Ухвала

від 31.01.2023 по справі 760/2131/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/2131/23

1-кс/760/1130/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт нерухомого майна в кримінальному провадженні №42022102090000264, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладання арешту на нерухоме майно, подане в рамках кримінального провадження відомості щодо якого було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102090000264 від 03.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Слідчим слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102090000264, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи заволоділи земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:72:541:0091), яка належить територіальній громаді м. Києва, чим завдали шкоди в особливо великих розмірах. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2013 у справі №760/16847/13-ц, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2014:

- визнано частково протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 18.12.2008 року №922/922 «Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель, споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом`янському та Голосіївському районах міста Києва» в частині для надання та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:72:541:0091, за адресою: АДРЕСА_1 .

-визнано недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№906316 виданий 04.11.2009 року на ім`я ОСОБА_4 щодо земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:72:541:0091, за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, вказана земельна ділянка належить територіальній громаді міста Києва та у власність/користування не передавалась.

Зазначене підтверджується протоколом допиту представника потерпілого (Київської міської ради).

Крім того, відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 29.11.2022 № 0570202/1-14356 Департамент не розглядав та не погоджував проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:72:541:0091, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, незважаючи на вказане рішення суду, на підставі визнаного недійсним державного акту про право власності, земельна ділянка комунальної власності вибули з власності територіальної громади міста Києва на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, серія та номер: р.№ 282 від 06.03.2018, укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, для забезпечення ефективності досудового розслідування, зокрема зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначену земельну ділянку.

Прокурор в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява прокурора про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:72:541:0091 до закінчення проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій у рамках даного кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Постановою слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 від 18.01.2022, земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:72:541:0091, за адресою: м. Київ, провулок Учительський, 14, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №42022102090000264від 03.11.2022 року.

Як вбачається з матеріалів провадження, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовим доказом у данному кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, у данному випадку, обґрунтування відповідності згаданого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, у вказаній постанові про визнання речовим доказом та у клопотанні про арешт майна, є достатнім для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий судя враховує і те, що у данному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Прокурором доведено наявність підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт нерухомого майна, а саме, що вищезазначене майно, є речовими доказами у кримінальному провадженні №42022102090000264 від 03.11.2022 р., та може бути використане, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав для накладення арешту на нерухоме майно з метою збереження речового доказу, що стало предметом посягання, шляхом тимчасової заборони використання, розпорядження будь-яким чином таким майном та вчинення відповідних реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна.

Враховуючи те, що прокурором доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, з метою збереження речового доказу, що стало предметом посягання його слід задовольнити та накласти арешт на майно, шляхом заборони користування та розпорядження у будь-який спосіб.

На підставі вищевикладеного, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного і керуючисьсь ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером: 8000000000:72:541:0091, площею 0,1 га, яка на праві власності належить ОСОБА_5

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1