Ухвала

від 03.02.2023 по справі 921/91/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/91/23 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянувши заяву б/н від 02.02.2023 (вх.№ 91 від 02.02.2023) приватного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель" (вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001) про забезпечення позову до його пред`явлення

особа, яка може отримати статус учасника справи - відповідача:

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001).

Без повідомлення учасників справи.

Встановив:

02.02.2023 до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява б/н від 02.02.2023 (вх.№ 91 від 02.02.2023) Приватного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель" про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, а саме: заборонити виконавчому комітету Тернопільської міської ради вчиняти дії щодо виконання рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою", - до набрання законної сили рішенням суду.

При цьому, ПРАТ "Тернопіль-Готель" вказує на те, що має намір звернутися до суду із позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001) про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023, заяву передано на розгляд судді Охотницькій Н.В.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує на наступне.

ПРАТ "Тернопіль-Готель" є власником будівлі, готелю "Тернопіль" за адресою Тернопільська область , м. Тернопіль, вул. Замкова,14.

Також у користуванні ПРАТ "Тернопіль-Готель" перебуває земельна ділянка площею 0.5309 га, кадастровий номер 6110100000:02:021:0015, для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за адресою Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Замкова, земельна ділянка 14, на підставі Договору оренди землі від 12.12.2012, із змінами згідно Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2014 та від 26.02.2021, укладеними відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 19.05.2011 № 6/8/83, із змінами від 06.07.2012 № 6/22/61, строком до 19.05.2031.

ПРАТ "Тернопіль-Готель" на вказаній земельній ділянці проведено роботи по благоустрою вуличної парковки біля готелю "Тернопіль" по вул. Замковій, 14 в м. Тернопіль, зокрема встановлено два шлагбауми в межах орендованої земельної ділянки з метою унеможливлення заїзду на територію парковки готелю сторонніх автомобілів, окрім як автомобілів працівників та клієнтів готелю.

Вказані роботи, за твердженням заявника, проведені після отримання від Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради листа від 17.07.2022 № 15410-Ю, яким повідомлено ПРАТ "Тернопіль-Готель", що розглянувши звернення від 09.07.2022 № 66, Управління не заперечує щодо проведення робіт по благоустрою виличної парковки біля готелю "Тернопіль" на вул. Замковій, 14 в м. Тернопіль в межах чинного законодавства.

Однак, листом від 27.01.2023 № 7, Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради повідомило ПРАТ "Тернопіль-Готель", що у відповідності до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою" 2 (два) шлагбауми, самовільно влаштовані на землях комунальної власності м. Тернополя, а саме: поруч будівлі готелю "Тернопіль" за адресою: вул. Замковій, 14 в м. Тернопіль, підлягають демонтажу. Відповідно, Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради просить ПРАТ "Тернопіль-Готель" до 08.02.2023 провести демонтаж зазначених об`єктів власними силами. У випадку ігнорування попередження, демонтаж буде проведений в примусовому порядку, силами спеціалізованої організації.

У зв`язку з чим, заявник вважає, що рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою" обмежує права ПРАТ "Тернопіль-Готель" у користуванні земельною ділянкою, зокрема, у праві недопущенні сторонніх осіб на територію готелю шляхом встановлення обмежувальних засобів руху автомобілів шлагбаумів.

Зазначені обставини дають заявнику підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони виконавчому комітету Тернопільської міської ради вчиняти дії щодо виконання рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою", може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду, з метою захистити порушені права щодо права на обмеження заїзду сторонніх автомобілів на орендовану земельну ділянку шляхом встановлення відповідних обмежувальних засобів руху шлагбаумів.

Розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель" про забезпечення позову до його пред`явлення, судом встановлено наступне.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 138 ГПК України, який визначає порядок подання заяв про забезпечення позову до подання позовної заяви, заява про забезпечення позову подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.

Частиною третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Як уже зазначалось вище, в даному випадку, обґрунтовуючи необхідність звернення з відповідним позовом до суду, майбутній позивач посилається на те, що предметом позову буде матеріально-правова вимога до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою", яке, на думку заявника, обмежує права ПРАТ "Тернопіль-Готель" у користуванні земельною ділянкою, зокрема, у праві недопущенні сторонніх осіб на територію готелю шляхом встановлення обмежувальних засобів руху автомобілів шлагбаумів.

Як вбачається із рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою", останнє прийнято із врахуванням Актів роботи постійно діючої робочої групи від 12.01.2023, яка створена рішенням виконавчого комітету №1225 від 22.12.2021 "Про створення постійно діючої робочої групи" та на підставі Законів України "Про місце самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про благоустрій населених пунктів", Земельного кодексу України та Правил благоустрою Тернопільської міської територіальної громади.

Отже, рішення прийнято з метою створення сприятливих умов для проживання населення міста, дотримання Правил благоустрою територіальної громади та стосується здійснення контролю за станом благоустрою території міста Тернопіль, усунення порушень у сфері благоустрою і в жодному випадку не пов`язано із правом ПРАТ "Тернопіль-Готель" оренди земельної ділянки, оскільки не позбавляє його права володіння та користування останньою.

