Постанова

від 17.01.2023 по справі 369/16276/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи №369/16276/2020

номер апеляційного провадження: №22-ц/824/282/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Білич І.М.

суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.

при секретарі Рагушіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року, постановлену під головуванням судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В.,

у цивільній справі №369/16276/2020 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення в натурі земельної ділянки із спільної часткової власності,-

встановила:

У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить виділити у користування ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року, за результатами розгляду справи про поділ майна подружжя,

за нею та відповідачем визнано право власності в тому числі і на земельну ділянку площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , по частині за кожним.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 23 квітня 2020 року державним реєстратором Чабанівської селищної ради Києво - Святошинського району Коваленко Д.В. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на частину вказаної земельної ділянки.

Разом з тим, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як співвласниками цього майна виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування цим майном і угоди про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності сторонами не досягнуто.

20 липня 2022 року представником позивача подано клопотання про призначення в справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просили доручити Київській незалежній судового-експертній установі (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21).

Вказане клопотання мотивоване тим, що в предмет доказування в цій справі входить питання по визначенню технічної можливості виділу частки із цього об`єкта нерухомого майна, та які варіанти такого виділу у разі наявності цієї можливості з огляду на доводи позовної заяви.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року вказане клопотання представника позивача задоволено. Призначено по справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України».

На вирішення експертів поставлено питання, які можливі варіанти розподілу земельної ділянки площею 0,1527 га, кадастровий номер 3222488202:02:001:0024, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських і будівельних споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до часток кожного у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку?

Не погодившись з ухвалою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги зазначаючи, що суд першої інстанції безпідставно призначив експертизу у даній справі, адже в даній справі за клопотанням позивача вже призначалася експертиза з тим самим обґрунтуванням та аналогічними питаннями. Разом з тим, вона не була проведена у зв'язку з не виконанням вимог ухвали від 22 березня 2021 року, зокрема, щодо сплати вартості експертизи. Крім того, представник позивача не позбавлена можливості звернутися до будь-якої незалежної експертної установи самостійно із заявою про складення висновку на своє замовлення, однак позивач таким правом не скористалася та висновку до суду не надала.

09 грудня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - адвоката Семашко Д.М. на апеляційну скаргу, в якому він, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Учасники справи про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку.

До початку розгляду справи представник позивача подав клопотання щодо можливого розгляду справи за відсутність позивача та її представника.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.

Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб що не з`явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи клопотання представника позивача про призначення в справі будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 103, 104 ЦПК України, оскільки вирішення заявлених позивачем вимог, зокрема, технічної можливості виділу частки із об`єкта нерухомого майна та варіантів такого виділу потребують спеціальних знань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 ст.12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом про призначення відповідної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що експертиза може бути призначена за умови необхідності отримання висновку з питань, які потребують спеціальних знань, відсутніх у суду, за умови, що дане питання входить до предмета доказування по даній справі. Ще однією умовою для призначення експертизи є відсутність у справі інших висновків експертів з цього приводу або ж обґрунтованість сумнівів у таких наявних висновках.

Призначення судом експертизи є одним із способів збирання доказів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про виділення в натурі земельної ділянки із спільної часткової власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з позовною заявою ОСОБА_2 подавала до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просила доручити Київській незалежній судового-експертній установі (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21) - а.с. 42-43.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2021 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суд від 23 червня 2021 року, клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи було задоволено, призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі, яка знаходиться за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21.

Проте, 03 грудня 2021 року вказана справа повернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з повідомленням про неможливість проведення експертизи через несплату позивачем її вартості.

20 липня 2022 року представником позивача повторно подано клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертно - дослідна служба України»(м. Київ, бул. Лесі Українки, буд.26-Б оф.1105).Зазначаючи, що клопотання експерта не виконано у зв'язку із завищеною ціною за проведення експертизи, тому для повного та всебічного розгляду справи ОСОБА_2 просила провести судову будівельно-технічну експертизу в стислі строки та за нижчу ціну, проведення якої доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України».

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач подала до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки в предмет доказування в цій справі входить питання по визначенню технічної можливості виділу частки із об`єкта нерухомого майна, та які варіанти такого виділу у разі наявності цієї можливості з огляду на доводи позовної заяви, що потребують спеціальних знань.

За положеннями ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, призначення експертизи в даній справі є необхідним для повного з`ясування обставин та об`єктивного розгляду справи.

Доводами апеляційної скарги є посилання на допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, зокрема не звернуто увагу на положення ст. 210 ЦПК України, якою встановлено строки розгляду справи по суті (позивач звернулася з позовом в 2020 році в той час як клопотання про призначення експертизи (повторне) заявила лише в 2022 році, не піднімаючи при цьому питання про поновлення строку на подання такого клопотання та не наводячи причин поважності (неможливості) сплати експертизи за попередньою ухвалою суду. Описана поведінка позивача не відповідає нормам ЦПК України, та не може вважатися добросовісною.

Колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду так як не ґрунтуються на нормах процесуального права.

Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду і доводи апеляційної скарги в частині того, що питання які поставлені перед експертами можуть бути вирішені лише під час призначення в даній справі земельно-технічної експертизи в той час як судом призначено по справі будівельно-технічну. В даному випадку слід виходити з того, що отримавши за першою ухвалою суду (за аналогічних питань), експертна установа не зверталася до суду з питанням невідповідності визначення виду експертного дослідження та поставленим питанням по ньому. Звернення стосувалося лише питань оплати.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених в апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 368, 372,374,375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 січня 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: