Постанова

від 16.10.2007 по справі 32/12-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/12-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

16.10.07                                                                                           Справа№ 32/12-А

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Горонному О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства  „Громада”, м.Львів

про   стягнення 2 517,80 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Горбань О.В. –провідний спеціаліст-юрисконсульт юридичного сектору (довіреність № 3836/06-14 від 16.06.2007р.)

Від відповідача:  не з”явився

          Поштовими повідомленнями №№ 2160058, 2160066 підтверджується вручення сторонам ухвали суду від 25.09.2007р.із зазначенням дати, часу та місця  судового засідання.

          Представнику позивача роз”яснено права і обов”язки передбачені ст.ст.49,51 КАС України. Згідно клопотання позивача технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:          Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова (наладі - УПФУ в Шевченківському районі м.Львова) звернулось з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Громада»(надалі –ТзОВ НВП «Громада») 2 517,80  грн.  заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

          Ухвалою господарського суду від 31.08.2007р. справу призначено до судового розгляду на 25.09.2007р.

            19.09.2007р. через канцелярію господарського суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з мотивів, що  недоїмка у ТзОВ НВП “Громада”, згідно норм ст.106 і ст.20  Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. (надалі –Закон №1058-ІV від 09.07.2003р.)  відсутня, що страхові внески є нарахуванням на величину отримуваної заробітної плати; що випадки, передбачені п.3 ст.20  Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. товариство не порушувало; зобов”язання  зі сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов”язаннями, крім зобов”язань щодо виплати заробітної плати (доходу). Оскільки кошти на рахунку товариства відсутні, заробітна плата не виплачувалась, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для нарахування пені і штрафів. Сплата страхових внесків  працівниками без отримання зарплати, відповідач розцінює як “нонсенс”.  Відповідач пояснює у відзиві причини відсутності коштів на рахунку товариства,  підтверджує, що  ним за спірний період: березень-червень 2007р. подавалась звітність встановленого зразка, а саме – помісячні  розрахунки суми страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.

Представник УПФУ в Шевченківському районі м.Львова позовні вимоги підтримав,  заперечив проти відзиву ТзОВ НВП «Громада», вважає доводи відповідача необґрунтованими, такими, що не відповідають чинному законодавству.  Пояснює,  що відповідно до ст.ст.14,15 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. ТзОВ НВП “Громада” є страхувальником та платником страхових внесків, який відповідно до ст..17 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. зобов»язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Позивач зауважує, що в Законі №1058-ІV від 09.07.2003р. законодавець дає чітке визначення термінів “страхові внески”, недоїмки”, які довільному трактуванню  та тлумаченню не підлягають. Страхові внески є цільовим загальнообов”язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому  Законом №1058-ІV від 09.07.2003р.

В судовому засіданні 25.09.2007р. розгляд справи було відкладено на 16.10.2007р. в зв»язку з неявкою представника відповідача та згідно його клопотання.

  Відповідач вимоги ухвал суду в повному обсязі не виконав, у судове засідання 16.10.2007р. повторно не з'явився хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання про причини неявки не надходили.

  Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу згідно ст.71 КАС України, за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.  

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд Львівської області   встановив:

Управління Пенсійного фонду України у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб”єкти владних повноважень. Згідно з підпунктом 7 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2, управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

                Як випливає із  змісту статті 106 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. саме територіальним органам Пенсійного фонду надано право приймати рішення про стягнення простроченої заборгованості із сплати страхових внесків.   

          Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов”язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше;  кошти, сплачені на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування відповідно до  цього Закону.

           Страхові внески є цільовим загальнообов”язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом №1058-ІV від 09.07.2003р. Страхові внески не можуть зараховуватись до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичу вального фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені  Законом №1058-ІV від 09.07.2003р. Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.  Страхові внески нараховуються на суми, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати як зазначено в п.6 ст.19 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансивого стану платника страхових внесків, як передбачено п.12 ст.20 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. Відповідно до  п.1 ст.20 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р.  страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у томі  числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.      

Страхувальники –роботодавці та інші особи, які відповідно до  Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. сплачують страхові внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування. За умовами ч.6 ст.20  Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 р, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Законодавець в п.6 ст.20 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р.  встановив порядок нарахування (обчислення) та строки сплати страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування у випадках,  коли  страхувальники здійснюють  протягом базового звітного періоду виплати ( виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. В цьому  випадку, тобто,  саме  в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов”язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

     Законодавець встановив, що у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду , а також, що перерахування страхових внесків ( у вказаному випадку) здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), в тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.1  ст..106 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р.   у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов”язані  самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

  В п.п.2, 4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 19.01.2002 № 2-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 березня 2002 р. за № 212/6500 документами, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про зобов'язання платника до бази даних  за зобов'язаннями, які самостійно визначаються платником є розрахунки,  які подаються платниками до органів Пенсійного фонду України в порядку та терміни, що встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування платежів.

Відповідач - ТзОВ НВП “Громада” є  юридичною особою, станом на день подання позову перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується витягом № 20-09/2311 від 30.08.2007р. з ЄДРПОУ,  наданого на запит позивача Головним управлінням статистики у Львівській області.

УПФУ в Шевченківському районі м.Львова 12.11.1991р. взято на облік ТзОВ НВП «Громада»та присвоєно реєстраційний номер 08.04-0544 , який зазначається ним на всіх документах, що стосуються розрахунків за коштами Пенсійного фонду України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що протягом березня-червня 2007р. заробітна плата не виплачувалась  у зв”язку з відсутністю грошових коштів на рахунку товариства, тому нараховані ним, але не сплачені суми  страхових внесків  які відображені у розрахунках за вказаний вище період, на його думку сплаті не підлягають.

Вищевказане твердження відповідача суд вважає безпідставним, таким, що спростовується наведеними вище нормами Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. і самим  відповідачем. Нараховані  відповідачем (страхувальником) страхові внески за відповідний базовий період, які відображені ним  у звітності, повинні були бути сплачені не пізніше ніж через 20 календарних днів із  дня закінчення цього періоду  ( базовий звітний період –календарний місяць). Законодавець чітко встановив, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків ( п.12 ст.20 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р.)., лише в разі здійснення відповідачем виплат  протягом  базового звітного періоду , на які  відповідно до Закону№1058-ІV від 09.07.2003р.  нараховуються страхові внески,  він одночасно з видачею зазначених сум зобов”язаний сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати. При наявності зазначеного випадку відповідач повинен би був здійснювати перерахування страхових внесків одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товару (послуг). Відповідач довільно трактує термін “страхові внески” у значенні, яке  не відповідає  дійсному терміну “страхові внески”, що вживається в ст..1 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р.  

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що УПФУ в Шевченківському районі м.Львова  повинно було   вжити заходів  по забезпеченню  виконання органами Виконавчої служби рішень господарського суду щодо стягнення з перерахованих ним  юридичних осіб на користь ТзОВ НВП “Громада” присуджених до стягнення сум, зокрема шляхом звернення до суду разом з відповідачем з позовом до Державної  виконавчої служби. Таке твердження  є  хибним, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки передавання прав на пред”явлення позову іншій особі не допускається, крім випадків, передбачених законодавчими актами, крім того позивач не наділений  повноваженнями звертатись з позовами до  суду в інтересах відповідача, в т.ч. про стягнення з інших юридичних осіб на користь останнього заборгованості чи спонукання тих чи інших осіб до вчинення певних дій на користь відповідача.

Згідно із поданими суду звітами–розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які були здані ТзОВ НВП «Громада» в УПФУ в Шевченківському районі м.Львова за період березень-червень 2007р. заборгованість відповідача перед  позивачем становить 2 517,80 грн.

Суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки встановлені в Законі №1058-ІV від 09.07.2003р.  вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка). Територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату –яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов»язаний сплатити суми недоїмки. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі, узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а в разі неузгодження  вимоги  має право на оскарження вимоги в судовому порядку.  Відповідач вимоги про стягнення недоїмки в судовому порядку не оскаржував.

          Заборгованість відповідача  перед позивачем  в сумі 2 517,80 грн. по сплаті страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування на день розгляду справи в суді в добровільному порядку не сплачена.

За умовами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та такі, що підлягають до задоволення.           

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства  «Громада», м.Львів,  вул.Липинського, 36  (п/р 26008301410912 у ФВ ПІБ, МФО  325633, код ЄДРПОУ 02758445) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова, м. Львів, вул. Мазепи,5а (р/р 25602309820 в ОПЕР Львівського облуправління ВАТ ”Державний ощадний банк України”, МФО 325796,  ЄДРПОУ 20847520 )  2 517,80 грн. заборгованості.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства  «Громада», м.Львів,  вул.Липинського, 36  (п/р 26008301410912 у ФВ ПІБ, МФО  325633, код ЄДРПОУ 02758445) в доход державного бюджету 25,17 грн. судового збору.

Виконавчий лист видати за заявою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова , після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили  у відповідності до вимог ст.254 КАС України.                

Суддя                                                                                                       Сухович Ю.О.