Так, відповідно до ч.1 ст. Закону України "Про благоустрій населених пунктів" №2807-IV від 06.09.2005 (далі - Закон №2807-IV) встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. У свою чергу територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

Згідно з ст.13 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам`ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані, зокрема, утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини); усувати на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; усувати на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; у процесі утримання об`єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об`єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані ( ч.2 ст.17, 18 Закону №2807-IV).

За приписами ст.20 Закону № 2807-IV, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Фінансування державних програм благоустрою населених пунктів та програм з благоустрою об`єктів, які перебувають у державній власності, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень, зокрема, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до частини 2 цієї статті Закону до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:

1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;

3) організація місць відпочинку для населення;

4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;

5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо;

6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою;

7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території;

8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень;

9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою;

11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища;

12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку";

14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 34 зазначеного Закону нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту, є Правила благоустрою території населеного пункту, які розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

На виконання наведених вище норм Закону, рішенням Тернопільської міської ради від 24.07.2019 № 7/36/12 затвердженні Правила благоустрою Тернопільської міської територіальної громади, котрі розроблені з метою забезпечення належного комплексного благоустрою, санітарно-епідеміологічного стану та екологічної безпеки Тернопільської міської територіальної громади.

Частиною першою статті 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Таким чином, Закон України "Про благоустрій населених пунктів" наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

У розумінні Закону України "Про благоустрій населених пунктів" дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - це роботи щодо відновлення об`єкту благоустрою території).

З огляду на викладене вище, Закон України "Про благоустрій населених пунктів" наділяє повноваженням Тернопільську міську раду та її виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою міста Тернополя, в тому числі приймати рішення про демонтаж та вживання заходів із демонтажу елементів благоустрою.

В той же час, підвідомчість справ судам визначається законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Критеріями розмежування справ господарського судочинства від інших справ є суб`єктний склад учасників процесу (обов`язковими учасниками правовідносин мають бути суб`єкти господарювання) та характер спірних правовідносин (виникають у сфері відносин врегульованих Господарським кодексом України, іншими актами господарського законодавства).

Статтею 20 ГПК України визначена предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

За змістом частини першої цієї статті Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п.10 ч.1 ГПК України).

Натомість, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до частини шостої статті 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

У Рішенні Конституційного Суду №7-рп/2009 від 16.04.2009 зазначено, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Частинами першою, другою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (частина п`ята статті 125 Конституції України).

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає Кодекс адміністративного судочинства України, який також встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (частина перша статті 1 цього Кодексу).

Пунктом 2 частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальним актом у розумінні норм пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За визначенням понять, наведеним у пункті 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно - правовим спором є спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб`єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

З встановлених вище обставин вбачається, що предмет позову, із яким ПРАТ "Тернопіль-Готель" має намір звернутись до Господарського суду Тернопільської області, стосується оскарження рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою" щодо організації та проведення постійно діючій робочій групі, яка створена рішенням виконавчого комітету № 276 від 07.04.2015 "Про створення постійно діючої робочої групи" в 10 денний термін з дня прийняття даного рішення організувати та провести роботи з демонтажу технічних засобів регулювання дорожнього руху шлагбаумів у кількості 2 (двох) штук, які влаштовано поруч будівлі готелю "Тернопіль" за адресою вул. Замкова, 14, та не стосується ані правомірності набуття ПРАТ "Тернопіль-Готель" земельної ділянки, на якій розташовані технічні засоби регулювання дорожнього руху шлагбауми у кількості 2 (дві) штуки, ані правомірності її використання.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.01.2023 № 94 "Про усунення порушень у сфері благоустрою", яке має намір оскаржувати ПРАТ "Тернопіль-Готель", є актом індивідуальної дії, який прийнятий відповідачем (потенційним) на виконання наявних у нього владних управлінських функцій у сфері благоустрою території населених пунктів.

Тоді як, відповідно до наведених вище приписів законодавства, спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою (зокрема, відновлення благоустрою шляхом демонтажу елементів благоустрою) є публічно-правовими й мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 914/1092/18 та Верховним Судом у постановах від 4 березня 2021 року у справі № 1.380.2019.002437 та від 19 квітня 2022 року у справі № 360/3289/21.

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, суд не має підстав не погодитися із запропонованим підходом та застосовує його у цій справі.

Отже, в даному випадку майбутній спір буде публічно - правовим на який буде поширюватись юрисдикція адміністративних судів.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову (до його подання) подана без додержання правил предметної юрисдикції, що зумовлює необхідність відмови в її прийнятті.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 20, 138, 175, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті заяви б/н від 02.02.2023 (вх.№ 91 від 02.02.2023) приватного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель" (вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001) про забезпечення позову до його пред`явлення.

2. Заяву про забезпечення позову до його пред`явлення та додані до неї документи повернути заявнику.

3. Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення приватному акціонерному товариству "Тернопіль-Готель" (вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001).

4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановленні ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами визначеними статтями 253-259 ГПК України.

Інформацію по справі, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://te.court.gov.ua/sud502.

Ухвала підписана 03.02.2023.

Суддя Н.В. Охотницька