Ухвала

від 25.01.2023 по справі 761/28226/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/28266/22 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження№11-сс/824/262/2023 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівки, Макарівського р-ну, Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працевлаштованого на посаді директора в ТОВ «Приватна експертна служба», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження №12019000000000107 від 12.02.2019 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року задоволено частково клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівки Макарівського р-ну Київської області, до 17 лютого 2023 року.

Визначено ОСОБА_7 , заставу в розмірі 6 000 (шість тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 14 886 000 (чотирнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч) гривень.

Покладено на ОСОБА_7 , у випадку внесення застави, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. Утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження, окрім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду, щодо обставин даного кримінального провадження.

Визначено 2-х місячний строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 . Застосувати до ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації або проживання.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.

Апелянт вказує на те, що слідчі СБ України здійснюють досудове розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 ч.ч. 365-2 КК України, однак постанова щодо визначення органу досудового розслідування, а саме за слідчими СБУ в матеріалах відсутня.

В порушення приписів пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 196 КПК України слідчий суддя не навів в оскаржуваній ухвалі жодної конкретної обставини, яка могла б свідчити про існування хоча б одного ризику, з тих, які він вважав встановленими.

Також слідчий суддя не навів жодного посилання на конкретні докази, які могли б обґрунтувати ці обставини.

Матеріали, що були долучені слідчим до клопотання не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

В повідомленні про підозру не міститься жодної інформації, яка б підтверджувала незаконну діяльність ОСОБА_7 чи\або вчинення чи підготовки до вчинення будь-якого злочину.

Продовживши ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя обмежився лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування, без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи.

Поза увагою залишено той факт, що ОСОБА_7 звертався до банківських установ, щодо отримання кредиту для внесення застави, за результатами чого банківські установи надали відмову, у зв`язку з матеріальним становищем ОСОБА_7 .

Також апелянт звертає увагу на те, що за весь час досудового розслідування підозрюваний надавав за вимогою слідства всі зазначені документи, кожного разу прибував на проведення слідчих дій, а саме 7 допитів, також проводились обшуки, під час яких останній добровільно надавав слідчим документи та все, що було вказане в ухвалах суду. 22.09.2022 ОСОБА_7 вручили повідомлення про підозру, після того, останній не вчиняв жодних спроб щодо уникнення кримінального покарання та за першою вимогою прибував до слідчого, прокурора та суду, підозрюваний не намагався вчиняти спроби для залишення території України.

В оскаржуваній ухвалі зазначено, що на обґрунтування обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , слідчим у клопотанні зазначено про необхідність отримання тимчасових доступів, проведення експертиз, допиту свідків, здійснення ряду інших слідчих дій що не надає можливості завершити досудове розслідування. Проте досудове розслідування розпочато у 2019 році та є виділенням матеріалів з провадження з 2017 року, тому вищезазначений перелік слідчих дій апелянт вважає, що можливо було здійснити за 4 роки та надати підтвердження, щодо необхідності проведення слідчих дій.

Слідчим суддею взагалі не взято до уваги, що ОСОБА_7 має фактичне місце проживання ( АДРЕСА_2 ), позитивні характеристики та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, з доповненнями та просили задовольнити її з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі, з доповненнями, доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями сторони захисту підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебуває кримінальне провадження за №12019000000000107 від 12.02.2019 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 365-2, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 367 КК України.

22 вересня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України.

18.11.2022 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22.12.2022 року включно із альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави в розмірі 6 000 (шість тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 14 886 000 (чотирнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч) гривень.

16.12.2022 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019000000000107 від 12.02.2019 року до 22.04.2023 року.

16.12.2022 старший слідчий ГСУ СБ України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019000000000107 від 12.02.2019 року.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України, з посиланням на такі докази, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а також, що ризики, визначені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не перестали існувати та не зменшились.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою є необхідність: провести комп`ютерно-технічні, почеркознавчу та судову-технічну експертизи, призначені у кримінальному провадженні, провести додаткову судову-економічну експертизу, вилучити додаткові матеріали, необхідні для проведення вказаних експертиз, провести тимчасові доступи до речей та документів в банківських установах, ДП «СЕТАМ», ДВС, приватних виконавців, вилучити оригінал звіту, що стосується проведення оцінки квартири АДРЕСА_3 та провести по ньому судову-почеркознавчу експертизу, вилучити оригінал виконавчого провадження №56457953 від 23.05.2019 року та провести щодо документів, які в ньому містяться, почеркознавчі та оціночно-будівельну експертизу, додатково допитати в якості свідків співробітників МЮУ, ДДВС, ДП «СЕТАМ» учасників торгів та підозрюваного, оглянути документи та відомості, вилучені під час тимчасових доступів.

В клопотанні слідчим вказано, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного. Зміна підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, може перешкодити об`єктивному розслідуванню кримінального провадження.

20.12.2022 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання старшого слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівки Макарівського р-ну Київської області, до 17 лютого 2023 року. Визначено ОСОБА_7 , заставу в розмірі 6 000 (шість тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 14 886 000 (чотирнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч) гривень, з покладенням на останнього, у випадку внесення застави, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, які визначено даною ухвалою.

Визначено 2-х місячний строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України, які долучено до клопотання.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій зач. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч 1. ст. 366 КК України, колегія суддів вважає передчасними.

Більш того, дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Продовжуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів не викликає.

Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, продовжують існувати.

Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.

Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу, в їх сукупності.

Також, всупереч твердженням апелянта слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_7 , під вартою. При цьому колегією суддів встановлено, що для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання. Враховуючи тяжкість злочинів, конкретні обставини вчинення злочинів, даних про особу підозрюваного, в їх сукупності та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.

Таке обмеження права ОСОБА_7 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Таким чином колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

При цьому, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема і ті, на які посилалась сторона захисту, тобто передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини. Однак з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м`яких запобіжних заходів не вбачається.

Також не знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду твердження апелянта, що слідчі СБ України здійснюють досудове розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 ч.ч. 365-2 КК України, однак постанова щодо визначення органу досудового розслідування, а саме за слідчими СБУ в матеріалах відсутня, оскільки спростовуються матеріалами, які долучено до клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу від 25.11.2019 року /т. 1 а.с.26/, вбачається, що доручено ГСУ СБ України здійснення подальшого розслідування у кримінальному провадженні №12019100060004520 від 11.10.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, як слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу.

Постановою про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 01.06.2020 року /т. 1 а.с. 27/ доручено ГСУ СБ України здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000107 від 12.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 04.06.2020 року /т. 1 а.с.28/, матеріали досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000107 від 12.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та №12019100060004520 від 11.10.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, об`єднано в одне провадження під єдиним реєстраційним номером № 12019000000000107.

Проте є слушними доводи апеляційної скарги в частині того, що поза увагою залишено той факт, що ОСОБА_7 звертався до банківських установ, щодо отримання кредиту для внесення застави, за результатами чого банківські установи надали відмову, у зв`язку з матеріальним становищем ОСОБА_7 .

Колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України при визначенні ОСОБА_7 застави в сумі 14 886 000 гривень у національній грошовій одиниці, що дорівнює 6000 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб та не обґрунтував необхідність застосування застави саме в такому розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді щодо визначення (а фактично продовження) ОСОБА_7 застави у сумі 14 886 000 гривень у національній грошовій одиниці, що дорівнює 6000 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб та вважає такий розмір занадто непомірним.

Враховуючи обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, дані про його особу, репутацію, майновий та сімейний стан, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з часом зменшуються та не мають такого вагомого значення, як на початку досудового розслідування, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 10 172 100 гривень, що дорівнює 4100 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб

На переконання колегії суддів, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями сторони захисту підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 у межах строку досудового розслідування, тобто до 17.02.2023 включно та з визначення застави у розмірі 10 172 100 гривень, що дорівнює 4100 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотаннястаршого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 17 лютого 2023 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 , заставу в розмірі 4100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 10 172 100 гривень, яка може бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, код банку 820172, назва банку ГУ ДКСУ у м. Києві, номер рахунку за стандартом IBAN - НОМЕР_1 , призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , по справі 761/28266/22 в Київському апеляційному суді.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4. Утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження, окрім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду, щодо обставин даного кримінального провадження.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків до 17.02.2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4