Постанова

від 31.01.2023 по справі 240/22961/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22961/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

31 січня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,

представника відповідача: Зеленової Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , приватне підприємство "Надія-Н" (далі - третя особа 1, 2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:

- № 00080110701 від 26.08.2021, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання із частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій в сумі 4338390,00 грн;

- № 00080020701 від 26.08.2021, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1157365,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 73510,00 грн;

- № 00080010701 від 26.08.2021, в частині збільшеної суми грошового зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 820495,00 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкції в сумі 82049,50 грн.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження факту надання спірних послуг позивачем на перевірку надано копії укладених договорів, акти приймання-здачі робіт, платіжні документи. При цьому податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають підтверджуватися ті чи інші господарські операцій.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що перевіркою встановлено неможливість здійснення ФОП ОСОБА_1 зазначених послуг з урахувнням відсутності у ФОП необхідних працівників, а також відсутності взаємовідносин з іншими ФОПами в частині придбання даних послуг, тобто неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг в перевіряємому періоді.

Також перевіркою встановлено неможливість здійснення ПП "Надія-Н" господарських операцій з урахуванням місця знаходження лісових господарств (4 різні області на території України), обсягу матеріальних ресурсів, відсутність у ПП "Надія-Н" персоналу у необхідній кількості для заготівлі деревини та виробничих активів.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що позивачем надано контролюючому органу всі необхідні підтверджуючі первинні документи, які засвідчують факт реального виконання господарських зобов`язань платника податків і були надані в ході перевірки. При цьому відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, основних фондів, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів жодним чином не впливає на реальність господарських операцій, оскільки контрагент платника податку має право залучати таких на підставі цивільно-правових угод.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 23.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 13.12.2022 о 09:30 год.

13.12.2022 у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному розгляд справи перенесено на 10.01.2023 на 09:30 год.

10.01.2023 у судовому засіданні оголошено перерву. Ухвалою суду від 10.01.2023 оголошено в судовому засіданні перерву до 31.01.2023 09:50 год.

Визнано обов`язковою явку представника Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" в судове засідання, яке відбудеться 31.01.2023 о 09:50 год.у залі судового засідання № 4 Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ФОП ОСОБА_1 та ПП "Надія-Н".

30.01.2023 до суду надійшла довідка про реорганізацію підприємств №27 від 30.01.2023 згідно якої ДП "Житомирське лісове господарство" реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Коростенське лісомисливське господарство".

30.01.2023 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача в яких вказано про вжиття заходів для надання додаткової інформації та долучено копії запитів про надання інформації.

31.01.2023 в судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.

Представники позивача та третіх осіб, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за даної явки.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

На підставі направлень від 23.06.2021 №№1884, 1885, 1886, 1888, 1889,1890, 1891, від 29.06.2021 №1938 та від 15.07.2021 №№2159, 2160, виданих ГУ ДПС у Житомирській області, та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ДП "Житомирське лісове господарство", з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2017 по 31.03.2021.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 30.07.2021 №7278/06-30-07-01/ НОМЕР_1 , в якому перевіркою встановлено порушення, зокрема:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, ст. 3, ст.4 та ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1157365 грн, в тому числі: 2017 (4 квартал) - 84166 грн, 1 квартал 2018 року - 43988 грн, Півріччя 2018 року - 75860 грн, 3 квартали 2018 року - 132305 грн, 2008 рік - 229651 грн, 1 квартал 2019 року - 53843 грн, Півріччя 2019 року - 130220 грн, 3 квартали 2019 року - 272868 грн, 2019 рік - 421281 грн, 1 квартал 2020 року - 75629 грн, Півріччя 2020 року - 153745 грн, 3 квартали 2020 року - 263150 грн, 2020 рік - 398038 грн, 1 квартал 2021 року - 24229 грн.

- Закону України від 21.09.2006 №185-V "Про управління об`єктами державної власності" (із змінами та доповненнями) та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями", в результаті чого підприємством занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету унітарними підприємствами та їх об`єднаннями в сумі 4338390 грн, в тому числі: 2017 (4 квартал) - 287569 грн, 1 квартал 2018 року - 2150291 грн, Півріччя 2018 року - 259188 грн, 3 квартали 2018 року - 452041 грн, 2018 рік - 784642 грн, 1 квартал 2019 року - 122642 грн, Півріччя 2019 року - 296613 грн, 3 квартали 2019 року - 621533 грн, 2019 рік - 1727251 грн, 1 квартал 2020 року - 310077 грн, Півріччя 2020 року - 630355 грн, 3 квартали 2020 року - 1078915 грн, 2020 рік - 1450626 грн, 1 квартал 2021 року - 88302 грн.

-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету у сумі 833181 грн, в тому числі: листопад 2017 року в сумі 1429 грн; січень 2018 року в сумі 10000 грн; вересень 2018 року в сумі 883 грн; жовтень 2018 року в сумі 21589 грн; листопад 2018 року в сумі 20660 грн; грудень 2018 року в сумі 20997 грн; лютий 2019 року в сумі 11764 грн; березень 2019 року в сумі 15944 грн; квітень 2019 року в сумі 18465 грн; травень 2018 року в сумі 13653 грн; червень 2019 року в сумі 27519 грн; липень 2019 року в сумі 28531 грн; серпень 2019 року в сумі 29608 грн; вересень 2019 року в сумі 43559 грн; жовтень 2019 року в сумі 30424 грн; листопад 2019 року в сумі 27166 грн; грудень 2019 року в сумі 46183 грн; січень 2020 року в сумі 9823 грн; лютий 2020 року в сумі 32542 грн; березень 2020 року в сумі 37288 грн; квітень 2020 року в сумі 14628 грн; травень 2020 року в сумі 31705 грн; червень 2020 року в сумі 40463 грн; липень 2020 року в сумі 20352 грн; серпень 2020 року в сумі 36642 грн; вересень 2020 року в сумі 64567 грн; жовтень 2020 року в сумі 34162 грн; листопад 2020 року в сумі 33768 грн; грудень 2020 року в сумі 81945 грн, лютий 2021 року в сумі 8445 грн, березень 2021 року в сумі 18477 грн.

На підставі наведених висновків Акту перевірки відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00080110701 від 26.08.2021, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання із частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій в сумі 4338390,00 грн;

- № 00080020701 від 26.08.2021, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1157365,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 73510,00 грн;

- № 00080010701 від 26.08.2021, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 833181,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції 83318,00 грн.

З даними рішеннями позивач не погоджується і тому звернувся до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав в якому просить визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення №№ 00080110701, 00080020701 повністю, а рішення № 00080010701, яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на додану вартість, в частині - на суму 820495,00 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкції в сумі 82049,50 грн.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.2. статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Абзацом першим підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Акту перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 встановлено завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), при проведеному в ході перевірки аналізі формування ДП "Житомирський лісгосп" собівартості реалізованої продукції за 2018 рік, 2020 рік встановлено, що у Звіті про фінансові результати (рядок 2050 "Собівартість реалізованої продукції" Форма №2), що даний показник завищено на загальну суму 6429808 грн за рахунок відображення в даних бухгалтерського обліку послуг по заготівлі деревини, отриманих для виготовлення готової продукції та реалізації від постачальників, в яких відсутні матеріальні ресурси, персонал для виконання робіт по заготівлі деревини та по яких не підтверджено саме факт отримання послуг, які відображено платником у звіті та використанні у діяльності для отримання доходу з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 2327333 грн та з ПП "Надія Н" на загальну суму 4102475 грн.

Стосовно господарської операції позивача із ФОП ОСОБА_1 суд зазначає, що в матеріалах справи є укладені між ДП "Житомирське лісове господарство" (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), наступні договори надання послуг (виконання робіт): № 11 від 03.01.2017; № 12 від 02.01.2018; № 28 від 03.12.2018; № 8 від 02.01.2019; № 7 від 02.01.2020.

Згідно з умовами вищевказаних договорів Виконавцем надавалися Замовнику послуги з лісозаготівельних робіт по розкряжуванню та трелюванню деревини на рубках головного користування.

По факту надання послуг (виконання робіт) між ДП "Житомирське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_1 , були підписані Акти виконаних робіт. Оплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями долученими позивачем.

Також в матеріалах справи є копія Дозволу №816.16.18 строком дії з 08.09.2016 до 07.09.2021 Управління Держпраці у Житомирській області про те, що ФОП ОСОБА_1 дозволяється виконання робіт підвищеної небезпеки - лісосічні роботи з трелювання лісу.

Позивачем в підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 залучено для виконання робіт працівники по цивільно-правовим договорам надавалися до суду першої інстанції копії Договорів про надання послуг, укладених між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та СТОВ "Заповіт" (Виконавець) від 04.01.2018, 10.02.2019, 20.03.2020, 01.08.2017. Згідно з умовами яких субпідрядник Виконавець зобов`язується за завданням та протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги: валка лісу, трелювання, догляд за культурами та інше.

Стосовно господарської операції позивача із ПП "Надія-Н" слід зазначити, що між ДП "Житомирське лісове господарство" (Замовник) та ПП "Надія - Н" (Виконавець), було укладено наступні договори надання послуг (виконання робіт) № 25 від 01.09.2018; № 26 від 01.09.2018; № 12 від 02.01.2019; № 19 від 04.03.2019; № 22 від 22.07.2019; № 17 від 02.01.2020; № 2 від 02.01.2020; № 18 від 02.01.2020; № 19 від 03.02.2020; № 7/2021 від 04.01.2021; № 16/2021 від 04.01.2021, № 18/2021 від 04.01.2021; № 12/2021 від 04.01.2021.

Згідно з умовами перелічених Договорів, надавалися послуги по заготівлі деревини на рубках пов`язаних з веденням лісового господарства (ліквідна деревина) та послуги по трелюванню деревини.

По факту надання послуг (виконання робіт) між ДП "Житомирське лісове господарство" та ПП "Надія-Н" були підписані Акти виконаних робіт, в яких міститься необхідна для цілей оподаткування інформація, та зазначені усі необхідні реквізити, що дозволяють ідентифікувати учасників, місце виконання та встановити факт надання послуг. Оплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями, які долучені позивачем до справи.

Також в матеріалах справи є копія Дозволу №232.16.26 строком дії з 09.06.2016 до 08.06.2021 Управління Держпраці в Івано-Франківській області про те, що Приватному підприємству "Надія Н" дозволяється виконання робіт підвищеної небезпеки - лісосічні роботи, трелювання лісу та копія Декларації відповідності матеріально технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, яка зареєстрована 18.02.2021 № 1525. До матеріалів справи долучено також лист ПП "Надія-Н" на запит ДП "Житомирське лісове господарство" в якому Виконавець за договорами пояснює на підставі яких документів здійснює діяльність та перелічує власні і орендовані основні засоби тощо.

При цьому колегія суддів враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 640/18058/19 про те, що позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

У даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17 та від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

У той же час, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів, встановлено зв`язок між фактом придбання товару (послуг) і господарською діяльністю позивача.

На підтвердження факту надання спірних послуг позивачем на перевірку контролюючому органу надано копії укладених договорів, акти приймання-здачі робіт, платіжні документи.

При цьому в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником відповідача не спростовано реальність спірних господарських операції здійснених між позивачем та його контрагентами (третіми особами у справі).

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже доводи ГУ ДПС в Житомирській області про заниження товариством собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 6429808 грн (що стосується господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та ПП "Надія-Н"), чим занижено частину чистого прибутку (доходу), з якого здійснюється відрахування до бюджету, та відповідно частину чистого прибутку (доходу), що підлягає відрахуванню до державного бюджету є безпідставними та необгрунтованими.

Тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень від 26.08.2021 № №00080110701, 00080020701 якими позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно матеріалів справи, вищевказані порушення викладені в Акті перевірки, в частині здійснення господарських операцій з ПП "Надія - Н" вплинули також на збільшення грошового зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 833181 грн, а саме, в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України ДП "Житомирське лісове господарство" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбанню послуг по заготівлі деревини від ПП "Надія -Н" в сумі 820495,00 грн, по яких в ході перевірки не доведено фактичне придбання послуг, встановлено заниження податкового зобов`язання при аналізі додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 в сумі 10000,00 грн, встановлено завищення податкового кредиту при аналізі додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 в сумі 1428,60 грн та ТОВ "ПЕРВОЦВІТ-ФАРМ" в сумі 1256,67 грн.

Вищевказане порушення стало підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 00080010701 від 26.08.2021. Порушення по господарським операціям з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "ПЕРВОЦВІТ-ФАРМ" не оскаржуються позивачем. ДП "Житомирське лісове господарство" не погоджується з висновком ГУ ДПС в Житомирській області про безпідставне віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбанню послуг по заготівлі деревини від ПП "Надія-Н" в сумі 820495,00 грн, і тому оскаржує спірне рішення № 00080010701 від 26.08.2021, в частині збільшеної суми грошового зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 820495,00 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкції в сумі 82049,50 грн.

Пункт 198.1 статті 198 ПК України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем). Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних тощо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини з ПП "Надія-Н" підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, що в свою чергу не позбавляло права ДП "Житомирське лісове господарство" на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, як зазначалося вище, позивач не несе відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, а можливі порушення податкового законодавства з боку його контрагентів не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства та позбавлення його права формованих податкових вигод за фактично вчиненими господарськими операціями.

Разом з тим судом першої інстанції вірно враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.12.2018 у справі № 816/1118/17 відповідальність платника податку має індивідуальний характер. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру. Так, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення виконавцем послуг правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит. Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

В подальшому аналогічні висновки були застосовані Верховним Судом у постанові від 14.09.2022 у справі №810/2726/18.

Враховуючи, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірність своїх висновків за актом перевірки колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ДП "Житомирське лісове господарство" і визнання протиправними та скасування спірних рішень.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 лютого 2023 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.