Рішення

від 03.02.2023 по справі 569/19735/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №569/19735/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Рівненської міської ради, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частки у земельній ділянці, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289, площею 0,0504 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №254369.

Позовну заяву мотивує тим, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 жовтня 2010 року серії ВРВ №431862 набула право власності на 1/2 частки домоволодіння, що розміщене по АДРЕСА_1 . Іншим співвласником 1/2 частки вказаного домоволодіння був її брат ОСОБА_2 , який також набув право власності на нього в порядку спадкування за законом.

На підставі рішення Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року №677 їй з братом передано у спільну власність земельну ділянку, передбачену для обслуговування зазначеного домоволодіння, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289, площею 0,0504 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №254369. При цьому, ідеальні частки співвласників у праві спільної власності на вказану земельну ділянку визначені не були.

Після смерті її брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на все його майно, зокрема: 1/2 частку у праві спільної часткової власності у домоволодінні, що розміщене по АДРЕСА_1 ; не визначену частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, передбачену для обслуговування вказаного домоволодіння, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289, площею 0,0504 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

24 червня 2022 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Камінською Я.М. їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частки (частини) в праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Таким чином, з 24 червня 2022 року, дати державної реєстрації права власності на частку домоволодіння в порядку спадкування за законом, вона стала одноосібним власником вказаного домоволодіння.

При цьому, заповіту за час життя її брат не укладав, а інші спадкоємці за законом - відсутні.

На заяву про видачу їй після смерті брата свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289, передбачену для обслуговування вказаного вище домоволодіння, приватний нотаріус Камінська Я.М. постановою від 24 червня 2022 року №120/02-31 відмовила у вчиненні відповідної нотаріальної дії з тих підстав, що частка кожного із співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку не є ідеальною (конкретно визначеною). Вказане унеможливлює видачу їй приватним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на частку у цій земельній ділянці (в об`єкті нерухомого майна).

Відтак, оскільки ідеальні частки (частини) у праві спільної власності на земельну ділянку, яка належить їй та належала її брату до смерті, не визначені конкретно (індивідуально), вона не має можливості реалізувати своє право власності, як на спадкування, так і на володіння і користування майном, одноосібним власником якого, фактично, на даний момент вона є.

Відповідно списку співвласників земельної ділянки як додатка до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №254369, співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:020:0289 є: ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 . Частки співвласників у праві спільної власності конкретно не визначені. Станом на дату набуття права спільної власності на зазначену земельну ділянку, передбачену для обслуговування домоволодіння, їй та ОСОБА_2 належало на праві спільної власності по 1/2 частки (частини) у цьому домоволодінні. Відтак, земельна ділянка передавалась у спільну власність для обслуговування кожному з них домоволодіння в межах ідеальних часток. Будь-які докази про те, що їх із спадкодавцем частки як співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку не були рівними - відсутні.

Таким чином, вважається, що як її, так і її брата ідеальна частка у праві спільної власності на земельну ділянку становила по 1/2 частки кожному, що відповідає частці у домоволодінні та кількості співвласників. Тому, з дня набуття права власності на земельну ділянку, вони були власниками по 1/2 частки (частини) цієї земельної ділянки кожен. З огляду на зазначене, вона має успадкувати та оформити 1/2 земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:020:0289, що належала за життя її брату ОСОБА_2 , однак через відмову нотаріуса, вона не має можливості реалізувати своє право в позасудовому порядку. Тому наявні підстави для звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частки (частини) у земельній ділянці, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289, площею 0,0504 га.

Позивач в підготовче засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце його проведення. 03 лютого 2022 року позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просить позов задовольнити, судові витрати покласти на неї.

Представник відповідача також в підготовче засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою. 03 лютого 2023 року представник відповідача ОСОБА_3 подала клопотання, в якому вказала, що Рівненська міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить справу розглядати без участі представника.

Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та задоволення позову у зв`язку з цим, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частки домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18 жовтня 2010 року серії ВРВ №431862 та Витягом про державну реєстрацію прав №27785522 від 27 жовтня 2010 року.

З Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №254369 та доданого до нього списку співвласників земельної ділянки серії АА №250927 слідує, що на підставі рішення Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року №677 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками земельної ділянки площею 0,0504 га, яка розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 07 червня 2021 року, слідує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 червня 2022 року слідує, що після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частку в праві власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №303520865 від 24 червня 2022 року за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на вищевказане майно.

З постанови приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Камінської Я.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 червня 2022 року слідує, що частка у праві спільної власності на земельну ділянку не є конкретно визначеною, що унеможливлює видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на частку в праві власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289, після смерті її брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і стаття 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до положень ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Крім того, згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Аналізуючи наведені вище норми Закону, суд зауважує, що презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності діє, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками або законом.

Згідно із ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

За таких умов, коли частка померлого ОСОБА_2 у праві власності на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 становила 1/2, як і ОСОБА_1 - 1/2, відповідно до положення ст. 120 ЗК України частка ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на земельну ділянку була пропорційною до частки у праві власності на житловий будинок та складала 1/2 частки.

Відповідно до положень статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач після смерті свого брата ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Камінської Я.М., з метою одержання свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки площею 0,0504 га, що перебуває у спільній сумісній власності громадян та знаходиться у АДРЕСА_1 , але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка знаходиться у праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного із співвласників.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування, з урахуванням успадкування нею 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , належної померлому ОСОБА_2 .

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0504 га, що розташована по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289 такими, що підлягають задоволенню і приймає визнання позову відповідачем.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позовні вимогидо початку розгляду справи по суті,суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 496 грн. 20 коп., а решту витрат в розмірі 496 грн. 20 коп. з відповідача не стягує, оскільки ці витрати позивач просила покласти на неї.

Керуючись статтями 355, 368, 369, 370, 372, 1216, 1225, 1226 ЦК України, статтями 87, 89, 120 ЗК України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0504 га, що розташована по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5610100000:01:020:0289.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок, сплаченого нею відповідно до квитанції ID № 5388-8675-9314-4867 від 22 вересня 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Рівненської міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 12а, м. Рівне, код ЄДРПОУ 34847334.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2023 року.

Суддя О.О. Першко