Рішення

від 03.02.2023 по справі 583/1856/22

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1856/22

2/583/196/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши увідкритому судовому засіданні в порядкуспрощеного (письмового)провадження в залісуду вм.Охтирка Сумськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська міська стоматологічна поліклініка», третя особа Об`єднаний профспілковий комітет Охтирської районної організації професійної спілки працівників охорони здоров`я Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

28.12.2022 року представник позивачки адвокат Яценко Д.І. звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до наказу головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» № 63-С від 30.08.2022 року «Про скорочення чисельності працівників КНП ОМР Охтирська міська стоматологічна поліклініка», наказу головного лікаря №66-С від 16.09.2022 року «Про визначення осіб, які підлягають вивільненню у зв`язку із скороченням чисельності працівників КНП ОМР Охтирська міська стоматологічна поліклініка» у зв`язку з необхідністю проведення оптимізації витрат на утримання персоналу КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_1 повідомлено про майбутнє звільнення із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, яке відбудеться 20.11.2022 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Також повідомлено про те, що в КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» відсутня будь-яка інша вакантна посада або інша робота, яку можливо їй запропонувати. Відповідно до наказу головного лікаря КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» № 93-о від 18.11.2022 року лікаря-стоматолога дитячого ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Вважає, що звільнення є незаконним, тому просить визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» В.Корабельської № 93-о від 18.11.2022 про звільнення лікаря-стоматолога дитячого ОСОБА_1 із займаної посади згідно з п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням з 21.11.2022 року; поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога дитячого КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка»; стягнути з КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.11.2022 року по день ухвалення рішення суду;стягнути з КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Процесуальні дії у справі та аргументи сторін.

30.12.2022 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в цей же день ухвалою суду витребувано у відповідача документи за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 30.12.2022 року, за клопотанням представника позивачки від КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка», витребувані відповідні документи.

16.01.2023 року від КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» надійшли письмові пояснення, до яких додали наступні документи: повідомлення про відсутність на підприємстві вакантних посад зазначене в повідомленні про заплановане вивільнення ОСОБА_1 ; копія наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду лікаря-стоматолога дитячого № 02-О від 03.01.2006 року; довідка про доходи ОСОБА_1 за період з 01.11.2021 року по жовтень 2022 року. В письмових поясненнях зазначили, що у зв`язку з обмеженим фінансовим ресурсом на оплату праці працівників, на день попередження ОСОБА_1 про заплановане вивільнення відсутня будь-яка інша робота за професією (спеціальністю), яку можна було б запропонувати. Повідомлення про наявність усіх вакансій в КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» було надано для ознайомлення ОСОБА_1 05.10.2022 року, однак остання відмовилася від запропонованих посад, про що складено акт про відмову від підпису. Також зазначили, що в умовах воєнного стану згода профспілкового комітету на звільнення працівника не вимагається. Посилаючись на ст.64 Господарського кодексу України, зазначили, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

20.01.2023 року від представника КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка»

надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного. Так, з причин обмеження ресурсу в 2022 року (у зв`язку з військовою агресією російської федерації), доведених кошторисних призначень, зменшенням обсягів в наданні стоматологічних послуг та з метою дотримання зобов`язань щодо бюджетних коштів, необхідності проведення оптимізації витрат на утримання персоналу КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка » - був затверджений наказ № 63-С від 30.08.2022 року «Про скорочення чисельності працівників КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка». Також наказом №63-С від 30.08.2022 року «Про скорочення чисельності працівників КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка», інспектора з кадрів Федоряку О.Ю. було зобов`язано визначити серед інших працівників, які займають посади, чисельність яких підлягає скороченню визначити осіб, яких заборонено звільняти у зв`язку з скороченням чисельності працівників. Згідно штатного розпису на посадах лікарів-стоматологів дитячих працюють 6 лікарів, серед яких всі працівники, крім ОСОБА_1 мають переважне право на залишення на роботі у відповідності до ст. 42 КЗпП України. Також зазначив, що відповідач повідомив позивачку про те, що на день попередження ОСОБА_1 про скорочення посади на підприємстві маються певні посади, проте ОСОБА_1 взагалі відмовилася отримувати повідомлення про наявність вакансій, у зв`язку з чим був складений акт від 05.10.2022 року з приводу відмови з ознайомленням про наявні вакансії. Позивачка посилається на те, що порушено її переважне право на залишення на роботі, проте її доводи спростовуються положеннями ст.42 КЗпП, де визначається перелік таких переваг. ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження її переважного права на залишення на роботі згідно зазначеного переліку. Також позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються, в тому числі, на тому, що відповідно до ст.43 КЗпП України, необхідно одержати згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника. Однак, у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Позивачка в позовній заяві не зазначає, що її було обрано до профспілкових органів, тому відносно неї не може бути застосована норма про неможливість звільнення працівника без згоди профспілкового органу. Також зазначив про безпідставність вимог щодо стягнення моральної шкоди. На підставі вищевикладеного просив в задоволенні позову відмовити.

20.01.2023року від представника КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в яких зазначив, що з урахуванням обсягу та характеру доказів, значного складу учасників справи, характеру спірних правовідносин справу необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Вирішуючи заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи, що дана справа по суті є малозначною, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає непереконливими аргументи представника відповідача, викладені в заяві та вважає за можливе проводити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

При цьому суд вжив усіх необхідних заходів та надав можливість в розумінні ст.ст.191,199,277,279 ЦПК України сторонам надати всі необхідні докази по справі, які мають значення для її вирішення, право сторін на доступ до правосуддя судом не обмежено, а враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагається проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки Охтирським міськрайонним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч.6 ст.279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Тому суд вважає можливим розглянути справу в спрощеному (письмовому) позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши пояснення учасників справи, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Наказом № 02-О від 03.01.2006 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду лікаря-стоматолога дитячого лікувально-профілактичного відділення (а.с.89).

Наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» № 63-С від 30.08.2022 року «Про скорочення чисельності працівників КНП ОМР Охтирська міська стоматологічна поліклініка» прийнято скоротити чисельність працівників, в тому числі лікаря-стоматолога дитячого. Інспектору з кадрів Федорякі О.Ю. визначити осіб, які мають переважне право залишення на роботі та протягом двомісячного строку повідомити працівників, які підпадають під звільнення, про появу посад та пропонувати їх для переведення (а.с.93).

Наказом головного лікаря №66-С від 16.09.2022 року «Про визначення осіб, які підлягають вивільненню у зв`язку із скороченням чисельності працівників КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» визначено осіб, які підлягають вивільненню у зв`язку із скороченням чисельності працівників НП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка», зокрема лікар-стоматолог дитячий ОСОБА_1 (а.с.96).

Протоколом №04-2022 робочої групи КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» від 16.09.2022 року розглянуто питання щодо скорочення чисельності працівників. Розглянуто пропозицію про те, що працівники, в яких немає навантаження будуть переглянуті і визначені працівники, які мають переважне право залишитися на роботі та є критичними для безперебійного функціонування підприємства. Визначено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою з 14.07.2022 року та має навантаження 57,6 % (а.с.98).

Згідно доповідної записки провідного економіста КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» найменший відсоток виконання плану було в лікаря- стоматолога дитячого ОСОБА_1 : за 2020 рік 50,8%, за 2021 рік 69 %, за січень-лютий, травень-серпень 2022 рік 52,5 % (а.с.99).

Згідно доповідної записки інспектора з кадрів КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» від 16.09.2022 року визначено перелік працівників, які мають переважне право залишення на роботі, серед яких ОСОБА_1 відсутня (а.с.100).

19.09.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про заплановане вивільнення із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.88). Від підпису про ознайомлення з повідомленням позивачка відмовилася, про що складено відповідний акт від 05.10.2022 року (а.с.94).

Наказом головного лікаря КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» № 93-о від 18.11.2022 року лікаря-стоматолога дитячого ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням - 21.11.2022 року, з виплатою компенсації за невикористану відпустку та вихідною допомогою у розмірі середньомісячного заробітку (а.с.22).

Відповідно доповідної записки від 18.11.2022 року інспектора з кадрів КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» Федоряки О.Ю. 30.05.2022 року трудова книжка ОСОБА_1 видана їй під особистий підпис та на даний час ОСОБА_1 відмовляється її повернути для відповідного запису про звільнення.

Мотиви суду.

В ст. 43 Конституції Україникожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбаченийстаттею 5-1 Кодексу законів про працю Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Положеннями ч. 2 ст.2КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

В рішенні Конституційного Суду України від 04.09.2019 № 6-р(П)2019 по справа № 3-425/2018(6960/18)зазначено, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обгрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписівКонституції Українита міжнародних правових актів.

Відповідно до ч. 3 ст.40КЗпП України закріплено гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, непоширення такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другоїстатті 40 КЗпП Українивизначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно достатті 49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до частини першоїстатті 42 КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

В пункті 19постанови Пленуму Верховного суду України №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992р. з наступними змінами і доповненнями роз`яснено про те, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ч.1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був він попереджений за 2 місяці про наступне вивільнення.

З наданих відповідачем документів, які ретельно перевірено та досліджено судом, вбачається про нагальну доцільність скорочення штату працівників Охтирської міської ради «Охтирська міська стоматологічна поліклініка», з необхідністю проведення оптимізації витрат на утримання персоналу шляхом вивільнення працівників. При цьому із матеріалів справи вбачається, щонаказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» № 63-С від 30.08.2022 року «Про скорочення чисельності працівників КНП ОМР Охтирська міська стоматологічна поліклініка» прийнято скоротити чисельність працівників, в тому числі лікаря-стоматолога дитячого та визначено перелік працівників, які мають переважне право залишитися на роботі, при цьому ОСОБА_1 не підпадала під категорію цих працівників.

Відповідно до частин 3 ст.49-2КЗпП України визначає, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Тобто, запропонована для переведення робота має відповідати професії чи спеціальності працівника, а у разі відсутності такої роботи допускається пропозиція нижчої за рівнем кваліфікації посада.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 письмово повідомлено про наступне звільнення та одночасно повідомлено, що відсутність наявних посад або іншої роботи в КНП ОМР «Охтирська міська стоматологічна поліклініка».

Згідно ізст. 42 КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

В той же час, посилання позивачки на порушення її переважного права на залишення на роботі спростовуються положеннямист. 42 КЗпП, де визначений перелік таких переваг.

В даному ж випадку позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження її переважного права на залишення на роботі згідно зазначеного переліку.

Натомість, відповідачем спростовано вказані твердження позивачки, викладені в позові та надано суду протокол робочої групи, з якого вбачається, що відповідачем дотримано вимоги закону при вивільненні позивачки. Надані відповідачем докази для суду є належними, достатніми та переконливими, які суд приймає до уваги.

Пленум Верховного Суду у п.19 постанови „Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6 листопада 1992 року роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є доказами про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі. Таким чином, принцип доцільності під призмою ч. 1ст. 40 КЗпП Українипередбачає свободу розсуду і розпорядження роботодавцем своїми суб`єктивними правами, виходячи з міркувань ефективного розвитку підприємства, установи, організації, що відповідає його потребам.

Правомочність роботодавця у застосуванні п. 1ст. 40 КЗпП Українине може виходити за межі його повноважень, які можуть бути визначені нормативними актами чи статутом юридичної особи.

З урахуванням цього, працівник не може обгрунтовувати чи заперечувати доречність, доцільність, користь чи ефективність, для підприємства, установи, організації, змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності чи штату працівників. Суд перевіряє лише дотримання роботодавцем законодавства про порядок розірвання трудового договору за п 1ст. 40 КЗпП Україниі не може обговорювати питання про доцільність проведення скорочення штату на підприємствах, в установах, організаціях, а тому при вирішенні трудового спору не може поставити це питання на обговорення і з`ясовувати думку сторін трудового спору. Тобто, яких цілей бажав досягнути роботодавець, чим він керувався при прийнятті рішення про скорочення чисельності і штату, чи можна було б уникнути скорочення працівників, в судовому порядку не доводиться роботодавцем, та не оспорюється працівником.

Щодо доводів позивачки про те, що відповідач у порушення вимогст.43 КЗпПне звернувся до первинної профспілкової організації для отримання дозволу на її звільнення, незважаючи на те, що вона є членом Охтирської районноїорганізації професійноїспілки працівниківохорони здоров`яКомунального некомерційногопідприємства Охтирськоїміської ради«Охтирська міськастоматологічна поліклініка»суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до положеньст. 43 КзпП Українирозірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті40і пунктами 2 і 3 статті41цьогоКодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

За положеннямист. 252 КЗпП Українизвільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30 - 34,38,39,41 - 44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У подальшому, строк дії воєнного стану було продовжено.

Відповідно доч.2 ст.5Закону Українивід 15березня 2022року №2136-ІХ«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу Законів про працю Українине застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХглаву XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю Українидоповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на вищевикладене, положенняЗакону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКодекс законів про працю- мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положеннямЗакону № 2136-ІХтакож можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Судом встановлено, що позивачка не обиралася до профспілкових органів, а отже у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю Україниу даному випадку не застосовуються, а тому роботодавець не повинен був отримувати попередню згодою первинної профспілкової організації, членом якої є позивачка.

Жодних порушень прав позивачки судом не встановлено, відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства.

Щодо стягнення моральної шкоди.

За правилами ст.237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки судом встановлено, що з боку відповідача не було допущено порушення прав позивачки, тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 1 ст. 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За приписами ч.ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що позивачку було звільнено правомірно, а підприємством дотримано вимоги чинного трудового законодавства України при її звільненні.

Судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 12, 13, 81, 141, 263-265, 274 -279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Взадоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованої заадресою АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )до Комунальногонекомерційного підприємстваОхтирської міськоїради «Охтирськаміська стоматологічнаполіклініка» (юридичнаадреса вул.Петропавлівська,15м.Охтирка,Сумської області,код ЄРДПОУ33683650),третя особаОб`єднаний профспілковийкомітет Охтирськоїрайонної організаціїпрофесійної спілкипрацівників охорониздоров`я Комунальногонекомерційного підприємстваОхтирської міськоїради «Охтирськаміська стоматологічнаполіклініка» (юридичнаадреса вул.Сумська,55м.Охтирка,Сумської області)про визнаннянезаконним таскасування наказу,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу тастягнення моральноїшкодивідмовити за необґрунтованістю вимог.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 03.02.2023 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко