Дата документу 25.01.2023Справа № 645/2008/21 Провадження № 2/554/3079/2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.01.2023року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Материнко М.О.,
за участю секретаря Закори Т.О.,
представника позивача Жилки С.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,
ВСТАНОВИВ:
До Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Харківської міської ради до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 214840,08 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що за ОСОБА_1 з 26.12.2013 р. зареєстрована нежитлова будівля літ. «Г-1» загальною площею 587,5 кв. м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2013 № 2781. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2020 № НВ - 0005138292020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:12:004:0044 сформована, її площа складає 6,0658 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «К-1», літ. «Ц-1», літ. «У-1», літ. «Р-1», літ. «Б-1», літ. «Ж-1», літ. «Ж-3», літ. «Х-1», літ. «И-1», літ. «М-1», літ. «0-1», літ. «3-1», літ. «С-1» (виробничі будівлі), літ. «А-1» (адміністративна будівля), літ. «Н-1» (побутове приміщення), літ. «Г-1», літ. «4-1» (гаражі), літ. «Е-1», літ. «Д-1» (прохідні), літ. «Ф-1» (ГРС), літ. «П-1», літ. «Л-1» (трансформаторні підстанції), літ. «Т-1» (котельня), форма власності - комунальна власність. Датою держаної реєстрації вказаної земельної ділянки є 25.12.2013 р.
Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138500:12:004:0044, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 6,0658 га по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом
з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2020 № НВ-0005138292020.
Сам розрахунок розміру безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138500:12:004:0044) від 12.05.2020 № 3787, виданого відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_2 у період з 01.01.2020 р. по 31.01.2021 р. не сплачувала за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегла за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Відповідач по теперішній час використовує земельну ділянку площею 6.0658 га (кадастровий номер 6310138500:12:004:0044) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 року № 2/0/9- 22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» вищевказана справа надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави та була розподілена на суддю Материнко М.О.
12.09.2022 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави зазначену справу прийнято до свого провадження, справа розглядається в загальному порядку та призначене підготовче судове засідання.
За результатами підготовчого судового засідання ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22.12.2022 року справу призначено до судового розгляду.
В судовому засідання представник позивача підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечувала проти задоволення позову.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 234926797 від 01.12.2020 р. нежитлова будівля літ. «Г-1» (об`єкт житлової нерухомості) загальною площею 587,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 2781 від 26.12.2013 р. (л.д.33)
Відповідно до ч. 1ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий
будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Позивач зазначає, що відповідач у період з 01.01.2020 р. по 31.01.2021 р. в порушення вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу Українивикористовувала земельну ділянку площею 587,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав.
Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 01.12.2020 р., на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6,0658 га розташовані нежитлові будівлі, право власності на які зареєстровані за ТОВ НВП «КОР-МЕТ», ТОВ «ПОЛІМЕР ІНТЕХ ХОЛДІНГ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , земельна ділянка огороджена, доступ обмежений. (а.с.52)
Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 01.12.2020 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2020 р. №НВ-0005138292020 та встановлено, що за ОСОБА_1 з 26.12.2013 зареєстрована нежитлова будівля літ. «Г-1» загальною площею 587,5 кв. м. на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2013 № 2781.
Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 6,0658 га (кадастровий номер 6310138500:12:004:0044) по АДРЕСА_1 використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.
За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 01.12.2020.
ОСОБА_1 набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформила речового права на вказану земельну ділянку.
Як вказує позивач, відповідач у період з 01.01.2020 р. по 31.01.2021 р. не сплачувала за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігала у себе майно - грошові кошти.
Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , в якості правових підстав позивач посилається на ст.ст. 1212-1214 ЦК України.
Водночас, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставістатей 1212-1214 ЦКза фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно, за період з 01.01.2020 р. по 31.01.2021 р .
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав, та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування коштів, які заявлені до стягнення.
Згідно зістаттею 206 ЗКУкраїни використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У частині 1статті 93ЗК Українивстановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1статті 96 ЗК).
В силустатті 125 ЗКУкраїни право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно до ч. 1ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 3 ЗУ Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
За змістом частин 1, 3, 4, 9статті 79-1 ЗКУкраїни формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Як встановлено судом, а також визнається самим позивачем, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 587,5 га в період, за який позивачем нараховується орендна плата, не була сформована як об`єкт права, оскільки така не мала ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженоїнаказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, далі - Інструкція, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Водночас, ні вказаною інструкцією, а ніЗК України, не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно акту обстеження, які в якості доказів додані позивачем, у зв`язку з чим суд вважає, що акт обстеження від 01.12.2020 р. не є належними та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач, та її формування як об`єкт права і участь у цивільному обороті, що було б необхідним для укладення договору оренди, що ставить під обґрунтований сумнів розрахунок розміру орендної плати, що збережений за її використання.
Тим більше, що наданий в якості доказу акт обстеження земельної ділянки (а.с.52) не містить саме визначення її меж, а містить лише інформацію про розташовані на земельній ділянці об`єкти нерухомості та план-схему із схематичним зображенням об`єкту, належного відповідачу.
В своєму позові позивач Харківська міська рада наводить розрахунок площі земельної ділянки, яка начебто належить відповідачу, посилаючись на положення пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, де зазначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб.
При цьому у наведеному у позові розрахунку позивач складає площі усіх об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею 60658 кв.м., які зазначені у Земельному кадастрі, і які належать різним співвласникам, але ці цифри не відображають реальну площу з прибудинковою територією, яка у кожного об`єкта є більшою, ніж площа під самим об`єктом нерухомості.
Прибудинкова територія - це встановлена за проектом розподілу території житлового кварталу (мікрорайону) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов`язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Прибудинкова територія встановлюється для будинку (будинків) і не може виділятися для частини будинку (блоку, поверху, секцій квартир тощо). Розрахункова площа прибудинкової території - площа житлової території, що відповідає долі загальної площі будинку (житлової одиниці) в загальній площі житлових будинків, розташованих на земельній ділянці.
Таким чином, позивач за допомогою самостійно складеної форми на підставі прикладу розрахунку земельного податку на підставі Податкового кодексу України вивів площу земельної ділянки, яка начебто належить відповідачу і на яку необхідно нараховувати суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, у розмірі 2933, 27 кв.м. Але даний розрахунок суд вважає необґрунтованим, а відповідно доказ не належним.
Інших доказів на підтвердження розміру земельної ділянки, яку використовує відповідач, і на яку необхідно нараховувати суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати суду не надано.
Крім того, основою для визначення розміру орендної плати для земель держаної та комунальної власності є ще і нормативно-грошова оцінка земельної ділянки.
З 27.12.2016 р. набрав чинності Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженийнаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489. Вказаний Порядок відповідно п.3 застосовується з 01.01.2017.
Відповідно до п.3 розділу ІІ вказаного Порядку нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів визначається за формулою:Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км,
де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки;
В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр;
Нп - норма прибутку (6 %);
Нк - норма капіталізації (3 %);
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до ст.289 ПК України.
Відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру і такі відомості є офіційними.
З урахуванням роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 по справі №905/1680/20 належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Позивачем надано до суду витяг з Державного земельного кадастру за земельною ділянкою площею 60658 кв.м. з кадастровим номером 6310138500:12:004:0044, відповідно до якого нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 11106840 грн. Згідно витягу коефіцієнт функціонального призначення спірної земельної ділянки1,20.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Позивачем надано суду самостійно проведений розрахунок безпідставно збережених коштів за користування відповідачем земельною ділянкою площею, у якому позивач самостійно обраховував нормативну грошову оцінку частини спірної земельної ділянки (пропорційно до частки відповідача на нежитлову будівлю) за період з 01.01.2020 р. до 31.01.2021 р. Разом з тим, позивачем не надано до суду жодних належних доказів того, що коефіцієнт функціонального використання спірної земельної ділянки не змінювався за спірний період часу, а витяг, який позивачем наданий як доказ сформовано 12.05.2020 р.
Згідно ч. 1ст. 21 ЗУ «Про оренду землі»орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди .
Таким чином, суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є розмір земельної ділянки та нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту288.5.1статті28814 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті20і частини 3 статті23 Закону України "Про оцінку земель"дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з положеннямистатті 81 ЦПКкожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в цивільному процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Суд вважає, що позивачем в установленомуЦПК Українипорядку не доведено обставини, які є суттєвими для вирішення даного спору: користування відповідачем земельною ділянкою саме площею 2933,27 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також розмір коефіцієнту функціонального призначення спірної земельної ділянки, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківської міської ради є не доведеними та обґрунтованими у зв`язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позову повністю.
Керуючись ст.ст.12,13,81,200,229,258,259,263-265 ЦПК України, ст. ст.79,79-1,93,96,120,122,124,125,206 ЗК України,ЗУ "Про оцінку земель", суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні цивільного позову Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти
днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 7.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 03.02.2023 року.
Суддя М.О. Материнко
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2023 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 108771331 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Октябрський районний суд м.Полтави
Материнко М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні