Рішення

від 03.02.2023 по справі 340/5583/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5583/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.09.2022 №0530773-2410-1127 та №0533075-2410-1127 та №0531785-2410-1127.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, ОСОБА_1 є засновником та головою фермерського господарства "Олійник" (ЄДРПОУ 22224697). У приватній власності позивача є земельна ділянка площею 0,8022 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3525281200:51:000:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На території цієї земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташований комплекс господарських будівель виробничої бази, а ОСОБА_1 є їх власником. Комплекс включає такі об`єкти: господарська будівля, Г, загальна площа 2115,1 кв.м.; господарська будівля, Д, загальна площа 302,6 кв.м.; господарська будівля, Е, загальна площа 118,8 кв.м.; перехід, е, загальна площа 24,4 кв.м. Крім того, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, за адресою : АДРЕСА_2 та власником будівлі виробничої бази за адресою: АДРЕСА_3 . Вказане нерухоме майно передано до складеного капіталу ФГ "Олійник". Зазначає, що господарські будівлі призначені для використання у сільськогосподарській діяльності та безпосередньо використовуються ФГ "Олійник" у своїй господарській діяльності, тому вважає, що перелічені вище об`єкти нежитлових будівель підпадають під дію положень п.ж пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України та не є об`єктом оподаткування.

Ухвалою судді від 26.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.75). Також, цією ухвалою суду зобов`язано відповідача, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати до суду належним чином завірені копії усіх матеріалів, що стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, детальний розрахунок суми податкового зобов`язання по кожному спірному рішенню, а також належним чином завірені копії спірних податкових повідомлень-рішень та запропоновано подати до суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзив на позовну заяву.

Вказана ухвала отримана відповідачем 26.12.2022, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 27.12.2022 (а.с.77). Проте, відповідачем вимоги ували судді не виконано, доказів витребуваних судом не подано. Також не подано відзив на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідачем вимоги ували судді не виконано, доказів витребуваних судом не подано, як і не подано відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та головою фермерського господарства "Олійник" (ЄДРПОУ 22224697), що підтверджується статутом ФГ "Олійник" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.43-50, 51-58).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №843374 позивач є власником земельної ділянки площею 0,8022 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3525281200:51:000:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-30).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.08.2011 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є власником комплексу господарських будівель виробничої бази за адресою: АДРЕСА_1 . Комплекс включає такі об`єкти: господарська будівля, Г, загальна площа 2115,1 кв.м.; господарська будівля, Д, загальна площа 302,6 кв.м.; господарська будівля, Е, загальна площа 118,8 кв.м.; перехід, е, загальна площа 24,4 кв.м. (а.с.31, 32).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.12.2008 серії НОМЕР_2 , позивач є власником нежитлової будівлі, будівлі виробничої бази за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 479,3 кв. м.; господарча будівля, А, 466,0 кв. м.; КДУ, Б, 30,6 кв. м.; башта Рожневського, б, 2,0 кв.м; мощення, І-І, 776,0 кв. м (а.с.35, 36).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2006 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 49 кв. м.; погріб, п-д, 17,7 кв. м.; погріб, п-ді 25,6 кв. м.; вбиральня, У, 1,4 кв. м.; підстанція, П, 4,0 кв. м. (а.с.39).

Відповідачем згідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення від 14.09.2022:

- №0530773-2410-1127, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік, стосовно нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 735,00 грн. (а.с.16),

- №0531785-2410-1127, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік, стосовно нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , в сумі 7189,50 грн. (а.с.17),

- №0533075-2410-1127, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік, стосовно комплексу будівель розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 120330,00 грн. (а.с.18).

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За приписами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

У підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведений перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Абзац ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України встановлює, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином правовою підставою для отримання пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність двох умов:

- особа є сільськогосподарським виробником;

- дане нерухоме майно віднесено до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності такої особи.

У Податковому кодексі України поняття "сільськогосподарський товаровиробник" визначено у пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Отже, це визначення застосовується для цілей глави 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України і не застосовується у спірних правовідносинах щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, урегульованих розділом ХІІ "Податок на майно".

Водночас вказане застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін сільськогосподарський товаровиробник має інше змістовне навантаження.

Відповідно до статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення "сільськогосподарський товаровиробник" міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", якою передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року по справі № 560/168/19.

Відповідно до коду 1271 державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 затвердженого Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включає в себе підкласи: 1271.1 Будівлі для тваринництва (зокрема, товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідники); 1271.2 Будівлі для птахівництва (зокрема, птахофабрики, та птахоферми, на підприємства по виробництву яєць та м`яса птиці, а також по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці та інші); 1271.3 Будівлі для зберігання зерна (зокрема, зерносховища),1271.4 Будівлі силосні та сінажні (зокрема, силоси), 1271.5 Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (зокрема, підвали, винокурні, винні ємкості), 1271.6 Будівлі тепличного господарства (зокрема, теплиці, сільськогосподарські, парники, оранжереї, заводи кормових антибіотиків), 1271.7 Будівлі рибного господарства (зокрема, підприємства по переробці риби); 1271.8 Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва(зокрема, підприємства по переробці відходів тваринництва); 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші (зокрема, підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання мінеральних добрив та пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства по ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, станції біологічного захисту рослин).

Як вже зазначалось, перелік будівель, які не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений у підпункті 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно з пунктом "ж" цього підпункту не є об`єктом оподаткування: "будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку ".

Буквальний зміст цього пункту свідчить на користь того, що звільняється від оподаткування саме об`єкт, і саме такий, який має відповідне цільове призначення. Тобто, звільняється від оподаткування об`єкт нежитлової нерухомості, який призначений для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності, а не який безпосередньо використовується у сільськогосподарській діяльності. Додатковою обов`язковою умовою для звільнення від оподаткування є належність такого об`єкта саме сільськогосподарському товаровиробнику, тобто власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником

Законодавець не встановив обов`язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі №0340/1905/18.

Слід зазначити, що встановлена пунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Таке правозастосування відповідає практиці Верховного Суду (постанови від 10 квітня 2020 року у справі №823/1751/17, від 24 квітня 2020 року у справі №540/2206/19 та від 21 жовтня 2020 року у справі №520/8580/18), від 12 жовтня 2021 року у справі №580/322/20.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Олійник діє на підставі статуту Фермерського господарства Олійник та з 11.03.1992 є юридичною особою (а.с. 43-50).

Пунктом 1.2 Статуту Фермерського господарства Олійник визначено, що головою фермерського господарства Олійник є Олійник Анатолій Андрійович (а.с.44).

Фермерське господарство Олійник відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11) як основним видом діяльності (а.с.51-58).

Пунктом б ч. 1 ст. 14 Закону України Про фермерське господарство визначено, що фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право самостійно господарювати на землі.

Належні позивачеві комплекси будівель, розташовані за адресами: вулиця Б.Хмельницького, 108/1, с. Глинськ, Світловодський район, Кіровоградська область, вулиця Б.Хмельницького 108, с. Глинськ, Світловодський район, Кіровоградська область, вулиця Леніна 43, с.Глинськ, Світловодський район, Кіровоградська область передані останнім до складеного капіталу фермерського господарства Олійник, код ЄДРПОУ 22224697, у відповідності до розділу 3 Статуту фермерського господарства ОЛІЙНИК, що підтверджується заявами позивача, щодо безоплатного використання зазначеного майна у виробничому процесі ФГ Олійник та витягами з протоколів загальних зборів ФГ Олійник №3 від 24.12.2008, №4 ФГ Олійник від 27.12.2006, № 5 від 10.10.2011 (а.с.33-34, 37-38,41-42, 47).

З огляду на викладене, судом встановлено, що комплекси будівель, розташовані за адресами: вулиця Б.Хмельницького, 108/1, с. Глинськ, Світловодський район, Кіровоградська область; вулиця Б.Хмельницького 108, с. Глинськ, Світловодський район, Кіровоградська область№ вулиця Леніна 43, с.Глинськ, Світловодський район, Кіровоградська область належать позивачу на праві власності та використовуються останнім через створене ним фермерське господарство.

На підставі документів, що підтверджують право власності нежитлових споруд, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення цих об`єктів нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, суд приходить до висновку, що належні позивачу нежитлові будівлі відносяться до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271).

Враховуючи викладене, нерухоме майно, нежитлові будівлі позивач використовує безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності через ФГ Олійник, в якому він є головою господарства (керівником і засновником) тому таке майно не може вважатися об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Тому використання позивачем у своїй сільськогосподарській діяльності нежитлових будівель, які станом на 2021 рік перебували у його приватній власності, свідчить про те, що перелічені вище об`єкти нежитлових будівель підпадають під дію положень п. ж пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України та не є об`єктом оподаткування.

Аналогічний правовий висновок був зроблений і в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року, справа № 649/593/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд враховує при ухваленні рішення зазначений вище висновок Верховного Суду щодо застосування норм права.

Враховуючи встановлені обставини, а також наведені норми законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2022 №0530773-2410-1127, №0531785-2410-1127, №0533075-2410-1127, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 1282,55 грн. (а.с.7, 88) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача надав заяву про компенсацію судових витрат понесених за надання професійної правничої допомоги (а.с.59).

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами ч.ч.3, 4 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надані копії: договору про надання правничої допомоги б/н від 22.11.2022, додаткового договору № 1 до договору про надання правової допомоги № б/н від 22.11.2022, а також акту виконаних робіт по додатковому договору № 1 від 22.11.2022 до договору про надання правової допомоги № б/н від 22.11.2022 від 28.11.2022, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер (а.с.8-9, 60-63).

Предметом договору, згідно додаткового договору № 1 до договору про надання правової допомоги № б/н від 22.11.2022 є підготовка та направлення до суду позовної заяви від ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2022 №0530773-2410-1127, №0533075-2410-1127 та №0531785-2410-1127.

При цьому гонорар за послуги становить 6000 грн., та позивач зобов`язується перерахувати на поточний банківський рахунок Адвокатського бюро Гармаш і Партнери впродовж 30 днів з дати набрання законної сили рішення суду 1 інстанції (а.с.62).

На час ухвалення рішення, доказів оплати послуг адвоката суду не надано.

З огляду на положення ст.134 КАС України стягненню підлягають не лише фактично понесені витрати у зв`язку із наданням правничої допомоги, а і ті витрати, які підлягають сплаті. Даний висновок узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20 провадження №К/9901/29763/20).

Таким чином, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, докази, та додатковий договір № 1, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 6000 грн.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, - ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.09.2022 №0530773-2410-1127, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 735 грн. за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік, стосовно нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_2

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.09.2022 №0531785-2410-1127, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 7189,50 грн. за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік, стосовно нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.09.2022 №0533075-2410-1127, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 120330,00 грн. за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік, стосовно комплексу будівель розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) здійснені ним судові витрати: на оплату судового збору в сумі 1282,55 грн.; за професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина