Рішення

від 02.02.2023 по справі 925/938/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/938/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ І К",

до ОСОБА_1

про стягнення солідарно 35011,42 грн.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.

20.09.2022 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ І К" (ідентифікаційний код 36262573, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 80, кв. 22), до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення солідарно 35011,42 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.09.2021, зокрема 29166,65 грн заборгованості за кредитом, 1594,45 грн заборгованості за відсотками, 4250,32 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії. У позові позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді на електронну пошту.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Спір виник між позивачем банком (кредитодавцем) та відповідачами юридичною особою позичальником та фізичною особою поручителем за кредитним договором.

Підставами позову до фізичної особи є обставини укладення за участю фізичної особи правочину для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи.

Спір пов`язаний із здійсненням господарської діяльності при виконанні правочину у господарській діяльності та щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи.

Враховуючи предмет та підстави позову та характер правовідносин сторін спір підвідомчий господарському суду на підставі пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Згідно частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

На виконання статті 176 Господарського процесуального кодексу України суд 20.09.2022 звернувся до Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради з запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 (а. с. 37) та 22.09.2022 отримав відповідь, у якій повідомлено, що в департаменті відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (а. с. 38).

29.09.2022 суд звернувся до Центру надання адміністративних послуг Канівської районної державної адміністрації з запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с. 39) та 01.12.2022 отримав відповідь від Центру надання адміністративних послуг Канівської районної державної адміністрації у якій повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 29.07.1998 (а. с. 57).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача ТОВ "Інвест і К" є: АДРЕСА_3 (а. с. 40).

Враховуючи місце проживання та місцезнаходження відповідачів, спір підсудний Господарському суду Черкаської області.

09.11.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №925/938/22, ухвалив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору (а. с. 41-44).

Ухвалу суду від 09.11.2022 про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи: позивачу - електронною поштою; відповідачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та електронною поштою.

22.11.2022 до суду повернулось відправлення з ухвалою про відкриття провадження від 09.11.2022, надіслане 10.11.2022 ОСОБА_1 . У довідці про причини повернення/досилання 19.11.2022 проставлено відмітку про повернення листа "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 46-50).

24.11.2022 до суду повернулось відправлення з ухвалою про відкриття провадження від 09.11.2022, надіслане 10.11.2022 ТОВ "Інвест і К". У довідці про причини повернення/досилання 19.11.2022 проставлено відмітку: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 52-56).

24.11.2022 повторно надіслано ухвалу суду від 09.11.2022 про відкриття провадження у справі відповідачу ОСОБА_1 , яку було повернуто до суду з відміткою від 28.12.2022 про повернення листа "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 76-79).

Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Днем вручення ухвали суду від 09.11.2022 ОСОБА_1 є 19.11.2022 - день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про не вручення судового рішення (а. с. 46) та днем вручення ухвали суду від 09.11.2022 ТОВ "Інвест і К" є 19.11.2022 - день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про не вручення судового рішення (а. с. 52-56).

Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

10.11.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача ТОВ "ІНВЕСТ І К" та ОСОБА_1 бути поінформованим про розгляд справи №925/938/22 оприлюднив інформацію про розгляд справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб- порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 45).

02.12.2022 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а. с. 58).

20.12.2022 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві просив продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 925/10938/22 та відстрочити виконання судового рішення протягом 6 місяців з дня закінчення воєнного стану в Україні, адже з поважних причин немає об`єктивної можливості здійснити сплату боргу одноразово, сума коштів, яка підлягає стягненню є значною, враховуючи скрутне матеріальне становище відповідачів та відсутність доходів у відповідача-1 (а. с.61-73).

18.01.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив (а. с. 80-81) та клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив по справі №925/938/22 у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (Covid-2019) (а. с. 82-85). Щодо прохання відповідача відстрочити виконання судового рішення до закінчення воєнного стану в Україні, зазначає що дана вимога оформлюється відповідною заявою, а не відзивом на позовну заяву, тому просить задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Суд ухвалив прийняти до розгляду відзив на позовну заяву та відповідь на відзив подані сторонами.

Дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідачі про стягнення 35011,42 грн заборгованості за договором кредиту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав належним зобов`язання з повернення кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору позики (кредиту); невиконання відповідачем зобов`язання з повернення кредиту; розмір грошового зобов`язання відповідача; підстави солідарної відповідальності співвідповідачів; порушення суб`єктивного права за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Обставини, які не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач у відзиві на позов визнав обставини укладення сторонами договору кредиту на суму 50000 грн строком на 12 місяців.

Під час розгляду справи у суду не виникли обґрунтовані підстави вважати обставини укладення договору кредиту, що визнані сторонами, недостовірними.

Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Введення 24.02.2022 на всій території України воєнного стану та його продовження і чинність на час розгляду справи суд визнає загальновідомою обставиною, й такою, що не потребує доказуванню.

4.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

21.09.2021 відповідач через систему інтернет-клієнт банкінгу з використанням електронного цифрового підпису підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ.

У такий спосіб, позивач та відповідач уклали кредитний договір.

Відповідно до змісту Анкети-заяви, а також Умов та правил надання послуг КУБ сторони домовилися про таке:

п.1.1 Анкети-заяви - банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта її та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.

п. 1.2 Анкети-заяви - розмір кредиту: 50000 (п`ятдесят тисяч) грн..

п. 1.3 Анкети-заяви - строк кредиту: 12 місяців від дня видачі кредитних коштів.

п.1.4 Анкети-заяви - у період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1.6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1.4% розміру кредиту місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

п. 1.5 Анкети-заяви проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

п. 1.6. Анкети-заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з чим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом.

Відповідно до пункту 2 Анкети-заяви Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом "1.1. Загальні положення", а також підрозділом "3.2.2. Умови та Правила надання кредиту "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг", які розміщені на офіційному веб-сайті банку за адресою: http://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, а саме:

п. 3.2.2. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" (надалі послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються у Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

п.3.2.2.3.1. Анкети-заяви - повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

п.3.2.2.3.2. Анкети-заяви - за користування послугою клієнт сплачує щомісяця на протязі всього терміну кредиту проценти за користування в розмірі та згідно Графіку, визначені в Заяві та Тарифах.

У додатку № 1 до Заяви приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" № б/н від 21.09.2021 сторони погодили Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом. Розмір основної суми боргу, що підлягає сплаті позичальником щомісяця становить 4166,67 грн. Розмір процентів (комісії) з першого по шостий місяць 800 грн, з сьомого по дванадцятий 700 грн.

21.09.2021 на виконання кредитного договору позивач перерахував відповідачу, на його поточний рахунок, кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн. (а. с. 18).

21.10.2021, 21.11.2021, 21.12.2021, 21.01.2022 та 21.02.2022 відповідач здійснив погашення (повернення) кредиту у розмірі 4166,67 грн. (а. с. 18). Всього повернуто кредиту 20833,35 грн.

Розмір нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2022 по 29.08.2022 становить 1594,45 грн (а. с. 19-20).

Розмір нарахованої позивачем комісії (винагороди за кредит) за період з 21.10.2021 по 06.06.2022 становить 8300 грн. 21.10.2021, 21.11.2021, 21.12.2021, 21.01.2022 та 21.02.2022 відповідач здійснив сплату комісії (винагороди за кредит) у розмірах 800 грн, 800 грн, 800 грн, 800 грн, 800 грн та 49,68 грн (а. с. 21). Всього відповідач здійснив сплату комісії (винагороди за кредит) у розмірі 4049,68 грн.

21.09.2021 позивач та відповідач ОСОБА_1 уклали договір поруки №POR1632212705739 (а. с. 23).

Відповідно до умов договору поруки сторони домовилися про таке:

п.1.1. предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ "Інвест і К" зобов`язань за угодами-приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.2. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом за перші 6 місяців 1.6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1.4% від початкового розміру кредиту;

- за період користування кредитом - 4.0% в місяць від суми простроченої заборгованості;

б) кредиту в розмірі 50000 грн.

Якщо під час виконання зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості (а. с. 17) станом на 30.08.2022 заборгованість відповідача за договором б/н від 21.09.2021 становить 35011,42 грн. та складається з:

- 29166,65 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1594,45 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 4250,32 грн. - заборгованість зі сплати комісії.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема такими засобами як письмові докази.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.

Суд не встановив, що докази подані позивачем, отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.

Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.

Відповідачі, на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, доказів не подали.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими такі обставини:

-виникнення між позивачем та відповідачем ТОВ «Інвест і К» майново-господарського зобов`язання на підставі кредитного договору, укладеного шляхом приєднання позичальником до Умов та правил надання послуги КУБ у спосіб підписання анкети-заяви про приєднання із використання кваліфікованого електронного підпису;

-укладення позивачем та відповідачем ОСОБА_1 договору поруки №POR1632212705739 від 21.09.2021;

-виконання позивачем свого обов`язку у зобов`язанні та надання відповідачу кредиту, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача, у розмірі 50000,00 грн;

-виникнення у відповідача обов`язку повернути кредит позивачу та сплатити відсотки за користування кредитом та щомісячну комісію;

-розмір погодженої сторонами ставки за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1.6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1.4% розміру кредиту місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту);

-розмір основної суми боргу, що підлягає сплаті позичальником щомісяця становить 4166,67 грн. Розмір процентів (комісії) з першого по шостий місяць 800 грн, з сьомого по дванадцятий 700 грн;

-всього відповідач повернув кредиту у розмірі 20833,35 грн;

-розмір нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2022 по 29.08.2022 становить 1594,45 грн;

-розмір нарахованої позивачем комісії (винагороди за кредит) за період з 21.10.2021 по 06.06.2022 становить 8300 грн;

-всього відповідач здійснив сплату комісії (винагороди за кредит) у розмірі 4049,68 грн.

-виникнення у відповідачів солідарного обов`язку перед позивачем;

-порушення відповідачем зобов`язання з повернення кредиту;

-розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за кредитним договором № б/н від 21.09.2021становить 35011,42 грн, зокрема 29166,65 грн заборгованості за кредитом, 1594,45 грн заборгованості за відсотками, 4250,32 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі, враховуючи наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність поданих позивачем доказів суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі господарського договору та неналежне виконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні.

Відповідачем не подано суду доказів на спростування обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. З огляду на вказане суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

6.Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, невизнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Висновки про застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, неодноразово наведені у постановах Верховного Суду.

На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі кредитного договору. Виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором забезпечені порукою співвідповідача.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредит на умовах, встановлених у кредитному договорі.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом укладеного між сторонами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно здійснювати платежі, спрямовані на погашення кредиту й процентів за користування ним, відповідно до Графіка платежів.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач прострочив повернення чергової частини кредиту та не повернув кредит позивачу, не сплатив процентів за користування кредитом у розмірі та строк, встановлений кредитним договором.

Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за кредитним договором № б/н від 21.09.2021 становить 35011,42 грн, зокрема 29166,65 грн заборгованості за кредитом, 1594,45 грн заборгованості за відсотками, 4250,32 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У разі порушення позичальником своїх зобов`язань за основним договором, позичальник і поручитель відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Поручитель вимоги кредитодавця про виконання зобов`язання позичальника не виконав.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Невиконання відповідачами своїх обов`язків у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов`язку в натурі.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем ТОВ "Інвест і К" грошового зобов`язання, зокрема прострочення повернення чергової частини кредиту, сплати процентів за користування кредитом та, передбаченої договором (графік погашення), щомісячної комісії. Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за кредитним договором № б/н від 21.09.2021 становить 35011,42 грн, зокрема 29166,65 грн заборгованості за кредитом, 1594,45 грн заборгованості за відсотками, 4250,32 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Співвідповідач (поручитель) ОСОБА_1 вимоги позивача про виконання зобов`язання відповідача не виконав.

Вимогу позивача про стягнення солідарно з відповідачів ТОВ "Інвест і К" та ОСОБА_1 35011,42 грн, зокрема 29166,65 грн заборгованості за кредитом, 1594,45 грн заборгованості за відсотками, 4250,32 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Аргументи відповідача:

Твердження відповідачів про неможливість виконання зобов`язання не є підставою звільнення від виконання зобов`язання.

В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. (частини 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України)

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. (частина 2 статті 218 Господарського кодексу України).

Водночас, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання (частина 1 статті 625 ЦК України).

Відповідач жодним чином не обґрунтував та не довів належним і допустимими доказами, яким чином введення воєнного стану зробило неможливим повне або часткове виконання ним свого обов`язку з повернення кредиту. Відповідач не надав суду доказів неможливості здійснити оплату через відсутність коштів, зокрема довідок з банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача, довідок про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час тощо.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України не вважається надзвичайною і невідворотною обставиною недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів, як підстави звільнення боржника від відповідальності за порушення господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які б зумовлювали неможливість виконання відповідачем грошового зобов`язання через обставини непереборної сили. Відповідач не довів, що невиконання ним своїх обов`язків стало прямим безпосереднім наслідком введення в Україні воєнного стану.

Відстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання відповідачів про відстрочення виконання рішення суду до закінчення воєнного стану, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

Згідно з частиною 1, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Скрутне матеріальне становище відповідачів та відсутність доходів за змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України, на переконання суду, не є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не можуть вважатися тими виключними обставинами, що можуть слугувати підставою для відстрочення виконання рішення.

Відповідачі не надали суду доказів неможливості провести розрахунок з позивачем, не надали належних доказів відсутності коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, зокрема довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача, довідки про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час; інвентаризаційні відомості, що містять інформацію про його майнові активи (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва і т.д.).

Подана відповідачами відомість з Державного реєстру фізичних осіб платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків та податкова декларація платника єдиного податку не свідчать про об`єктивну неможливість виконати рішення суду та необхідність відстрочення його виконання, а лише відображає відсутність доходу у відповідача.

При розгляді клопотання відповідачів про відстрочення виконання рішення суду суд також враховує час, що минув з моменту настання строку виконання зобов`язання відповідачем. Чергову частину позики (кредиту) відповідач повинен був сплатити 21.03.2022. Отже строк виконання зобов`язання відповідача настав, й станом на день розгляду справи судом, тобто протягом 11 місяців, відповідач свого обов`язку не виконав.

Відстрочивши виконання рішення, суд не стимулюватиме процедуру погашення заборгованості, а лише сприятиме відповідачу в подальшому порушувати свої зобов`язання.

Натомість відстрочення виконання рішення суду буде істотно порушувати майнові інтереси позивача внаслідок тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах, у тому числі враховуючи стрімкі інфляційні процеси в державі.

Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.

7.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Згідно із частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторони уклали кредитний договір у письмовій формі.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Мотивом застосування цієї норми є встановлений судом факт прострочення відповідачем повернення чергової частини позики, що надає право позивачу вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснено позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь якого з них окремо.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Мотивом застосування цієї норми права є правомірна вимога позивача вимагати виконання зобов`язання солідарно з боржника та поручителя у зобов`язанні.

8.Розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн на підставі платіжного доручення №BOJ60B3OA5 від 30.08.2022 (а. с. 28)

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідачів солідарно підлягає судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ І К" (ідентифікаційний код 36262573, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 80, кв. 22), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), 35011,42 грн (тридцять п`ять тисяч одинадцять гривень 42 копійок) заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.09.2021, зокрема 29166,65грн (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят шість гривень 65 копійок) заборгованості за кредитом, 1594,45грн (тисячу п`ятсот дев`яносто чотири гривні 45 копійок) заборгованості за відсотками, 4250,32грн (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень 32 копійки) заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії 2481,00грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ І К", ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун