протиправної поведінки відповідача, розмір збитків, причинний зв`язок між ними. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню позивачем; відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

Згідно зі ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до положень ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон),договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Відповідно до положень ст. 22 названого Закону тендерна документація повинна містити: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо, таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Згідно зі ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

На підставі викладеного, з урахуванням приписів ч. 3ст. 181 ГК України, ст.638, ч. 1 ст.640, ч. ч. 1,2ст.641, ч. ч. 1,2ст.642 ЦК України, п. п. 15, 28, 30, 35 ч. 1 ст.1, ч. ч. 1,2ст.32 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднення замовником оголошення про проведення процедури закупівлі слід вважати запрошенням невизначеному колу осіб робити пропозиції укласти договір. Відповідно, направлення учасником процедури закупівлі своєї тендерної пропозиції слід вважати пропозицією укласти договір, на умовах зазначених таким учасником у своїй тендерній пропозиції. Тому, визначення замовником переможця процедури закупівлі та направлення такій особі повідомлення про намір укласти договір, свідчить про прийняття (акцепт) пропозиції переможця процедури закупівлі, викладеній ним в тендерній пропозиції.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/5798/17.

Також, у постанові від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19 Верховний Суд дійшов висновку, що з моменту прийняття замовником у встановленому порядку рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднення відповідного повідомлення, у замовника виникає право і одночасно обов`язок укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів.

Взявши участь у процедурі закупівлі послуг, позивач прийняв пропозицію відповідача та ставши переможцем торгів, з огляду на оприлюднення 25.06.2021 в електронній системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем аукціону, позивач мав ґрунтовні підстави сподіватись на укладення з відповідачем відповідного договору, надавати визначені договором послуги та отримати прибуток за надання своїх послуг.

Необхідність дослідження реальності намірів сторони на укладання договору підтверджується постановою Верховного Суду по справі № 909/190/18 від 23.10.2019.

Наявними у справі письмовими доказами підтверджуються обставини, які свідчать про реальність намірів позивача на укладання та виконання договору. Крім того, позивачем було вчинено всі необхідні дії, спрямовані на укладення договору на надання послуг та направлено відповідачу підписані зі своєї сторони два примірника договору про надання послуг разом з додатками, що вимагались тендерною документацією.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено право і одночасно обов`язок замовника укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів.

Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Водночас, ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав, особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що учиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, суд вважає, що відповідач в даному випадку діяв недобросовісно і допустив порушення процедури закупівлі передбаченої Законом на стадії укладання договору, що і стало причиною виникнення даного спору про стягнення збитків (упущеної вигоди).

Суд зауважує, що відповідачем не надано суду доказів того, що відповідні видатки дійсно були скорочені після оголошення про проведення закупівлі UA-2021-04-05-006776-с та до публікації повідомлення про намір укласти договір з позивачем, адже після такої публікації скорочення видатків, як одностороння дія не може бути підставою для відмови в укладенні договору з переможцем торгів.

Суд зазначає що Розпорядженням Миколаївської обласної Державної адміністрації від 17.08.2021р. № 438-р було зменшено видатки розвитку спеціального фонду бюджетного розвитку обласного бюджету по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв» у тому числі виготовлення проектно- кошторисної документації та проведення експертизи) лише на суму 500 000,00 грн.

На момент прийняття Розпорядження вже був відомий факт економії бюджетних коштів за рахунок кроку пониження під час аукціону на суму 1 076 812,00 грн. При цьому якщо приймати до уваги, що скорочення грошових видатків на закупівлю були за рахунок оголошеної вартості закупівлі залишок коштів складає 1 505 812,00 грн. (2 005 812,00 (Ціна оголошеної закупівлі) - 500 000,00 (Скорочення видатків) = 1 505 812,00 грн. За результатами електронних торгів остаточна цінова пропозиція Позивача становить: 929 000,00 грн.

Таким чином, скорочення видатків не мало фінансового впливу на результат проведених торгів по закупівлі UA-2021-04-05-006776-C оскільки на момент зазначених відповідачем подій вже була відома остаточна найбільш економічно вигідна пропозиція, тому скорочення видатків ніяким чином не перешкоджало відповідачу у подальшому укладанню договору з позивачем, оскільки грошових коштів було достатньо щоб підписати договір на цінову пропозицію яку надав Позивач, в зв`язку з відповідні заперечення відповідача суд оцінює критично.

Крім того суд зауважує, що після прийняття рішення про визнання торгів такими що не відбулись з підстав скорочення видатків, Відповідач вже через два місяці, а саме 05.11.2021р. оголосив закупівлю на аналогічні послуги: виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Реконструкція комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради за адресою : вул. Миколаївська, 21 в м. Миколаєві» на більшу сума, а саме на 11 350 000,00 грн.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі укладення та належному виконанні договору і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Відповідний висновок зроблено Верховним Судом під час розгляду спору про стягнення упущеної вигоди (постанова від 13 січня 2021 року у справі № 925/1525/19).

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати саме за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Водночас, відповідачем не доведено, що за звичайних обставин виконання договору про надання послуг позивачем на умовах, викладених у тендерній документації на закупівлю послуг з юридичного консультування та юридичного представництва, було б неналежним і у відповідача не виникло б обов`язку оплатити такі послуги згідно умов договору.

Суд зауважує, що позивач здійснив розрахунок упущеної вигоди виключно на підставі тендерної пропозиції про ціну предмета закупівлі та мав очікування щодо сплати за надані послуги у вигляді абонентської плати щомісячно.

Відповідно до ст. 181 ГК Українипри укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до інформації про закупівлю UA-2021-04-05-006776-с з електронної системи закупівель, відповідач вказав очікувану вартість послуг 2 005 812 грн. з ПДВ.

Тендерна пропозиція позивача становила 929 000 грн. з ПДВ. Розглянувши пропозиції учасників, відповідач прийняв пропозицію позивача.

Відповідно до ч.ч. 4 та 5, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Таким чином, оприлюднена замовником тендерна документація є по суті пропозицією, з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору. Взявши участь у торгах, позивач розраховував укласти з відповідачем відповідний договір, здійснювати надання послуг саме на тих умовах, які були визначені в тендерній документації.

Оскільки відповідач приймаючи пропозицію переможця процедури закупівлі, викладеній ним в тендерній пропозиції не вказував на необхідність зниження ціни, то суд дійшов висновку що упущена вигода, яку ПП «Сабі» мало отримати при наданні послуг становить саме 929 000 грн.

Отже, господарський суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення: протиправної поведінки, завданих збитків та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками.

Відповідач не довів відсутності вини у своїх діях.

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Частинами п`ятою, шостою статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час проведення закупівлі) визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

З прийняттям замовником у встановленому порядку рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюдненням ним відповідного повідомлення, у нього виникає право і одночасно обов`язок укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів (див. подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19).

Суд звертає увагу, що застосована законодавцем у частині шостій статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти" свідчить, що зазначена норма покладає на замовника саме обов`язок укласти договір з переможцем процедури закупівлі, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.

Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

Отже визначення переможця закупівлі, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору, а відповідні дії сторін підтверджують визначення ними умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір (див. подібний висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 904/4036/18, від 01.06.2021 у справі № 910/840/20).

За цих умов учасник закупівлі, якого визнано переможцем, взявши участь у процедурі закупівлі має обґрунтовану впевненість (сподівання) на укладення договору із замовником за результатом такої процедури та отримання майнових вигод від виконання договору.

Тому ухилення замовника від належного виконання покладеного на нього умовами проведеної закупівлі обов`язку щодо укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, є порушенням статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі", а відповідні дії замовника щодо відміни процедури закупівлі та ухилення від укладення договору є протиправними.

Оскільки наведені дії замовника закупівлі призводять до порушення прав переможця закупівлі на укладання договору про закупівлю та отримання доходу (майнових вигод), на який він вправі був розраховувати в результаті укладання та виконання договору, такі дії можуть бути підставою для покладення на замовника відповідальності у вигляді збитків.

З урахуванням наведеного, учасник, який був визнаний переможцем закупівлі, однак згодом втратив право на укладення договору про закупівлю через протиправну відміну замовником процедури закупівлі, може стягнути з замовника закупівлі збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, пов`язані зі втратою ним права на укладення договору про закупівлю та отримання доходу (майнових вигод) від виконання відповідного договору (подібної позиції щодо можливості стягнення з замовника збитків у вигляді упущеної вигоди, дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 23.10.2019 у справі № 909/190/18 та від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19).

Суд підкреслює, що визнавши позивача переможцем торгів та прийнявши таким чином на себе обов`язок укласти договір про закупівлю відповідно до умов тендерної документації, відповідач створив на боці позивача правомірне очікування на укладення такого договору із відповідачем та на можливість отримання доходу від виконання цього договору.

При цьому суд враховує, що законне сподівання на отримання активу відповідно до вимог закону, усталеної ділової та іншої легітимної соціальної практики становить складову частину майна як автономного поняття, право на мирне володіння яким захищається відповідно до приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (пункт 35), «Копецький проти Словаччини» від 28.09.2004).

Таким чином, визнання торгів такими що не відбулись після публікації повідомлення про намір укласти договір становила протиправне втручання відповідача у право позивача на мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Крім того, суд зауважує, що в діях відповідача, який визнав позивача переможцем торгів, прийнявши таким чином на себе обов`язок укласти договір про закупівлю відповідно до умов тендерної документації, а потім визнав торги такими що невідбулись з мотивів скорочення видатків, після чого оголосив 05.11.2021р. закупівлю. на аналогічні послуги на більшу суму, а саме на 11 350 000,00 грн., вбачаються ознаки недобросовісної поведінки, дій всупереч доктрині «venire contra factum proprium».

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини від 06 грудня 2007 року у справі VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 45).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У цій справі підлягає застосуванню доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Зазначений підхід безпосередньо застосовано у значній кількості рішень судів касаційної інстанції, зокрема: постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 237/142/16-ц, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду), від 22.05.2019 у справі № 234/3341/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 522/16323/16-ц, від 17.07.2019 у справі № 626/2681/18, від 07.08.2019 у справі № 496/1561/16-ц, від 18.09.2019 у справі № 626/2490/18, від 02.10.2019 у справі № 365/349/16-ц, від 09.10.2019 у справі № 204/1646/16-ц, від 09.101.2019 у справі № 761/19764/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 686/22924/16-ц, від 20.11.2019 у справі № 705/6141/14-ц, від 04.12.2019 у справі № 535/674/15-ц, від 11.12.2019 у справі № 2-407/11, від 19.12.2019 у справі № 337/4707/17, від 27.12.2019 у справі № 573/595/17, від 09.01.2020 у справі № 645/33/17 тощо, а також постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2018 у справі № 911/205/18, від 09.04.2019 у справі № 903/394/18, від 15.05.2019 у справі № 917/803/18, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18, від 04.07.2019 у справі № 904/3315/18, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18, від 19.09.2019 у справі № 904/3883/18, від 09.10.2019 у справі №922/1382/18, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 від 06.12.2019 у справі № 910/353/19 (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) тощо.

Принцип добросовісності є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) і його порушення у вигляді недодержання вимог доктрини «venire contra factum proprium» свідчить про зловживання з боку відповідача, якому за жодних умов не можна потурати, адже зловживання правом забороняється і право, яким зловживають, судом не захищається (ч.ч. 4 6 ст. 13 ЦК України).

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 11 ГПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 929 000 грн. збитків.

Щодо посилань відповідача щодо укладання договору відповідно ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарських кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 641 Цивільного кодексу України(далі ЦК України), пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною в разі її прийняття. При цьому реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано в рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане в пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких її було зроблено.

Таким чином, публікація оголошення про проведення закупівлі є запрошенням робити пропозиції укласти договір, а кожна тендерна пропозиція є офертою, що може бути відкликана до завершення установленого замовником строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/5798/17, з урахуванням приписів частини З статті 181 Господарського кодексу України, статті 638, частини 1 статті 640, частин 1, 2 статті 641, частин 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України, пунктів 15, 28, ЗО, 35 частини 1 статті 1, частин 1, 2 статті 32 Закон України «Про публічні закупівлі» оприлюднення замовником оголошення про проведення процедури закупівлі слід вважати запрошенням невизначеному колу осіб робити пропозиції укласти договір. Відповідно, направлення учасником процедури закупівлі своєї тендерної пропозиції слід вважати пропозицією укласти договір, на умовах зазначених таким учасником у своїй тендерній пропозиції. Тому, визначення замовником переможця процедури закупівлі та направлення такій особі повідомлення про намір укласти договір, свідчить про прийняття (акцепт) пропозиції переможця процедури закупівлі, викладеної ним в тендерній пропозиції.

Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладають у результаті пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. А це означає, що з моменту одержання переможцем процедури закупівлі повідомлення про намір укласти договір у замовника виникає обов`язок підписати договір про закупівлю. Саме тому після акцепту пропозиції переможця відмінити тендер неможливо.

Стаття 185 ГК України визначає особливості укладення господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах: до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовують загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, зважаючи на нормативно-правові акти, які регулюють діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів. Таким чином, правила про ЦК України щодо неможливості відкликання акцепту після його прийняття особою, що подала оферту (переможець торгів), мають бути застосовані, виходячи з положень Закону про публічні закупівлі.

Як встановлено судом Позивач надав згоду на пропозицію Відповідача укласти договір, направивши Відповідачу та направив підписаний зі свого боку екземпляр договору (лист вих. № 21/07-1 від 21 квітня 2021р.).

Щодо твердження відповідача щодо узгодження істотних умов договору, суд зазначає, що у Тендерній документації затвердженою рішенням Уповноваженої особи Протокол №4 від « 05» квітня 2021 р. міститься Проект договору на виготовлення проектно-кошторисної документації -Додаток № 3 Тендерної документації (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-05-006776-c).

Відповідно до пункту 3 Проект договору про закупівлю Розділу 6. Тендерної документації : Результати торгів та укладання договору про закупівлю Відповідач зазначив, що остаточна редакція договору про закупівлю складається замовником з урахуванням особливостей предмету закупівлі та результатів аукціону на базі проекту договору про закупівлю, що є Додатком 3 до цієї тендерної документації, та надсилається переможцю у спосіб, обраний замовником. Переможець повинен підписати 2 примірники договору у строки, визначені пунктом 2 «Строк укладення договору» цього розділу та у день підписання передати замовнику один примірник договору.

Пунктом 4 Умови договору Розділу 6. Тендерної документації Відповідач визначив, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у статті 41 Закону. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода, а саме: - предмет договору; - строки дії договору та термін виконання робіт; - ціна договору.

Таким чином усі істотні умови договору відповідачем було визначено, а позивач у складі своєї пропозиції надав підписаний проект договору, а також лист вих. № 21/04/11 від 21 квітня 2021р., якими надав згоду на підписання договору на умовах які визначив відповідач.

Щодо заперечено відповідача, відносно належного виконання зобов`язань Виконавцем за таким договором перед Замовником у т.ч. щодо якості, суд зазанчає, що відповідно до Додатку 1 до тендерної документації «Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону Про публічні закупівлі» пункт 2 вимагає від учасника наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)- Довідка подається на фірмовому бланку (у разі наявності такого бланку) за підписом керівника або уповноваженої особи Учасника у формі таблиці Б, наведеній нижче, що містить інформацію про наявність у Учасника досвіду виконання аналогічних договорів/аналогічного договору. На підтвердження наявності досвіду виконання аналогічних договорів надаються договір/договори предметом яких є виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації з капітального ремонту закладів охорони здоров`я. Аналогічний договір/ договори надаються з усіма додатками, які зазначені в договорі, додатки повинні містити посилання на дату та номер договору та підтверджується поданими у складі пропозиції копіями позитивних експертних звітів. Також учасник має надати оригінал відгуку від контрагента, що вказаний у Довідці про наявність у Учасника досвіду виконання аналогічного договору. Відгук повинен містити предмет договору, його дату, номер та ціну, реквізити замовника (повне найменування, адреса, прізвище, ім`я, по-батькові керівника та номер телефону), інформацію про те що роботи за договором на дату надання відгуку виконані якісно та в повному обсязі відповідно до умов договору. Відгук повинен бути оформлений на фірмовому бланку (при наявності) та містити підпис керівника та печатку (при наявності) контрагента.

Так, у складі своєї тендерної пропозиції Позивач надав Довідку про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів (лист вих. 21/04/03 від 21 квітня 2021 року) до якої було додано копії зазначених аналогічних договорів, акти виконаних робіт. Позитивні експертні висновки на виконані роботи, а також позитивні листи відгуки від замовників.

Розом з тим, суд зауважує що відповідачем не наведено жодних конкретних аргументів які б свідчили, що за звичайних обставин виконання договору на виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду 7-ми поверхової будівлі КНП Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня Миколаївської обласної ради по вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв» позивачем на умовах, викладених у тендерній документації на закупівлю робіт, було б неналежним і у Відповідача не виникло б обов`язку оплатити такі роботи згідно умов договору.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства САБІ є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства САБІ (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, кімната 508, код ЄДРПОУ 331943632) до Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 21, код ЄДРПОУ 35989356) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 21, код ЄДРПОУ 35989356) на користь Приватного підприємства САБІ (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, кімната 508, код ЄДРПОУ 331943632) збитки (упущена вигода) в сумі 929 000 (дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч)грн. та судовий збір в сумі 13 935 (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 02 лютого 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна