Постанова

від 20.01.2023 по справі 760/4561/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/4561/22

Провадження № 33/824/204/2023 Категорія: ч.1 ст. 483 МКУ

Головуючий в суді першої інстанції: Шереметьєва Л.А.

Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою, яка подана представником Київської митниці Келеберденком Валерієм Віталійовичем на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, керівника ПП «Бізнес-Букет України» (ЄДРПОУ 30184207, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14), ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року до Солом`янського районного суду м. Києва від Київської митниці надійшли матеріали справи № 1175/10000/22 про порушення митних правил, розпочатої відносно громадянки України ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

З протоколу про порушення митних правил № 1175/10000/22 від 13.04.2022 року суд встановив, що 02 березня 2020 року через митний кордон України, пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» Волинської митниці, автомобільним транспортом з р.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 за міжнародною автомобільною накладною CMR від 28 лютого 2020 року № 14, із території Нідерландів на митну територію України ввезено товари - «живі рослини, квіткова продукція» у кількості 105 місць загальною вагою брутто - 13 900 кг, які слідували на адресу ПП «Бізнес-Букет України» (ЄДРПОУ 30184207).

Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено із наданням товаросупровідних документів, без яких неможливо отримати дозвіл на переміщення через митний кордон та дозвіл на проведення митного оформлення товарів, а саме: попередньою митною декларацією від 01 березня 2020 року № UA100380/2020/728355, міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 28 лютого 2020 року № 14, рахунок-фактура (інвойс) від 28 лютого 2020 року № 14, фітосанітарний сертифікат від 28 лютого 2020 року № EC NL/PCNU183240205.

Після прибуття в зону діяльності Київської митниці, вантаж був заявлений до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Квітневе» за ЕМД від 02 березня 2020 року № UA100380/2020/703694, як товари - «живі рослини, квіткова продукція» походженням Нідерланди, Колумбія із загальною вагою брутто 13 900 кг, оформлений та випущений у вільний обіг.

Разом із вказаною митною декларацією до митниці було подано контракт від 27 грудня 2018 року № 8, укладений між продавцем - компанією «MM FLOR b.v.» (Flower Auction Flora Holland The Netherlands), та покупцем - ПП «Бізнес-Букет України» в особі директора ОСОБА_1 , а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в гр. 44 митних декларацій.

Згідно поданої до митного контролю та митного оформлення накладної CMR від 28 лютого 2020 року № 14, відправником товарів «живі рослини, квіткова продукція» зазначено компанію «MM FLOR b.v.» (Flower Auction Flora Holland, The Netherlands) заордеромкомпанії «Enigma Flowers Trading B.V.».

Відповідно доінвойсувід 28 лютого 2020 року№ 14, на підставіякого здійснено переміщеннята митнеоформлення вказаного товару, виставленого компанією - продавцем- «Enigma Flowers Trading B.V.» (The Netherlands) загальнафактурнавартість товарів, переміщенихчерез митний кордонУкраїни таоформленихза ЕМДвід 02 березня 2020 року№ UA100380/2020/703694 становить - 4 088,45 євро (наумовахпоставки CIP UA Київ).

З метоюперевірки автентичності документівнаданих підчасмитного оформлення товарівЕМД від02 березня 2020 року № UA100380/2020/703694, Київською митницею Держмитслужби ініційовано направлення відповідного запиту до митних органів Королівства Нідерландів.

Митні органи Королівства Нідерландів в листі № NL 21DZA00255366WZ в частині перевірки документів митного оформлення за митною декларацією від 02 березня 2020 року № UA100380/2020/703694 інформували про наступне.

Компанія «Enigma Flowers Trading B.V.» повідомила, що контракт від 27 грудня 2018 року № 8 дійсно укладений компанією партнером та є автентичний.

Інвойс від 28 лютого 2020 року № 14 не виставлявся компанією та не є автентичним.

Таким чином, згідно отриманої інформації (документів) від митних органів Королівства Нідерландів встановлено, що інвойс від 28 лютого 2020 року № 14 на підставі якого здійснено переміщення та митне оформлення вказаного товару компанією «Enigma Flowers Trading B.V.» (The Netherlands) не видавався, не є автентичним та відправлення вантажу за вказаним документом не здійснювалось.

Отже, переміщені автомобільним транспортом з р.н.з. НОМЕР_2/НОМЕР_3 товари «живі рослини, квіткова продукція» у кількості 105 місць загальною вагою брутто - 13 900 кг, загальною вартістю - 4 088,45 євро, що згідно курсу НБУ, станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (02 березня 2020) складає - 110 301,88 гр., переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Митний орган вважає, що в діях ОСОБА_1 , як посадової особи, наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Київської митниці Келеберденко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою громадянку України ОСОБА_1 визнати винною у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення митних правил на суму 110301 грн. 88 коп. з конфіскацією цих товарів. У зв`язку з неможливістю конфіскації предметів правопорушення, просив стягнути компенсацію їх вартості на суму 110301 грн. 88 коп.

Обгрунтовуючи скаргу, представник митної служби посилався на необґрунтованість постанови та невідповідність її вимогам ст. 245 КУпАП про повне, всебічне, об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом, а також без належного врахування характеру судом вчиненого правопорушення.

Крім цього, в обґрунтування вимог скарги, апелянт зазначив про те, що згідно з пунктом 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів».

При цьому, згідно з абзацом 2 пункту 5 Постанови, «підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації...».

Отже, переміщені автомобільним транспортом з р.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_4 товари «живі рослини, квіткова продукція» у кількості 105 місць загальною вагою брутто - 13 900 кг, загальною вартістю - 4 088,45 євро, що згідно курсу НБУ, станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (02.03.2020) складає -110 301,88 грн., переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МКУ - суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Посадова особа підприємства - керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно - правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.

Крім того, виходячи з відомостей інформаційних баз Держмитслужби, на момент переміщення та митного оформлення товарів «живі рослини, квіткова продукція» керівником ПП «Бізнес-Букет України» (ЄДРПОУ 30184207) була громадянка ОСОБА_1 .

Отже, в діях громадянки України ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Київської митниці Келеберденко В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника ОСОБА_1 - адвоката Корольової С.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала рішення суду законним і обґрунтованим, перевіривши доводи скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Зі змісту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, випливає, що об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митних органів на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час подання органу доходів і зборів документів на митне оформлення товару, як підстави для переміщення таких товарів.

Так, склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документу, що є підробленим, чи одержаним незаконним шляхом або містять неправдиві дані.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Згідно зі ст. 10 КУпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За правилами ч. 1 ст. 265 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

За змістом ст. 264 МК України, митна декларація приймається та реєструється органом доходів та зборів. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначений у ст. 335 цього Кодексу. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості, і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла шляхом її реєстрації. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант, або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях громадянки України ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, і апеляційний суд погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 березня 2020 року через митний кордон України, у пункті пропуску «Ягодин - Дорогуск» Волинської митниці, автомобільним транспортом з р.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 за міжнародною автомобільною накладною CMR від 28 лютого 2020 року № 14, з території Нідерландів на митну територію України на адресу ПП «Бізнес-Букет України» ввезено товари - «живі рослини, квіткова продукція» у кількості 105 місць загальною вагою брутто - 13 900 кг.

Після прибуття в зону діяльності Київської митниці вантаж був заявлений до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Квітневе» за ЕМД від 02 березня 2020 року № UA100380/2020/703694, оформлений та випущений у вільний обіг.

Разом із митною декларацією до митниці було подано: контракт від 27 грудня 2018 року № 8, укладений між продавцем - компанією «MM FLOR b.v.» (Flower Auction Flora Holland The Netherlands), та покупцем - ПП «Бізнес-Букет України», а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в гр. 44 митних декларацій.

Згідно поданої до митного контролю та митного оформлення накладної CMR від 28 лютого 2020 року № 14, відправником товарів зазначено компанію «MM FLOR b.v.» (Flower Auction Flora Holland, The Netherlands) заордером компанії «Enigma Flowers Trading B.V.».

Відповідно доінвойсувід 28 лютого 2020 року№ 14, на підставіякого здійснено переміщеннята митнеоформлення вказаного товару, виставленого компанією - продавцем- «Enigma Flowers Trading B.V.» (The Netherlands), загальна фактурна вартість товарів становить - 4 088,45 євро (на умовах поставки CIP UA Київ).

На запит Київської митниці митні органи Королівства Нідерландів надіслали лист № NL21DZA00255366WZ, долучений до матеріалів, переклад якого виконаний головним інспектором ВС ПМП Келеберденко В.В.

Відповідно до ст.503 Митного кодексу України перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил.

Перекладач зобов`язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил.

Встановлено, що в матеріалах справи відсутня інформація стосовно того, щоособа, яка здійснила переклад наданих митницею документів, відповідає вище приведеним критеріям.

З матеріалів справи встановлено, що товаросупровідні документи на товар складались при його відправленні/відвантаженні для здійснення експортної операції з території Королівства Нідерландів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, митний орган зазначає про те, що з метою перевірки автентичності документів наданих під час митного оформлення товарів ЕМД від 02.03.2020 № UA100380/2020/703694, Київською митницею Держмитслужби ініційовано направлення відповідного запиту до митних органів Королівства Нідерландів.

Листом Департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД від 06.12.2021 № 15/15-02/7.8/5843 щодо перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення товарів, що були ввезені на митну територію України на адресу ПП «Бізнес Букет Україна» за митною декларацією від 02.03.2020 № UA100380/2020/703694 та за митною декларацією від 05.07.2020 №U А100130/2020/711100.

Митні органи Королівства Нідерландів в листі № NL 21DZA00255366WZ в частині перевірки документів митного оформлення за митною декларацією від 02.03.2020 № UА100380/2020/703694 інформували про наступне, а саме.

Компанія «Enigma Flowers Trading B.V.» повідомила, що контракт від 27.12.2018 № 8 дійсно укладений компанією партнером та є автентичний. Інвойс від 28.02.2020 № 14 не виставлявся компанією та не є автентичним.

Таким чином, згідно отриманої інформації (документів) від митних органів Королівства Нідерландів встановлено, що інвойс від 28.02.2020 № 14 на підставі якого здійснено переміщення та митне оформлення вказаного товару компанією «Enigma Flowers Trading B.V.» (The Netherlands) не видавався, є не автентичним та відправлення вантажу за вказаним документом не здійснювалось.

Однак,вищенаведені доводи скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що в протоколі складеному митними органами не зазначено якими саме дії ОСОБА_2 , як керівником підприємства, вчинено дляпереміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а лише констатовано лише сам факт того, що на момент переміщення товарів ОСОБА_1 булакерівникомпідприємства.

Крім цього, відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 контракту від 27 грудня 2-18 року та вимог умов поставки CIP, встановлених правилами Інтеркомс, обов'язок підготувати, надати транспортні та комерційні документи на товар, а також виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару, покладено на продавця товару, яким є «Enigma Flowers TradingB.V.».

Встановлено, що відповідно до графи 5 CMRміжнародної транспортної накладної перевізником товару виступало ПП «Транспортна компанія», якому для здійснення перевезення було передано інфойс №14. (а.с.19).

Разом з тим, при дослідженні документів, що були надані митним органом на підтвердження своїх доводів, судом не встановлено беззаперечного підтвердження факту, що ОСОБА_1 , як директор ПП «Бізнес-Букет України», вчинила будь-які дії щодо складання товаросупровідних, комерційних документів, пов`язаних із експортом товарів з території Нідерландів.

При цьому, судом обґрунтовано зазначено, що ОСОБА_1 , як директор ПП «Бізнес-Букет України», не вчиняла та не мала права вчиняти дії щодо складання товаросупровідних, комерційних документів, а отже їй не могли бути відомі обставини, пов`язані із їх оформленням.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що при подачі митних декларацій щодо товарів ОСОБА_1 додані всі необхідні документи, які містили потрібні для митного оформлення реквізити для ідентифікації товару, у зв`язку з чим такий товар був випущений у вільний обіг.

Згідно зі ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлений виключний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів, це зокрема: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Враховуючи наведене, слід зауважити, що ні до випуску товару у вільний обіг, ні після його випуску, товари, що оформлені за ЕМД від 02.03.2020 року № UA100380/2020/703694, митним органом, жодного рішення про коригування митної вартості вказаних товарів не приймалось та не проводилось експертного висновку, що свідчить про відсутність у митної служби сумнівів заявленої митної вартості товару.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що митним органом не здійснено жодних запитів до міжнародних компаній щодо вартості поставленого товару.

За таких обставин, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, зокрема, експертного висновку, офіційної відповідь митних органів, продавця, інших осіб тощо, які б свідчили про неправдивість відомостей, щодо вартості товару, яка зазначена у поданих ОСОБА_1 до митного контролю та оформленнихразом з вищевказаною митною декларацією документах.

Також, з метеріалів справи вбачається, що належними та достатніми доказами не доведено того, що подані ОСОБА_1 документи під час митного оформлення товару є недісйними чи підробленими.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України однією з форм приховування та переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, є неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Кожна із зазначених в даній статті форм приховування є підставою для відповідальності особи за порушення митних правил.

Згідно ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши надані митними органами матеріали, на підставі яких було складено протокол про порушення митних правил, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості, відправника та отримувача товару, у зв`язку з чим недоведеним є факт порушення митних правил, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

З огляду на недоведеність факту того, що дії декларанта були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, відсутня як об`єктивна, так і суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки з матеріалів справи достеменно вбачається що ОСОБА_1 , як керівником ПП «Бізнес-Букет України» не вчинено дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України документів, що містять неправдиві відомості, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також, на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України", принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" Європейський суд з прав людини вказує, що усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачити повною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб`єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших умовах.

Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки під час розгляду справи судом було встановленовідсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що провадження у справі підлягає закриттю згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 постановлена з додержанням вимог закону і доводи апеляційної скарги законності постанови не спростовують, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 458, 483, 487, 489, 490, 491, 494, 495, 498-500, 527 Митного кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці Келеберденка Валерія Віталійовича - залишити без задоволення, постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року, якою провадження в справі про притягнення громадянки України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О.Матвієнко