Рішення

від 02.02.2023 по справі 540/1078/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/1078/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Білозерської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №540/1078/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Білозерської селищної ради, в якій позивачі просять:

визнати протиправною бездіяльність Білозерської селищної ради щодо неналежного розгляду по суті заяв учасників бойових дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 29.07.2021 року про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки з кадастровим номером: 6520385500:04:001:0517 площею 9,9824 га, що належить на праві власності Білозерській селищній раді, про що здійснено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 40073837 від 05.01.2021 року;

зобов`язати Білозерської селищної ради розглянути по суті заяви учасників бойових дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 29.07.2021 року про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки з кадастровим номером: 6520385500:04:001:0517 площею 9,9824 га, що належить на праві власності Білозерській селищній раді, про що здійснено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 40073837 від 05.01.2021 року.

В обгрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що 29.07.2021 року позивачі, які мають статус учасників бойових дій, звернулися до Білозерської селищної ради з письмовими клопотаннями за вхідними номерами: 366/10-30, 365/10-30, 363/10-30, 362/10-30, 363/10-30 про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки з кадастровим номером: 6520385500:04:001:0517 площею 9,9824 га, що належить на праві власності Білозерській селищній раді, про що здійснено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 40073837 від 05.01.2021 року.

Згідно з відповіддю від 03.02.2022 року №02-22/320 на адвокатський запит №01- 26-01-22р від 26.01.2022 року позивачами встановлено, що подані клопотання розглянуті на засіданні постійної депутатської комісії з питань благоустрою, екології та раціонального використання земельних ресурсів Білозерської селищної ради. Відповідно до протоколу засідання комісії від 25 серпня 2021 року, більшістю депутатів дане питання вирішено винести на розгляд виїзної комісії, оскільки на момент розгляду даних документів, земельна ділянка за кадастровим номером 6520385500:04:001:0517, яка вказана в графічних матеріалах бажаного місця розташування та додана до всіх заяв зазначених громадян перебувала в постійному користування фізичної особи.

Як зазначають позивачі, Білозерська селищна рада зобов`язана була розглянути в місячний термін їх клопотання, подані 29.07.2021 року, та прийняти лише одне із рішень, - або ж надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж надати мотивовану відмову у його наданні. Проте, відповідач не розглянув на пленарному засіданні сесії дані клопотання та не прийняв Акт у формі рішення, яким відмовив позивачам в задоволенні клопотань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, або ж надав відповідний дозвіл, чим порушено ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України в частині строків розгляду клопотань.

Вважаючи, що Білозерською селищною радою вчинена протиправна бездіяльність щодо розгляду клопотань позивачів у строки визначені чинним законодавством, і одночасно цією бездіяльністю порушено права та охоронюваний інтерес позивачів, останні звернулись до суду з даним позовом.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, справа №540/1078/22 передана судді Радчуку А.А.

Одеському окружному адміністративному суду надано доступ до електронної судової справи №540/1078/22.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року прийнято до провадження справу №540/1078/22, а також вирішено розгляд адміністративної справи розпочати спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Електронний примірник ухвали суду від 01.08.2022 та копія позову з додатками були направлені на електронну адресу відповідача 04.08.2022 року.

Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 01.08.2022 року строк для подання відзиву на позовну заяву, проте відзив на адміністративний позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.

З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що громадянин ОСОБА_6 , який діяв на підставі довіреності від імені та в інтересах позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , звернувся до Білозерської селищної ради із відповідними заявами від 29.07.2021 року, в яких кожен просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Правдинської сільської ради Херсонського району (Білозерського району) Херсонської області для ведення особистого селянського господарства, з земельної ділянки з кадастровим номером 6520385500:04:001:0517 площею 9.9824 га, що належить на праві власності Бєлозерській селищній раді, про що здійснено запис в реєстрі речових прав за номером 40073837 від 05.01.2021.

До заяв представником позивачів були надані наступні документи: копія паспорту і коду заявника, копія посвідчення учасника АТО, графічні матеріали (викопіювання з публічної кадастрової карти території Правдинської сільської ради Херсонського району (Білозерського району) Херсонської області), копія довіреності.

Згідно штампів вхідної кореспонденції вказані заяви зареєстровані Центром надання адміністративних послуг Білозерської селищної ради 29.07.2021 року за реєстраційними номерами: 362/10-30, 363/10-30, 363/10-30, 365/10-30, 366/10-30.

26.01.2022 року представник позивачів звернувся до Білозерської селищної ради з адвокатським запитом за вих.№01-26-01-22 р., в якому просив у п`ятиденний термін надати інформацію та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів, а саме: чи приймалося рішення про надання дозволу або вмотивована відмова ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2.0000 га на території Правдинської сільської ради (Правдинський старостинський округ) Херсонського району (Білозерського району) для ведення особистого селянського господарства на підставі заяв поданих до Білозерської селищної ради від 29.07.2021 року за вхідними номерами: 366/10-30, 365/10-30, 363/10-30.362/10-30, 363/10-30.

Листом від 03.02.2022 №02-22/320 відповідач у відповідь на адвокатський запит від 26.01.2022 №01-26-01-22p. повідомив представника позивачів, що заяви з відповідним пакетом документів, які надійшли 29.07.2021 року до Білозерської селищної ради від імені громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 (реєстраційні номера відповідно 366/10-30, 362/10-30, 363/10-30, 365/10-30, 364/10-30), стосовно надання дозволів вищезазначеним громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Білозерської селищної ради (Правдинський старостинський округ) було розглянуто на засіданні постійної депутатської комісії з питань благоустрою, екології та раціонального використання земельних ресурсів Білозерської селищної ради. Відповідно до протоколу засідання комісії від 25 серпня 2021 року, більшістю депутатів дане питання вирішено винести на розгляд виїзної комісії, оскільки на момент розгляду даних документів, земельна ділянка за кадастровим номером 6520385500:04:001:0517, яка вказана в графічних матеріалах бажаного місця розташування та додана до всіх заяв зазначених громадян перебувала в постійному користуванні фізичної особи.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні у встановлений Земельним кодексом строк, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до ч.1-2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст.116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Як передбачено ч.6 та 7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, передбачені ст.122 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34, ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до ч. 11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відповідно до статті 118 ЗК України відповідач під час розгляду заяв позивачів повинен був перевірити їх на відповідність вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

При цьому, вирішення заяв повинно було відбуватись в порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто на пленарному засіданні селищної ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Суд встановив, що відповідач не повідомив позивачів про результати розгляду заяв від 29.07.2021 року щодо надання дозволів на розробку проекту землеустрою. У свою чергу у відповідь на адвокатський запит листом від 03.02.2022 відповідачем надана інформація, що відповідно до протоколу засідання комісії від 25 серпня 2021 року, більшістю депутатів дане питання вирішено винести на розгляд виїзної комісії, оскільки на момент розгляду даних документів, земельна ділянка за кадастровим номером 6520385500:04:001:0517, яка вказана в графічних матеріалах бажаного місця розташування та додана до всіх заяв зазначених громадян перебувала в постійному користуванні фізичної особи.

Отже, як вбачається із вказаного листа, відповідачем питання надання кожному окремо позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, на пленарному засіданні не вирішувалось, а лише вирішено його передати на розгляд виїзної комісії.

Таким чином суд вважає, що відповідачем порушено процедуру розгляду і прийняття рішень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки за результатом розгляду заяв, відсутнє рішення, а лист відповідача, відповідно до норм ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не є належним документом за результатами розгляду заяви позивача.

Інших доказів на підтвердження розгляду заяв та прийняття відповідного рішення щодо надання дозволу або відмови у його наданні відповідачем до суду не надано.

Отже, відповідачем не подано належних доказів правомірності своїх дій при розгляді заяв позивачів. В той же час представник позивачів довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами в цій частині позовних вимог.

З огляду на вказане, суд вважає, що позовні вимоги позивачів про визнання протиправною бездіяльність Білозерської селищної ради щодо неналежного розгляду по суті заяви учасників бойових дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 29.07.2021 року про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки з кадастровим номером: 6520385500:04:001:0517 площею 9,9824 га, що належить на праві власності Білозерській селищній раді, про що здійснено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 40073837 від 05.01.2021 року є обґрунтованими.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У зв`язку з тим, що заяви позивачів відповідачем не розглянуті належним чином, суд вважає, що в даному випадку вимога позивача про зобов`язання Білозерської селищної ради розглянути по суті заяви учасників бойових дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 29.07.2021 року про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки з кадастровим номером. 6520385500:04:001:0517 площею 9,9824 га, що належить на праві власності Білозерській селищній раді, про що здійснено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 40073837 від 05.01.2021 року та прийняти рішення по зазначеним заявам також підлягає задоволенню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання Білозерської селищної ради подати Одеському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто положеннями вказаної норм закріплено право саме суду встановлювати контроль за виконанням судового рішення і вирішувати у яких випадках належить подавати відповідний звіт. Більше того, такі вимоги не є способом захисту порушеного права та не належать до позовних вимог, які може містити позовна заява у силу ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивачів в позовній заяві не навів жодного обгрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно даних КП ДСС позивачами кожним окремо сплачено судовий збір за звернення до суду з даним позовом у розмірі 1984,80 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Позивачів судових витрат зі сплати судового збору у загальній сумі 9 924,00 грн. (1984,80 * 5).

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Білозерської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Білозерської селищної ради щодо неналежного розгляду по суті заяви учасників бойових дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 29.07.2021 року про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки з кадастровим номером: 6520385500:04:001:0517 площею 9,9824 га, що належить на праві власності Білозерській селищній раді, про що здійснено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 40073837 від 05.01.2021 року.

Зобов`язати Білозерську селищну раду розглянути по суті заяви учасників бойових дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 29.07.2021 року про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки з кадастровим номером. 6520385500:04:001:0517 площею 9,9824 га, що належить на праві власності Білозерській селищній раді, про що здійснено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 40073837 від 05.01.2021 року та прийняти рішення по зазначеним заявам.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білозерської селищної ради (вул. Свободи, 87, смт Білозерка, Херсонський район, Херсонська обл., 75000, код ЄДРПОУ 04401368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білозерської селищної ради (вул. Свободи, 87, смт Білозерка, Херсонський район, Херсонська обл., 75000, код ЄДРПОУ 04401368) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білозерської селищної ради (вул. Свободи, 87, смт Білозерка, Херсонський район, Херсонська обл., 75000, код ЄДРПОУ 04401368) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білозерської селищної ради (вул. Свободи, 87, смт Білозерка, Херсонський район, Херсонська обл., 75000, код ЄДРПОУ 04401368) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білозерської селищної ради (вул. Свободи, 87, смт Білозерка, Херсонський район, Херсонська обл., 75000, код ЄДРПОУ 04401368) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук