Вирок

від 02.02.2023 по справі 331/698/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/698/22

Провадження № 1-кп/331/183/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082020001067 від 06.12.2021 року, № 12022082020000177 від 18.02.2022 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, який має середню освіту, зареєстрованого та фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у силу положень ст. 89 КК України:

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане Судом доведеним.

1.1 06.12.2021 в період часу з 17 години 00 хвилин по 17 годину 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у салоні маршрутного таксі № 63А, державний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, зупинка транспорту «Радянська» переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття застібки сумки, намагався таємно викрасти майно, що належить ОСОБА_6 , сховавши його до себе в кишеню куртки, а саме: гаманець шкіряний, чорного кольору вартість якого згідно висновку експерта від 26.01.2022 складає 479 гривень 60 копійок, в якому знаходилися: пластикові платіжні картки на ім`я ОСОБА_6 : кредитні - «Monobank» № НОМЕР_2 , з відкритою кредитною лінією 35000 грн, «Приватбанк» № НОМЕР_3 з відкритою кредитною лінією 34000 грн., «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , з відкритою кредитною лінією 7000 грн., дебітові - картки «Ощадбанку № НОМЕР_5 , з грошовими коштами на суму 100 грн та «Приват банку» № НОМЕР_6 грошовими коштами з сумою 2000 грн. всі картки на ім`я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 виданий 24.05.2017 року, № НОМЕР_7 , студентській квиток на ім`я ОСОБА_6 НОМЕР_8 від 20 листопада 2020 року, та грошові кошти в сумі 200 грн., а всього майна на загальну суму 679 гривень 60 копійок. чим намагався спричинити матеріальну шкоду ОСОБА_6 на вказану суму, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений ОСОБА_6 та в подальшому переданий працівникам поліції.

1.2 18.02.2022 в період часу з 07 години 00 хвилин по 07 годину 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що ОСОБА_7 відволіклась та за його злочинними діями ніхто не спостерігає, знаходячись у салоні маршрутного таксі № 9, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, з сумки, шляхом відкриття застібки, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_7 , сховавши його до себе в кишеню куртки, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy А20s, в корпусі червоного кольору і чохлі золотого кольору ІМЕІ1 НОМЕР_9 , ІМЕІ2 НОМЕР_10 вартість якого відповідно до висновку експерта №180-22 від 05.04.2022 року складає 3233 гривні 34 копійки, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

1.3 18.02.2022 в період часу з 08 години 00 хвилин по 08 годину 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у салоні маршрутного таксі № 9, за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, ЗГТ «Базарна» переконавшись в тому, що ОСОБА_8 відволіклась та за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з сумки, шляхом відкриття застібки, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8 , сховавши його до себе в кишеню куртки, а саме:мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy А02 в корпусі чорного кольору ІМЕІ1 НОМЕР_11 , ІМЕІ2 НОМЕР_12 вартість якого відповідно до висновку експерта №181-22 від 05.04.2022 року складає 3265 гривні 14 копійок, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

ІІ. Позиція сторони захисту.

2.1 Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, надав пояснення щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Пояснив, що шостого грудня зайшов, у вечірній час зайшов до салону маршрутного таксі 63, побачив жінку, яка відволіклась від своїх речей, та поцупив у неї із сумки гаманець, намагався зникнути із місця крадіжки, однак жінка його помітила, наказала віддати речі, що він і зробив. Після цього були викликані співробітники поліції. Пізніше, у лютому місця 2022 року зранку маршрутному таксі 9 викрав спочатку у однієї жінки мобільний телефон,а потім у іншої. Коли йшов продавати мобільні телефони на ринку «Анголенко», був зупинений співробітниками поліції, які під час поверхневої перевірки виявили у нього два мобільні телефони. Обвинувачений зізнався , що вони крадені. Усе викрадене майно повернуте потерпілим. Зазначив, що крадіжки вчиняв, оскільки не мав роботи. Щиро кається.

2.2. Захисник не заперечував винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, однак при призначенні покарання просив врахувати відсутність тяжких наслідків вчинених кримінальних правопорушень, стан здоров`я обвинуваченого, той факт, що відповідно до вимог чинного законодавства обвинувачений визнається особою, яка не має судимостей та призначити йому мінімальне покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України

ІІІ. Позиція представника потерпілого.

3. У судове засідання потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі. У заяві потерпілі зазначили, що просять розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 без їх участі, покарання просять призначити на розсуд суду. Також судом досліджені письмові заяви потерпілих про отримання викраденого у них майна, у яких також зазначається про відсутність претензій майнового характеру до обвинуваченого.

З огляду на те, що судом належним чином повідомлялись потерпілі про дату та час розгляду справи, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, судом ухвалено рішення про проведення розгляду справи без участі потерпілих.

IV. Дослідженні докази.

4. На підставі положень ч. 3 ст.349 КПК України, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , думки обвинуваченого, який повідомив, що бажає закінчити судове слідство по справі без дослідження доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, думки прокурора, захисника, докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не досліджувалися. Судом роз`яснено обвинуваченому обмеження у праві на апеляційне оскарження вироку суду посилаючись на невизнання обставин, які не оспорювалися під час розгляду справи. Обвинувачений також підтвердив, що йому зрозуміло, що він обвинувачується у здійсненні крадіжок майна за трьома епізодами, які стались 06.12.2021 року та 18.02.2022 року, також підтвердив, що повністю розуміє наслідки своїх дій, повного визнання вини та відмови від дослідження усіх доказів по справі.

Додатково суд роз`яснив обвинуваченому, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за трьома епізодами, які мали місце:

- 06 грудня 2021 року, в період часу з 1700 годин до 17-30 годин і стосувались замаху на викрадення чужого майна у ОСОБА_6 ;

- 18 лютого 2022 в період часу з 07-00 годин по 07-30 годин і стосувались викрадення чужого майна у ОСОБА_7 ;

- 18 лютого 2022 року, в період часу з 07-00 годин до 07-30 годин і стосувались викрадення чужого майна у ОСОБА_8 .

За обставин, викладених у обвинувальних актах, приймаючи до уваги, що прокурор, захисник та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд ухвалив проводити розгляд справи відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведені повністю.

V. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність

5.1. Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за епізодом від 16 грудня 2021 року за ч.2 ст. 15 ч. 1ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), під час якого особа виконала усі дії, яка вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

5.2. Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за двома епізодами від 18 лютого 202 року за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст.12ККУкраїни є проступком та злочинами невеликої тяжкості.

VІ. Призначення покарання.

Згідност.65 КК Українита роз`яснень, що містяться у п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вину в скоєному визнав, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має місця реєстрації та проживання, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей нема.

Суд також враховує що обвинувачений неодноразово (сім разів) притягався до кримінальної відповідальності за вчинення здебільшого корисливих кримінальних правопорушень, однак усі судимості погашені.

Крім того, під час розгляду провадження судом було встановлене, що викрадене майно повернуто потерпілим у зв`язку із чим матеріальних збитків не було завдано, та той факт, що викрадене майно повернуте власнику внаслідок обставин, які не залежали від волі обвинуваченого, характер і ступінь тяжкості суспільно небезпечного діяння, який закон відносить до злочинів невеликої тяжкості та проступку, однак є корисливим злочином.

Відповідно дост. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КК України, судом встановлені наступні пом`якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставини, - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не встановив.

Суд також бере до уваги положення ч. 3 ст. 68 КК України, якими визначений порядок призначення покарання за незакінчений злочин.

Санкцією частини першої ст. 185 КК України передбачені покарання у вигляді штрафу, громадських робіт, виправних робіт, арешт та обмеження волі. Санкцією частини другої ст. 185 КК України передбачені три види покарання а саме, арешт, обмеження волі та позбавлення волі.

Зважаючи на матеріали, що характеризують обвинуваченого, які зазначені вище, суд приходить до висновку, що мінімальні покарання, передбачені санкціями статей не відповідають характеру та кількості вчинених кримінальних правопорушень., а отже за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді арешту, а за ч. 2 ст. 185 КК України (два епізоди злочинної діяльності) покарання у вигляді позбавлення волі у розмірі більшому за мінімальний строком на два роки.

При призначенні обвинуваченому остаточного покарання за сукупністю відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України із дотриманням правил ст. 72 КК Українисуд застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов`язків.

Судом враховується позиція сторони обвинувачення, яка вважала за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням.

ОСОБА_4 визнається особою раніше не судимою, має стійкі соціальні зв`язки, має ІІ групу інвалідності. При призначені йому раніше покарання із випробуванням, жодного разу не порушував умови звільнення від відбування покарання. Отже, як дані, які характеризують обвинуваченого так і обставини вчинення кримінального правопорушення свідчать про можливість досягнення цілей, передбачених ст.. 50 КК України без ізоляції особи від суспільства.

Суд знаходить можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України.

Вирішуючи питання про тривалість іспитового терміну, суд враховує, матеріали, які характеризують обвинуваченого, що свідчать про виховний вплив іспитового терміну на поведінку обвинуваченого, а тому вважає що іспитовий термін повинен бути більшим за мінімальний два роки.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

7.1. Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

7.2. Процесуальні витрати згідно обвинувальних актів у кримінальним провадженнях складають 1853,38 грн., за залучення експертів при проведенні судової товарознавчої експертизи від 05.04.2022 року, висновок експерта №181-22, становить - 755,08 грн.; судової товарознавчої експертизи від 05.04.2022 року, висновок експерта №180-22, становить 755,08 грн.; судової товарознавчої експертизи від 26.01.2022 року, висновок експерта №93-22, становить - 343,22 грн., то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 ..

7.3 Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

7.4 Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України,суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді арешту строком на три місяці;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

На підставі ч. 1ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строкутерміном двароки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації

- не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації

До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати

Речові докази:

-Гаманець шкіряний, чорного кольору, в якому знаходилися: пластикові платіжні картки на ім`я ОСОБА_6 : кредитні - «Monobank» № НОМЕР_2 , «Приватбанк» №5168745610142421 «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , , дебітові - картки «Ощадбанку № НОМЕР_5 та «Приват банку» № НОМЕР_6 ., паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , студентській квиток НОМЕР_8 та грошові кошти в сумі 200 грн - залишити ОСОБА_6 за належністю;

-Мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy А20s, в корпусі червоного кольору і чохлі золотого кольору ІМЕІ1 НОМЕР_9 , ІМЕІ2 НОМЕР_10 - залишити ОСОБА_7 за належністю;

-Мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy А02 в корпусі чорного кольору ІМЕІ1 НОМЕР_11 , ІМЕІ2 НОМЕР_12 - залишити ОСОБА_8 за належністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 1853 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят три) гривень 38 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1