Постанова

від 26.01.2023 по справі 1.380.2019.003613

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003613 пров. № А/857/14450/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Зінчук Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року, ухвалене суддею Хома О.П. у м. Львові о 11:59, повний текст якого складений 18 травня 2022 року у справі № 1.380.2019.003613 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2019 року позивач - Головне управління ДФС у Львівській області звернувся в суд з позовною заявою до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН", у якій просив стягнути податковий борг в розмірі 951952,13 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкових вимог. Оскільки дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем, на думку позивача, відповідно до пп.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу Українинаявні правові підстави для стягнення такої заборгованості з відповідача у судовому порядку.Податковий борг виник виник на підставі самостійно задекларованих відповідачем податкових зобов`язань згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість, визначених податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов`язань та нарахованої пені.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до ст.52 КАС України допущено заміну позивача правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» до бюджету 925368,80 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що сума грошового зобов`язання у розмірі 925368,80 грн є узгодженою, що відповідачем не заперечується, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України набула статусу податкового боргу, однак у встановлені строки до бюджету не сплачена. Позивачем не надано та судом не здобуто доказів погашення узгодженої суми податкового боргу.

Водночас, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення суми 26583,33 грн. Так, з наданих на розгляд суду доказів судом встановлено, що податковий борг в цій частині рахується станом на 31.12.2016 та сума податкової заборгованості складається із нарахованих податковим повідомленням-рішенням №0007471201 від 03.08.2016 штрафних санкцій в сумі 333,33 грн та поданої платником уточнюючої податкової декларації у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21.11.2016 на суму 26250,00 грн. Суд виснував, що такі відомості у картці платника податків суперечать судовому рішенню від 12.12.2017 у справі №813/347/17, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Згаданим рішенням визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 38.07.2016 №4150-17 на суму 323499 грн. Підставою для скасування вимоги слугував висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у ТзОВ "ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН" станом на 31.12.2016 податкового боргу.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

В апеляційній скарзі податковий орган наголошує, що заборгованість згідно даними карток особових рахунків та довідки про заборгованість складає 951952,13 грн та платник податків не вжив жодних заходів для погашення подткових зобов`язань.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в зодоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 67 Конституції Українивизначено обов`язок щодо сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту1.1 статті 1 Податкового кодексу України(далі -ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом16.1 статті 16, пунктом36.1 статті 36, пунктом38.1 статті 38 ПК Українипередбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами пп.19-1.1.22, пп. 19-1.34 п. 19-1 ст.19-1 ПК Україниконтролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекційстаттею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заборгованість ТзОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» згідно до карток особових рахунків та довідки про заборгованість складає 951952,13 грн, що виникла:

1) По податку на прибуток підприємств327185,58 грн:

-податкове повідомленнярішення№0023391406 від 27.12.2017 на суму 179726,25 грн (основний платіж 143781 грн, штрафні санкції 35945,25 грн), залишок несплаченої суми179559,92 грн;

-пеня згідно зворотного боку облікової картки147625,66 грн.

2) По податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів468711,42 грн:

-податкове повідомлення-рішення №0014671501 від 02.09.2015, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 345402 грн, в тому числі штрафні санкції 86351 грн. Залишок суми 323165,67 грн узгоджений на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017.

-податкове повідомлення-рішення №0007471201 від 03.08.2016 на суму 333,33 грн;

-податкова декларація з податку на додану вартість від 19.10.2016 за вересень 2016 на суму 2665 грн;

-уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 21.11.2016 на суму 26250 грн;

-податкове повідомлення-рішення №0023411406 від 27.12.2017 на суму 93083,75 грн (в тому числі основний платіж 74467 грн та штрафні санкції 18616,75 грн);

-податкове повідомлення-рішення №0084411221 від 04.04.2018 про застосування штрафних санкцій на суму 20,48 грн,

-пеня згідно зворотного боку облікової картки23193,19 грн.

3) По податку на додану вартість із ввезених на територію України товарівпеня у розмірі 108768,39 грн.

4)По миту на товари, що ввозяться на територію Українипеня у розмірі 46776,74 грн.

5)По адміністративних штрафах та інших санкціях510 грн:

-податкове повідомлення-рішення №0023421406 від 27.12.2017 на суму 510 грн.

Несплата відповідачем податкового боргу за податковими зобов`язаннями слугувала підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, отже предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановленихПК Українитощо.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 308 КАС Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом цього позову. Оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у цій справі, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз.

Факт узгодження грошового зобов`язання, несплата його у встановлений законом строк та набрання таким зобов`язанням якості податкового боргу виключає підстави для оцінки судом правомірності визначення податковим органом грошового зобов`язання у справі, де предметом позову є стягнення такого боргу.

Згідно правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 809/12/17, яка в силу приписів ч.5ст.242 КАС Українита ч.6ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору, питання правомірності податкового повідомлення-рішення, яким визначена сума грошових зобов`язань, не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки таке рішення суб`єкта владних повноважень не є предметом позову в цій справі.

З урахуванням викладених законодавчих приписів, дослідженню і оцінці підлягають питання набуття сумою податкового зобов`язання статусу узгодженого та наявності правовихпідстав для стягнення податкового боргу.

Підпунктом14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Українивстановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

В розумінні підпункту14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україниподатковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом54.3 статті 54 ПК Українивстановлено підстави визначення сум грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків контролюючим органом самостійно.

Відповідно до пункту54.5 статті 54 ПК Україниякщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання.

Днем узгодження нарахованих платнику податків контролюючим органом податкових зобов`язань, є: у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, - одинадцятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення; у випадку оскарження податкових повідомлень-рішень до контролюючого органу вищого рівня (адміністративне оскарження) - день закінчення процедури адміністративного оскарження (підпункт56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України); у випадку оскарження податкових повідомлень-рішень до суду - день набрання судовим рішенням законної сили (пункт56.18 статті 56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту54.3 статті 54цьогоКодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт57.3 статті 57 ПК України).

Пунктом59.1 статті 59 Податкового кодексу Українивстановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту59.5 статті 59 Податкового кодексу Україниу разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В контексті наведених норм слід зазначити, що у контролюючого органу відсутній обов`язок виставляти податкову вимогу на кожну конкретну суму податкового боргу з окремого платежу до бюджету, оскільки податковим законодавством не передбачено, що зміна розміру заборгованості вливає на чинність існуючої податкової вимоги та вимагає формування нової.

Відповідач зазначає, що контролюючим органом було сформовано та направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» податкові вимоги №39008-17 від 29.03.2018 та №69331-17 від 03.07.2018, відповідачем не наведено доводів на спростування тверджень позивача, як таких, які виключають обов`язок зі сплати грошових/податкових зобов`язань.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюєтьсястаттями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1статті 95ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт95.2 статті 95 ПК України).

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.10.2018 у справі №819/1698/16, з аналізу зазначених положеньПодаткового кодексу Українивисновується, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення відповідного податкового боргу.

Відповідно до пункту95.3 статті 95 ПК Українистягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З наявних матеріалів справи доказів слідує, що податковий борг на загальну суму 951952,13,13 грн виник на підставі самостійно задекларованих відповідачем податкових зобов`язань згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість, визначених податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов`язань та нарахованої пені.

Відповідачем не заперечується облікування за товариством податкового боргу, однак, покликаючись на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №813/347/17, наголошує на тому, що станом на 31.12.2016 у товариства борг відсутній.

Так, згаданим судовим рішенням, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 28.07.2016 №4150-17 на суму 323499 грн.

Підставою скасування податкової вимоги слугував висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у ТзОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» станом на 31.12.2016 податкового боргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020, залишеною без змін Постановою Верховного Суду від 13.10.2021, відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДФС про виправлення описки у постанові від 12.12.2017 у справі №876/347/17 стосовно дати відсутності податкового боргу на «31.12.2015» замість помилково зазначеної « 31.12.2016».

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з того, що наведені у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 дані, зокрема щодо дати « 31.12.2016» є послідовними, обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними матеріалами справи та не можуть вважатись помилкою.

Таким чином, вказані у постанові від 12.12.2017 у справі №813/347/17 обставини щодо відсутності у ТзОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» станом на 31.12.2016 податкового боргу, у відповідності до частини четвертоїстатті 78 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України) є обставинами, які не підлягають доказуванню та враховуються судом при розгляді даної справи.

На підставі поданих контролюючим органом та наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що за ТзОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» станом на 31.12.2016 рахується податковий борг на суму 26583,33 грн, який складається з 333,33 грн (штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №0007471201 від 03.08.2016) та 26250,00 грн (податкові зобов`язання з податку на додану вартість за уточнюючим розрахунком у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 21.11.2016).

Відтак, позовні вимоги про стягнення з ТзОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» боргу в частині цієї суми задоволенню не підлягають.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг та податковим органом обгрунтовано його розмір в межах суми 925368,80 грн, яка вважається узгодженою, доказів погашення такої заборгованості відповідачем не надано, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Львівській області про його стягнення до бюджету з ТзОВ «ДСЛ ВУД ЮКРЕЙН» з коштів, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції були перевірені та проаналізовані всі ключові обставини даної справи та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимогст. 139 КАС України.

Керуючись статтями195,242,308,309,310,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі №1.380.2019.003613 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 03.02.2023.