Постанова

від 02.02.2023 по справі 757/43699/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023року місто Київ

Справа № 757/43699/21-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1351/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

судді-доповідача Желепи О. В.

Суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Іноземного підприємства «І-АР-СІ» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року (постановлену у складі судді Григоренко І. В., повне судове рішення складено 16.08.2021 р.) про повернення без розгляду клопотання

у справі за клопотанням Іноземного підприємства «І-АР-СІ» про надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року та додаткового рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 30.07.2018 року

ВСТАНОВИВ

12 серпня 2021 року Іноземне підприємство «І-АР-СІ» звернулось до Печерського районного суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року та додаткового рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 30.07.2018 року.

В клопотанні просило: надати дозвіл на примусове виконання рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року та додаткового рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 30.07.2018 року; стягнути з ТОВ «ТРАНС-ЛОГІСТИК»(код ЄДРПОУ 35917412) на користь Іноземного підприємства «І-АР-СІ»(код ЄДРПОУ 38204199): 10 411,00 (десять тисяч чотириста одинадцять) доларів США (USD), 17 878,24 грн (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень двадцять чотири копійки), разом з процентами та додаткові 749,00 (сімсот сорок дев`ять) євро витрати на оплату адвоката, 2 075,30 (дві тисячі сімдесят п`ять євро тридцять євроцентів) євро судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року клопотання Директора Іноземного підприємства «І-АР-СІ» Іщенка Вадима Антоновича про надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року та додаткового рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 30.07.2018 року - повернуто без розгляду заявнику.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Іноземне підприємство «І-АР-СІ» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про те, що трирічний термін для подачі клопотання минув, оскільки рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року набрало законної сили 27.08.2018 року, додаткове рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 30.07.2018 року набрало законної сили 15.08.2021 року, заявник звернувся з відповідним клопотанням про надання дозволу на примусове виконання 12.08.2021 року.

Вказує, що відомості про те, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, додаються лише тоді, коли особа не брала участі у справі, якщо особа брала участь в судовому процесі, такий документ надавати не обов`язково. При розгляді даної справи в Окружному суді м. Дуйсбург відповідач приймав участь через свого представника адвоката Копилова, вказані відомості відображені у рішенні, крім того рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року вручено адвокату відповідача Копилову 18.06.2018 р.

Зазначає, що посилання суду на те, що заявником не надано документу, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше), не відповідає дійсності, оскільки в самому клопотанні зазначено, що рішення раніше не виконувалось, однак суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК Укарїни апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Повертаючи без розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення,суд першої інстанції виходив з того, що рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року набуло законної сили 27.08.2018 року., та з моменту набрання законної сили минуло більше ніж три роки.

Окрім того, згідно доданих до клопотання документів, рішенням Окружного суду м. Дайсбург від 15.06.2018 року залишено в силі заочне рішення Окружного суду м. Дайсбург від 29.10.2014 року.

Проте до клопотання не додано рішення Окружного суду м. Дайсбург від 29.10.2014 року,документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи; документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше).

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до положень ст. 466 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: ім`я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;ім`я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;мотиви подання клопотання.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи; документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше); документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником); засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 466 ЦПК України, суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно засвідченої в установленому порядку копії рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року та перекладу українською мовою вказаного рішення - рішення набрало законної сили 27 серпня 2018 р. Три роки на звернення з відповідним клопотанням спливають 27 серпня 2021 року.

Іноземне підприємство «І-АР-СІ» звернулось до Печерського районного суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року та додаткового рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 30.07.2018 року - 12 серпня 2021 року.

Таким чином трирічний строк на момент звернення Іноземним підприємством «І-АР-СІ» до Печерського районного суду міста Києва не сплинув, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в цій частині.

Посилання суду на те, що рішенням Окружного суду м. Дайсбург від 15.06.2018 року залишено в силі заочне рішення Окружного суду м. Дайсбург від 29.10.2014 року не впливає на обрахування строків звернення до суду з клопотанням, так як зі змісту рішення допустити до виконання, яке просить заявник вбачається, що через не виконання мирової угоди, яка була укладена 31.10.2016 року, заявник 01лютого 2018 року оскаржив мирову угоду та звернувся до суду і рішенням від 15.06.2018 року, яке набрало законної сили в серпні 2018 року встановлено, що обов`язок боржника сплатити суми за рішенням від 29.10.2014 року є невиконаним та не припинився, а заочне рішення від 29 жовтня 2014 року зберігається в силі та підлягає примусовому виконанню.

З огляду на те, що заявник просив допустити до виконання рішення за 2018 рік, то саме дата набрання такого рішення мала вирішальне значення для вирішення питання дотримання заявником трирічного строку.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що до клопотання не додано рішення Окружного суду м. Дайсбург від 29.10.2014 року, документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів зазначає, що вимоги клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення, стосуються рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року та додаткового рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 30.07.2018 року, а тому суд мав встановлювати лише обставини участі в судовому процесі під час ухвалення таких рішень, а не рішення за 2014 рік.З матеріалів долучених до клопотання встановлено, що обставини участі учасників процесу під час судового розгляду в 2018 році зафіксовані в рішеннях судів, які заявник просив допустити до виконання.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду, що заявником не долучено документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше), оскільки заявником в клопотанні зазначено, що ні рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 15.06.2018 року ні додаткове рішення Окружного суду м. Дуйсбург від 30.07.2018 року не виконувались. Враховуючи вимоги закону, документ що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню надається суду у разі якщо рішення іноземного суду вже виконувалось раніше.

Таким чином, суд першої інстанції не повно та не всебічно дослідив матеріали клопотання, та дійшов передчасного висновку про повернення його без розгляду.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню , її слід скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Іноземного підприємства «І-АР-СІ» - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя доповідач О. В. Желепа

Судді В. А. Кравець

О. Ф. Мазурик